Рішення № 30691460, 02.04.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

02.04.13 р. Справа № 905/1372/13-г

Господарський суд Донецької області у складі судді Макарової Ю.В., при секретарі судового засідання Гречух В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Ентрада», м.Донецьк,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансекспедиція», Донецька область, м.Краматорсмьк,

про: стягнення 25393грн.72коп.

За участю представників сторін

від позивача: Шигімагін В.О. (довіреність №132/03 від 15.03.2013р.)

від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Ентрада», м.Донецьк звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансекспедиція», Донецька область, м.Краматорськ про стягнення 25393грн.72коп., що складається з суми основного боргу в розмірі 19548грн.94коп., пені в розмірі 1647грн.17коп., 3% річних в розмірі 318грн.81коп. та неустойки в розмірі 3878грн.80коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором поставки товарів №01/10 від 01.10.2009р. щодо своєчасної та повної оплати поставленого товару.

У зв'язку з неявкою відповідача, з метою надання йому права на захист, справа слуханням відкладалась, але відповідач у судові засідання не з'явився, витребуваних документів не надав.

Судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судових засідань. Ухвали суду направлялися Товариству з обмеженою відповідальністю «Трансекспедиція», ідентифікаційний код 24317115 за адресою, вказаною у позові, договорі поставки №01/10 від 01.10.2009р., довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 04.02.2013р - 84323, Донецька область, м.Краматорськ, вул. Союзна, будинок 16А. Достовірність відомостей з Єдиного державного реєстру встановлена ст. 18 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".

Факт обізнаності відповідача про розгляд справи підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленнями про отримання ухвал суду відповідачем.

18.03.2013р. позивач через канцелярію суду надав в тому числі детальний розрахунок заявлених вимог, односторонній акт звірки взаєморозрахунків станом на 11.03.2013р. з підтвердженням направлення на адресу відповідача, довідку про стан заборгованості відповідача.

19.03.2013р. позивач звернувся до суду з клопотанням при вирішенні спору розглядати як остаточні розрахунки пені та неустойки, які надані через канцелярію суду 18.03.2013р., при цьому залишив суму позовних вимог без змін.

В судовому засіданні від 19.03.2013р. представник позивача на вимогу ухвали суду від 26.02.2013р. надав усні пояснення стосовно визначення правової природи сум 2грн.57коп. та 0грн.30коп., зазначивши, що на вказані суми було здійснено бій товару, у зв'язку з чим зазначені кошти не були включені позивачем до загальної суми поставки товару.

28.03.2013р. позивач в тому числі надав суду письмові пояснення, відповідно до яких специфікації до договору №01/10 від 01.11.2009р. була направлена на адресу відповідача, але підписаний екземпляр останньої позивачу не був повернутий. Стверджував, що поставка товару здійснювалася за договором №01/10 від 01.11.2009р. Повідомив, що в процесі виконання договору робітники відповідача змінювалися, але позивач про це не був проінформований.

В судовому засіданні 02.04.2013р. позивач підтримав позовні вимоги, повідомив про відсутність будь-яких додаткових доказів в обґрунтування власної позиції по суті спору.

Суд відзначає, що відсутність представника відповідача в судовому засіданні не може перешкоджати здійсненню судом правосуддя в установлені законом строки. Про необхідність витребування від сторін будь-яких інших доказів, надання додаткових доказів, без яких неможливо розглянути дану справу, до суду не заявлялося. Відповідач був належним чином повідомлений про час слухання справи, що унеможливлює порушення його процесуальних прав в цій частині.

З врахуванням вищенаведеного, суд визнав за можливе розглянути справу у відсутність представника відповідача за наявними в справі матеріалами.

Вислухавши під час судових засідань представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд ВСТАНОВИВ:

01.10.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ентрада» (постачальником) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Трансекспедиція» (покупцем) був укладений договір поставки № 01/10 (далі-договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати товар у власність покупця згідно з його заявкою (у тому числі за допомогою засобів зв'язку (телефон, факс), а покупець зобов'язується прийняти та своєчасно сплатити цей товар на умовах, передбачених цим договором.

Згідно до п.1.2 договору, постачальник постачає товар: пиво, безалкогольні напої, мінеральні води, продукти харчування у асортименті згідно заявки, поданій у встановленому порядку.

Пунктом 1.3 договору зазначено, що найменування, асортимент, кількість, ціна на товар та строк постачання визначається за домовленістю сторін та зазначається в специфікаціях, котрі є невід'ємною частиною цього договору та накладних (товарно-транспортних накладних). Специфікації (додаток №1) підписуються на весь строк дії договору.

Відповідно до п. 3.3 договору, приймання всієї партії товару по кількості відбувається покупцем у момент передання товару від постачальника до покупця.

Як встановлено п. 3.6 договору, право власності на товар та ризик випадкової загибелі переходить від постачальника до покупця у момент підписання накладних (товарно-транспортних накладних), що підтверджується відповідною відміткою.

Пунктом 4.3 договору, покупець оплачує поставлений товар за цінами, визначеними у накладній (товарно-транспортній накладній), супроводжуючей кожну разову поставку.

У відповідності із п. 4.3.1 договору, покупець сплачує товар у розмірі 100% передоплати шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника. Відвантаження товару відбувається по факту надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 5 днів.

Відповідно до п. 4.3.2 договору, у разі відвантаження без передоплати покупець зобов'язується сплатити товар протягом 5 банківських днів з моменту отримання товару.

Додатком № 1 до договору визначено адреси постачання товару, зразки печатки (штампу) та підписів матеріально відповідальних осіб покупця.

Виходячи із матеріалів справи, позивач здійснив поставку товару відповідачу за товарно-транспортними накладними: №ЭК100202107 від 01.02.2011р., №ЭК100202112 від 01.02.2011р., №ЭА100416068 від 15.04.2011р., №ЭА100416070 від 15.04.2011р., загальною вартістю 21551грн.82коп.

У позові позивач посилається на те, що здійснив поставку за вказаними накладними на суму 21548грн. 94коп., в свою чергу відповідачем 31.01.2012р. було здійснено часткову оплату вартості товару в розмірі 2000грн.00коп., внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 19548грн.94коп., яка і заявлена до стягнення.

Як пояснив позивач під час розгляду справи, до загальної суми поставки не включені грошові кошти у розмірі 2грн. 87коп., на які був здійснений бій товару, поставка якого здійснена за накладною №ЭК100202112 від 01.02.2011р.

Позивач, вважаючи, що відповідач не виконав свої зобов'язання за договором (повністю та своєчасно не оплатив отриманий товар), звернувся з позовом до суду за захистом порушеного права.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги позивача до відповідача такими, що підлягають задоволенню частково, враховуючи наступне:

Враховуючи статус сторін та характер правовідносин між ними, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України та умовами укладеного між ними договорів.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Предметом позову є стягнення суми боргу у розмірі 19548грн.94коп., пені в сумі 1647грн.17коп., 3% річних у сумі 318грн.81коп. та неустойки в розмірі 3878грн.80коп. Підставою позову є договір поставки № 01/10 від 01.10.2009р.

Договір № 01/10 від 01.10.2009р. є підставою для виникнення у його сторін прав і обов'язків визначених ним, за своїм змістом та правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712 ЦК України та статей 264-271 ГК України. В частині, що не суперечить Договору, до вказаного правочину також застосовуються норми ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 ЦК України).

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають зокрема з договору або іншого правочину.

Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні - покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктом 1.3 договору зазначено, що найменування, асортимент, кількість, ціна на товар та строк поставки визначається за домовленістю сторін та визначаються в специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього договору та накладних (товарно-транспортних накладних) Специфікації (додаток №1) підписуються на весь строк дії договору.

В матеріалах відсутня оформлена єдиним документом специфікація, але в матеріалах справи наявні видаткові накладні, які містять найменування товару, його кількість та вартість, при цьому вид товару, який поставлявся за спірними накладними, відповідає предмету договору № 01/10 від 01.10.2009р., визначеному сторонами у п. 1.2. цього договору.

Позивач у письмових поясненнях від 28.03.2013р. наполягав на тому, що поставка товару відповідачу здійснювалася виключно за договором № 01/10 від 01.10.2009р.

Наразі матеріали справи не містять будь-яких доказів того, що між сторонами існує інший договір, ні ж той, на який посилається позивач, і який є у матеріалах справи.

Судом також враховані наявна в матеріалах справи банківська виписка, відповідно до якої відповідач перераховував позивачу грошові кошти у розмірі 2000грн. з посиланням на вищевказаний договір, тим підтвердив, що між сторонами вчинялися дії з його виконання.

Отже, позивачем у виконання умов договору № 01/10 від 01.10.2009р. за наявними в матеріалах справи товарно-транспортними накладними поставлений відповідачу товар - пиво, безалкогольні напої, мінеральні води, продукти харчування.

Факт отримання товару за накладними №ЭК100202107 від 01.02.2011р., №ЭК100202112 від 01.02.2011р., №ЭА100416068 від 15.04.2011р., №ЭА100416070 від 15.04.2011р. підтверджується підписом представника відповідача, який скріплений печаткою відповідача на вказаних накладних в графі „Отримав".

Разом з цим, дослідивши наявний в матеріалах справи двосторонній акт звірки розрахунків між сторонами станом на 14.06.2011р. (а.с. 17) суд встановив, що спірні господарські операції з поставки товару за накладними №ЭК100202107 від 01.02.2011р., №ЭК100202112 від 01.02.2011р., №ЭА100416068 від 15.04.2011р., №ЭА100416070 від 15.04.2011р. відображені у вказаному акті звірки, який з боку відповідача підписаний без будь-яких заперечень та зауважень, скріплений печаткою ТОВ «Трансекспедиція». Таким чином відповідач підтвердив отримання товару від позивача.

Господарський суд приймає до уваги, що покупцем при отриманні товару не подавалося жодних заперечень щодо неналежності виконання постачальником прийнятих за договором зобов'язань з поставки товару, отже суд дійшов висновку, що свої зобов'язання позивач виконав у відповідності з умовами договору № 01/10 від 01.10.2009р.

Як встановлено ч.ч.1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або законодавством не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Пунктом 4.3 договору, покупець оплачує поставлений товар за цінами, визначеними у накладній (товарно-транспортній накладній), супроводжуючій кожну разову поставку.

У відповідності із п. 4.3.1 договору, покупець сплачує товар у розмірі 100% передоплати шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника. Відвантаження товару відбувається по факту надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 5 днів.

Відповідно до п. 4.3.2 договору, у разі відвантаження без передоплати покупець зобов'язується сплатити товар протягом 5 банківських днів з моменту отримання товару.

Враховуючи, що відвантаження товару відбувалося без 100% передоплати, сторони погодили стоки оплати товару відповідно до п.4.3.2 договору, а саме протягом 5 банківських днів.

Відповідно до постанови Національного банку України "Про затвердження Положення про порядок здійснення уповноваженими банками операцій за документарними акредитивами в розрахунках за зовнішньоекономічними операціями" №514 від 03.12.2003р., банківський день це робочий день банку в тому місці, в якому повинна виконуватися дія, передбачена Уніфікованими правилами та звичаями для документарних акредитивів або іншими міжнародними документами, затвердженими Міжнародною торговельною палатою.

Отже, під банківським днем слід розуміти день, коли банківська система України дозволяє перераховування коштів.

Враховуючи п. 4.3.2 договору, накладні №ЭК100202107 від 01.02.2011р., № ЭК100202112 від 01.02.2011р. повинні бути сплачені до 09.02.2011р. включно; накладні №ЭА100416068 від 15.04.2011р., №ЭА100416070 від 15.04.2011р. повинні бути сплачені до 22.04.2011р. включно, тобто на час звернення з позовом вже почалося прострочення виконання відповідачем свого грошового зобов'язання щодо повного розрахунку за отриманий товар.

31.02.2012р. відповідачем була здійснена часткова оплата отриманого товару у розмірі 2000грн.00коп., яка відповідно до наданого суду 18.03.2013р. розрахунку віднесена позивачем в рахунок часткової оплати товару, поставка якого здійснена за товарно-транспортною накладною №ЭК100202107 від 01.02.2012р.

Зокрема, у судовому засіданні 19.03.2013р. позивач усно пояснив, щодо відображені у двосторонньому акті звірки розрахунків між сторонами станом на 14.06.2011р. суми у розмірі 2,57грн. та 0,30грн. не включені позивачем до загальної суми поставки товару, так як на вказані кошти був здійснений бій однієї одиниці товару.

Як вбачається з вказано акту звірки, суми у розмірі 2,57грн. та 0,30грн. віднесені в рахунок зменшення суми поставки за накладною № ЭК100202112 від 01.02.2011р.

У зв'язку з вищезазначеним, позивачем заявлена до стягнення сума основного боргу у розмірі 19 548грн. 94коп.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 цього ж Кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи, що матеріалами справи доведений факт отримання відповідачем товару та не оплати товару у встановлені терміни, докази сплати суми заборгованості за товар в розмірі 19548грн. 94коп. суду не надані, заявлений розмір боргу підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою за підписом директора ТОВ «Ентрада», двостороннім актом звірки взаєморозрахунків станом на 14.06.2011р., господарський суд задовольняє позовні вимоги в цій частині в повному обсязі.

Посилаючись на несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань, позивач просить суд також стягнути з відповідача 3% річних у сумі 318грн.81коп. та пеню на підставі п. 6.2 договору у розмірі 1647грн.17коп., які відповідно до наданого суду 18.03.2013р. остаточного розрахунку нараховані наступним чином: за період з 09.02.2011р. по 07.08.2011р. на суму 6827грн.84коп. згідно до накладної №ЭК100202107 від 01.02.2011р.; за період з 09.02.2011р. по 07.08.2011р. на суму 3122грн.92коп. згідно до накладної № ЭК100202112 від 01.02.2011р.; за період з 21.04.2011р. по 17.10.2011р. на суму 2835грн.42коп. згідно до накладної №ЭА100416068 від 15.04.2011р.; за період з 21.04.2011р. по 17.10.2011р. на суму 8765грн.42коп. згідно до накладної №ЭА100416070 від 15.04.2011р.

Обов'язок боржника відшкодувати кредитору причинені інфляцією збитки з нарахуванням процентів річних, випливає з вимог ст. 625 Цивільного кодексу України, відповідно до якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України та ст. 230 Господарського кодексу України виконання зобов'язань може забезпечуватися в т.ч. неустойкою.

Так, сторони у п. 6.2 договору передбачили нарахування пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення оплати поставленого товару.

Суд не погоджується із розрахунком позивача в частині нарахування 3% річних та пені за накладним №ЭА100416068 від 15.04.2011р. та №ЭА100416070 від 15.04.2011р., оскільки позивачем невірно визначений момент прострочення виконання зобов'язання з оплати товару за вказаними накладним, оскільки як вже встановлено судом вище, граничний строк оплати товару за цими накладними настав 22.04.2011р., отже прострочення почалося з 23.04.2011р.

Крім того, позивачем за накладною №ЭК100202112 від 01.02.2011р. здійснюється нарахування 3% річних та пені на суму боргу 3122грн. 92коп., але приймаючи до уваги пояснення позивача, двосторонній акт звірки взаєморозрахунків між сторонами станом на 14.06.2011р., сума поставки товару за вказаною накладною зменшилась 02.02.2011р. на суму 2грн.87коп., у зв'язку з чим сума боргу за цією накладною складає 3120грн.05коп.

Приймаючи до уваги вищевикладені висновки суду, зробивши власний розрахунок 3% річних за накладними №ЭА100416068 від 15.04.2011р. та №ЭА100416070 від 15.04.2011р. за період з 23.04.2011р. по 17.10.2011р., за накладною №ЭК100202112 від 01.02.2011р. на суму 3120грн.05коп., перевіривши розрахунки за іншими накладними в межах обраних позивачем періодів нарахування за формулою Сума санкції = С х 3 х Д : 365 : 100, де С - сума заборгованості, Д - кількість днів прострочення, суд встановив, що обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню є сума 3% річних у розмірі 316грн. 92коп., у зв'язку з чим відмовляє в задоволенні 3% річних у розмірі 1грн. 89коп.

Приймаючи до уваги вищевикладені висновки суду, суд зробивши власний розрахунок пені за накладними №ЭА100416068 від 15.04.2011р. та №ЭА100416070 від 15.04.2011р. за період з 23.04.2011р. по 17.10.2011р., за накладною №ЭК100202112 від 01.02.2011р. на суму 3120грн.05коп., та перевіривши розрахунки за іншими накладними в межах обраних позивачем періодів нарахування за допомогою відповідної програми системи інформаціно-правового забезпечення „Законодавство", вважає, що обґрунтованою є сума пені в розмірі 1637грн.27коп., отже відмовляє в частині стягнення пені в сумі 9грн. 90коп.

Позивачем також заявлено вимогу про стягнення з відповідача неустойки в розмірі 3878грн. 80коп. на підставі п. 6.6 договору.

Відповідно до п. 6.6 договору, у разі затримки платежів за прийнятий товар, покупець виплачує постачальнику неустойку в розмірі 0,1% від суми боргу за кожен день користування грошовими коштами постачальника.

За своєю правовою природою ця неустойка є пенею згідно ст. 549 Цивільного кодексу України, частина третя якої встановлює, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В свою чергу у п. 6.2 договору сторони вже передбачили нарахування пені в розмірі двох облікових ставок НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення оплати поставленого товару.

Зазначене має можливість дійти висновку про те, що умовами договору передбачене подвійне стягнення пені за несвоєчасне виконання зобов'язання покупцем, що не узгоджується з приписами статті 61 Конституції України, відповідно до якої ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в частині стягнення неустойки у розмірі 3878грн. 80коп.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 509, 525, 526, 530, 546, 548, 549, 610, 625, 627, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 175, 216, 230, 231, 264-274 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ентрада», м.Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансекспедиція», Донецька область, м.Краматорськ про стягнення суми основного боргу в розмірі 19548грн.94коп., пені в розмірі 1647грн.17коп., 3% річних в розмірі 318грн.81коп. та неустойки в розмірі 3878грн.80коп. - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансекспедиція» (юридична адреса: 84323, Донецька область, м.Краматовськ, вул. Союзна, будинок 16А, код ЄДРПОУ 24317115) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ентрада» (юридична адреса: 83122, м.Донецьк, вул. Артема, будинок 206, код ЄДРПОУ 34705968) суму основного боргу в розмірі 19548грн.94коп., пеню в сумі 1637грн.27коп., 3% річних у сумі 316грн. 92коп., витрати на оплату судового збору в розмірі 1456грн. 90коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

У судовому засіданні 02.04.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Повний текст рішення складено та підписано 05.04.2013р.

Суддя Макарова Ю.В.