Рішення № 30652786, 11.04.2013, Апеляційний суд Івано-Франківської області

5

Справа №2-653/11

Провадження 22ц/779/838/2013

Категорія 27

Головуючий у 1 інстанції Шамотайло О.В.

Суддя-доповідач Матківський Р.Й.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2013 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Матківського Р.Й.

суддів Мелінишин Г.П., Ясеновенко Л.В.

секретаря Драганчук У.М.

з участю апелянта ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3, представника позивача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави, з апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Івано-Франківського міського суду від 01 березня 2013 року, -

в с т а н о в и л а:

У лютому 2010 року представник ПАТ «Укрсоцбанк» звернувся в суд із зазначеним позовом, обґрунтувавши вимоги тим, що відповідач порушив умови укладеного між ними 16 липня 2007 року договору відновлювальної кредитної лінії №1263-22/340 на суму 60000 доларів США зі сплатою 13,5 % річних та кінцевим терміном погашення заборгованості до 15 липня 2022 року. Додатковою угодою від 20 жовтня 2008 року процентну ставку за користування кредитом між Банком та позичальником встановлено на рівні 15% річних.

Позичальник прострочив виконання зобов'язання за встановленим графіком, тому згідно пункту 4.5 договору зобов'язаний достроково погасити всю суму кредиту. Станом на 03 грудня 2009 року кредитна заборгованість становить 53812, 68 доларів США (429990,22 гривні), заборгованість за відсотками в сумі 5607, 58 доларів США (еквівалентно 44807, 37 гривень), штраф у розмірі 24000 доларів США (еквівалентно 191772 гривні), пеня - 1225, 07 гривень.

Представник позивача для виконання кредитного зобов'язання просив звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором, посвідченим приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу від 16 липня 2007 року на двокімнатну квартиру АДРЕСА_1, 1/3 якої належить позичальнику ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 18 квітня 1994 року а 2/3 належить ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 18 квітня 1994 року та свідоцтва про право на спадщину за законом від 15 жовтня 2003 року для погашення заборгованості за кредитним договором.

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 1 березня 2013 року позов ПАТ «Укрсоцбанк» задоволено. Звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором, укладеним між АКБ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2, ОСОБА_3, посвідченим приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу 16 липня 2007 року, а саме: двохкімнатну квартиру АДРЕСА_1, 1/3 якої належить ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 18 квітня 1994 року, а 2/3 якої належить ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право спадщини за законом від 15 жовтня 2003 року для погашення заборгованості перед ПАТ «Укрсоцбанк» по договору про надання відновлювальної кредитної лінії №1263-22/340 від 16 липня 2007 року за період з 22 травня 2009 року по 02 грудня 2009 року в сумі 667794, 66 гривень, з них заборгованість по кредиту - 429990, 22 гривень, що в еквіваленті за офіційним курсом НБУ на день проведення розрахунку складає 53812, 68 доларів США, заборгованість по відсотках - 44807, 37 гривень, що в еквіваленті за офіційним курсом НБУ на день проведення розрахунку складає 5607, 58 доларів США, штраф - 191772 гривень, що в еквіваленті за офіційним курсом НБУ на день проведення розрахунку складає 24000 доларів США, пеня - 1225, 07 гривень, встановивши спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження із встановленням початкової ціни продажу погодженої вартості заставленої майна в сумі 378750 гривень.

На дане рішення ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить змінити його та відмовити в позові в частині звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором, від 16 липня 2007 року на 2/3 частини двохкімнатної квартири АДРЕСА_1, виключити з суми погашення заборгованості перед ПАТ «Укрсоцбанк» по Договору про надання відновлювальної кредитної лінії №1263-22/340 від 16 липня 2007 року штраф 191772 гривень, (еквівалентно 24000 доларів США за курсом НБУ).

Вимоги апелянт обґрунтувала тим, що рішення є несправедливим, ухваленим з порушенням норм матеріального права.

Апелянт зазначає, що зміна процентної ставки за договором від 16 липня 2007 року на рівні 15 % річних умовами іпотечного договору не передбачалася, позивачем не було повідомлено її про зміну умов основного договору (збільшення відсотків) та не було отримано її згоди як майнового поручителя на такі зміни і не було проведено необхідної державної реєстрації даних змін, що є підставою для припинення зобов'язання за іпотечним договором.

Судом не взято до уваги, що під час розгляду справи відповідачем подавалися заперечення, які свідчать про те, що позивачем було порушено п. 1 ст. 6 іпотечного договору, проте суд не звернув на них уваги.

Згідно ст. 559 ЦК порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Вважає, що суд не об'єктивно задоволив позов також в частині визначення суми заборгованості боржника перед кредитором, застосував при розрахунку суми заборгованості два види штрафних санкцій - пеню та двічі штраф по 6000 доларів США, не довівши суду факту отримання збитків.

Відповідно до ч.3 ст. 551 ЦК розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення апелянта, відповідача, які вимоги скарги підтримали, представника позивача, який вимоги скарги визнав частково, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Розглядаючи спір, суд першої інстанції правильно встановив, що позичальник ОСОБА_5 прострочив виконання зобов'язання за встановленим графіком, тому згідно пункту 4.5 договору зобов'язаний достроково погасити всю суму кредиту, яка станом на 03 грудня 2009 року становила 53812, 68 доларів США (429990,22 гривні), заборгованість за відсотками в сумі 5607, 58 доларів США (еквівалентно 44807, 37 гривень), штраф у розмірі 24000 доларів США (еквівалентно 191772 гривні), пеня - 1225, 07 гривень.

16 липня 2007 року між сторонами укладено іпотечний договір для забезпечення виконання договору відновлювальної кредитної лінії №1263-22/340 на суму 60000 доларів США на двокімнатну квартиру АДРЕСА_1, 1/3 якої належить позичальнику ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 18 квітня 1994 року а 2/3 належить ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 18 квітня 1994 року та свідоцтва про право на спадщину за законом від 15 жовтня 2003 року.

Представник позивача для виконання кредитного зобов'язання просив звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором.

Статтями 546, 575 ЦК України визначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Статтею 1 Закону України «Про іпотеку» (далі - Закон) визначено, що іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, а майновий поручитель - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язання іншої особи-боржника за основним зобов'язанням на підставі договору, закону або рішення суду.

Отже, іпотека є самостійним видом забезпечення виконання зобов'язання.

Правова природа іпотеки полягає у забезпеченні можливості кредитора у разі невиконання боржником зобов'язання, забезпеченого іпотекою, одержати задоволення за рахунок переданого в іпотеку нерухомого майна переважно перед іншими кредиторами боржника. На відносини майнової поруки норми статті 559 ЦК України, щодо припинення поруки не поширюються, оскільки іпотека за правовою природою є заставою, та регулюється нормами параграфа 6 (статті 572-593) глави 49 ЦК України та спеціальним законом.

Статтями 17, 18, 19 цього Закону встановлено підстави припинення іпотеки, істотні умови договору іпотеки і внесення змін і доповнень до іпотечного договору.

Тому суд першої інстанції дійшов обгрунованого висновку про відсутність підстав для застосування ст.559 ЦК України до договору іпотеки та припинення договору іпотеки за ст. 17 Закону України «Про іпотеку».

Однак, визначаючи суму стягнення неустойки з 22 травня 2009 року по 02 грудня 2009 року як штраф 191772 гривень, що в еквіваленті за офіційним курсом НБУ на день проведення розрахунку складає 24000 доларів США та 1225, 07 гривень пені, суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи та не перевірив доводи відповідачів щодо їх розміру.

Відповідно до ч.3 ст. 551 ЦК розмір неустойки повинен бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Тому, визначаючи суму стягнення неустойки, колегія суддів вважає за необхідне взяти до уваги доводи апелянта про співмірність вимог із розміром заподіяних збитків. Представник позивача не заперечив, що розмір неустойки повинен бути зменшений. За даних обставин, сума неустойки на переконання суду підлягає зменшенню.

На підставі ст. 551 ЦК України,

керуючись ст.ст. 218, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів,-

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволити частково.

Рішення Івано-Франківського міського суду від 01 березня 2013 року в частині визначення розміру заборгованості по кредитному договору від 16 липня 2007 року за період з 22 травня по 02 грудня 2009 року в розмірі 667794, 66 змінити.

Стягнути пеню за кредитним договором від 16 липня 2007 року, визначивши її розмір 1000 гривень, а розмір суми штрафу визначити 2000 гривень.

Суму заборгованості по кредитному договору від 16 липня 2007 року за період з 22 травня по 02 грудня 2009 року, укладеного між АКБ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_3 визначити 477797, 59 гривень.

В решті рішення Івано-Франківського міського суду від 01 березня 2013 року залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий: Р.Й. Матківський

Судді: Г.П. Мелінишин

Л.В. Ясеновенко