Постанова № 30678445, 12.04.2013, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" квітня 2013 року Справа № 5021/171/12

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Бондаренко В.П., суддя Ільїн О.В., суддя Россолов В.В.

при секретарі Деппі-Крівіч А.О.

за участю представників сторін:

позивача - Парфеменко М.С., посв. № 298 від 30.12.2010 р.

відповідача - ОСОБА_2, договір № 09/04/13 від 09.04.2013 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. №975С/1-9) на рішення господарського суду Сумської області від 29.10.2012 р. у справі № 5021/171/12

за позовом Сумської міської ради, м. Суми

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м. Суми

про розірвання договору оренди земельної ділянки

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Сумської області від 29.10.2012 р. у справі № 5021/171/12 (суддя Левченко П.І.) позов задоволено. Розірвано договір оренди земельної ділянки № 861 від 02.02.2011 року, укладений між Сумською міською радою та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3, зареєстрований в Управлінні Держкомзему у місті Суми за НОМЕР_2.

Відповідач із вказаним рішенням не погодився та подав на нього до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин справи та невідповідність викладених в рішенні висновків, обставинам справи, просить це рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. Стягнути з позивача на користь відповідача витрати по сплаті судового збору.

Позивач проти задоволення апеляційної скарги заперечує, просить оскаржуване рішення залишити без змін.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, повторно розглянувши справу відповідно до вимог статті 101 Господарського процесуального кодексу України, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення господарським судом Сумської області обставин, що мають значення для справи та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 02.02.2011 року між Сумською міською радою та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 був укладений договір оренди земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу ОСОБА_4 в реєстрі за № 861 та зареєстрований в Управлінні Держкомзему в місті Суми за № 591013664000123, відповідно до умов якого позивач (орендодавець) на підставі рішень Сумської міської ради від 04.07.2008 року № 1712-МР «Про надання в оренду, продовження терміну користування земельними ділянками підприємствам, установам, організаціям і підприємцям» та від 24.06.2009 року № 2763-МР «Про затвердження розмірів відсотків від грошової оцінки землі, що застосовується для обчислення орендної плати за користування земельними ділянками на території м. Суми» надає, а відповідач (орендар) приймає в оренду земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 0,0984 га, за користування якою орендар вносить орендну плату у розмірі 2023,86 грн. за місяць на підставі вищезазначеного рішення № 2763-МР від 24.06.2009 року (а.с. 8-9).

Рішенням Сумської міської ради від 24.03.2011 року № 382-МР «Про відмову у затвердженні договору оренди земельної ділянки, укладеного з підприємцем ОСОБА_3» у затвердженні договору оренди земельної відмовлено у зв'язку з невідповідністю використання даної території Генеральному плану м. Суми (а.с. 16).

Рішенням Сумської міської ради від 30.11.2011 року № 990-МР «Про часткове скасування рішення Сумської міської ради від 04.07.2008 року № 1712-МР «Про надання в оренду, продовження терміну користування земельними ділянками підприємствам, установам, організаціям і підприємцям» скасовано пункти 5, 6, 7, 8 додатку 1 до рішення Сумської міської ради від 04.07.2008 року № 1712-МР «Про надання в оренду, продовження терміну користування земельними ділянками підприємствам, установам, організаціям і підприємцям» щодо надання ФОП ОСОБА_3 в оренду земельної ділянки, розташованої в АДРЕСА_2 (а.с. 15).

Підставами скасування зазначено невідповідність містобудівного обґрунтування під розміщення торгово-офісного центру по АДРЕСА_2 вимогам ДБН та Генеральному плану забудови м. Суми.

30.12.2011 року Сумська міська рада листом № 2806/05.01-09 надіслала відповідачу пропозицію про розірвання спірного договору оренди земельної ділянки у зв'язку з відсутністю правових підстав продовжувати договірні правовідносини з приводу оренди даної земельної ділянки через скасування рішення Сумської міської ради від 04.07.2008 року № 1712-МР в частині надання відповідачу в оренду земельної ділянки (а.с. 21).

Відповіді на вказану пропозицію відповідач не надав.

Господарський суд Сумської області в обґрунтування свого висновку про задоволення позовних вимог послався на те, що оскільки необхідною умовою укладання договору оренди земельної ділянки, що перебуває у державній або в комунальній власності є наявність рішення відповідного органу про надання земельної ділянки, прийняття Сумською міською радою рішення від 30.11.2011 року № 990-МР «Про часткове скасування рішення Сумської міської ради від 04.07.2008 року № 1712-МР «Про надання в оренду, продовження терміну користування земельними ділянками підприємствам, установам, організаціям і підприємцям» в частині надання ФОП ОСОБА_3 в оренду земельної ділянки по АДРЕСА_2 свідчить про істотну зміну обставин , якими керувалися сторони під час укладення спірного договору.

Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку обставинам справи, колегія суддів не погоджується із вказаним висновком господарського суду Сумської області, зважаючи на наступні підстави.

Статтею 1 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до статті 2 вказаного Закону відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Стаття 13 Закону України «Про оренду землі» містить поняття договору оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до частин 3, 4 статті 31 Закону договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Частиною 1 статті 32 Закону України «Про оренду землі» передбачено вичерпний перелік підстав для розірвання договору оренди землі на вимогу однієї із сторін в судовому порядку.

Так, згідно із зазначеною нормою, на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Статтями 24, 25 Закону України «Про оренду землі» передбачені наступні обов'язки орендодавця, порушення яких є підставою для розірвання договору оренди землі згідно зі статтею 32 зазначеного Закону:

обов'язки орендодавця:

- передати в користування земельну ділянку у стані, що відповідає умовам договору оренди;

- при передачі земельної ділянки в оренду забезпечувати відповідно до закону реалізацію прав третіх осіб щодо орендованої земельної ділянки;

- не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою;

- відшкодувати орендарю капітальні витрати, пов'язані з поліпшенням стану об'єкта оренди, яке проводилося орендарем за згодою орендодавця;

- попередити орендаря про особливі властивості та недоліки земельної ділянки, які в процесі її використання можуть спричинити екологічно небезпечні наслідки для довкілля або призвести до погіршення стану самого об'єкта оренди.

- органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого надавати органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний орган державної податкової служби про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

обов'язки орендаря:

- приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку;

виконувати встановлені щодо об'єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі;

дотримуватися режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення;

у п'ятиденний строк після державної реєстрації договору оренди земельної ділянки державної або комунальної власності надати копію договору відповідному органу державної податкової служби.

Частиною 2 статті 651 Цивільного кодексу України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Статтею 141 Земельного кодексу України передбачені наступні підстави для припинення права користування земельною ділянкою:

а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою;

б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом;

в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій;

г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам;

ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням;

д) систематична несплата земельного податку або орендної плати;

е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці;

є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.

Виходячи з наведеного, діюче законодавство підстави для розірвання договору оренди землі пов'язує з порушеннями умов договору чи вимог законодавства в процесі виконання договору чи з іншими обставинами, що виникли на стадії його виконання.

Так, скасування рішення органу місцевого самоврядування про надання в оренду земельної ділянки, на підставі якого укладено договір оренди землі, на яке посилався місцевий господарський суд, чинним законодавством та спірним договором не передбачено як підстави для його розірвання.

Такі обставини пов'язані з виникненням та скасуванням законодавчо визначених підстав для укладання господарських договорів, в тому числі договору оренди землі, у зв'язку з чим не відносяться до підстав розірвання договору та відповідно до положень статей 203, 215 Цивільного кодексу України стосуються підстав недійсності правочину.

Отже, обставини, на які посилається позивач в обґрунтування позовних вимог не можуть бути застосовані в рамках обраного ним способу захисту порушеного права.

Місцевий господарський суд в оскаржуваному рішенні в обґрунтування свого висновку про наявність підстав для розірвання спірного договору оренди землі не послався на жодну норму чинного законодавства, якою передбачені підстави розірвання договору оренди землі.

Крім того, колегія суддів зазначає, що рішення Сумської міської ради від 04.07.2008 року № 1712-МР «Про надання в оренду, продовження терміну користування земельними ділянками підприємствам, установам, організаціям і підприємцям», на підставі якого було укладено спірний договір, є індивідуальним актом органу місцевого самоврядування, яким реалізовано волевиявлення територіальної громади міста Суми як учасника цивільних відносин на передання земельної ділянки в оренду відповідачу, та відповідно до п. 5 рішення Конституційного суду України № 7-рп/2009 від 16 квітня 2009 року це рішення є індивідуальним актом одноразового використання і вичерпує свою дію фактом його виконання.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що господарський суд Сумської області в порушення наведених вище норм матеріального права, дійшов висновку про розірвання спірного договору за відсутності передбачених законом підстав для цього, у зв'язку з чим оскаржуване рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись статтями 99, 101, п. 2 статті 103, п. 4 ч. 1 ст. 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача задовольнити повністю.

Рішення господарського суду Сумської області від 29.10.2012 р. у справі № 5021/171/12 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Стягнути з Сумської міської ради (40030, м. Суми, м-н Незалежності, 2, код ЄДРПОУ 23823253) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (40024, АДРЕСА_1, ідент номер НОМЕР_1) 573,50 грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Повний текст постанови складено 12.04.2013 р.

Головуючий суддя Бондаренко В.П.

Суддя Ільїн О.В.

Суддя Россолов В.В.