Ухвала суду № 30688415, 09.04.2013, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Справа №22ц/775/3721/2013 Головуючий у 1-й інстанції : Брежнев О.А.

Категорія : 53 Доповідач : Кіянова С.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 квітня 2013 року Апеляційний суд Донецької області

у складі : головуючого - судді Зінов»євої А.Г.

суддів : Кіянової С.В., Янчук Т.О.

при секретарі Люліній Я.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського районного суду м.Донецька від 21 лютого 2013 року за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення заробітної плати та середнього заробітку за час затримки її виплати з Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбасаеро»,

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою Київського районного суду м.Донецька від 21 лютого 2013 року відмовлено у прийнятті заяви ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення заробітної плати та середнього заробітку за час затримки її виплати з Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбасаеро».

В апеляційній скарзі заявник просить ухвалу суду скасувати і повернути матеріали до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття наказного провадження, оскільки судом першої інстанції порушені норми процесуального права, не враховано, що згідно п.1 ч.1 ст.96 ЦПК України в даному випадку може бути видано наказ про стягнення заборгованості по заробітній платі, не враховано вимоги ч.5 ст.100 ЦПК України, якою передбачено відмову у прийнятті заяви про видачу судового наказу в частині вимог про стягнення середнього заробітку.

В судовому засіданні апеляційного суду заявник підтримав доводи апеляційної скарги і просив її задовольнити.

Представник боржника в судове засідання не з»явився, будучи повідомлений про час та місце розгляду справи.

Заслухавши доповідача, пояснення заявника, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу заявника слід задовольнити частково, ухвалу суду скасувати в частині відмови у прийнятті заяви ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення заробітної плати і передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції з наступних підстав.

Так, при вирішенні питання про відмову заявнику у прийнятті заяви про видачу судового наказу про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки її виплати, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 порушує питання про право на отримання компенсації за несвоєчасну виплату заробітної плати, тобто виник спір про право, який підлягає розгляду в порядку позовного провадження.

Але, з такими висновками суду першої інстанції повністю погодитися неможливо.

Так, відповідно до п.1 ч.1 ст.96 ЦПК України судовий наказ може бути видано, у разі якщо заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати.

Відповідно до п.12 постанови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.12.2011 року № 14 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» якщо заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати (пункт 1 частини першої статті 96 ЦПК), судовий наказ може бути видано не лише на суму заборгованості із заробітної плати, а й на суму компенсації за порушення строків її виплати, оскільки вона входить до структури заробітної плати. До заяви має бути додано докази перебування заявника у трудових відносинах із боржником, а підтвердженням суми, яка стягується, може бути будь-який належно оформлений документ, що вказує на розмір нарахованої заробітної плати та компенсації за порушення строків її виплати, зокрема, довідка бухгалтерії боржника, розрахунковий лист чи копія платіжної відомості тощо.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Донбасаеро» видало заявнику довідку, яка підтверджує наявність трудових правовідносин та розмір заборгованості по заробітній платі, що свідчить про визнання боржником суми заборгованості, тому у суду першої інстанції не було підстав для відмови у прийнятті заяви ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення заборгованості по заробітній платі.

Крім того,суд першої інстанції не звернув увагу на те, що згідно ч.5 ст.100 ЦПК України у разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті заяви про видачу судового наказу лише в частині цих вимог. У разі якщо заявлені вимоги між собою взаємопов'язані і окремий їх розгляд неможливий, то суд відмовляє у прийнятті заяви про видачу судового наказу.

За таких обставин, апеляційний суд вважає, що ухвала суду у вказаній частині суперечить вимогам процесуального закону, тому підлягає скасуванню з передачею питання на новий розгляд суду першої інстанції.

В частині стягнення середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати дійсно мається спір про право на отримання певної суми, тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у прийнятті заяви ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати.

Відповідно до п.3 ст.312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

Керуючись ст.ст.307, 312, 313-315 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Київського районного суду м.Донецька від 21 лютого 2013 року скасувати в частині відмови у прийнятті заяви ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення заробітної плати і передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

В іншій частині ухвалу суду залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Судді :