Рішення № 30660762, 27.03.2013, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа №0907/19106/2012

Провадження №22ц/779/734/2013

Категорія 48

Головуючий у І інстанції Бойчук О.В.

Суддя-доповідач Горейко М.Д.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2013 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючої Горейко М.Д.

суддів: Горблянського Я.Д., Шалаути Г.І.

секретаря Сем'янчук С.Й.

з участю апелянта ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 25 січня 2013 року,-

в с т а н о в и л а:

13.12.2012 року ОСОБА_3 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначила, що з 20.02.1999 року по 10.03.2005 року вона перебувала в зареєстрованому шлюбі з відповідачем. В шлюбі у них народився син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Після розірвання шлюбу відповідач припинив надавати матеріальну допомогу на утримання дитини та брати участь у вихованні сина. Оскільки відповідач ухиляється від виконання батьківських обов'язків, добровільно коштів на утримання дитини не надає, вона на даний час безробітна, то просила стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання дитини в твердій грошовій сумі в розмірі 800 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 25 січня 2013 року задоволено частково позов ОСОБА_3. Вирішено стягувати з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_3 аліменти на утримання дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі в розмірі 650,00 грн. щомісяця до досягнення дитиною повноліття. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання судових витрат.

Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилається на неповне з'ясування судом обставин, які мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Зокрема апелянт зазначає, що судом першої інстанції при ухваленні рішення не взято до уваги обставин, визначених ст. 182 СК України, а саме не взято до уваги той факт, що на даний час на його утриманні знаходиться малолітня дитина та дружина, яка знаходиться у відпустці по догляду за дитиною, не враховано того, що він хворіє на хронічний еритематозний гастродуоденіт із збереженою секреторною функцією шлунка, стадія загострення, хронічний холецистит, стадія загострення, і йому потрібні кошти на лікування та придбання медикаментів. Судом не враховано його матеріальне становище та його заробіток, не взято до уваги того, що ним щомісячно надається матеріальна допомога дитині добровільно.

В порушення вимог ст. 11 ЦПК України суд обґрунтував своє рішення суто викладеними позовними вимогами, не давши належної оцінки його письмовим доказам, і таким чином не повно та односторонньо розглянув справу.

З наведених мотивів просить рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 25 січня 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення про стягнення з нього аліментів на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі в розмірі 450 грн. щомісячно.

У засіданні апеляційного суду апелянт доводи апеляційної скарги підтримав з наведених в ній мотивів.

Позивач ОСОБА_3 та її представник в судове засідання не з'явилися, про час та день розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку. Причину неявки суду не повідомили. Представник позивача ОСОБА_6 подав суду письмову заяву, в якій просив справу розглядати без його участі.

З урахуванням положень ст. 305 ЦПК України колегія суддів ухвалила про розгляд справи за їх відсутності.

Заслухавши доповідача, пояснення апелянта, дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків суду фактичним обставинам справи та правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права у вирішенні даного спору, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_3 та визначаючи розмір аліментів на утримання дитини в твердій грошовій сумі в розмірі 650 грн., суд першої інстанції виходив з диспозитивності цивільного судочинства і позовних вимог ОСОБА_3 про стягнення аліментів в твердій грошовій сумі.

Проте повністю погодитися з таким висновком суду не можна з наступних підстав.

Предметом даного позову є стягнення аліментів.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що з 20.02.1999 року по 10.03.2005 року сторони знаходились в шлюбі. Від шлюбу мають неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 6), який проживає з матір'ю ОСОБА_3 та знаходиться на її утриманні і вихованні.

В силу дії ст. 180 СК України на батьків покладається обов'язок щодо надання утримання своїм неповнолітнім дітям, тобто дітям, які не досягли 18 років.

Згідно ч. 3 ст. 181 СК України аліменти на утримання дитини за рішенням суду присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Стаття 184 СК України передбачає можливість визначення судом в окремих випадках розміру аліментів на утримання дитини у твердій грошовій сумі, а не у частці від заробітку платника аліментів. Стягнення аліментів у твердій грошовій сумі є можливим за наявності певних обставин, що унеможливлюють сплату аліментів у частці від заробітку (доходу), приблизний перелік яких наводиться у частині 1 даної статті. Необхідність встановлення розміру аліментів у твердій грошовій сумі може виникнути за наявності у платника аліментів нерегулярного або мінливого доходу, або отримання частини доходу в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення. Наприклад у випадках, коли платник аліментів постійно проживає на території іноземної держави та відомості про його доходи отримати неможливо. Ускладненим та водночас таким, що порушує інтереси дитини, є стягнення аліментів у випадках, коли платник аліментів приховує свої доходи з метою ухилення від їх сплати. У такому випадку стягнення аліментів на дитину у частці від доходу її матері або батька може призвести до істотної різниці у розмірі аліментів, які отримує дитина щомісяця, що у свою чергу негативно вплине на забезпечення дитини.

За таких законодавчих правил нині предметом доказування у справі про стягнення аліментів є розмір аліментів про стягнення яких просить позивач.

Судом першої інстанції не встановлено обставин, наведених в ч. 1 ст. 184 СК України.

Позивач у позовній заяві зазначила, що відповідач працює офіційно та отримує регулярний дохід.

Перевіряючи доводи позивача щодо визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі, суд належним чином не врахував положення ч. 1 ст. 184 СК України та належним чином не перевірив доводи позивача, не зобов'язав відповідача надати суду докази, які б підтверджували його дохід, не встановив і не зазначив у рішенні розмір доходів відповідача, що в свою чергу вплинуло на правильність вирішення спору.

В засіданні апеляційного суду ОСОБА_2 повідомив, що з 01.07.2010 року по даний час він працює у ТзОВ «Карпатська кераміка» на посаді знімача-укладальника керамічних виробів 4-го розряду, на підтвердження чого подав копію трудової книжки та копію довідки №24 від 29.03.2013 року про нараховану заробітну плату за вересень 2012 р. - лютий 2013 р., згідно якої він щомісячно отримує заробітну плату, розмір якої в середньому становить 3000 грн. без утримання обов'язкових платежів.

Таким чином, ОСОБА_2 офіційно працевлаштований та регулярно отримує заробітну плату.

За наведених обставин та з урахуванням норм матеріального права, а саме положень ч. 3 ст. 181, 183 СК України, які регулюють спірні правовідносини, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції припустився помилки, визначивши спосіб виконання відповідачем обов'язку утримувати дитину у вигляді стягнення аліментів у твердій грошовій сумі, оскільки наявними є підстави для стягнення аліментів з відповідача в користь позивача на утримання дитини в частці від заробітку відповідача.

Згідно ч. 1 ст. 182 СК України, вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

З урахуванням того, що ОСОБА_2 має хронічні захворювання, зокрема, хворіє еритематозним гастродуоденітом із збереженою секреторною функцією шлунка, холециститом в стадії загострення (а.с. 22), на його утриманні знаходиться малолітня дитина - син ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 16), його мати, яка перебуває у відпустці по догляду за дитиною, а також норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, визначеного ч. 2 ст. 182 СК України мінімального розміру аліментів на одну дитину, який не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, однакового обов'язку обох батьків утримувати дитину, та того, що як позивач, так і відповідач є молодими, працездатними особами, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, рішення суду першої інстанції в частині стягнення аліментів з відповідача на користь позивача на утримання дитини змінити з твердої грошової суми в розмірі 650 грн. щомісячно на 1/5 частину всіх видів заробітної плати відповідача щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму, визначеного для дітей відповідного віку.

Питання судових витрат судом першої інстанції правильно вирішено відповідно до положень п. 2 ч. 3 ст. 79, ст. 84 та ч. ч. 1, 2 ст. 88 ЦПК України, а тому в решті рішення слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 314-316, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 25 січня 2013 року в частині розміру стягуваних аліментів змінити.

Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця та жителя АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, працюючого в ТзОВ «Карпатська кераміка», в користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженки м. Калуша, зареєстрованої на проживання в АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, аліменти на утримання дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/5 частини всіх видів заробітної плати щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму, визначеного для дітей відповідного віку.

В решті рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 25 січня 2013 року залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з часу проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з часу набрання законної сили.

Головуюча Горейко М.Д.

Судді: Горблянський Я.Д.

Шалаута Г.І.