Рішення № 30671677, 11.04.2013, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №22- ц/796/2586/2013

Головуючий у 1-й інстанції - Юзькова О.Л.

Доповідач - Кирилюк Г.М.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва

в складі: головуючого - Кирилюк Г.М.

суддів: Вербової І.М., Панченка М.М.

при секретарі Мікітчак А.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк», третя особа: ОСОБА_3 про усунення перешкод у розпорядженні майном, за апеляційними скаргами приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 та представника Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» - Вовчука Миколи Васильовича на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 30 листопада 2012 року ,

встановила:

У березні 2012 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, в якому з урахуванням змін та уточнень просив зобов'язати приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 виключити: з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запис про заборону на нерухоме майно, зареєстрований 27.06.2006 р. о 22:32:12 за № 3390067 приватним нотаріусом ОСОБА_2 на підставі договору іпотеки, р. н. 460, 27.06.2006, щодо квартири за АДРЕСА_1, у зв'язку з припиненням договору іпотеки; з Державного реєстру іпотек запис про іпотеку, зареєстрований 27.06.2006 року о 17:15:30 за № 3389117 приватним нотаріусом ОСОБА_2 на підставі договору іпотеки р.н. 460 від 27.06.2006 року, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_2 щодо квартири за АДРЕСА_1, іпотекодержатель ВАТ «Родовід Банк», код: 14349442, м. Київ, вул. Петра Сагайдачного, 17 та стягнути з ПАТ «Родовід Банк» на користь позивача судовий збір.

Посилався на ті підстави, що він є власником двокімнатної квартири АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва, виданого 21.10.2011 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 у відповідності до ст. 66 Закону України «Про виконавче провадження» та на підставі Акту державного виконавця про продаж нерухомого майна на прилюдних торгах, затвердженого начальником підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м.Києві 17 жовтня 2011 року.

23.02.2012 р. він звернувся до відповідачів з письмовою заявою про зняття заборони відчуження квартири і вилучення запису про заборону відчуження. Однак мирним шляхом вказане питання не вдалося врегулювати з причин відсутності реакції банку та нотаріуса на таке звернення.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 30 листопада 2012 року позов задоволено. Зобов'язано приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запис про заборону на нерухоме майно, зареєстрований 27.06.2006 року о 22:32:12 за № 3390067 приватним нотаріусом ОСОБА_2 на підставі договору іпотеки р.н. 460, 27.06.2006 р. щодо квартири за АДРЕСА_1, у зв'язку з припиненням договору іпотеки р.н. 460, 27.06.2006 р. щодо квартири за АДРЕСА_1. Зобов'язано приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 виключити з Державного реєстру іпотек запис про іпотеку, зареєстрований 27.06.2006 р. о 17:15:30 за № 3389117 приватним нотаріусом ОСОБА_2 на підставі договору іпотеки р.н. 460 від 27.06.2006 року, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_2 щодо квартири за АДРЕСА_1, іпотекодержатель ВАТ «Родовід Банк», код: 14349442, м. Київ, вул. Петра Сагайдачного, 17.

Стягнуто з приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 107 грн. 30 коп.

Не погоджуючись з рішенням суду приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову. Посилається на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи.

Зазначила, що позивач не звертався до неї з вимогою щодо зняття заборони відчуження квартири, відповідні документи не подавав, плату за вчинення нотаріальної дії не сплачував, а тому підстав для вчинення нотаріальної дії або відмови у її вчиненні у неї не було. Судом не встановлено, які її дії або бездіяльність чинять перешкоду позивачу у розпорядженні його майном. Чинним законодавством не надано нотаріусам повноважень щодо вчинення нотаріальних дій з власної ініціативи.

Виключення з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запису про заборону на нерухоме майно та виключення з Державного реєстру іпотек запису про іпотеку взагалі не регулюються нормами Закону України «Про нотаріат», Інструкції № 20/5 та Порядку № 296/5, на які посилався суд. Такі правовідносини регулюються Положенням про Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції від 09.06.1999 року № 31/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 10 червня 1999 року за № 364/3657 та Тимчасовим порядком державної реєстрації іпотек, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 410 від 31.03.2004р.

На вказане рішення з апеляційною скаргою звернулося також Публічне акціонерне товариством «Родовід Банк», в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. Вважає рішення суду першої інстанції незаконним, необґрунтованим та таким, що не відповідає нормам матеріального та процесуального права. На час розгляду справи право власності ОСОБА_1 на квартиру не було безспірним через оскарження його в суді. Проте клопотання про зупинення провадження у справі були безпідставно відхилені.

В судове засідання сторони не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені судом належним чином.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду та обставини справи в межах доводів апеляційних скарг і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позові вимоги та зобов'язуючи приватного нотаріуса виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запис про заборону на нерухоме майно, квартиру АДРЕСА_1, а також запис з Державного реєстру іпотек про обтяження вказаної квартири іпотекою, суд першої інстанції виходив з того, що позивач набув право власності на предмет іпотеки з прилюдних торгів, останній позбавлений можливості розпоряджатися належним йому майном на свій розсуд, а тому у відповідності до ст..391 ЦК України він має право вимагати усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном. При цьому судом взято до уваги до обставину, що особисто звернутись до нотаріуса з заявою про вчинення нотаріальної дії позивач не міг, оскільки не належить до кола осіб, визначених п.253 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5, а між позивачем та іпотеко держателем існує спір з приводу права власності на квартиру.

Між тим, з таким висновком суду погодитись не можна, оскільки він не відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Судом встановлено, що 27.06.2006 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 посвідчено договір іпотеки, за яким ОСОБА_3 передав в іпотеку ВАТ «Родовід Банк» квартиру АДРЕСА_1 (а.с.88-91).

На підставі вказаного договору, 27.06.2006 р. до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна приватним нотаріусом ОСОБА_2 внесено відповідні записи про заборону відчуження вказаного майна та зареєстровано обтяження в Державному реєстрі іпотек (а.с.7,8).

21.10.2011 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, відповідно до статті 66 Закону України «Про виконавче провадження» та на підставі Акта державного виконавця про продаж нерухомого майна на прилюдних торгах, посвідчено, що ОСОБА_1 належить право власності на двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 (а.с.5).

Відповідно до ч.1ст.3, ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Статтею 34 Закону України «Про нотаріат» в редакції, що діяла на час виникнення правовідносин, передбачено, що нотаріуси накладають та знімають заборону щодо відчуження нерухомого майна (майнових прав на нерухоме майно) і транспортних засобів, що підлягають державній реєстрації.

Відповідно до ст.74 вказаного Закону, одержавши повідомлення установи банку, підприємства чи організації про погашення позики (кредиту),повідомлення про припинення іпотечного договору або договору застави, а також припинення чи розірвання договору довічного утримання, звернення органів опіки та піклування про усунення обставин, що обумовили накладення заборони відчуження майна дитини, нотаріус знімає заборону відчуження жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна.

Таким чином, накладення та зняття заборони щодо відчуження нерухомого майна є нотаріальною дією, передбаченою законодавством України про нотаріат.

Пунктом 9 статті 2 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 03 березня 2004 року за №20/5, в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин, передбачено, що відповідно до Закону України «Про нотаріат», Цивільного та Сімейного кодексів України нотаріуси вчиняють такі нотаріальні дії, зокрема накладають та знімають заборону щодо відчуження нерухомого майна (майнових прав на нерухоме майно) і транспортних засобів, що підлягають реєстрації.

Пунктом 5.1 Глави 15 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 р. №296/5 (далі - Порядок) передбачено, що нотаріус, який накладав заборону, знімає заборону відчуження майна, зокрема, при одержанні повідомлення про припинення (розірвання, визнання недійсним) договору застави (іпотеки) або за рішенням суду.

Тимчасовий порядок державної реєстрації іпотек, затверджений Постановою КМ України від 31.03.2004 р. №410, що втратив чинність з 01.01.2013 р., установлював правила, за якими держателем Державного реєстру іпотек є Укрдержреєстр, адміністратором реєстру - ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, а реєстраторам - державні нотаріальні контори, приватні нотаріуси, які згідно з договорами, укладеними з адміністратором реєстру,здійснюють державну реєстрацію іпотек, відомостей про обтяження чи зміну умов обтяження нерухомого майна іпотекою та виконують інші функції, передбачені цим Порядком (п.2); після виконання зобов'язання, забезпечного іпотекою, іпотекодержатель зобов'язаний протягом 10 днів надіслати реєстратору письмове повідомлення про виключення запису з реєстру з обов'язковим зазначеним порядкового номеру запису (п.25); реєстратор вносить до реєстру відомості про виключення запису в день надходження повідомлення від іпотекодержавтеля чи рішення суду та видає іпотеко держателю або уповноважений ним особі примірник витягу про виключення запису з Реєстру (п.26, п.27 п.28).

Оскільки чинним законодавством України, зокрема Законом України «Про нотаріат», не встановлено обмежень кола осіб, які вправі звернутися до приватного нотаріуса за вчиненням нотаріальної дії, позивач, як власник майна, іпотека якого припинилася, не був позбавлений права самостійно подати реєстратору відповідні документи та зажадати вчинення нотаріусом зняття заборони відчуження квартири та вилучення з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запису про заборону відчуження та виключення з Державного реєстру іпотек запису про іпотеку.

Позовних вимог з приводу правомірності дій нотаріуса щодо відмови у вчиненні нотаріальної дії суду не заявлено, що унеможливлює встановленню наявності порушення права позивача чи відсутності таких порушень на зняття заборони.

Також є невірним висновок суду стосовно того, що у спосіб, обраний позивачем, може бути відновлено його право на володіння та розпорядження іпотечним майном.

Так, право позивача на розпорядження майном, яке є його власністю, пов'язане з майновими правами, передбаченими ст. ст. 317, 319 ЦК України, тоді як нотаріус не має самостійного майнового інтересу до майна, належного позивачу, а тому в разі наявності захисту саме вказаного права останній не може бути відповідачем по справі.

Таким чином суд не відокремив поняття щодо виникнення у позивача права на зняття заборони з іпотечного майна та права розпорядження належним йому майном, що не є тотожним.

При вирішенні справи суд відповідно до вимог ст. 214 ЦПК України повинен був визначити зміст позовних вимог, предмет позову та його підставу з метою з'ясування наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, правильного застосування матеріального норми права до цих правовідносин та застосування необхідного способу захисту порушеного права, а також для визначення й дослідження кола питань і заходів, необхідних для ухвалення законного та обґрунтованого рішення.

Проте, суд першої інстанції, визначившись з предметом позову та характером правовідносин та ухваливши рішення про задоволення позову з тих підстав, що договір іпотеки є припиненим, усупереч вищевказаним процесуальним нормам не звернув уваги на те, що на час розгляду справи в провадженні суду знаходилась цивільна справа за позовом іпотекодержателя, який оспорював припинення договору іпотеки, а також не перевірив, чи звертався позивач до приватного нотаріуса з заявою про зняття заборони щодо відчуження нерухомого майна відповідно до встановленого порядку.

Враховуючи, що судом не вірно застосовані норми матеріального та процесуального права, що в свою чергу призвело до невірного вирішення справи, оскаржуване рішення суду підлягає скасуванню на підставі п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

При цьому позивач не позбавлений права у спосіб, передбачений законом, в подальшому звернутись до суду за захистом порушених прав при наявності для того правових підстав.

Судові витрати по справі суд розподіляє відповідно до ст. 88 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів,-

вирішила:

Апеляційні скарги приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» задовольнити.

Рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 30 листопада 2012 року скасувати.

Ухвалити нове рішення.

ОСОБА_1 у задоволенні позову до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк», третя особа: ОСОБА_3 про усунення перешкод у розпорядженні майном - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 53 грн. 65 коп. (п'ятдесят три гривні шістдесят п'ять копійок) на відшкодування сплаченого судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» 53 грн. 65 коп. (п'ятдесят три гривні шістдесят п'ять копійок) на відшкодування сплаченого судового збору.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: