ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 квітня 2013 року м. Львів № 9104/181838/12
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Савицької Н.В.
суддів: Костіва М.В., Шавеля Р.М.
при секретарі судового засідання: Коцур В.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові апеляційну скаргу Львівської митниці Державної митної служби України на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 22.10.2012 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко-Львів» до Львівської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними дій, скасування рішення та картки відмови та зобов'язання до вчинення дій,-
В С Т А Н О В И В:
06.09.2012 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Еко-Львів» ( далі Товариство ) звернувся в суд з позовом до Львівської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними дій, скасування рішення та картки відмови та зобов'язання до вчинення дій.
На обґрунтування позову позивач посилається на відсутність підстав для застосування резервного методу визначення митної вартості товарів оскільки, товариство надало митному органу достатньо доказів, які підтверджують заявлену у деклараціях митну вартість товару, а відповідач безпідставно не врахував надані декларантом докази на підтвердження визначеного ним розміру митної вартості.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 22.10.2012 року позов задоволено. Суд першої інстанції визнав протиправними дії Львівської митниці Державної митної служби України щодо визначення митної вартості шаф металевих для одягу, виробництва «Mevatek s.r.o.» у кількості 45 штук, імпортованих Товариством з обмеженою відповідальністю «Еко-Львів» на виконання контракту № 804/31362298/29.02.12/05 від 29.02.2012 року у розмірі - 17 959,68 євро шляхом застосування резервного методу.
Крім того, Львівський окружний адміністративний суд визнав протиправними та скасував рішення Львівської митниці Державної митної служби України про визначення митної вартості товарів № 209000003/2012/000212/2 від 19.03.2012 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 209160000/2/00094.
Зобов'язав Львівську митницю визначити митну вартість та здійснити перерахунок платежів, що підлягали сплаті до бюджету при митному оформленні товару, інмортованого Товариством з обмеженою відповідальністю «Еко-Львів» на виконання контракту № 804/31362298/29.02.12/05 від 29.02.2012 року та випущеного у вільний обіг під гарантійне зобов'язання, а саме - шаф металевих для одягу, виробництва «Mevatek s.r.o.» у кількості 45 штук за декларацією митної вартості форми ВМД- 2 № 2909160000/2012/003585 від 23.03.2012 року та вантажною митною декларацією форми МД-2 № 209160000/2012/00355585 від 23.03.2012 р. із застосуванням основного методу - за ціною контракту № 804/31362298/29.02.12/05 від 29.02.2012 р. та додатку № 1 до нього у відповідності до вимог п.1 ч.1 ст. 57 Митного кодексу України.
Не погодившись з даною постановою, апелянт Львівська митниця Державної митної служби України подав апеляційну скаргу, покликаючись на те, що постанова суду першої інстанції є необґрунтована, прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги покликається на те, що митний орган не одержав від позивача документальних підтверджень щодо задекларованої декларантом митної вартості товару тому, відповідач послідовно застосовував методи визначення митної вартості.
Апелянт, просить суд апеляційної інстанції постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову якою відмовити в позові.
Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість постанови суду, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового з таких підстав.
Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не довів неможливість застосування інших методів для визначення митної вартості товарів які ввозив позивач на митну територію України.
Такі висновки суду першої інстанції, на переконання колегії суддів, відповідають нормам матеріального права та фактичним обставинам справи і є правильними.
Судом першої інстанції встановлено, що 06.03.2012 року на адресу Товариства згідно з контрактом від 29.02.2012 року № 804/31362298/29.02.12/05 на митну територію України за вантажними митними деклараціями форми МД-2, МД-3 та МД-6 № 209160000/2012/002649 ввезено товар - шафи металеві - 45 шт. виробник «Mevatek s.r.o.». Митна вартість товару визначена за першим методом ( ціною договору ).
Не погоджуючись із визначеною митною вартістю Митниця видала позивачу картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів через митний кордон України № 209160000/2/00094 від 21.03.2012 р.
Крім того, рішенням № 209000003/2012/000212/2 від 19.03.2012 р. митниця визначила митну вартість товару за шостим ( резервним ) методом.
Так, відповідно до частини першої статті 265 Митного кодексу України митний орган, що здійснює контроль за правильністю митної оцінки товарів з урахуванням положень цього Кодексу, має право приймати рішення про правильність заявленої декларантом митної вартості товарів.
Згідно із статтею 266 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які імпортуються в України можна здійснювати за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції ); 2) за ціною договору щодо ідентичних товарів, 3) за ціною договору щодо подібних ( аналогічних) товарів; 4) на основі віднімання вартості; 5) на основі додавання вартості ( обчислена вартість ); 6) резервного.
Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються ( вартість операцій).
Якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братись ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні ( аналогічні ) товари були продані в Україну не пов'язаному з продавцем покупцю.
При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
На підставі наведеного, колегія суддів вважає, що у разі незгоди митного органу із митною вартістю імпортованого товару він відповідно до вимог ст. 266 Митного кодексу України зобов'язаний провести процедуру консультацій, у ході яких має дійти висновків щодо застосування того чи іншого методу визначення митної вартості товарів, при цьому кожний наступний метод застосовується у разі неможливості застосування попереднього із наведенням відповідних аргументів.
З матеріалів справи вбачається, що для підтвердження заявленої митної вартості шаф до вантажної митної декларації № 209160000/2012/--2649 від 06.03.2012 р. позивач подав відповідачу всі необхідні документи, в яких вартість металевої шафи становить 84,3 Євро/шт. Подані до митного оформлення документи не містять жодних суперечностей чи розбіжностей. Тому, митниця не довела наявність обґрунтованих сумніві щодо достовірності поданих декларантом відомостей щодо ціни товару.
Слід зауважити, щодо прайс-листа, згідно якого вартість шафи становить - 86 євро/шт. вбачається що такий сформований фірмою «Mevatek s.r.o.» без знижки та містить узагальнений ціновий діапазон на відповідний товар та який у жодному випадку не свідчить про недостовірність наданих товариством відомостей.
На виконання Контракту від 29.02.2012 р. товариству фірма «Mevatek» надала знижку, що підтверджується долученими до матеріалів справи офертою від 20.01.2012 р. та підтвердженням від 20.06.2012 р.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про протиправність застосування Митницею шостого ( резервного ) методу визначення митної вартості товару без послідовного застосування попередніх п'яти, як це встановлено частиною п'ятою статті 266 Митного кодексу України та без обґрунтування неможливості їх застосування.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 21.01.2011 року ( справа № 21-56а10), 07.02.2011 року ( справа № 21-76а10), 14.11.2011 року ( справа № 21-213а22),06.02.2012 року ( справа № 21418а11), від 03.07.2012 р. ( справа № 25300157), від 05.07.2012 р. ( справа № К-25110/10 ).
Отже, постанову суду в частині визнання протиправними дії Львівської митниці Державної митної служби України щодо визначення митної вартості шаф металевих для одягу, виробництва «Mevatek s.r.o.» у кількості 45 штук, імпортованих Товариством з обмеженою відповідальністю «Еко-Львів» на виконання контракту № 804/31362298/29.02.12/05 від 29.02.2012 року у розмірі - 17 959,68 євро шляхом застосування резервного методу та визнання протиправними та скасування рішення Львівської митниці Державної митної служби України про визначення митної вартості товарів № 209000003/2012/000212/2 від 19.03.2012 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 209160000/2/00094 слід залишити без змін.
Проте, рішення в частині задоволення позовних вимог про зобов'язання Львівську митницю визначити митну вартість та здійснити перерахунок платежів, що підлягали сплаті до бюджету при митному оформленні товару, інмортованого Товариством з обмеженою відповідальністю «Еко-Львів» на виконання контракту № 804/31362298/29.02.12/05 від 29.02.2012 року та випущеного у вільний обіг під гарантійне зобов'язання, а саме - шаф металевих для одягу, виробництва «Mevatek s.r.o.» у кількості 45 штук за декларацією митної вартості форми ВМД- 2 № 2909160000/2012/003585 від 23.03.2012 року та вантажною митною декларацією форми МД-2 № 209160000/2012/00355585 від 23.03.2012 р. із застосуванням основного методу - за ціною контракту № 804/31362298/29.02.12/05 від 29.02.2012 р. та додатку № 1 до нього у відповідності до вимог п.1 ч.1 ст. 57 Митного кодексу України, слід скасувати з ухваленням нового рішення про відмову позову в цій частині з огляду на наступне.
Колегія суддів вважає, що заявлена вимога є передчасною оскільки, відповідно до ст. 266 Митного кодексу України передбачена послідовність застосування митним органом попередніх п'яти методів визначення митної вартості товарів. Суд першої інстанції зобов'язуючи відповідача визначити митну вартість товару за ціною контракту, фактично визначив митну вартість ввезеного товару, чим підмінив митний орган.
Відповідно до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення та ухвалює нове, коли має місце, зокрема, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність таких обставин, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання.
Таким чином, у зв'язку з невідповідністю висновків суду обставинам справи, порушенням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції слід скасувати з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову. В решті вимог відмовити за безпідставністю вимог.
Керуючись ст.ст. 160,195,198,202,205,207, 254 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Львівської митниці Державної митної служби України задовольнити частково.
Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 22.10.2012 року у справі № 2а-7811/12/1370 - скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Львівської митниці Державної митної служби України щодо визначення митної вартості шаф металевих для одягу, виробництва «Mevatek s.r.o.» у кількості 45 штук, імпортованих Товариством з обмеженою відповідальністю «Еко-Львів» на виконання контракту № 804/31362298/29.02.12/05 від 29.02.2012 року у розмірі - 17 959,68 євро шляхом застосування резервного методу.
Визнати протиправними та скасувати рішення Львівської митниці Державної митної служби України про визначення митної вартості товарів № 209000003/2012/000212/2 від 19.03.2012 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 209160000/2/00094.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання постанови законної сили.
Головуючий: Н.В. Савицька
Судді: М.В. Костів
Р.М.Шавель
Судове рішення № 30684851, Львівський апеляційний адміністративний суд було прийнято 10.04.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-7811/12/1370. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: