Постанова № 30675220, 08.04.2013, Черкаський окружний адміністративний суд

Дата ухвалення
08.04.2013
Номер справи
823/673/13-а
Номер документу
30675220
Форма судочинства
Адміністративне
Державний герб України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2013 року Справа № 823/673/13-а

16 год. 30 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Паламар П.Г.,

при секретарі - Овсієнко О.І.

за участю представників позивача Ніколаєва Г.О. - за довіреністю, Колосова В.Г. - за посадою, представника відповідача Миронова Т.М. - за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаснасінтрав» до державної податкової інспекції в Черкаському районі Черкаської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, -

Керуючись ст. ст. 11, 14, 70, 71, 94, 159 - 163 КАС України, -

ВСТАНОВИВ:

07 березня 2013 року до Черкаського окружного адміністративного суду з позовною заявою звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Черкаснасінтрав» (далі - позивач) до податкової інспекції в Черкаському районі Черкаської області Державної податкової служби (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 26.11.2012 року № 0001672301, № 0001682301 та від 22.02.2013 року № 0000292301.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями не погоджується, вважає їх протиправними з огляду на те, що висновки, викладені в акті перевірки, є незаконними, не підтверджуються данними первинних документів та зроблені на підставі припущень, факт господарських відносин та виконання договірних зобов'язань в повному обсязі підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку, а тому вони підлягають скасуванню.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, позов просили задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві та додаткових поясненнях по справі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував повністю з підстав, викладених у запереченнях на адміністративний позов.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до наступного.

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Черкаснасінтрав» зареєстроване як юридична особа Черкаською районною державною адміністрацією Черкаської області 11.06.1998 року, ідентифікаційний код 02779275 та здійснює свою діяльність як платник податку на додану вартість.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі наказу ДПІ у Черкаському районі від 26.10.2012 року № 227, на підставі п. п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі - ПКУ), посадовими особами відповідача проведена документальна позапланова невиїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаснасінтрав» щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Захід-УА» за липень 2011 року,про що складено акт від 12.11.2012 року № 28/22-010/2779275.

Відповідачем у акті зроблено висновок щодо порушення ТОВ «Черкаснасінтрав»:

1. вимог ст. 134, ст. 138, ст. 139 ПКУ, в результаті чого занижено податок на прибуток за 3 квартал 2011 року всього на 4066 грн., в результаті допущених порушень, що відображено в п. 3.1 розділу 3 акта перевірки.

2. вимог п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.4, п. 198.6 ст. 198 ПКУ, в результаті чого занижено суми сплати податку на додану вартість за липень 2011 року в сумі 3536 грн., в результаті допущених порушень, що відображено в п. 3.1 розділу 3 акта перевірки.

3. вимог ст.185 ПКУ, а саме відсутність об'єктів, які підпадають під визначення цих статей.

Господарські операції за липень 2011 року щодо поставок товарів від ТОВ «Захід-УА» не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявність трудових, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій.

Не погоджуючись із висновком ДПІ у Черкаському районі, викладеним в акті перевірки від 12.11.2012 року, позивач 20.11.2012 року подав заперечення до відповідача, яке залишене без задоволення.

26.11.2012 року відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення: № 0001682301, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток на суму 4066 грн. та № 0001672301, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 4420 грн., із яких 3536 грн. основний платіж, а 884 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач 07.12.2012 року подав скаргу до державної податкової служби у Черкаській області.

Рішенням державної податкової служби у Черкаській області від 25.01.2013 року № 1602/10-210 скаргу позивача залишено без задоволення та збільшено суму штрафу по податку на додану вартість.

Позивач 06.02.2013 року подав повторні скарги на податкові повідомлення - рішення до ДПС України, які залишені без задоволення.

На підтвердження реальності вчинених операцій, щодо поставки товару, позивачем надано суду та досліджено договір з ТОВ «Захід-УА» № 31 від 12.07.2011 року, відповідно до якого поставка товару здійснюється на підставі видаткових накладних, доставка здійснюється транспортом ТОВ «Черкасинасінтрав», рахунок-фактуру № 13/07-1 від 13.07.2011 року, видаткову накладну № 71309 від 13.07.2011 року, податкову накладну № 71309 від 13.07.2011 року на поставку насіння гірчиці та редьки на загальну суму 17677 грн. 50 коп., подорожній лист від 13.07.2011 року, товарно-транспортну накладну АЗС № 001968 від 13.07.2011 року.

Оплату за отриманий товар позивачем проведено перерахуванням коштів на рахунок постачальника - контрагента ТОВ «Захід-УА», що підтверджується випискою по розрахунковому рахунку за 13.07.2011 року.

В подальшому насіння гірчиці в кількості 1220 кг та редьки в кількості 1875 кг, реалізоване позивачем СТОВ «Лан» за видатковою накладною РН -0000048 від 13.07.2011 року.

Транспортування товару здійснювалось директором ТОВ «Черкаснасінтрав» особисто автомобілем підприємства КаМАЗ 5320 40-43 ЧПК маршрут: м. Київ - с. Червона Слобода.

В акті перевірки зазначено, що товарно-транспортна накладна та подорожній лист оформлені з порушенням вимог чинного законодавства, а саме не зазначено: номер маршруту, ПІБ водія - експедитора, маса брутто (прописом), точна адреса пунктів навантаження та розвантаження, не заповнено графи 10, 12, 13, 15-23.

Як наслідок, відповідачем зроблені висновки про те, що в ході проведення перевірки не встановлено факту передачі товарів від продавця до покупця, в зв'язку з відсутністю, оформлених відповідно з вимогами чинного законодавства, товарно-транспортних накладних, які б свідчили про транспортування (перевезення) товарів, а саме товарно-транспортних накладних. На думку відповідача, основним документом, який підтверджує надання послуг з перевезення, є товарно-транспортна накладна, за якою повністю ідентифікується перевезення вантажу від постачальника до покупця, тому саме цей документ є підставою для віднесення ПДВ до складу податкового кредиту підприємства.

Крім того, на підтвердження своїх доводів та заперечень, представник відповідача послався на акт від 21.02.2012 року № 912/23-7/37567727 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Захід-УА» щодо підтвердження господарських відносин з постачальниками та покупцями за період 15.03.2011 по 31.12.2011, складений ДПІ у Печерському районі м. Києва, висновки якого включені до акту перевірки від 12.11.2012 року № 28/22-010/02779275, у якому зазначено, що ТОВ «Захід-УА» є суб'єктом господарювання, що має ознаки фіктивності, всі укладені ним угоди не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже є нікчемними по ланцюгу до «вигодонабувача».

Проте, в акті від 21.02.2012 року № 912/23-7/37567727 зазначено, що ТОВ «Черкаснасінтрав» як покупець, відображене в додатку 5 декларації з ПДВ цього підприємства.

ТОВ «Захід-УА» зареєстроване як суб'єкт підприємницької діяльності 17.02.2011 року Печерською районною в м. Києві державною адміністрацією, та є платником податку на додану вартість (свідоцтво платника ПДВ № 100328958 від 15.03.2011 року).

Таким чином, ДПІ у Печерському районі м. Києва підтверджено, що ТОВ «Захід-УА» суми ПДВ за податковими накладними включено до податкових зобов'язань відповідного періоду, відображених у реєстрі виданих податкових накладних, які відповідають даним податкових декларацій з ПДВ та даним декларацій з ПДВ за перевіряємий період.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України.

Відповідно до п.п. 134.1.1 п.134.1 ст. 134 ПКУ об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Пунктом 138.2 ст. 138 ПКУ визначено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 139.1.9 п.139.1 ст. 139 ПКУ не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Пунктом 187.1 ст. 187 ПКУ визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а у разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПКУ право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 ст. 198 ПКУ встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Крім цього, пунктом 198.6 ст. 198 ПКУ передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого), у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201цього Кодексу).

Положеннями п. 201.10 ст. 201 ПКУ встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів (послуг), на вимогу їх покупця, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Таким чином, наявність податкової накладної є обов'язковою, але не вичерпною умовою формування податкового кредиту, оскільки відповідні наслідки у податковому обліку платника податків створюють вчинювані платником податку господарські операції.

Законом, який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності є Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-XIV (далі - Закон України №996).

Відповідно до п. 2 ст. 3 Закону України № 996 - бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частиною 1 ст. 9 Закону України № 996 визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Суд зазначає, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні затверджених Наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997 року, товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, а товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Разом з тим, вказані правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку валових витрат платників податку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

З огляду на викладене, суд наголошує, що неналежне оформлення товарно-транспортної накладної не може бути єдиною беззаперечною підставою для висновку про відсутність підтвердження реальності здійснення господарських операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей, оскільки, відповідною транспортною документацією обов'язково має бути підтверджено здійснення послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання товару.

Отже, судом встановлено, що умови укладеного між позивачем та ТОВ «Захід-УА» договору виконані, про що свідчать первинні документи.

Підпунктом 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до ст. 47 ПКУ відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органом, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах несуть юридичні особи, постійні представництва нерезидентів, які відповідно до Кодексу визначені платниками податків, а також їх посадові особи. Отже, платник податку несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податків і не може автоматично поширюватись на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

У листі Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02.06.2011 року «Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України» зазначено, що для висновків про наявність порушень податкового законодавства в діях платника податків в обов'язковому порядку необхідно з'ясувати можливу обізнаність такого платника щодо дефектів у правовому статусі його контрагентів (відсутність реєстрації їх як платників податку на додану вартість, відсутність у відповідних посадових осіб чи інших представників контрагента повноважень на складання первинних, розрахункових документів, податкових накладних тощо). Відповідні обставини можуть бути з'ясовані, зокрема, з використанням даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також офіційно оприлюднених даних щодо анульованих свідоцтв платника податку на додану вартість.

Отже, допущені порушення одним платником податків у відображенні у податковому обліку певної господарської операції, не впливають на права та обов'язки іншого платника податків.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п. 2. ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що за наявності у ТОВ «Черкаснасінтрав» первинних документів, що були досліджені під час розгляду справи, позивачем підтверджено правомірність встановлення валових витрат, а також формування податкових зобов'язань з податку на прибуток за перевіряємий період, в зв'язку з чим спірні податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Частиною 1 ст.94 КАС України визначено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст. ст. 11, 14, 70, 71, 94, 159 - 163 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції в Черкаському районі Черкаської області Державної податкової служби від 26.11.2012 року 0001672301.

Скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції в Черкаському районі Черкаської області Державної податкової служби від 26.11.2012 року 0001682301.

Скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції в Черкаському районі Черкаської області Державної податкової служби від 22.02.2012 року 0000292301.

Стягнути з Державного бюджету України через Головне управління державної казначейської служби України у Черкаській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаснасінтрав» судові витрати в сумі 114 (сто чотирнадцять) грн. 70 коп.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку ст. 186 КАС України.

Суддя П.Г. Паламар

Повний текст постанови виготовлений 11 квітня 2013 року

Попередній документ : 30675193
Наступний документ : 30675223