Ухвала суду № 30691276, 09.04.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2013 року Справа № 141566/11/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Онишкевича Т.В.,

суддів Попка Я.С., Клюби В.В.,

з участю секретаря судового засідання Курніцької Б.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу приватного підприємства «Маррос» на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2011 року у справі за позовом державної податкової інспекції в Тисменицькому районі Івано-Франківської області до приватного підприємства «Маррос» про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ :

23 серпня 2011 року державна податкова інспекція в Тисменицькому районі Івано-Франківської області (далі - ДПІ в Тисменицькому районі) звернулася до суду з адміністративним позовом, у якому просила стягнути з приватного підприємства «Маррос» (далі - ПП «Маррос») в дохід держави заборгованість в сумі 61509,43 грн. з розрахункових рахунків, що є наявними у банківських установах відповідача та за рахунок готівки, що належить ПП «Маррос».

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2011 року вказаний позов задоволено.

У поданій апеляційній скарзі відповідач ПП «Маррос» просить зазначене судове рішення скасувати, а справу направити до суду першої інстанції на новий судовий розгляд. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що розгляд даної справи відбувся без участі представника відповідача, чим його було позбавлено права на захист.

Представник позивача у ході апеляційного розгляду заперечив обґрунтованість вимог апелянта, просив залишити оскаржуване судове рішення без змін.

Представник апелянта в судове засідання апеляційного суду не прибув, що не перешкоджає розгляду справи на підставі ч. 4 ст. 196 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і проаналізувавши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до переконання, що подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких мотивів.

Задовольняючи позовні вимоги ДПІ в Тисменицькому районі, суд першої інстанції виходив із того, що оскільки сума податкового зобов'язання з податку на прибуток відповідачем узгоджена, проте в добровільному порядку несплачена, тому вимоги податкового органу підлягають задоволенню.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку апеляційного суду, відповідають нормам матеріального права та є правильними.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про систему оподаткування» платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, є Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Згідно із положеннями пп. 4.1.1. п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації.

Як передбачено пп. 4.2.1. п. 4.1 ст. 4 зазначеного Закону, якщо згідно з нормами цього пункту сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність та повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне і повне погашення нарахованого податкового зобов'язання та має право на оскарження цієї суми у порядку, встановленому цим Законом.

Судом встановлено, що проведеною ДПІ в Тисменицькому районі плановою виїзною перевіркою ПП «Маррос» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008 року по 31.12.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 року по 31.12.2010 року встановлено порушення вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». За результатами проведеної перевірки складено акт № 796/2330/25067100 від 14.03.2011 року, яким встановлений факт заниження суми податку на прибуток в сумі 49217 грн., на підставі якого податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001032330 від 28.04.2011 року та застосовано штрафні (фінансові) санкції 12304 грн.

Виставлені ДПІ в Тисменицькому районі зазначені податкові вимоги відповідачем не оскаржувались і в матеріалах справи відсутні докази такого оскарження.

Відповідно до пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Покликання апелянта на вирішення судом першої інстанції позову ДПІ в Тисменицькому районі без його участі, на переконання апеляційного суду, на правильність вирішення спору не впливають та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а відтак апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України апеляційний суд,

УХВАЛИВ :

апеляційну скаргу приватного підприємства «Маррос» залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2011 року у справі № 2а-2754/11/0970 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Ухвала у повному обсязі складена 10 квітня 2013 року.

Головуючий суддя Т.В.Онишкевич

Судді Я.С.Попко

В.В.Клюба