Ухвала суду № 30680298, 09.04.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а-8960/09/2570 (у 2-х томах) Головуючий у 1-й інстанції: Клопот С.Л.

Суддя доповідач Петрик І.Й.

У Х В А Л А

09 квітня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді - Петрика І.Й., суддів Борисюк Л.П., Собківа Я.М., розглянувши в порядку письмового провадження питання про виправлення описки в постанові Київського апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2010 року по апеляційній скарзі Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2009 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрікор» до Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області про скасування податкових повідомлень -рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2010 року апеляційну скаргу Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 травня 2009 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрікор» до Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області про скасування податкових повідомлень -рішень задоволено, постанову суду першої інстанції скасовано та у задоволені позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2013 року виправлено описку в постанові Київського апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2010 року, а саме: у вступній, описовій та резолютивній частинах постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2010 року, в якій замість помилково зазначених дати і місяця ухвалення оскаржуваної постанови Чернігівського окружного адміністративного суду « 07 травня 2009 року» зазначено правильну дату і місяць: « 14 квітня 2009 року»

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Як вбачається з матеріалів справи, судом апеляційної інстанції було помилково встановлено суть позовних вимог, а саме: оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, що призвело до неправильного вирішення справи, оскільки відповідно до матеріалів справи, позивач оскаржує податкові повідомлення-рішення № 2510792300/3/785 від 16 березня 2009 р. про зменшення суми бюджетного відшкодування у розмірі 1007174 грн. 60 коп.; № 2510802300/3/786 від 16 березня 2009 р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 4080.; № 2510812300/3/787 від 16 березня 2009 р. про зменшення суми бюджетного відшкодування у розмірі 187265 грн.; № 2510532300/3/788 від 16 березня 2009 р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 680 грн. № 2510772300/3/789 від 16 березня 2009 р. про зменшення суми бюджетного відшкодування у розмірі 1451523 грн., визначення податкового зобовязання в розмірі 1216513 грн. 90 коп. і застосування штрафної санкції у розмірі 608256 грн. 95 коп.; № 2510842300/3/790 від 16 березня 2009 р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 340 грн..

Проте, в постанові Київського апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2010 року зазначено, що позивач звернувся до позивача із позовними вимогами про скасування податкових повідомлень-рішень від 08.04.2009 року № 2510622300\3\911 - про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 2200793 грн. та № 2510632300\3\910 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 340 грн.; від 08.04.2009 року № 0032300\3\907 - про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 1753253 грн.; від 08.04.2009 року № 2510592300\3\909 - про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 4238073 грн. та № 2510602300\3\908 - про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1020 грн..

Колегія суддів дослідивши матеріали справи приходить до висновку, що податкові-повідомлення рішення, які зазначені в постанові Київського апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2010 року взагалі не стосуються даної адміністративної справи.

Таким чином, через велику навантаженість Київський апеляційний адміністративний суд розглянув позовні вимоги, які не відповідають позовній заяві, крім того в судовому рішенні помилково зазначено, що з апеляційною скаргою звернулася лише Прилуцька об'єднана державна податкова інспекції Чернігівської області.

Відповідно до ст. 169 КАС України суд може з власної ініціативи або за заявою особи, що брала участь у справі, чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні. Питання про внесення виправлень суд може вирішити в порядку письмового провадження.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає необхідним виправити допущені описки в постанові Київського апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2010 року.

На підставі викладеного та керуючись ст. 160, 169, 197, 206, 254 КАС України, суд-

УХВАЛИВ:

Виправити допущені Київським апеляційним адміністративним судом описки в постанові від 04 листопада 2010 року, прийнятої за результатами розгляду апеляційної скарги Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2009 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрікор» до Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області про скасування податкових повідомлень -рішень.

Вважати вірною редакцію судового рішення від 09 квітня 2013 року у справі за апеляційними скаргами Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області та Прокурати Чернігівської області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2009 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрікор» до Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області про скасування податкових повідомлень -рішень, викладену за наслідками вирішення питання про виправлення описки відповідно до постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2010 року.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: І.Й. Петрик

Судді: Л.П. Борисюк

Я.М. Собків

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2013 року м. Київ.

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Петрика І.Й.Суддів:Борисюк Л.П. Собківа Я.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційними скаргами Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області та Прокуратури Чернігівської області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2009 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрікор» до Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрікор» (далі -позивач або товариство) пред'явило позов до Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області (далі - відповідач) та просить визнати недійсними податкові повідомлення-рішення відповідача

від 16 березня 2009 року № 2510792300/3/785; № 2510802300/3/786; № 2510812300/3/787; № 2510532300/3/788; № 2510772300/3/789; № 2510842300/3/790.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2009 року позовні вимоги задоволено повністю.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідач та Прокуратура Чернігівської області звернулися із апеляційними скаргами, в яких просять скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення яким у задоволені позовних вимог позивачу відмовити повністю. В обґрунтування апеляційних скарг апелянти вказують, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню, а постанова суду - скасуванню з ухваленням нового рішення у справі з таких підстав.

Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 198, 202, п. 4 ч. 1ст. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, за результатами виїзної планової документальної перевірки з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1.10.2006 р. по 31.12.2007 р. було складено акт за № 889/23-33660151 від 3.09.2008 р.

Вказаним актом визначено, що позивачем порушені п., п. 7.7.1, 7.7.2, 7.7.4, 7.4.1., 7.3.1, 4.1, 11.21, 11.29 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: занижено податок на додану вартість (далі ПДВ) по декларації з ПДВ по сплаті до бюджету за 2007 р. в сумі 229462 грн.; зменшено ПДВ , що підлягає бюджетному відшкодуванню за 2007 р. в розмірі 2692927 грн.; занижено суму ПДВ, яка в наступному звітному періоді зменшує суму податку, що залишається у розпорядженні платника податку для цільового відшкодування і не відображається в особовому рахунку платника спеціальній декларації з ПДВ № 1 за грудень місяць 2007 р. в розмірі 2219137 грн.; заниження суми ПДВ, яка, в наступному звітному періоді зменшує суму податку, що залишається у розпорядженні платника податку для цільового використання і не відображається в особовому рахунку платника по спеціальній декларації з ПДВ № 2 за грудень місяць 2007 р. в розмірі 6025801 грн.

По результатам виїзної позапланової документальної перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі ПДВ) на розрахунковий рахунок за лютий місяць 2008 р. було складено акт за № 914/23-33660151 від 10.09.2008 р.

Вказаним актом визначено, що позивачем порушені п., п. 7.7.1, 7.7.2, 7.7.4, 7.4.1., 7.3.1, 4.1, 11.21, 11.29 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме, завищено суму ПДВ заявлену до відшкодування з бюджету за лютий місяць 2008 р. в розмірі 343233 грн.

На підставі вказаного акту відповідачем було видане податкові повідомлення рішення № 2510522300/0/1350 від 19 вересня 2008 р. про зменшено суму бюджетного відшкодування у розмірі 188643 грн., та № 2510532300/0/1349 від 19 вересня 2008 р. про визначення суми податкового зобовязання за у розмірі за штрафними санкціями 680 грн..

Позивач оскаржував зазначені повідомлення рішення до відповідача, ДПА в Чернігівській області та ДПА України.

По результатам розгляду скарг, рішенням ДПА України від 06.03.2009 р. в їх задоволенні було відмовлено і 16 березня 2009 р. відповідачем були винесені повідомлення рішення № 2510812300/3/787 про зменшення суми бюджетного відшкодування у розмірі 187265 грн. та № 2510532300/3/788 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 680 грн.

По результатам виїзної позапланової документальної перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі ПДВ) на розрахунковий рахунок за березень місяць 2008 р. було складено акт за № 938/23-33660151 від 19.09.2008 р.

Вказаним актом визначено, що позивачем порушені п., п. 7.7.1, 7.7.2, 7.7.4, 7.4.1., 7.3.1, 4.1, 11.21, 11.29 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 12 Постанови КМ України «Про Порядок нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молоко та мясо в живій вазі» № 168/97-ВР від 3.04.1997 р., п. 4 Постанови КМ України « Про Порядок акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками платниками ПДВ щодо операцій продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини» № 271 від 26.02.1999 р., а саме: завищено суму ПДВ заявлену до відшкодування з бюджету за березень місяць 2008 р. в розмірі 1669831 грн.; занижено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за березень місяць 2008 р. в сумі 26859 грн..

На підставі вказаного акту відповідачем було видане податкові повідомлення рішення № 2510542300/0/1351 від 19 вересня 2008 р. про зменшення суми бюджетного відшкодування у розмірі 1434821 грн. 89 коп., застосування штрафна санкція у розмірі 717410 грн. 95 коп., та № 2510552300/0/1353 від 19 вересня 2008 р. про визначення суми податкового зобов'язання за у розмірі за основним платежем 26859 грн., за штрафними санкціями 13769 грн. 50 коп.

Позивач оскаржував зазначені повідомлення рішення до відповідача, ДПА в Чернігівській області та ДПА України.

По результатам розгляду скарг, рішенням ДПА України від 06.03.2009 р. в їх задоволенні було відмовлено і 16 березня 2009 р. відповідачем були винесені повідомлення рішення № 2510772300/3/789 про зменшення суми бюджетного відшкодування у розмірі 1451523 грн., визначення податкового зобов'язання в розмірі 1216513 грн. 90 коп. і застосування штрафної санкції у розмірі 608256 грн. 95 коп. та № 2510842300/3/790 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 340 грн.

Підставою задоволення позовних вимог суд вказав на той факт, що Законом України «Про податок на додану вартість», компетенція Кабінету Міністрів України обмежується питанням регулювання нарахування та використання коштів, які підлягають сплаті до бюджету (позитивної різниці між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного періоду). В зв'язку з чим, в разі виникнення від'ємної різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду TOB «Агрікор» має право не застосовувати спеціальні режими оподаткування податком на додану вартість та отримувати заявлені суми бюджетного відшкодування цього податку.

Із такою правовою позицією суду першої інстанції колегія суддів не погоджується із огляду на наступне.

Аналізуючи судове рішення можна прийти до висновку, що платнику податків (TOB «Агрікор») надано право вибору порядку нарахування та сплати податку на додану вартість.

Проте, колегія суддів зазначає, що жодною нормою вказаного Закону такого права не передбачено.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, TOB «Агрікор» належить до сільськогосподарських підприємств, відповідно до ст. 2 Закону України «Про фіксований сільськогосподарський податок» і з 1 січня 2007 року являється платником такого податку. У перевіреному періоді товариство займалось вирощуванням сільськогосподарських рослин та розведенням тваринництва.

Вході перевірки встановлено, що підприємством не ведеться облік операцій, які підпадають під спеціальний режим оподаткування ПДВ відповідно до Закону України ««Про податок на додану вартість». Не відображається в податковому обліку окремо податкові зобов'язання та податковий кредит по операціях з продажу молока, худоби, птиці, вовни, молочної продукції та м'ясопродуктів, виготовлених на власних переробних потужностях («скорочена» декларація з ПДВ) та окремо податкові зобов'язання та податковий кредит по операціях з продажу продукції, товарів, робіт, послуг власного виробництва (крім молока, худоби, птиці, вовни), в тому числі і продукції, виготовленої на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, крім підакцизної продукції («скорочена» декларація з ПДВ).

Оскільки, TOB «Агрікор» з 01.01.2007 року є платником фіксованого податку, сума одержана від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, становить більше ніж 75 % від загальної суми валового доходу, тому підприємство підпадає під дію пункту 11.29 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість» в частині призупинення сплати до бюджету податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, за винятком операцій з продажу переробним підприємствам молока та м»яса живою вагою. Зазначені кошти залишаються в розпорядженні сільськогосподарських товаровиробників і використовуються ними на придбання матеріально - технічних ресурсів виробничого призначення.

Одночасно TOB «Агрікор» підпадає під дію другого абзацу пункту 11.21 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість», відповідно до якого сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за реалізоване сільськогосподарськими підприємствами молоко, худобу, птицю, вовну, а також молочну продукцію та м'ясопродукти, вироблені у власних виробничих цехах, повністю залишається у розпорядженні цих підприємств і спрямовується на підтримку власного виробництва тваринницької продукції.

Відповідно до п. 11.21 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість»: «До 1 січня року, наступного за роком, в якому Верховна Рада України ратифікує протокол про приєднання України до Світової організації торгівлі, сума податку на додану вартість, що повинна сплачуватись до бюджету переробними підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоку та молочну продукцію, м'ясо та м'ясопродукти, у повному обсязі спрямовується виключно для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі». Сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету сільськогосподарськими підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко, худобу, птицю, вовну, а також за молочну продукція та м'ясопродукцію вироблені у власних переробних цехах, повністю залишається у розпорядженні цих сільськогосподарських підприємств і спрямовується на підтримку власного виробництва тваринницької продукції та продукції птахівництва. Порядок нарахування і використання зазначених коштів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 11.29 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що до 1 січня року, наступного за роком, в якому Верховна Рада України ратифікує протокол про приєднання України до Світової організації торгівлі, зупинити дію пункту 7.7 статті 7, пунктів 10.1, 10.2. статті 10 цього Закону в частині сплати до бюджету податку на додану вартість щодо операцій з поставки товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, за винятком операцій з поставки переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою, що здійснюються сільськогосподарськими товаровиробниками незалежно від організаційно правової форми та форми власності в яких сума, одержана від поставки сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, становить не менше 50% загальної суми валового доходу підприємства.

На виконання вказаних норм, Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову від 12 травня 1999 p. № 805 в редакції постанови № 596 від 28.03.2007 року, зі змінами та доповненнями, «Про порядок нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі» та Постанову від 26 лютого 1999 p. № 271 «Про Порядок акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками - платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини".

Відповідно до п. 4 Постанови КМУ № 271: На підставі даних бухгалтерського та податкового обліку сільськогосподарський товаровиробник складає декларацію з податку на додану вартість з реалізованої продукції, товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, крім операцій з продажу переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою, і в терміни, передбачені законодавством для звітності, подають її до органів державної податкової служби. Одночасно з декларацією з податку на додану вартість за відповідний звітний період сільськогосподарські товаровиробники подають до органу державної податкової служби за місцем реєстрації довідку про цільове використання сум податку на додану вартість за попередній звітний період, форма та зміст якої визначається Державною податковою адміністрацією за погодженням із Міністерством аграрної політики.

Залишок податкових зобов'язань відповідно до декларації з податку на додану вартість з реалізованої продукції, товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, тобто різниця між сумою податку на додану вартість, одержаною сільськогосподарськими товаровиробниками від покупців, та сумою податку на додану вартість, сплаченою ними постачальникам, перераховується сільськогосподарськими товаровиробниками з поточного рахунка на окремий рахунок у терміни, передбачені для перерахування суми податку на додану вартість до бюджету. Не перераховані на окремий рахунок зазначені кошти вважаються такими, що використовуються не за цільовим призначенням, і підлягають стягненню до державного бюджету у безспірному порядку.

Зазначений окремий рахунок сільськогосподарський товаровиробник повинен відкрити протягом одного звітного періоду.

Залишок податкового кредиту відповідно до згаданої декларації, тобто від'ємна різниця між сумою податку на додану вартість, одержаною сільськогосподарськими товаровиробниками від покупців, та сумою податку на додану вартість, сплаченою ними постачальникам, зараховується сільськогосподарським товаровиробникам на зменшення податкових зобов'язань наступних звітних періодів.»

Відповідно п. 12 Постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 1999 p. № 805, зі змінами та доповненнями»: «Сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету сільськогосподарськими підприємствами усіх форм власності за поставлені ними молоко, худобу, птицю, вовну, а також за молочну продукцію та м'ясопродукти, вироблені у власних переробних цехах, повністю залишається у розпорядженні цих сільськогосподарських підприємств і спрямовується на підтримку власного виробництва тваринницької продукції та продукції птахівництва. При цьому сума акумульованого на окремому рахунку податку на додану вартість за поставлені молоко та молочну продукцію спрямовується на придбання приладів і реактивів, необхідних для визначення показників якості молока і молочної продукції, фільтрувальних матеріалів, холодильного обладнання та доїльних установок у разі неналежного забезпечення ними сільськогосподарських підприємств.

Сільськогосподарські підприємства ведуть бухгалтерський облік розрахунків з податку на додану вартість на окремому аналітичному рахунку.

У разі одержання за договорами товарно-матеріальних цінностей, надання послуг, пов'язаних з виробництвом та переробкою у власних переробних цехах зазначеної в абзаці першому цього пункту продукції, сплачену суму податку на додану вартість з операцій поставки таких товарно-матеріальних цінностей, надання послуг відносять на податковий кредит по розрахунках з таких сільськогосподарських операцій.

На підставі даних бухгалтерського обліку сільськогосподарські товаровиробники щомісяця складають окрему податкову декларацію з податку на додану вартість поставлених ними молока, худоби, птиці, вовни, а також молочної продукції та м'ясопродуктів, вироблених у власних переробних цехах. Разом з декларацією з податку на додану вартість за відповідний звітний період сільськогосподарські товаровиробники подають до органу державної податкової служби за місцем реєстрації довідку про цільове використання сум податку на додану вартість за попередній звітний період, форма та зміст якої визначається Державною податковою адміністрацією за погодженням з Мінагрополітики.

Залишок податкових зобов'язань відповідно до податкової декларації з податку на додану вартість з поставленої зазначеної продукції, тобто різниця між податком на додану вартість, що надходить від покупців, та податком на додану вартість, сплаченим постачальникам, перераховується підприємством з поточного на окремий рахунок.

Залишок податкового кредиту покривається податковими зобов'язаннями наступних податкових періодів.»

Стосовно питання «Сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету сільськогосподарськими підприємствам», то податок на додану вартість сплачується як до бюджету так і в ціні товару. Законодавець уточнив, що в даному випадку мається на увазі податок на додану вартість, що сплачується до бюджету.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку, що для сільськогосподарських товаровиробників передбачено обов'язковість ведення окремого обліку операцій, які підпадають під спеціальний режим оподаткування та передбачено відповідальність за несвоєчасне перерахування коштів на спеціальні рахунки.

Враховуючи особливості нарахування і сплати ПДВ сільськогосподарськими товаробиниками, порядок відшкодування ПДВ таким платникам також має особливості - лише в рахунок майбутніх платежів (згідно вищевказаного законодавства залишок податкового кредиту зараховується сільськогосподарським товаровиробникам на зменшення податкових зобов'язань наступних звітних періодів).

А тому, платник податку на додану вартість - TOB «Агрікор», підпадає під дію зазначених норм Закону, зобов'язаний дотримуватись спеціального порядку оподаткування та вести окремий облік таких операцій у порядку, передбаченому постановами Кабінету Міністрів України від 12.05.99р №805 та від 26.02.99р. №271, та несе відповідальність згідно з чинним законодавством за неналежне виконання вищезазначених вимог.

Крім того, колегія суддів зазначає, що зазначеними нормами не передбачено можливості застосування вищезазначеного спеціального режиму оподаткування на власний розсуд платника.

Такої ж позиції дотримується і Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 30.10.2008 року у справі № 02/64-2А та Верховний суд України в постанові від 17.06.2008 року по справі № 21-587 во 08.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З огляду на викладене, враховуючи той факт, що реальність товарності угод укладених між позивачем та контрагентами підтверджуються матеріалами справи, дослідивши наявні докази, надавши їм належну оцінку, колегія суддів приходить до висновку про задоволення позовних вимог та скасування податкового повідомлення рішення.

У зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції при ухваленні постанови було порушено норми матеріального та процесуального права, а висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог є помилковим.

Доводи апеляційних скарг спростовують висновки суду першої інстанції, тому вбачаються підстави для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 94, 160, 197, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області та Прокуратури Чернігівської області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2009 року задовольнити.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2009 року скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрікор» до Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області про скасування податкових повідомлень-рішень відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: І.Й. Петрик

Судді: Л.П. Борисюк

Я.М. Собків