Ухвала суду № 30682235, 04.04.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-2226/12/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Леонтович А.М. Суддя-доповідач: Хрімлі О.Г.

У Х В А Л А

Іменем України

04 квітня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого суддів при секретарі Хрімлі О.Г., Коротких А.Ю., Файдюка В.В., Архіповій Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 28 травня 2012 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Димерське автотранспортне підприємство» до Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

Публічне акціонерне товариство «Димерське автотранспортне підприємство» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000802300 від 03 травня 2012 року.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 28 травня 2012 року адміністративний позов задоволений.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явились.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга необґрунтована та задоволенню не підлягає.

Як вбачається з матеріалів справи, у період з 17 по 19 квітня 2012 року посадовими особами Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 79.1, 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України та на виконання наказу № 11 від 17 квітня 2012 року проведено невиїзну позапланову документальну перевірку ПАТ «Димерське автотранспортне підприємство» з питань дотримання податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з ПП «Бізнес-Оіл-Груп» за лютий 2011 року. Результати перевірки оформлено актом № 463/22-0/05538738 від 19 квітня 2012 року.

У ході перевірки органом державної податкової служби проаналізовано довідку Державної податкової інспекції у Бобровицькому районі Чернігівської області № 1/15/36633340 «Про результати камеральної перевірки звітних даних ПП «Бізнес-Оіл-Груп», в якій зазначено, що у ПП «Бізнес-Оіл-Груп» відсутні умови для ведення господарської діяльності, основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, технічні засоби. Крім того, на підставі повідомлення ВПМ Ніжинської ОДПІ № 1178/7/2631 від 06 січня 2011 року та отриманих 02 лютого 2011 року відомостей від державного реєстратора було встановлено відсутність посадових осіб ПП «Бізнес-Оіл-Груп» за юридичною адресою підприємства.

Використавши зазначену інформацію відповідач дійшов висновку, що договір між ПАТ «Димерське автотранспортне підприємство» та ПП «Бізнес-Оіл-Груп» укладений без мети настання реальних наслідків та є нікчемним відповідно до чч. 1, 2 ст. 215, ч. 5 ст. 203 Цивільного Кодексу України.

У свою чергу, формування показників податкового кредиту за відсутності факту надання послуг є порушенням вимог п.п. 201.4, 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, що свідчить про заниження ПАТ «Димерське автотранспортне підприємство» суми податку на додану вартість в лютому 2011 року на 62 490,84 грн.

На основі висновків акту перевірки, 03 травня 2012 року Державною податковою інспекцією у Вишгородському районі Київської області прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000802300, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача з податку на додану вартість на 62 490 грн. та застосовано фінансову санкцію у розмірі 1 грн.

Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням та вважаючи його протиправним, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог та їх відповідність чинному законодавству, колегія суддів виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, між ПАТ «Димерське автотранспортне підприємство» та ПП «Бізнес-Оіл-Груп» було укладено договір поставки № 01/01/15 від 01 січня 2011 року. Згідно з умовами вказаного договору ПП «Бізнес-Оіл-Груп» (постачальник) зобов'язується поставити в обумовлений термін, а ПАТ «Димерське автотранспортне підприємство» (Покупець) прийняти у власність нафтопродукти, найменування, ціна та кількість яких визначається у накладних або в актах приймання-передачі.

З метою виконання господарських зобов'язань за договором поставки № 01/01/15 від 01 січня 2011 року, ПП «Бізнес-Оіл-Груп» укладено з ПП «Бізнес Спец Транс» договір перевезення вантажів № 01/01-11 від 01 січня 2011 року, згідно з умовами якого ПП «Бізнес Спец Транс» зобов'язується надавати послуги з перевезення ввірених йому ПП «Бізнес-Оіл-Груп» вантажів до пунктів призначення в установлені в письмових замовленнях строки та видавати вантажі уповноваженим на одержання вантажів особам (вантажоодержувачам), а ПП «Бізнес-Оіл-Груп» зобов'язується сплачувати за перевезення вантажів встановлену плату.

Транспортування нафтопродуктів, проданих ПП «Бізнес-Оіл-Груп» на користь ПАТ «Димерське автотранспортне підприємство» здійснювалось засобами ПП «Бізнес Спец Транс».

При перевезенні нафтопродуктів ПП «Бізнес Спец Транс» оформлено товарно-транспортні накладні: № 118902 від 02 лютого 2011 року, № 258695 від 02 лютого 2011 року, № 258692 від 03 лютого 2011 року, що містять відмітки про відвантаження нафтопродуктів ПП «Бізнес-Оіл-Груп» та отримання нафтопродуктів ПАТ «Димерське автотранспортне підприємство».

Крім того, нафтопродукти були передані ПАТ «Димерське автотранспортне підприємство» за видатковими накладними від 02 лютого 2012 року: № РН-69, № РН 72, № РН-89. Оприбуткування нафтопродуктів також підтверджується актами заміру питомої ваги. Реалізовану продукцію одержували за довіреностями від 02 лютого 2011 року № 18 та № 19, що видані на ім'я Куліш Н.І. та зареєстровані в журналі довіреностей .

У якості оплати за поставлені ПП «Бізнес-Оіл-Груп» нафтопродукти, ПАТ «Димерське автотранспортне підприємство» перерахувало на корить ПП «Бізнес-Оіл-Груп» грошові кошти у сумі 374945,02 грн. в т.ч. ПДВ 62490, 84 грн., що підтверджується платіжними дорученнями та виписками по рахунку, які знаходяться в матеріалах справи.

На виконання умов договору поставки № 01/01/15 від 01 січня 2011 року ПАТ «Димерське автотранспортне підприємство» отримано від ПП «Бізнес-Оіл-Груп» податкові накладні: від 02 лютого 2012 року № 71 на загальну суму 70331, 26 в т.ч. ПДВ 11721, 88 грн.; № 21 на загальну суму 70331, 26 в т.ч. ПДВ 11721, 88 грн.; № 89 на загальну суму 234282, 50 грн. в т.ч. ПДВ 39047, 08 грн., які наявні в матеріалах справи. Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено позивачем до складу податкового кредиту за лютий 2011 року.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, факт використання придбаних у ПП «Бізнес-Оіл-Груп» нафтопродуктів в господарській діяльності позивача підтверджується особовими (змінними) звітами руху паливно-мастильних матеріалів, відомостями видачі паливно-мастильних матеріалів, звітами про прихід та видачу паливно-мастильних матеріалів, реєстрами паливно-мастильних матеріалів.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.

Згідно зі ст. 198.1 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 ст. 198 ПК України встановлено, що датою виникнення права платника податку на внесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для врахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При цьому, згідно з п. 201.8 ст. 201 ПК України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість, що має бути підтверджено належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Відповідно до п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п.п. 2.15 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704, визначено, що первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції діючому законодавству, логічна ув'язка окремих показників.

Витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Також, з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку право на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Тобто якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, а тому сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) не може бути підставою для відмови у праві платника податку на податковий кредит за наявності факту здійснення господарської операції.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що позивачем було дотримано вимоги щодо документального підтвердження спірних сум податкового кредиту та правомірність відображення їх у податковій звітності.

Таким чином, ПАТ «Димерське автотранспортне підприємство» правомірно сформовано податковий кредит з податку на додану вартість за лютий 2011 року, а висновок акту перевірки про порушення позивачем п. 201.4, 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України є необґрунтованим.

З огляду на зазначене, колегія суддів приходить до висновку про безпідставність збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 62 490 грн. та застосування фінансової санкції у розмірі 1 грн. згідно з податковим повідомленням-рішенням № 0000802300 від 03 травня 2012 року.

Доводи апелянта спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 41, 160, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И ЛА :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області - залишити без задоволення, постанову Київського окружного адміністративного суду від 28 травня 2012 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.Г. Хрімлі

Судді А.Ю. Коротких

В.В. Файдюк

.

Головуючий суддя Хрімлі О.Г.

Судді: Коротких А. Ю.

Файдюк В.В.