Ухвала суду № 30678314, 15.04.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

У Х В А Л А

про закриття провадження у справі в частині позовних вимог

15 квітня 2013 року м. Київ№ 826/3087/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва, у складі: судді Добрянської Я.І., розглянув відповідно до вимог ч. 6 ст. 128 КАС України в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Лізинг»до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва проскасування Акта перевірки від 18.01.2013 р. № 22/1-22-80-35912126 та податкового повідомлення-рішення від 05.02.2013 р. № 0000952280.

ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Лізинг» звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до відповідача Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про скасування Акта перевірки від 18.01.2013 р. № 22/1-22-80-35912126 та податкового повідомлення-рішення від 05.02.2013 р. № 0000952280.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.03.2013 р. позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Лізинг» була залишена без руху з підстав не надання позивачем доказів сплати судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру в розмірі різниці між сумою встановленою законодавством та фактично сплаченою сумою, а саме 2 259,59 грн.

Зважаючи на усунення позивачем недоліків позовної заяви у визначені строки, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.03.2013 р. суддею Добрянською Я.І. було відкрито провадження в адміністративній справі № 826/3087/13-а, та призначено справу до судового розгляду на 01.04.2013 р.

В судовому засіданні 01.04.2013 р. представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд:

- скасувати Акт перевірки Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва від 18.01.2013 р. № 22/1-22-80-35912126;

- скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва від 05.02.2013 р. № 0000952280;

- стягнути на користь позивача сплачений ним судовий збір.

З метою надання сторонам часу для подачі додаткових документів та пояснень по справі, в судовому засіданні 01.04.2013 р. судом було оголошено перерву до 02.04.2013 р.

Однак, в судове засідання 02.04.2013 р. позивач не прибув та не скерував свого представника, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового засідання, докази чого наявні в матеріалах справи.

Зважаючи на неприбуття позивача в судове засідання 02.04.2013 р. та не скерування свого представника (що був повідомлений належним чином), суд, на підставі ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалив розглядати дану адміністративну справу в порядку письмового провадження.

Про перехід до розгляду справи в порядку письмового провадження позивача було повідомлено листом від 02.04.2013 р., що отриманий останнім 08.04.2013 р., згідно повідомлення про вручення поштового відправлення, яке наявне в матеріалах справи.

Станом на 15.04.2013 р. інших документів від сторін по справі до суду не надходило.

Так, відповідачем в судовому засіданні 01.04.2013 р. було подано клопотання про закриття провадження у справі № 826/3087/13-а в частині позовних вимог, а саме щодо скасування Акта перевірки Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва від 18.01.2013 р. № 22/1-22-80-35912126.

Дослідивши наявні матеріали справи, суд встановив, що оскарження позивачем Акта перевірки Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва від 18.01.2013 р. № 22/1-22-80-35912126 - не відноситься до компетенції адміністративних судів, оскільки згідно вимог п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності, а оскільки Акт перевірки не має обов'язкового характеру та не породжує відповідних правових наслідків від моменту його прийняття, то відповідно правовим методом захисту прав та інтересів позивача в даному випадку може бути оскарження або дій податкового органу під час проведення перевірки (процедури проведення перевірки, підстав проведення перевірки, інше), або податкового повідомлення-рішення, винесеного за наслідками такої перевірки.

Так, ч. 2 ст. 2 КАС України передбачено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Кодекс адміністративного судочинства України не містить визначення термінів нормативно-правовий акт та правовий акт індивідуальної дії.

Враховуючи практику застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції, можна зробити висновок, що правовий акт - офіційний письмовий документ, що породжує певні правові наслідки, створює юридичний стан і спрямований на регулювання суспільних відносин. Правові акти поділяються на нормативні акти, які встановлюють норми права, що регулюють певну сферу суспільних відносин, та індивідуальні акти, що породжують конкретні права та обов'язки для конкретних суб'єктів права. Нормативно-правовий акт - виданий суб'єктом владних повноважень документ, який встановлює, зміст чи припиняє дію обов'язкових правил поведінки, обмежень в часі, просторі та за колом осіб, та призначений для неодноразового застосування. Правовий акт індивідуальної дії - виданий суб'єктом владних повноважень документ, прийнятий з метою реалізації положень нормативно-правового акту/актів/щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов'язкових правил поведінки не стосується прав і обов'язків чітко визначеного суб'єкта /суб'єктів/, якому він адресований.

Обов'язковою ознакою як нормативно-правового так і правового акта індивідуальної дії є юридичний характер, тобто обов'язковість його приписів для відповідного суб'єкта /суб'єктів/, дотримання яких забезпечується правовими механізмами.

Акт перевірки від 18.01.2013 р. № 22/1-22-80-35912126 був складений Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва ДПС за наслідками проведеної документальної позапланової перевірки позивача ТОВ «ОТП Лізинг» (код ЄДРПОУ 35912126) з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Сінтезпродсервіс» (код ЄДРПОУ 32397777) за липень 2012 року, та на підставі встановлених в зазначеному Акті перевірки порушень позивачем вимог чинного законодавства, було прийнято податкове повідомлення-рішення від 05.02.2013 р. № 0000952280.

Тому, оскарженню в адміністративному суді в даному випадку може підлягати податкове повідомлення-рішення від 05.02.2013 р. № 0000952280, що прийняте відповідачем на підставі встановлених в Акті перевірки порушень позивачем вимог чинного законодавства.

Як було зазначено вище, вказане податкове повідомлення-рішення від 05.02.2013 р. № 0000952280, що прийняте Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва, оскаржуються позивачем в даній адміністративній справі.

Аналогічного висновку дійшов також Київський апеляційний адміністративний суд в постанові від 24.03.2011 р. по справі № 2-а-12719/10/2670, якою було скасовано постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.11.2010 р. Зазначена постанова Київського апеляційного адміністративного суду була залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02.08.2011 р.

Так, в зазначеній постанові від 24.03.2011 р. по справі № 2-а-12719/10/2670 Київський апеляційний адміністративний суд зазначив, що згідно з п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. А відповідно, якщо рішення податкового органу не має обов'язкового характеру та не породжує жодних правових наслідків від моменту прийняття такого рішення, то за таких обставин воно не підлягає оскарженню в порядку адміністративного судочинства.

Таким чином, як було зазначено вище, оскарженню в адміністративному суді в даному випадку можуть підлягати саме дії контролюючого органу щодо порушення процедури проведення перевірки, чи відсутності підстав проведення перевірки, або саме податкове повідомлення-рішення, що буде мати обов'язковість його приписів для платника податків.

Згідно п. 1 ст. 157 КАС України, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Враховуючи викладене вище, та керуючись ч. 2 ст. 2, п. 1 ст. 17, п. 1 ст. 157 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва -

УХВАЛИВ:

1. Провадження у справі № 826/3087/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Лізинг» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про скасування Акта перевірки від 18.01.2013 р. № 22/1-22-80-35912126 та податкового повідомлення-рішення від 05.02.2013 р. № 0000952280 - закрити в частині позовних вимог, а саме щодо:

- скасування Акта перевірки Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва від 18.01.2013 р. № 22/1-22-80-35912126.

2. Продовжити розгляд справи № 826/3087/13-а в іншій частині позовних вимог.

3. Ухвалу направити сторонам у справі.

Строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили встановлені у статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Порядок і строки апеляційного оскарження ухвали суду першої інстанції встановлено статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: Я.І. Добрянська