Ухвала суду № 30690319, 21.03.2013, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1915/20525/2012Головуючий у 1-й інстанції Дзюбич В.Л. Провадження № 22-ц/789/450/13 Доповідач - Ходоровський М.В.Категорія - 27

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 березня 2013 р. колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Ходоровського М.В.

суддів - Гурзеля І. В., Щавурської Н. Б.,

при секретарі - Щебивовк Г.І.

з участю - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 19 лютого 2013 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" про стягнення трьох процентів річних за порушення грошового зобов'язання та моральної шкоди

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" про стягнення трьох процентів річних за порушення грошового зобов'язання та моральної шкоди.

Позивач зазначив, що рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 17 січня 2011 року стягнуто з ПАТ "Західінкомбанк" у його користь 7000 грн. банківського вкладу, 513,70 грн. процентної ставки, 453,31 грн. індексу інфляції та 120 грн. сплачених витрат за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. Крім цього рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 08.11.2011 року стягнуто з ПАТ "Західінкомбанк" в його користь 241 грн. інфляційних втрат, 168,60 грн. три проценти річних за невиконання зобов'язання за період з лютого по жовтень 2011 року включно, а також 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Оскільки вказані кошти не виплачені з вини відповідача, який незаконно користується його депозитним вкладом та не виконує судові рішення щодо його повернення, в той час як неповернуті кошти є необхідними для здійснення лікування онкологічного захворювання, позивач просив стягнути три відсотки річних за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання за період з 08.11.2011 року по грудень 2012 року в сумі 301,60 грн., виходячи із того, що період прострочення становить 14 місяців, а сума заборгованості 8617 грн., а також просив стягнути 3000 грн. грошового відшкодування завданої моральної шкоди.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 19 лютого 2013 року позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" (43005, Волинська обл., місто Луцьк, ПРОСПЕКТ ПЕРЕМОГИ, будинок 15, код 19233095) в користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) 295 гривень 45 коп. три відсотка річних за порушення грошового зобов'язання.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з публічного акціонерного товариства «ЗАХІДІНКОМБАНК» в користь ОСОБА_1 229,40 грн. сплаченого позивачем судового збору.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду в частині відмови в позові про стягнення компенсації моральної шкоди скасувати та ухвалити нове рішення, яким стягнути із відповідача в його користь 3000 грн. моральної шкоди.

У судовому засіданні ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримав.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення позивача, ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд виходив з того, що відповідальність у вигляді відшкодування моральної шкоди договором банківського вкладу, укладеного між сторонами, не передбачена.

З таким висновком суду слід погодитись, оскільки він відповідає обставинам справи та вимогам закону.

Судом встановлено, що 25 серпня 2009 року між ПАТ "Західінкомбанк" та ОСОБА_1 укладено договір банківського вкладу.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 17 січня 2011 року та від 08 листопада 2011 року стягнуто з ПАТ "Західінкомбанк" у користь позивача неповернуті за договором банківського вкладу кошти на загальну суму 8617,21 грн.

Рішення суду не виконано, кошти банком ОСОБА_1 не повернуто.

Як вбачається із наявних у справі додаткових угод до договору банківського вкладу, пояснень сторін, відповідальність у виді відшкодування моральної шкоди за невиконання зобов'язання договором не передбачено.

Відповідно до ст. 611 ЦК України в разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі відшкодування збитків та моральної шкоди.

Положення ст. 1167 ЦК України про стягнення моральної шкоди, яка регулює правила деліктної відповідальності, не можуть застосовуватись до виниклих правовідносин, оскільки між сторонами існують договірні зобов'язання.

Оскільки сторони при укладенні договору банківського вкладу не передбачили таку відповідальність за порушення зобов'язань, то суд прийшов до вірного висновку, що вимога про стягнення моральної шкоди не підлягає задоволенню.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно відмовив у задоволенні позову про стягнення 3000 грн. моральної шкоди.

Рішення суду є законним, обгрунтованим, підстав для його скасування не має.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 315 ЦПК України,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 19 лютого 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ на протязі двадцяти днів.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області М.В. Ходоровський