Ухвала суду № 30665141, 02.04.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/387/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Іщук І.В. Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Бужак Н. П.

Суддів Мельничук В.П., Троян Н.М.

За участю секретаря Савін І.В.

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Аскон» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 лютого 2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аскон» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва про скасування акту перевірки та податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом про скасування акту перевірки від 23.07.2012 року та податкових повідомлень-рішень від 17.08.2012 року № 00064002230, №0006412230, №0006422230.

Відповідно до постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 лютого 2013 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, позивач ТОВ «Аскон» подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши осіб, що з»явились в судове засідання, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції ДПІ у Шевченківському районі міста Києва проведено позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Аскон» в частині дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ «ТАК «Град».

За результатами перевірки складено акт від 23.07.2012 року №853/2230/22973803, яким встановлено порушення позивачем п.198.1 ст.198, п.198.2 ст.198, п. 198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого безпідставно сформовано податковий кредит за рахунок сум ПДВ по податковим накладних, отриманих від ТОВ «ТВК «Град» - завищено суму податкового кредиту з ПДВ на суму 134 517 грн, в т.ч. за березень 2011 року на суму 17273 грн, за травень 2011 року на суму 6907 грн, за червень 2011 року на суму 9447 грн, за липень 2011 року на суму 80 237 грн, за серпень 2011 року на суму 20 653 грн.

На підставі зазначеного акту, податковим органом прийняті податкові повідомлення-рішення: від 17.08.2012 року №00064002230, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 140223 грн, з яких за основним платежем 115000 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 25223 грн; від 17.08.2012 року №0006412230, яким збільшено позивачу суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 16354 грн, штрафні (фінансові) санкції - 4089 грн; від 17.08.2012 року №0006422230, яким позивачу зменшено розмір від»ємного значення суми ПДВ на суму 3163 грн.

Так, між позивачем та ТОВ «ТВК «Град» укладено договір поставки №1-03/0211 від 02.03.2011 року, відповідно до п.1.1. якого постачальник передає у власність покупця товар, а покупець зобов'язується в порядку та на умовах визначених договором прийняти та оплатити товар ( комп'ютерна, офісна і оргтехніка та комплектуючі до них, витратні матеріали до оргтехніки (п. 1.2 договору).

02.09.2011 року між позивачем та ТОВ «ТВК «Град» укладено договір поставки меблів №02/09/11-05 відповідно до умов якого продавець передає у власність покупця товар, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар (офісні та конференцій ні меблі - столи, шафи, крісла, стільці згідно із специфікацією(п.1.2 договору).

На виконання умов договору сторони склали акт здачі-приймання робіт.

05.07.2011 року між позивачем та ТОВ «ТВК «Град» укладено договір на транспортно-експедиційне обслуговування №07/05-5 відповідно до п.1.2 якого експедитор в інтересах замовника виконує пов'язані із перевезенням транспортно-експедиційні відправлення та одержання вантажу, вантажно-розвантажувальні роботи, здійснення перевірки кількості та якості вантажу, збереження вантажу та інші операції, пов'язані з перевезенням.

На виконання умов договору сторони склали та підписали акт здачі-приймання робіт.

Крім того ТОВ «ТВК «Град» виписав податкові накладні.

Проте, як зазначено в оскаржуваній постанові суду, позивач не надав документів, які б підтверджували поставку меблів, їх оприбуткування, інвентаризаційних документів, перелік конкретних видів робіт, на яких промислових об'єктах ці роботи виконувались, товарно-транспортних накладних.

12.07.2011 року між позивачем та ТОВ «ТВК «Град» укладено договір надання маркетингових послуг №07/12-4, відповідно до п.1.1 якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується надати послуги з надання маркетингових досліджень ринку продажу та обслуговування комп'ютерної та офісної техніки за напрямками, що цікавлять замовника, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити надані маркетингові послуги згідно з протоколами погодження договірної ціни надання маркетингових послуг.

На виконання умов договору сторони уклали акт здачі-приймання робіт (надання послуг), а ТОВ «ТВК «Град» виписало податкові накладні.

Проте, звіти про надання маркетингових послуг та інші документи, які підтверджують виконання маркетингових послуг позивач не надав.

29.09.2011 року між позивачем та вищевказаним товариством укладено договір надання послуги по збиранню меблів №29/09/11-02\3 відповідно до п.1.1 якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується із виконання послуг по збиранню та встановленню меблів-офісні та конференцій ні меблі (столи, шафи).

На виконання умов договору сторони склали акт здачі-приймання робіт (надання послуг) , а ТОВ «ТВК «Град» виписало податкові накладні.

В актах, що надані позивачем, як вказано у постанові суду, не вказано, які саме меблі збиралися.

Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції щодо безпідставності заявлених позивачем вимог.

Відповідно до п.198.1ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пункт 198.3. - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п.198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Як встановлено судом першої інстанції, в ході проведення перевірки не встановлено факту передачі товарів та послуг ТОВ «ТВК «Град» до позивача у зв'язку з відсутністю ( не наданням) довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, а також інших первинних документів, які б підтвердили фактичність виконання договорів.

Отже, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що позивач безпідставно сформував податковий кредит за рахунок сум ПДВ по податкових накладних, отриманих від ТОВ «ТВК «Град», а тому податкові повідомлення-рішення є правомірними і підстав для їх скасування суд не вбачає.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне врахувати наступне.

Із змісту позовної заяви вбачається, що платник податків оскаржує висновки акта перевірки щодо встановлених такою перевіркою порушень.

Так, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Обов'язковою ознакою рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, як предмета адміністративного спору, є прямий (безпосередній) вплив рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень на правовий статус фізичної чи юридичної особи, тобто обмеження її прав, свобод, покладення на неї обов'язків.

У свою чергу висновки акта перевірки та власне сам акт перевірки не є рішенням органу владних повноважень, оскільки акт перевірки є службовим документом, що підтверджує факт проведення перевірки і є носієм доказової інформації про виявлені порушення, а відтак не породжує для платника податків настання будь - яких юридичних наслідків та не впливає на його права, обов'язки та законні інтереси у розумінні п. 1 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України.

Зі змісту ч. 1 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Звертаючись до суду з позовом про скасування акта документальної позапланової невиїзної перевірки від 23.07.2012 року позивач не врахував, що оскаржує висновки акта перевірки, до якого, в разі незгоди з висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, платник податків має права подати заперечення згідно з п. 86.7 Податкового кодексу України, які в свою чергу повинні бути враховані при винесенні надалі податкового повідомлення-рішення.

Отже, зазначені вимоги позивача є безпідставними, а тому також не підлягають задоволенню.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду є законною і обґрунтованою, ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для її скасування не має.

Викладені в апеляційній скарзі апелянтом доводи, висновків суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до ст. 198,200 КАС України, суд апеляційної інстанції має право за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160,197,198,200,205,206,212,254 КАС України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Аскон» залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 лютого 2013 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: Бужак Н.П.

судді: Мельничук В.П.

Троян Н.М.

Повний текст виготовлено: 04 квітня 2013 року.

Головуючий суддя Бужак Н.П.

Судді: Мельничук В.П.

Троян Н.М.