Ухвала суду № 30660658, 12.04.2013, Апеляційний суд Київської області

Справа № 1003/18972/12 Головуючий у І інстанції Бондаренко О.В. Провадження № 22-ц/780/1944/13 Доповідач у 2 інстанції Воробйова Н.С.Категорія 26 12.04.2013

УХВАЛА

Іменем України

08 квітня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого - судді Воробйової Н.С.

суддів : Верланова С.М., Березовенко Р.В.

при секретарі- Бобку О.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні у м.Києві цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на рішення Білоцерківського міськрайонного суду від 06 лютого 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про визнання права та стягнення грошових коштів.

Встановила :

Позивач звернувся до суду з даним позовом, посилаючись на те, що 28.04.2010 року між ним Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» було укладено Договір № 2630 40/3531 банківського вкладу «Зростаючий» у доларах США. На виконання умов договору позивач 28.04.2010 р. вніс в касу банку вклад готівковими коштами в розмірі 122 995.00 дол. США, що підтверджується банківською випискою №10001008 від 28.04.2010 року. У кінці серпня 2010 року він звернувся до банку за виплатою вкладу та нарахованих на нього процентів, однак належні йому кошти виплачені не були. У подальшому відповідач заперечив існування між ними договірних відносин, посилаючись на ведення слідства у кримінальній справі відносно деяких посадових осіб Білоцерківського відділення ПАТ «Дельта Банк».

Просив суд визнати за ним права вкладника за договором банківського вкладу «зростаючий» у доларах США № 2630/40/3531 від 28.04.2010 року, стягнути з ПАТ «Дельта Банк» на його користь суму вкладу за договором банківського вкладу «зростаючий» у доларах США № 2630/40/3531 від 28.04.2010 року в розмірі 122 995,00 доларів США та нараховані на вклад проценти у розмірі 3325,91 дол. США. Стягнути з ПАТ «Дельта Банк» пеню у розмірі 10 096, 83 грн., та три відсотки річних у розмірі 34 688.83 грн.

07.09.2012 року представник позивача надала до суду заяву про збільшення позовних вимог, у якій позивач посилався на те, що крім вищевказаного договору банківського вкладу № 2630/40/3531 від 28.04.2010 року, ним були укладені ще три договори банківською вкладу: договір банківського вкладу від 21.05.2010 року № 2630/40/5409 «Зростаючий» у доларах США, на виконання умов якого вніс в касу банку вклад готівковими коштами в розмірі 71 842.00 доларів США, що підтверджується банківською випискою №28017449 від 21.05.2010 року,. договір банківського вкладу від 21.05.2010 року № 2630/40/5416 "Зростаючий" у доларах США, на виконання умов якого вніс в касу банку вклад готівковими коштами в розмірі 13 750,00 доларів США, що підтверджується банківською випискою №28017476 від 21.05.2010 року, договір банківського вкладу від 26.05.2010 року № 2630/40/5472 банківського вкладу «Зростаючий» у доларах США на виконання умов якого вніс в касу банку вклад готівковими коштами в розмірі 134 120,00 доларів США., що підтверджується банківською випискою №28061017 від 26.05.2010 року.

Зазначав, що на письмове звернення від 07.07.2011 року він отримав відповідь №11-564121 від 13.07.2011 року про відсутність між ним та банком взаємовідносин з приводу договорів банківською вкладу (Депозиту) №2630/40/3531 від 28.04.2010 року, №2630/40/5409 від 21.05.2010 року, №2630/40/5416 від 21.05.2010 року, №2630/40/5472 від 26.05.2010 року.

Просив визнати за ним права вкладника за договорами банківського вкладу «зростаючий», стягнути з ПАТ «Дельта Банк» на його користь суму вкладів за договорами банківського вкладу «зростаючий» у доларах США №2630/40/3531 від 28.04.2010 р.. №2630/40/5409 від 21.05.2010 р., №2630/40/5416 від 21.05.2010 р., №2630/40/5472 від 26.05.2010 р. та нараховані на вклади проценти в загальній сумі 351 974,15 дол. США, а також стягнути з відповідача пеню у розмірі 28 133,29 грн. та три відсотки річних у розмірі 96 655.21 грн.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду від 06.02.2013 року позов задоволено.

В апеляційній скарзі ПАТ «Дельта Банк» просив скасувати рішення суду з підстав невідповідності його вимогам матеріального і процесуального права та ухвалити нове рішення , яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Судом встановлено, що 28.04.2010 року між ОСОБА_2 та Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» в особі заступника начальника Білоцерківського відділення ПАТ «Дельта Банк» Шевченко О.М., яка діяла на підставі довіреності від 01.12.2.008 року укладено договір № 2630/40/3531 банківського вкладу «Зростаючий» у доларах США, на виконання умов якого позивач 28.04.2010 року вніс в касу банку вклад готівкою в розмірі 122 995,00 дол.США.

Крім того, 21.05.2010 року між ОСОБА_2 та Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» в особі заступника начальника Білоцерківського відділення ПАТ «Дельта Банк» Шевченко О.М., яка діяла на підставі довіреності від 01.12.2008 року укладено договір банківського вкладу № 2630/40/5409 «Зростаючий» у доларах США, на виконання умов якою вніс в касу банку вклад готівковими коштами в розмірі 71 842,00 доларів США.

21.05.2010 року між ОСОБА_2 та Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» в особі заступника начальника Білоцерківського відділення ПАТ «Дельта Банк» Шевченко О.М., яка діяла на підставі довіреності від 01.12.2008 року укладено договір банківського вкладу від 21.05.2010 р. № 2630/40/5416 банківського вкладу «Зростаючий» у доларах США на виконання умов якого вніс в касу банку вклад готівковими коштами в розмірі 13 750,00 доларів США.

26.05.2010 року між ОСОБА_2 та Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» в особі заступника начальника Білоцерківського відділення ПАТ «Дельта Банк» Шевченко О.М.,. яка діяла на підставі довіреності від 01.12.2008 року укладено договір банківського в вкладу № 2630/40/5472 банківського вкладу «Зростаючий» у доларах США на виконання умов якого вніс в касу банку вклад готівковими коштами в розмірі 134 120,00 доларів США.

Відповідно до пунктів 1.1-1.4 вказаних договорів, Вкладник передає Банку грошові кошти в розмірі та на строк, що визначені цим договором, а Банк приймає Вклад, сплачує за ним проценти та повертає Вклад у встановленому цими договорами порядку. Вклад залучається на строк з моменту зарахування Вкладу на рахунок, зазначений у п.2.1 цих договорів. Процентна ставка на суму Вкладу становить 9 процентів річних.

Відповідно до п. 2.2 вищевказаних договорів банківського вкладу, внесення Вкладника на рахунок здійснюється Вкладником шляхом перерахування його суми з власного рахунку або внесенням готівкою через касу Банку. В п. 2.3 вказаних договорів банківського вкладу зазначено, що Вкладник вносить готівкові кошти в розмірі, визначеному в п. 1.2 цього договору на Рахунок в день підписання цього договору, а у разі безготівкового перерахування з власного рахунку, що відкритий в іншому банку - у день зарахування таких коштів на Рахунок. В п.3.1 вищевказаних договорів банківського вкладу зазначено, що проценти на Вклад нараховуються від дня, наступного за днем внесення Вкладу на Рахунок, до дня. який передує його поверненню Вкладнику або списанню з Рахунку з інших підстав.

Нарахування процентів на вклад здійснюється за фактичну кількість днів у періоді (7) в останній робочий день цього періоду. П. 3.2 договорів банківського вкладу передбачає, що нараховані проценти за Вкладом виплачуються Вкладнику або уповноваженому представнику Вкладника одночасно з поверненням суми Вкладу по закінченні строку розміщення Вкладу, або в день продовження дії цього договору чи в будь-який інший робочий день після продовження дії цього Договору шляхом виплати готівкою з каси Банку відповідно до вимог законодавства України. Нараховані Банком проценти суму вкладу не збільшують.

Відповідно до п.3.3 договорів банківського вкладу Вклад виплачується Вкладнику або уповноваженому представнику по закінченню строку розміщення Вкладу за цим договором шляхом виплати готівкою з каси Банку відповідно до вимог законодавства України або на підставі відповідної письмової заяви Вкладника шляхом зарахування на поточний, картковий чи інший вкладний (депозитний) рахунок Вкладника, відкритий в Банку.

У п 3.4 договорів банківського вкладу вказано, що у разі, якщо Вкладник за цим договором не витребує суму Вкладу шляхом надання письмової заяви до закінчення операційного дня відповідного відділення Банку останнього дня строку, встановленого п.1.3 нього договору, дія цього Договору вважається продовженою за згодою вкладника на той же самий строк на тих же умовах (окрім розміру процентної ставки).

У разі, якщо Вкладник не витребує суму вкладу за спливом строку, автоматично встановленого при продовженні дії цього договору, дія цього договору кожен наступний раз вважається продовженою за згодою Вкладника на той же самий строк на тих же самих умовах (окрім розміру процентної ставки), проте загальний термін залучення Вкладу за цим договором не може складати більше 12 (дванадцяти) періодів продовження строку дії цього договору. Процентна ставка у разів кожного такого продовження дії договору збільшується на 0,5 (нуль цілих п"ять десятих) процента річних. Збільшена таким чином процентна ставка в кожному періоді нараховується на суму Вкладу від дня, наступного за днем такого продовження дії цього договору. ( а.с. 188-195) .

Судом встановлено, що на виконання умов договору № 2630/40/3531 банківського вкладу «Зростаючий» позивач 28.04.2010 року вніс в касу банку вклад готівкою в розмірі 122 995,00 доларів США, що підтверджується банківською випискою №10001008 від 28.04.2010 року ( а.с.184).

На виконання умов договору № 2630/40/5409 «Зростаючий» позивач вніс в касу банку вклад готівковими коштами в розмірі. 71 842,00 доларів США, що підтверджується банківською випискою №28017449 від 21.05.2010 року.( а.с.186).

На виконання умов договору № 2630/40/5416 «Зростаючий» у доларах США, позивач вніс в касу банку вклад готівковими коштами в розмірі 13 750,00 доларів США, що підтверджується банківською випискою №28017476 від 21.05.2010 року ( а.с.185).

На виконання умов договору №2630/40/5472 позивач вніс в касу банку вклад готівковими коштами в розмірі 134 120,00доларів США, що підтверджується банківською випискою №2806101 7 від 26.05.2010 року( а.с. 187).

Встановлено, що строк дії договору банківського вкладу №2630/40/3531 від 28.04.2010 закінчився 5 травня 2010 року включно, строк дії договорів банківських вкладів № 2630/40/5409, № 2630/40/5416 від 21.05.2010 закінчився 28 травня 2010 року включно, строк дії договору № 2630/40/5472 від 26.06.2010 року закінчився 2 червня 2010 року включно.

З матеріалів справи видно, що 07.07.2011 року позивач звернувся до Банку із заявою про виплату коштів та нарахованих відсотків за договорами банківського вкладу №2630/40/3531 від 28.04.2010 року, №2630 40/5409. №2630/40/5416 від 21.05.2010 року, №2630/40/5472 від 26.05.2010 року.

На вказану заяву ПАТ "Дельта Банк" повідомив позивача, що станом на 13.07.2011 року між ним та банком не існує взаємовідносин з приводу вищевказаних договорів банківської о вкладу, а також зазначив, що Банк звернувся з необхідною заявою до правоохоронних органів, відповідно до якої 30.06.2011 року прокуратурою міста Білої Церкви було порушено кримінальну справу та розпочато слідство стосовно працівників Білоцерківського відділення банку.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохи в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Згідно з ч. 1 ст. 1059 ЦК України, договір банківського вкладу укладається у письмовій формі. Письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.

Відповідно до п. 1.4 Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 03.12.2003 року №516 та зареєстрованого Міністерством юстиції України 29.12.2003 року за №1256/8577 передбачено, що залучення банком вкладів (депозитів) юридичних і фізичних осіб підтверджується: договором банківського рахунку: договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадної книжки; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадного (депозитного) сертифіката; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею іншого документа, що підтверджує внесення грошової суми або банківських металів і відповідає вимогам, установленим законом іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності ( банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.

Відповідно до п. 8 глави 2 розділу III Інструкції про касові операції в банках України, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 14.08.2003 року №337 та зареєстрованої Міністерством юстиції України 05.09.2003 року за №768/8089, в редакції - яка була чинною на момент укладення спірних договорів банківських вкладів від 28.04.2010 року. 21.05.2010 року, вказано, що після завершення приймання готівки клієнту видається квитанція (другий примірник прибуткового касового документа) або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі. Квитанція або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі, має містити найменування банку, який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції (у разі здійснення касової операції в післяопераційний час - час виконання операції), а також підпис працівника банку, який прийняв готівку, відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку, засвідчений електронним підписом САБ.

З огляду на вищевказані положення ст. 1059 ЦК України, п. 1.4 Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 03.12.2003 року №516. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2003 року за №1256/8577. п. 8 глави 2 розділу III Інструкції про касові операції в банках України. затвердженої Постановою Правління Національного банку України 14.08.2003 року №337, та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 05.09.2003 року за №768/8089, письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового оборогу. При цьому квитанція (другий примірник прибуткового касового документа) або інший документ є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі.

Відповідно до п. 7 Листа Національного банку України від 18.08.2004 року за №18-111/ 3249-8378 "Про деякі питання застосування Цивільного кодексу України в банківській діяльності"- банки у своїй діяльності при укладенні договорів банківського вкладу мають керуватися нормами Цивільного кодексу України та Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 03.12.2003 року №516 виходячи з тою. що перелік документів, якими підтверджується письмова форма банківського вкладу, не є вичерпним. Тому банки можуть випускати ощадні книжки при здійсненні вкладних (депозитних) операцій із фізичними особами або випускати інші документи, визначені Цивільним кодексом України, Положенням та звичаями ділового обороту. Такими документами, що підтверджують письмову форму договору, зокрема можуть бути виписки по рахунках, прибуткові та видаткові ордери тощо. Проте при застосуванні документів, які визнані звичаями ділового обороту, слід враховувати вимогу ст. 7 Цивільного кодексу України стосовно того, що звичай, що суперечить договору або актам цивільного законодавства, у цивільних відносинах не застосовується.

Відповідно до п. 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України №254, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.07.2003 р. № 559 / 7880, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Порядок, періодичність друкування та форма надання виписок (у паперовій чи електронній формі) із особових рахунків клієнтів обумовлюються договором банківського рахунку, що укладається між банком і клієнтом під час відкриття рахунку.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що вищевказані банківські виписки за №10001008 від 28.04.2010 року, №28017449 від 21.05.2010 року, №28017476 від 21.05.2010 року. №28061017 від 26.05.2010 року, надані позивачем, є належними і допустимими доказами по справі та є підтвердженням того, що останній вніс відповідачу готівкою кошти на виконання вищевказаних Договорів банківського вкладу.

Крім того суд вважав, що вищевказані банківські виписки містять усі реквізити, які перелічені у п. 8 глави 2 розділу III Інструкції про касові операції в банках України, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 14.08.2003 року № 337 , в редакції, яка була чинною на момент укладення спірних договорів..

Відповідно до п. 2.1 Положення про порядок здійснення банками України вкладених (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 03.12.2003 року №516. та за реєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2003 року за №1256 8577. грошові кошти в національній та іноземній валюті або банківські метали, залучені від юридичних і фізичних осіб, обліковуються банками на відповідних рахунках, відкриття яких здійснюється банком на підставі укладеного в письмовій формі договору банківського вкладу ( депозиту ) або договору банківського рахунку та інших документів відповідно до законодавства України, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку України з питань відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті.

При цьому, відкриття банківських рахунків та обліковування на них грошових коштів, залучених від юридичних і фізичних осіб на підставі укладеного в письмовій формі договору банківського вкладу (депозиту), є обов'язком банку відповідно до ч. З ст. 1058 ЦК України, ч. 2 ст. 1068 ЦК України та п. 2.1 Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 03.12.2003 року №516 та за реєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2003 року за №1256/8577.

Враховуючи вищевикладені положення, суд обґрунтовано вважав, що відкриття відповідних рахунків та обліковування на них грошових коштів позивача на підставі укладеного в письмовій формі договору банківського вкладу (депозиту), є обов'язком банку, а не вкладника.

Відповідно до ч. 2 ст. 1059 ЦК України, у разі недодержання письмової форми договору банківського вкладу цей договір є нікчемним.

Виходячи зі змісту ч.1 ст. 1059 ЦК України, п. 1.4 Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 03.12.2003 року .N 516. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2003 року за №1256/8577, п. 8 глави 2 розділу III Інструкції про касові операції в банках України, затвердженої Постановою Правління Національного банку України 14.08.2003 року №337, та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 05.09.2003 року за №768/8089, письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового оборогу, які. у свою чергу, є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі.

Таким чином, відсутність реєстрації договору банківського вкладу, і як наслідок, необлікування на рахунку банку грошових коштів, залучених від юридичних і фізичних осіб на підставі укладеного в письмовій формі договору банківського вкладу, не можна вважати недодержанням письмової форми договору банківського вкладу за наявності ощадної книжки (сертифіката) чи іншого документа, що відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту, і є підтвердженням внесення готівки у відповідній платіжній системі. Відповідні юридичні факти (відсутність банківських рахунків, і як наслідок, необлікування на них грошових коштів, залучених від юридичних і фізичних осіб на підставі укладеного в письмовій формі договору банківського вкладу) слід кваліфікувати як невиконання банком своїх обов'язків за договором банківського вкладу.

На дану обставину, зокрема, звертав увагу Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінвальних справ в листі «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів із зобов»язань, що виникають із договорів та інших правочинів від 29.09.2012 року. Даним листом суди зобов»язані привести свою судову практику у відповідність до судових рішень Верховного Суду України.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд дійшов обгрунтованого висновку, що між позивачем та банком виникли договірні правовідносини за договорами банківського вкладу.

В розумінні ст.627 ЦК України, відповідно до ст.6 цього Кодексу сторонни є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням умов цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становить умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов»язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Колегія погоджується з висновком суду про те, що зазначені вище договори банківського вкладу, які було укладено між позивачем та банком містяться всі необхідні умови для договорів данного виду, засвідчені належною печаткою та підписані представником банку та вкладником, а діючим законодавством України не передбачено, що невідповідність договору типовій формі свідчить про недотримання письмової форми договору і, як наслідок, тягне за собою нікчемність такого договору.

На думку колегії висновки суду відповідають вимогам закону та обставинам справи.

Посилання відповідача, що Шевченко О.М. підписала договори з позивачем поза міжами своєї компетенції та наданих повноважень, обгрунтовано відхилено судом, оскільки на час їх укладання з ОСОБА_2. остання займала посаду заступника начальника Білоцерківського відділення банку і діяла в межах своєї компетенції (а.с.188-195).

Посилання відповідача на те, що на даний час порушено кримінальну справу стовно посадових осіб банку не заслуговують на увагу, оскільки дана обставина не позбавляє клієнта банку на отримання внесених ним коштів в банк, а взаємовідносини між банком та його посадовою особою регламентуються відповідними правовими нормами.

Будь-які дані про те, що ОСОБА_2 здійснив протиправні дії, які свідчать про те, що він, як вкладник, грошові кошти до банку не вносив і що між ним та працівниками банку існувала злочинна домовленість, а також що він, у зв»язку з такими діями, притягався до кримінальної відповідальності, матеріали справи не містять. Докази цьому відповідач не надав.

Відповідно до п. 4.2.1, 4.2.2 вищевказаних договорів банківського вкладу, Банк зобов'язаний: нарахувати та сплатити Вкладнику проценти за вкладом згідно з умовами, визначеними цим договором; повернути суму Вкладу та суму нарахованих процентів у порядку, передбаченому цим договором.

Відповідно до п. 4.3.1 договорів банківського вкладу, Вкладник має право отримати суму Вкладу та суму нарахованих процентів, відповідно до умов цього договору.

Судом встановлено, що відповідачем були порушені вимоги п. 4.2 та п. 4.3 договорів банківського вкладу, позивачу не було повернуто суми вкладів за договорами банківською вкладу "Зростаючий" у доларах США від 23.06.2011 року: № 2630/40/3531 від 28.04.20 І 0 року в розмірі 122 995,00 доларів США, № 2630/40/5409 від 21.05.2010 р в розмірі 71 842.00 доларів США; № 2630/40/5416 від 21.05.2010 р. в розмірі 13 750,00 доларів США: № 2630/40/5472 від 26.05.2010 року в розмірі 134 120,00 доларів США. Загальна сума заборгованості за неповернутими вкладами за вищевказаними договорами банківського вкладу становить 351 974,15 дол. США.

Відповідно до п. 5.3 договорів банківського вкладу, укладених з позивачем, у разі порушення Банком термінів перерахування коштів за договором, Банк сплачує пеню з розрахунку облікової ставки Національного банку України, що діяла в такий період за кожний день прострочення, що не може перевищувати одного відсотка від простроченої суми.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд виходив з умов договорів банківського вкладу, положень ч. 2 ст. 625 ЦК України та дійшов правильного висновку про обґрунтованість вимог позивача в частині зобов'язання позивача сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох проценти річних від простроченої суми. Наданий позивачем розрахунок позовних вимог, з яким погодився суд, відповідачем не оспорювався, рішення суду в частині розміру сум, що підлягали стягненню з відповідача на користь позивача не оскаржувалося, доводи щодо цього в апеляційній скарзі не наводилися.

Крім того, на думку колегії, суд обґрунтовано відхилив посилання відповідача на судову практику щодо розгляді інших справ за позовами до ПАТ «Дельта Банк», оскільки судами розглядалися конкретні справи в межах заявлених вимог та доданих доказів щодо обставин справи , у зв»язку з чим, судова практика щодо конкретних справ є різною.

Рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав до його скасування при апеляційному розгляді не встановлено.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду, викладені в рішенні.

Керуючись ст..ст.307, 308 ЦПК України, колегія

Ухвалила :

Апеляційну скаргу відхилити.

Рішення Білоцерківського міськрайонного суду від 06 лютого 2013 року залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді: