Ухвала суду № 30665146, 02.04.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-15079/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Кротюк О.В. Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Бужак Н. П.

Суддів Мельничук В.П., Троян Н.М.

За участю секретаря Савін І.В.

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АВ-ТРЕЙД» на постанову Окружного адміністративного суд міста Києва від 17 січня 2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АВ-Трейд» до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень №0010842208, №0010852208,№ 0010862208 від 24.10.2012 року,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АВ-ТРЕЙД» звернулось до суду з позовом до ДПІ у Печерському районі міста Києва про скасування податкових повідомлень-рішень №0010842208, №0010852208,№ 0010862208 від 24.10.2012 року.

Відповідно до постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 січня 2013 року позовні вимоги залишено без задоволення.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, ТОВ «АВ-Трейд» подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши осіб, що з»явились в судове засідання, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено наступне.

Так, ДПІ у Печерському районі міста Києва проведено документальну позапланову перевірку ТОВ «АВ-Трейд» з питань дотримання податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських відносин з ТОВ «Астана К», ТОВ «ТПК Салтіс», ТОВ «Ціррус ЛТД» за період з 01.01.2010 року по 31.12.2011 року.

За результатами перевірки складено акт № 816/22-08/33060124 від 10.10.2012 року відповідно до якого встановлено відсутність реальної можливості надання транспортно-експедиційних послуг контрагентом ТОВ «Астана К», ТОВ «Ціррус ЛТД», що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків.

На підставі зазначеного акту перевірки ДПІ у Печерському районі міста Києва прийнято податкові повідомлення-рішення №0010842208 від 24 жовтня 2012 року, яким зменшено позивачу розмір від»ємного значення суми ПДВ у розмірі 10670 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 2 668 грн , №0010852208 від 24 жовтня 2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов»язання на платежем - податок на додану вартість - на 109840 грн, із яких 89 659 грн - за основним платежем, 20 181 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями; №0010862208 від 24 жовтня 2012 року, яким позивачу за платежем податок на прибуток збільшено суму грошового зобов»язання на 150636 грн, із яких за основним платежем 125410 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 25 226 грн.

На підтвердження реальності операцій, що проводились позивачем з ТОВ «Астана К» та ТОВ «Ціррус ЛТД» позивач надав заяви на транспортне обслуговування та товарно-транспортні накладні, бухгалтерські рахунки руху товару, рахунки-фактури на реалізацію товару, виписки з банківського рахунку про здійснення оплати товару.

Так, між ТОВ «АВ-Трейд» та ТОВ «ЦІРРУС ЛТД» укладено договір в спрощений спосіб щодо транспортного експедирування. ТОВ «ЦІРРУС ЛТД» зобов'язалось надати послугу щодо організації перевезення вантажу ТОВ «АВ-Трейд».

Як на реальність господарського договору, позивач послався на рахунки-фактури та акти здачі-прийняття робіт (надання послуг).

Крім того, між ТОВ «АВ-Трейд» та ТОВ « ТПК «Салтіс», ТОВ «АВ-Трейд» та ТОВ «АСТАНА К» укладено договори у спрощений спосіб щодо транспортного експедирування, відповідно до якого ТОВ «ТПК «Салтіс» зобов'язалось надати послугу щодо організації перевезення вантажу ТОВ «АВ-Трейд».

Підтвердженням перевезення є, на думку позивача, рахунки-фактури та акти здачі-прийняття робіт.

Зазначені послуги з приводу транспортного експедирування були здійснені для перевезення та поставки позивачу товару його покупцем.

Як зазначено в оскаржуваній постанові, судом були витребувані відомості по обігу коштів на рахунках ТОВ «Ціррус ЛТД» та ТОВ «Астана К», а також відомості щодо реєстрації автомобілів, які зазначені в наданих позивачем товарно-транспортних накладних.

Проаналізувавши надану інформацію, суд першої інстанції встановив, що ТОВ «Ціррус ЛТД» та ТОВ «Астана К» автомобілів, які вказані в досліджених судом товарно-транспортних накладних, у власності чи користуванні не мають, оскільки такі реєстраційні відомості про зазначені транспортні засоби відсутні.

Зазначені транспортні засоби зареєстровані за іншими фізичними особами, а автомобіль Мерседес, д.н. АС 5495АР в базі даних АІС НБД станом на 28.12.12 року взагалі не значиться зареєстрованим.

Відповідно до ст. 799 ЦК України договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі. Договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.

Згідно з пунктом п. 105 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 3 березня 2004 року N 20/5, договори про найм (оренду) або позичку транспортного засобу посвідчуються нотаріусами незалежно від місця їх реєстрації. Відповідно до ст. 220 ЦК України, в разі недодержання сторонами вимоги про нотаріальне посвідчення договору, він вважається нікчемним та не породжує правових наслідків.

Витрати, пов'язані з використанням транспортного засобу, в тому числі зі сплатою податків та інших платежів, несе наймач ст. 801 ЦК України).

Таким чином, проаналізувавши вищезазначені норми закону, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те. що у разі надання експедиційно-транспортних послуг, ТОВ «ЦіррусЛТД» та ТОВ «Астана К» повинні мати на це транспорт, а у разі придбання або оренди транспортних засобів нести витрати за них.

Проте, із досліджених матеріалів справи за період з 01.01.2010 року по 31.11.2011 року, зокрема документів, які свідчать про обіг коштів на рахунках зазначених товариств, не вбачається, що на адресу власників автомобілів чи уповноважених ними осіб контрагенти позивача за оренду автомобілів здійснювати будь-які проплати, несли витрати на нотаріальне оформлення договорів найму автомобілів, придбання пального.

Крім того, судом першої інстанції встановлено, що контрагентом ТОВ «Ціррус ЛТД» за період з 01.01.2010 року по 31.12.2011 року було ТОВ «ВС Конаріт» на адресу якого здійснено біля 95% всіх видаткових операцій. Вказані витрати мають призначення платежу «оплата за електромонтажні роботи». При цьому, здійснюючи видатки на адресу ТОВ «ВС Конаріт» за електромонтажні роботи, ТОВ «Ціррус ЛТД», отримувало кошти за продаж товару (сумки, білизну, лак, тощо).

Проаналізувавши прибуткові та видаткові операції вбачається, що у них відсутній економічний зміст, оскільки всі отримані кошти ТОВ «Ціррус ЛТД» направляло ТОВ «ВС Конаріт».

Аналогічні обставини встановлено судом першої інстанції і при дослідженні коштів по рахунку ТОВ «Астана К» за період з 01.01.2010 року по 31.12.2011 року.

Біля 93% видаткових операцій ТОВ «Ціррус ЛТД» здійснило на адресу ТОВ «ВС Конаріт» за електротехнічну продукцію, а біля 5% видаткових операцій на адресу ТОВ «ЮГКАРТ Сервіс» за скетч-карти та ТОВ «РІП» за будівельні роботи, частина видаткових операцій приходиться на інші компанії.

Проте, ТОВ «Астана К» не мала витрат на адресу власників автомобілів та суб'єктів господарювання щодо оренди чи придбання транспортних засобів вказаних у товарно-транспортних накладних позивача, придбання паливно-мастильних матеріалів, оплат праці водіїв, тощо. Витрати на оплату праці, на комунальні послуги, електроенергії відсутні.

В той же час ТОВ «Астана К» займалась такими видами діяльності як надання послуг, продаж товарів, проте відсутні дані про джерела придбання товарів для здійснення такої діяльності, оскільки майже 98 % видаткових операцій спрямовані на придбання електротехнічної продукції, будматеріалів та скетч-карт.

Відсутність даних про оплату праці у контрагентів, свідчить про відсутність трудових ресурсів для виконання ними робіт чи надання послуг.

Отже, за відсутності факту придбання товарів чи послуг відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з ПДВ навіть за наявності формально складених недостовірних документів або сплати грошових коштів

Підтвердженням даних податкового обліку можуть бути лише достовірні первинні документи, які складено на підставі реальних господарських операцій.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції вірно надано оцінку зібраних у справі доказам, та правомірно зазначено, що, оскільки контрагенти позивача не мали жодного відношення до транспорту, зазначеного в товарно-транспортних накладних, не мали витрат на його обслуговування, на виплату зарплати та джерел для здійснення своєї господарської діяльності.

Крім того, колегія суддів враховує, що особи, на яких оформлені ТОВ «Ціррус ЛТД», а саме ОСОБА_2 та ТОВ «Астана К» - ОСОБА_3 надали пояснення, що за грошову винагороду погодились взяти участь у реєстрації зазначених товариств. Будь-яка господарська і фінансова діяльність товариствами не велась та не виконуватись роботи, не надавались послуги, не постачався товар іншим фізичних чи юридичним особам.

Та обставина, що відсутні вироки суду, які б свідчили про наявність вини посадових осіб товариств, у даному випадку, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки посадові особи цих товариств заперечують сам факт їх участі у господарській діяльності контрагентів.

Крім того, відсутні дані про те, що саме реальні посадові особи підписували податкові накладні та інші первинні документи, видані ТОВ «Ціррус ЛТД» та ТОВ «Астана К», а отже зазначені податкові накладні і первинні документи не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а отже віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставними.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду є законною і обґрунтованою, ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для її скасування не має.

Викладені в апеляційній скарзі апелянтом доводи, висновків суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до ст. 198,200 КАС України, суд апеляційної інстанції має право за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160,197,198,200,205,206,212,254 КАС України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АВ-ТРЕЙД» залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 січня 2013 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: Бужак Н.П.

судді: Мельничук В.П.

Троян Н.М.

Повний текст виготовлено: 04 квітня 2013 року.

Головуючий суддя Бужак Н.П.

Судді: Мельничук В.П.

Троян Н.М.