Ухвала суду № 30688409, 26.03.2013, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Справа №22ц-775/2803/2013 р. Головуючий у 1-й інстанції : Челюбєєв Є.В.

Категорія : 32 Доповідач : Кіянова С.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 березня 2013 року Апеляційний суд Донецької області

в складі : головуючого - судді Лісового О.О.

суддів : Кіянової С.В., Янчук Т.О.

при секретарі Люліній Я.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дзержинського міського суду від 01 лютого 2013 року за позовом ОСОБА_3, яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Дзержинського міського суду від 01 лютого 2013 року задоволено частково позов ОСОБА_3, яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 у відшкодування матеріальної шкоди 619,56 грн., у відшкодування моральної шкоди, завданої пошкодженням здоров»я на користь дитини 2 500 грн. та на користь ОСОБА_4 500 грн. і судові витрати в розмірі 214,60 грн. В іншій частині позову відмовлено.

В апеляційній скарзі відповідач просить рішення суду скасувати та відмовити позивачу у задоволенні позову, оскільки судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права, не враховано, що позивачем не надано доказів його вини у спричиненні позивачу шкоди, відсутні докази того, що саме він спричинив неповнолітньому ОСОБА_4 тілесні пошкодження.

В судовому засіданні апеляційного суду позивач, яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_4 та неповнолітній ОСОБА_4 заперечували проти доводів апеляційної скарги і просили рішення суду залишити без змін.

Відповідач та його представник в судове засідання не з»явилися, будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи.

Заслухавши доповідача, пояснення позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу відповідача слід відхилити, а рішення суду залишити без змін з наступних підстав.

Розглядаючи справу, суд першої інстанції правильно встановив правовідносини, що склалися між сторонами і визначив закон, який їх регулює.

Задовольняючи позов ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди суд першої інстанції виходив з того, що 15.08.2012 року біля 14 год. на дитячому майданчику по вул..Терешковій мікрорайон №1 в м.Дзержинську ОСОБА_1 на грунті особистих неприязних стосунків спричинив неповнолітньому ОСОБА_4, 1997 року народження тілесні пошкодження, внаслідок чого останній знаходився на стаціонарному лікуванні в дитячій лікарні з діагнозом вегетативна дисфункція по кардинальному типу, стан після забію грудної клітини. Понесені позивачем витрати на лікування дитини складають 619,56 грн., які повинна відшкодувати винна особа, тобто відповідач. У стягненні транспортних витрат та витрат на харчування дитини позивачу відмовлено, в зв»язку з відсутністю доказів. Моральну шкоду неповнолітньому ОСОБА_4 спричинено пошкодженням його здоров»я, він проходив лікування. Моральну шкоду позивачу спричинено тим, що внаслідок неправомірної поведінки відповідача її неповнолітня дитина зазнала ушкодження здоров»я. Розмір моральної шкоди визначено з урахуванням принципу розумності та справедливості.

При таких обставинах, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивач та її дитина мають право на відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої відповідачем на підставі п.1,2 ч.2 ст.23, ч.1 ст.1166, ч.1 ст.1167 ЦК України.

Так, відповідно до п.1, 2 ч.2 ст.23 ЦК України моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

З матеріалів справи вбачається, що 15.08.2012 року неповнолітній ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 звернувся за медичною допомогою і йому було встановлено діагноз : травма в биту побив невідомий, численні забиття грудної клітини, пошкодження ні шиї (а.с.4,7).

В період з 20.08.2012 року до 03.09.2012 року неповнолітній ОСОБА_4 знаходився на стаціонарному лікуванні в дитячій лікарні з основним діагнозом : синдром вегетатовидної дисфункції по кардинальному типу, супутній діагноз : стан після забиття грудної клітини. (а.с.9).

Постановою про відмову у порушенні кримінальної справи Дзержинського МВ ГУ МВС України в Донецькій області від 06.09.2012 року встановлено, що саме відповідач ОСОБА_1 наніс декілька вдарів неповнолітньому ОСОБА_4 15.08.2012 року (а.с.6)

Вказана постанова є чинною.

Відповідно до ч.1 ст.57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що вина ОСОБА_1 у спричиненні тілесних ушкоджень неповнолітньому ОСОБА_4 встановлена, тому він повинен нести відповідальність за спричинену матеріальну та моральну шкоду.

Згідно наданих позивачем квитанцій, вона понесла витрати на лікування неповнолітньої дитини ОСОБА_4 в розмірі 619,56 грн., тому вказані суми стягнуто з відповідача на підставі ч.1 ст.1166 ЦК України (а.с.10, 52).

Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ч.3 ст.23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральну шкоду позивачу спричинено стражданнями, які вона зазнала в зв»язку з протиправною поведінкою ОСОБА_1 відносно її неповнолітнього сина ОСОБА_4 і розмір моральної шкоди визначено з урахуванням вимог зазначеного закону - 500 грн. Неповнолітньому ОСОБА_4 моральну шкоду спричинено тим, що він зазнав фізичного болю, проходив лікування внаслідок неправомірних дій відповідача ОСОБА_1 і розмір моральної шкоди визначено з урахуванням глибини фізичних та моральних страждань в сумі 2 500 грн.

Рішення суду першої інстанції відповідає вимогам матеріального та процесуального права і підстав для його скасування чи зміни не має.

Доводи апеляційної скарги відповідача про те, що його вину не встановлено суперечать наданим по справі доказам.

Інші доводи апеляційної скарги відповідача також не впливають на правильність висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Керуючись ст.ст.307, 308, 313-315 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Дзержинського міського суду від 01 лютого 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Судді :