Постанова № 30678339, 15.04.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

15 квітня 2013 року № 826/3087/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва, у складі: судді Добрянської Я.І., розглянув відповідно до вимог ч. 6 ст. 128 КАС України в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Лізинг»до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва проскасування податкового повідомлення-рішення від 05.02.2013 р. № 0000952280

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Лізинг» звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до відповідача Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про скасування Акта перевірки від 18.01.2013 р. № 22/1-22-80-35912126 та податкового повідомлення-рішення від 05.02.2013 р. № 0000952280.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.03.2013 р. позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Лізинг» була залишена без руху з підстав не надання позивачем доказів сплати судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру в розмірі різниці між сумою встановленою законодавством та фактично сплаченою сумою, а саме 2 259,59 грн.

Зважаючи на усунення позивачем недоліків позовної заяви у визначені строки, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.03.2013 р. суддею Добрянською Я.І. було відкрито провадження в адміністративній справі № 826/3087/13-а, та призначено справу до судового розгляду на 01.04.2013 р.

В судовому засіданні 01.04.2013 р. представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд:

- скасувати Акт перевірки Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва від 18.01.2013 р. № 22/1-22-80-35912126;

- скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва від 05.02.2013 р. № 0000952280;

- стягнути на користь позивача сплачений ним судовий збір.

В обґрунтування заявлених позовних вимог представник позивача послався на те, що при проведенні перевірки, відповідач дійшов помилкового висновку про порушення позивачем вимог п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.6 ст. 201 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ (із змінами та доповненнями) щодо заниження податку на додану вартість за липень 2012 року на загальну суму 579 315 грн.

На думку позивача, висновки, викладені в Акті перевірки, не відповідають дійсності та нормам чинного законодавства, а тому такий Акт перевірки та винесені на його підставі податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідачем в судовому засіданні 01.04.2013 р. були подані письмові заперечення проти позову, в яких податковий орган просить суд у задоволенні позовних вимог позивачу відмовити повністю.

Так, в наданих письмових запереченнях відповідачем зазначено, що за наслідками проведеної документальної позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Лізинг» (код ЄДРПОУ 35912126) з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Сінтезпродсервіс» (код ЄДРПОУ 32397777) за липень 2012 року, контролюючим органом було встановлено порушення позивачем вимог п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.6 ст. 201 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ (із змінами та доповненнями) щодо заниження податку на додану вартість за липень 2012 року на загальну суму 579 315 грн.

В обґрунтування своїх заперечень відповідач зазначив, що матеріалами справи підтверджується факт формування позивачем податкового кредиту в липні 2012 року на підставі податкових накладних ТОВ «Сінтезпродсервіс», які від імені контрагента були підписані невідомою особою, що відповідно є порушенням пунктів 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, яка не дозволяє включати до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), що не підтверджені належним чином оформленими податковими накладними чи митними деклараціями.

З метою надання сторонам часу для подачі додаткових документів та пояснень по справі, в судовому засіданні 01.04.2013 р. судом було оголошено перерву до 02.04.2013 р.

Однак, в судове засідання 02.04.2013 р. позивач не прибув та не скерував свого представника, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового засідання, докази чого наявні в матеріалах справи.

Зважаючи на неприбуття позивача в судове засідання 02.04.2013 р. та не скерування свого представника (що був повідомлений належним чином), суд, на підставі ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалив розглядати дану адміністративну справу в порядку письмового провадження.

Про перехід до розгляду справи в порядку письмового провадження позивача було повідомлено листом від 02.04.2013 р., що отриманий останнім 08.04.2013 р., згідно повідомлення про вручення поштового відправлення, яке наявне в матеріалах справи.

Станом на 15.04.2013 р. інших документів від сторін по справі до суду не надходило.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.04.2013 р., прийнятою в порядку письмового провадження, було закрито провадження у справі № 826/3087/13-а в частині позовних вимог щодо скасування Акта перевірки Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва від 18.01.2013 р. № 22/1-22-80-35912126, та в іншій частині позовних вимог продовжено розгляд справи по суті.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін в минулих судових засіданнях, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідачем Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва ДПС згідно з п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України № 2755-VІ від 02.12.2010 р. було проведено документальну позапланову перевірку позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Лізинг» (код ЄДРПОУ 35912126) з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Сінтезпродсервіс» (код ЄДРПОУ 32397777) за липень 2012 року.

За результатами зазначеної перевірки відповідачем було складено Акт перевірки № 22/1-22-80-35912126 від 18.01.2013 р., згідно висновків якого позивачем порушено вимоги п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.6 ст. 201 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ (із змінами та доповненнями) щодо заниження податку на додану вартість за липень 2012 року на загальну суму 579 315 грн.

На підставі встановлених в Акті перевірки порушень позивачем вимог податкового та іншого законодавства, відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення:

- № 0000952280 від 05.02.2013 р., яким позивачу донараховано податок на додану вартість в загальній сумі 724 144,00 грн., в тому числі за основним платежем - 579 315,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями - 144 829,00грн.

Не погоджуючись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва ДПС № 0000952280 від 05.02.2013 р., позивач оскаржив його в судовому порядку до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Дослідивши наявні у справі докази, проаналізувавши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Окружний адміністративний суд м. Києва дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача, зважаючи зокрема на наступне.

Згідно з п. 3 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу» від 04.12.1990 р. № 509-ХІІ (із змінами та доповненнями), державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції виконують такі функції: контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів.

Відповідно до п. 63.11 ст. 63 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби забезпечують достовірність даних про платників податків в Єдиному банку даних про платників податків - юридичних осіб та Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, реєстрі платників податку на додану вартість, реєстрі неприбуткових організацій та інших реєстрах, що формуються та ведуться органами державної податкової служби згідно з цим Кодексом, їх захист від несанкціонованого доступу, оновлення, архівування та відновлення даних.

Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п. 2 Порядку оформлення результатів невиїзних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України від 10.08.2005 року № 327 (із змінами та доповненнями, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених Кодексом податків і зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), статистичної та іншої звітності, даних обліку, ведення якого передбачено законом, первинних документів, які використовуються в обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка.

Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та у повній мірі, з посиланнями на первинні або інші документи, які зафіксовані за обліком та підтверджують наявність зазначених фактів.

Також, згідно п. 4.11 Порядку, податкове повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій) приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів від дня реєстрації акта невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок або вручення його поштою суб'єкту господарювання (на підставі відмітки на поштовому повідомленні), а за наявності заперечень посадових осіб суб'єкта господарювання до акта перевірки - приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді суб'єкту господарювання.

Згідно п. 78.4 ст. 78 ПК України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу ДПС приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

В позовній заяві та в судовому засіданні представник позивача не заявляв позовних вимог, які б стосувалися не дотримання відповідачем законодавчо визначеної процедури проведення та підстав проведення документальної позапланової перевірки, а також належного отримання документів прийнятих за наслідками такої перевірки.

По суті встановлених в Акті перевірки порушень позивачем вимог чинного законодавства та правомірності визначення позивачу оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням податкових зобов'язань, з матеріалів справи вбачається наступне.

У перевіряємому періоді (липні 2012 року) позивачем ТОВ «ОТП Лізинг» був сформований податковий кредит з ПДВ у сумі 579 315 грн. за наслідками правовідносин із контрагентом ТОВ «Сінтезпродсервіс».

Так, при проведення перевірки своєчасності відображення в обліку та звітності операцій по господарських відносинах з ТОВ «ОТП Лізинг» (код ЄДРПОУ 35912126) за липень 2012 року, контролюючим органом були використані наступні документи:

- копія договору фінансового лізингу № 162-L від 16.05.2011 р. (укладеного між ТОВ «ОТП Лізинг» (Лізингодавець) та ТОВ «Сінтезпродсервіс» (Лізингоодержувач));

- копії податкових накладних (виписаних ТОВ «Сінтезпродсервіс»);

- копії актів державного виконавця;

- копії актів опису й арешту майна;

- копії документів сплати лізингових платежів;

- акт ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька від 06.12.2012 р. № 439/22-2/32397777 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Сінтезпродсервіс» (код за ЄДРПОУ 32397777) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період: липень - жовтень 2012 року.

Згідно податкової звітності з податку на додану вартість за липень 2012 року поданої до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС, на підставі аналізу бази даних Інформаційно-аналітичної системи ДПА України «Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України (контрагенти)» перевіркою було встановлено наявність податкового кредиту сформованого ТОВ «ОТП Лізинг» за рахунок ТОВ «Сінтезпродсервіс» всього у сумі 579 315 грн.

На підставі отриманих документів, аналізу бази даних АІС «Співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагенті на рівні ДПА України», Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Додаток 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість) було встановлено наступне.

Між ТОВ «ОТП Лізинг», в особі директора Павлушина А. В. (Замовник) та ТОВ «Сінтезпродсервіс», в особі директора ОСОБА_4 (Виконавець) було укладено договір фінансового лізингу від 16.05.2011 року № 162- L.

Відповідно до умов зазначеного Договору, виконавець зобов'язується набути у власність Лізингодавця і передати на умовах фінансового лізингу у тимчасове володіння та користування майно, наведене в специфікації, а Замовник зобов'язується прийняти Предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі та інші платежі згідно з умовами цього договору.

Згідно п. 1.2 Договору, строк користування Лізингоодержувачем Предметом лізингу складається з періодів (місяців) лізингу згідно з графіком сплати лізингових платежів та починається з дати підписання Сторонами акта приймання-передачі Предмета лізингу за формою, встановленою Лізингодавцем.

На виконання умов зазначеного Договору ТОВ «ОТП Лізинг» було отримано від ТОВ «Сінтезпродсервіс» податкові накладні: № 2607014 від 26.07.2012 р., № 2607013 від 26.07.2012 р., № 2607012 від 26.07.2012 р., № 2607011 від 26.07.2012 р., № 3107114 від 31.07.2012 р. та № 2607015 від 26.07.2012 р. на загальну суму ПДВ 579 315 грн.

Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними в загальному розмірі ПДВ 579 315 грн. було включено позивачем до податкового кредиту за липень 2012 року, та відображено у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість, даним декларацій з ПДВ за липень 2012 року, даним реєстру отриманих податкових накладних.

Однак, при аналізі бази даних АІС «Співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагенті на рівні ДПА України», а також Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Додаток 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість) встановлено розбіжності у задекларованих сумах ПДВ всього у сумі 579 315 грн., у тому числі за: липень 2012 р. в сумі 579 315 грн.

Розрахунки між суб'єктами господарювання за отриманий товар проводились у безготівковій формі (згідно графіку лізингових платежів).

Так, в ході проведення перевірки позивача було використано Акт ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька від 06.12.2012 р. № 439/22-2/32397777 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Сінтезпродсервіс» (код за ЄДРПОУ 32397777) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період: липень - жовтень 2012 року.

Відповідно до зазначеного Акта перевірки встановлено, що з метою здійснення звірки було здійснено вихід на податкову адресу ТОВ «Сінтезпродсервіс» (м. Донецьк, вул. Артема, 74), в результаті чого встановлено відсутність підприємства за вказаною адресою та відсутність його посадових осіб, про що складено акт № 436/22-5/32397777 від 04.12.2012 р. та передано запит до ВПМ на встановлення місцезнаходження від 04.12.2012 р. за № 3628.

Враховуючи вищевикладене, перевірка ТОВ «Сінтезпродсервіс» була проведена у приміщені ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області ДПС.

Згідно додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2012 року ТОВ «Сінтезпродсервіс» відображені податкові зобов'язання по ТОВ «ОТП Лізинг» на суму 579 315 грн.

Проте, як вбачається з наявних матеріалів справи, та не було жодними допустимими доказами спростовано позивачем, усі податкові накладні, виписані контрагентом ТОВ «Сінтезпродсервіс» на адресу позивача, а саме: № 2607014 від 26.07.2012 р., № 2607013 від 26.07.2012 р., № 2607012 від 26.07.2012 р., № 2607011 від 26.07.2012 р., № 3107114 від 31.07.2012 р. та № 2607015 від 26.07.2012 р. на загальну суму ПДВ 579 315 грн. (на підставі яких позивачем було сформовано податковий кредит у липні 2012 р.), - були підписані невідомою особою ОСОБА_5, проте як директором ТОВ «Сінтезпродсервіс» на час здійснення правовідносин із позивачем, а також на час розгляду даної справи по суті була та залишається інша особа, а саме: ОСОБА_4

На підставі вищевикладеного податковим органом було встановлено нікчемність правочинів по ланцюгу постачання від ТОВ «Сінтезпродсервіс» за період: липень - жовтень 2012 року, що призвело до порушень:

- п. 180.1 ст. 180, п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України та п. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-ХIV зі змінами та доповненнями, в результаті чого ТОВ «Сінтезпродсервіс» не підтверджено задекларовану суму податкових зобов'язань по взаєморозрахунках з вище значеним контрагентом за період: липень - жовтень 2012 р.;

- п. 135.1, п. 135.4 ст. 135 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством ТОВ «Сінтезпродсервіс» не підтверджено суму доходу по декларації з податку на прибуток по взаєморозрахунках з вищезазначеним контрагентом за період: липень - жовтень 2012 року.

У відповідності до вимог п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20% від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товару (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 201.4, п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Згідно з п. 201.6 ст. 206 Податкового кодексу України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язань і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Порядок заповнення податкової накладної визначений п. 201.2 ст. 201 Податкового кодексу України та Наказом ДПА України від 21.12.2010 р. № 969 (із змінами та доповненнями).

Пунктом 16 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 21.12.2010 р. № 969 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 29.12.2010 р. за № 1401/18696, із змінами та доповненням, визначено, що усі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати продаж товарів (робіт, послуг) та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно з пунктом 3 статті 8 Розділу ІІІ Закону України від 16.07.1999 р. № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (із змінами та доповненнями) визначено, що відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

Однак, як було зазначено вище та підтверджується наявними матеріалами справи, всі податкові накладні, на підставі яких позивачем був сформований податковий кредит з ПДВ у липні 2012 р. в сумі 579 315 грн., - були підписані невідомою особою ОСОБА_5, проте як директором ТОВ «Сінтезпродсервіс» на час здійснення правовідносин із позивачем, а також на час розгляду даної справи по суті була та залишається інша особа, а саме: ОСОБА_4

Жодних доказів на підтвердження повноважень ОСОБА_5, як особи, уповноваженої підписувати первинні документи по господарських операціях від імені ТОВ «Сінтезпродсервіс» (зокрема податкові накладні) на час здійснення правовідносин із ТОВ «ОТП Лізинг», - позивачем під час судового засідання до справи надано не було, а також не було надано жодних обґрунтованих пояснень з даного приводу.

Відповідно до даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (від 04.04.2013 р.), директором ТОВ «Сінтезпродсервіс», а відповідно і особою що уповноважена підписувати первинні господарські документи від імені ТОВ «Сінтезпродсервіс» є ОСОБА_4.

Копію наказу № 46 від 01.06.2010 р., яким надано право підпису паперових екземплярів податкових накладних ТОВ «Сінтезпродсервіс» заступнику директора з фінансових питань ОСОБА_5 та копію наказу № 26-К від 28.08.2009 р. про прийняття на постійну роботу ОСОБА_5 на посаді заступника директора з фінансових питань (що подані позивачем до канцелярії суду 02.04.2013 р. після переходу до розгляду справи в порядку письмового провадження), суд в якості допустимих доказів по справі прийняти не може, оскільки зазначені документи не завірені належним чином (відсутній напис: з оригіналом згідно, відсутній підпис керівника підприємства, та відсутній відтиск мокрої печатки підприємства на підписі керівника).

Так, крім нотаріальних органів, засвідчувати вірність копій документів відповідно до Указу Президії Верховної Ради СРСР від 4 серпня 1983 року «Про порядок видачі та засвідчення підприємствами, установами, організаціями копій документів, що стосуються прав громадян», який діє в Україні відповідно до статті 3 Закону України «Про правонаступництво України» як такий, що не суперечить законодавству України, мають право державні та громадські організації, установи, підприємства на прохання громадян. Ці документи повинні виходити від цих підприємств, організацій та установ і стосуватися прав та законних інтересів громадян, які звернулися з таким проханням. При цьому копії документів видаються на бланках цих підприємств, організацій та установ. Вірність копії документа засвідчується підписом керівника чи уповноваженою на те службовою особою та печаткою. На копії зазначається дата її видачі та робиться відмітка, що оригінал знаходиться на цьому підприємстві, в установі, організації.

Як було зазначено вище, копії наказу № 46 від 01.06.2010 р. та наказу № 26-К від 28.08.2009 р. ТОВ «Сінтезпродсервіс» надані позивачем без їх належного засвідчення щодо відповідності оригіналу.

Крім того, позивачем не було допустимими доказами по справі доведено належність отримання копій таких документів (наказу № 46 від 01.06.2010 р. та наказу № 26-К від 28.08.2009 р.), а саме не надано доказу скерування запиту до ТОВ «Сінтезпродсервіс» щодо їх одержання та отримання відповіді від контрагента разом із долученими документами.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно вимог ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.

Зважаючи на викладене вище, проведеним аналізом фінансово-господарської діяльності платника податків податковим органом було встановлено ознаки нікчемності правочинів, укладених із контрагентом ТОВ «Сінтезпродсервіс».

Враховуючи даний факт, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру (платник не знаходиться за місцезнаходженням) тому наведені обставини свідчать про відсутність факту реального здійснення господарських операцій з контрагентами-покупцями та постачальниками. Вказані факти свідчать про укладення договорів без мети настання реальних наслідків.

Відповідно до п. 1, п. 2 ст. 49 Господарського кодексу України, підприємці зобов'язані не порушувати права та законні інтереси держави, за завдані шкоду і збитки підприємництво несе майнову та іншу встановлену законом відповідальність.

Крім того, частиною 1 статті 55 ГК України передбачено, що суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Суб'єктами господарювання є господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.

Під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями (стаття 3 ГК України).

Згідно зі статтею 56 ГК України, суб'єкт господарювання може бути утворений за рішенням власника (власників) майна або уповноваженого ним (ними) органу, а у випадках, спеціально передбачених законодавством, також за рішенням інших органів, організацій і громадян шляхом заснування нового, реорганізації (злиття, приєднання, виділення, поділу, перетворення) діючого (діючих) суб'єкта господарювання з додержанням вимог законодавства.

Згідно ч. 2 ст. 207 ЦК України, правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особою, уповноваженою на це установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Так, з матеріалів справи вбачається, що податкові накладні від імені ТОВ «Сінтезпродсервіс» підписувались невідомою особою, в порушення вимог податкового, цивільного та господарського законодавства.

Таким чином, зазначені операції між позивачем та ТОВ «Сінтезпродсервіс» не містили у своїй суті розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного придбання та продажу товарів.

Такі причини можуть бути наявними лише за умови, якщо платник податку має намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності.

Враховуючи вищевикладене, задекларовані показники ТОВ «Сінтезпродсервіс» від постачальників та покупців не спричиняють реального настання правових наслідків.

Отже, враховуючи наявні матеріали справи та норми наведеного законодавства, суд погоджується із висновком контролюючого органу про те, що позивачем ТОВ «ОТП Лізинг» було неправомірно за наслідками правовідносин із контрагентом ТОВ «Сінтезпродсервіс» сформовано податковий кредит у перевіряємому періоді.

Допустимих доказів, які б спростовували викладенні в Акті перевірки висновки контролюючого (податкового) органу - позивачем до суду надано не було.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що відповідачем було правомірно винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, на підставі висновків, викладених в Акті перевірки.

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, довів суду правомірність винесеного ним податкового повідомлення-рішення від 05.02.2013 р. № 0000952280.

Натомість позивач не надав суду допустимих доказів на обґрунтування заявлених ним позовних вимог.

Враховуючи вищенаведене в сукупності, та керуючись ст.ст. 2, 71, 86, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. В адміністративному позові відмовити.

Строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили встановлені у статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя: Я.І. Добрянська

Дата складання та підписання в повному обсязі постанови 15.04.2013 р.