Рішення № 30673850, 10.04.2013, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2013 рокуСправа № 912/126/13-г Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Тимошевської В.В. розглянув у судовому засіданні справу № 912/126/13-г

за позовом: відкритого акціонерного товариства "Світловодський райагротехсервіс", с.Золотарівка, Світловодський район, Кіровоградська область

до відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Світловодськ

про стягнення 50 000 грн.

представники сторін:

від позивача - Кобиляцький В.Я., керівник підприємства;

від відповідача - участі не брали.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відкрите акціонерне товариство "Світловодський райагротехсервіс" звернулось до господарського суду з позовною заявою про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 50 000 грн. заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовано невиконанням відповідачем в повному обсязі своїх зобов'язань з оплати вартості товару за договором купівлі-продажу № 12 від 10.09.2010 р.

Відповідач позов заперечив повністю, вказавши на те, що в договорі купівлі-продажу №12 від 10.09.2010 р. відсутні всі істотні умови щодо предмета договору; позивачем не надано доказів відвантаження відповідачеві будівельних матеріалів; наданий позивачем акт приймання-передачі основних засобів не стосується виконання договору купівлі-продажу №12 від 10.09.2010 р., оскільки фіксує передачу житлового будинку; позивачем не підтверджено право власності на зазначений в акті житловий будинок (а.с. 31-32).

В судовому засіданні 10.04.2013 р. представником позивача позовні вимоги підтримано повністю; відповідач участі свого представника в засідання суду не забезпечив.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

З огляду на те, що відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи (а.с. 50), однак своїм правом на участь в судовому засіданні не скористався, враховуючи відсутність будь-яких обґрунтованих клопотань про необхідність відкладення розгляду справи, господарський суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача та за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши наявні у справі матеріали, заслухавши пояснення представника позивача та оцінивши подані докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

З матеріалів справи слідує, що 10.09.2010 р. між ВАТ "Світловодський райагротехсервіс" (Продавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Покупець) укладено договір, за умовами якого Продавець зобов'язався продати будівельні матеріали (товар) на суму 400 000,00 грн. (в т.ч. вартість демонтажу будівлі на суму 100 000,00 грн.), а Покупець зобов'язався прийняти та оплатити товар (а.с. 18-19).

Вказаний договір укладено в письмовій формі. Зафіксовані у договорі умови погоджені між сторонами шляхом підписання договору та скріплення печатками сторін.

Як передбачено ст. 67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Матеріально-технічне постачання та збут продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання як власного виробництва, так і придбаних у інших суб'єктів господарювання, здійснюються суб'єктами господарювання шляхом поставки, а у випадках, передбачених цим Кодексом, також на основі договорів купівлі-продажу (ст. 264 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

З наведеного визначення випливає, що основною метою договору є передача товару від продавця до покупця у власність. При цьому, за положеннями ст. ст. 662, 663, 689, 692 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу та у встановлений договором строк, а покупець зобов'язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу, та оплатити товар за ціною, встановленою у договорі.

Позивач згідно поданого позову, вказує на те, що ним на виконання умов договору купівлі-продажу №12 від 10.09.2010 р. було передано відповідачеві товар згідно акта приймання-передачі основних засобів від 10.09.2010 р. Натомість, відповідач у відзиві на позов зазначив про ненадання позивачем доказів відвантаження продукції за договором, відсутність накладних, довіреностей, заявок відповідача на відвантаження продукції. Належність акту приймання-передачі основних засобів від 10.09.2010 р., як доказу виконання умов договору купівлі-продажу №12 від 10.09.2010 р., відповідач заперечив. Крім того, за твердженням відповідача, у договорі купівлі-продажу №12 від 10.09.2010 р. не визначено які будівельні матеріали, в якій кількості та по якій ціні продавав позивач, тобто в розділі "Предмет договору" відсутні істотні умови.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Виходячи з наведеної норми, обов'язок доказування розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти та обставини, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

В силу ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

За положеннями ч.ч. 2, 3 ст. 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Стаття 656 Цивільного кодексу України передбачає, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Як пояснюється позивачем та що підтверджується матеріалами справи і не заперечується відповідачем, підприємством "Райагротехсервіс" (правопопередником позивача) за кошти підприємства здійснювалось будівництво 16-ти квартирного двоповерхового житлового будинку, який знаходиться в АДРЕСА_1 (а.с. 12-13, 66, 74-78). За вказаною адресою позивачеві оформлено право постійного користування земельною ділянкою та видано відповідний державний акт (а.с. 67-73). Проте, будівництво зазначеного об'єкту завершено не було, консервацію об'єкта будівництва не проведена.

07.08.2007 р. на засіданні правління Світловодського ВАТ "Райгротехсервіс" прийнято рішення реалізувати будматеріали з незавершеного будівництва 16-ти квартирного житлового будинку (а.с. 79-81). 11.09.2007 р. позивач отримав дозвіл від податкового органу на реалізацію зазначеного об'єкта (а.с. 82).

Стаття 331 Цивільного кодексу України встановлює, що право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна) (частина 2). До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна) (частина 3).

З викладеного вище та наявних у справі доказів слідує, що саме будівельні матеріали з незавершеного будівництвом об'єкта - житлового будинку в с. Золотарівка Світловодського району є предметом договору купівлі-продажу №12 від 10.09.2010 р.

Вказане також фіксується по акту приймання-передачі основних засобів від 10.09.2010р., який підписано позивачем та відповідачем і скріплено печатками (а.с. 14), та слідує із ціни предмета договору, до якої включено вартість демонтажу будівлі. Твердження відповідача щодо неналежності названого акту до доказів виконання умов договору купівлі-продажу №12 від 10.09.2010 р. є необґрунтованими та відхиляються господарським судом, оскільки будь-яких відомостей про існування між сторонами інших правовідносин відповідач не повідомляє, жодних доказів не надає. Разом з цим, зазначені в акті предмет і ціна - будівельні матеріали на суму 400 000,00 грн., відповідають предмету і ціні, що вказані в договорі купівлі-продажу №12 від 10.09.2010 р.

Крім того, договір купівлі-продажу виконувався, у т.ч. відповідачем, свідченням чого є сплата відповідачем грошових коштів в загальній сумі 250 000,00 грн. згідно прибуткових касових ордерів з посиланням на підставу сплати - договір купівлі-продажу №12 від 10.09.2010 р. (а.с. 55-61).

Таким чином, сторонами при укладені договору купівлі-продажу №12 від 10.09.2010 р. погоджено всі істотні умови договору.

Відповідно до ст. 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.

Договором купівлі-продажу №12 від 10.09.2010 р. передбачено, що Покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах, визначених цим договором. Покупець також зобов'язується зробити демонтаж та рекультивацію після демонтажу будівлі силами власної техніки (п. 1.2. договору). Кількість товару погоджується Продавцем і Покупцем по мірі демонтажу (п. 2.1. договору). Погрузка та доставка товару здійснюється Покупцем (п. 3.1. договору). Датою поставки товару вважається дата відвантаження, яка підписана уповноваженими представниками сторін (п. 3.2. договору). Прийом продукції провадиться у місці поставки у присутності представників сторін, які мають відповідні повноваження (п. 3.3. договору).

Отже, умовами договору купівлі-продажу №12 від 10.09.2010 р. передбачено, що демонтаж, погрузка і доставка товару здійснюється Покупцем, тобто відповідачем у справі.

Актом приймання-передачі основних засобів від 10.09.2010 р., підписаного обома сторонами, зафіксовано, що відповідачу передано будівельних матеріалів на суму 400 000,00 грн.; демонтаж здійснюється відповідачем (а.с. 14).

Таким чином, матеріалами справи підтверджено виконання позивачем умов договору купівлі-продажу №12 від 10.09.2010 р. та отримання відповідачем товару - будівельних матеріалів на суму 400 000,00 грн.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

В силу приписів ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України встановлюють, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Пунктом 5.1. договору купівлі-продажу №12 від 10.09.2010 р. встановлено 100% попередню оплату суми вартості товару.

Однак, відповідач в порушення умов договору купівлі-продажу №12 від 10.09.2010 р. та після отримання товару згідно акту від 10.09.2010 р. сплатив його вартість частково в сумі 250 000,00 грн. За розрахунком позивача залишок не сплаченої відповідачем вартості будівельних матеріалів становить 50 000,00 грн. При цьому, до вказаного розрахунку позивач не включив вартість демонтажу будівлі в сумі 100 000,00 грн,, яка передбачена пунктом 1.1. договору.

На підставі викладеного, враховуючи наявні у справі докази, господарський суд вважає, що позивачем доведено наявність у відповідача обов'язку олатити 50 000,00 грн. за отриманий відповідачем товар згідно договору купівлі-продажу №12 від 10.09.2010 р., а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Судовий збір у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

Керуючись ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь відкритого акціонерного товариства "Світловодський райагротехсервіс" (27531, Кіровоградська область, Світловодський район, с. Золотарівка, вул. 40 років Перемоги, буд. 8, ідентифікаційний номер 13758201) - 50 000,00 грн. заборгованості, а також 1 720,50 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Копію рішення направити відповідачу за адресою: 27504, Кіровоградська обл., м.Світловодськ, вул. Комарова, 40, так як його представник не був присутнім в судовому засіданні.

Повне рішення складено 15.04.2013 р.

Суддя В.В.Тимошевська