Постанова № 30654597, 08.04.2013, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" квітня 2013 р. Справа № 922/113/13

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Сіверін В. І., суддя Терещенко О.І. , суддя Медуниця О.Є.

при секретарі Новіковій Ю.В.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

першого відповідача - Казека Є.В.,

другого відповідача - ОСОБА_4, ОСОБА_5,

третього відповідача - Казека Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу другого відповідача (вх. № 820 Х/1-7) на рішення господарського суду Харківської області від 21.02.13 у справі

за позовом ФОП ОСОБА_6, АДРЕСА_1,

до

1) Харківської міської ради, м. Харків,

2) ФОП ОСОБА_7, АДРЕСА_2,

3) Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, м. Харків,

про визнання недійсним договору купівлі-продажу

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_6 звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до 1. Харківської міської ради, 2. Фізичної особи-підприємця ОСОБА_7, 3. Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових приміщень, орендованих ФОП ОСОБА_7 № 4812-В-С від 16.03.2012 року, укладеного між Харківською міською радою, від імені якої діяло Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та ФОП ОСОБА_7, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_8, зареєстрованого в реєстрі під № 123.

07.02.2013р., до початку розгляду справи по суті, позивачем через канцелярію суду було подано доповнену позовну заяву (вх. № 4778), у якій позивач просив визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлових приміщень, орендованих ФОП ОСОБА_7, № 4812-В-С від 16.03.2012р., укладений між Харківською міською радою, від імені якої діяло Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та ФОП ОСОБА_7, посвідчений приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_8, зареєстрований в реєстрі під № 123, та перевести на ФО-П ОСОБА_6 права та обов'язки покупця за договором № 4812-В-С від 16.03.2012 року купівлі-продажу нежитлових приміщень 1-го поверху № 6-:-8, 10-:-15 загальною площею 38,3 кв.м. нежитлової будівлі літ. "А-1" за адресою АДРЕСА_3, вартістю 66120,00 грн., укладеним між Харківською міською радою Харківської області, від імені якої діяло Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та ФО-П ОСОБА_7, посвідченим приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_8, зареєстрованим в реєстрі під № 123 та замінити покупця на Фізичну особу підприємця ОСОБА_6 в договорі купівлі-продажу нежитлових приміщень № 4812-В-С від 16.03.2012 року, укладеному між Харківською міською радою, від імені якої діяло Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та ФОП ОСОБА_7, посвідченому приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_8, реєстровий № 123 та в інших документах про реєстрацію нежитлових приміщень 1-го поверху № 6-:-8, 10-.-15 загальною площею 38,3 кв.м. нежитлової будівлі літ. "А-1" за адресою АДРЕСА_3.

Вищевказана заява про уточнення позовних вимог прийнята місцевим господарським судом до розгляду.

Рішенням господарського суду Харківської області від 21.02.2013 року (суддя Присяжнюк О.О.) Позов задоволено частково. Переведено на Фізичну особу-підприємця ОСОБА_6 (код НОМЕР_1, АДРЕСА_1) права та обов'язки покупця за договором № 4812-В-С від 16.03.2012 року купівлі-продажу нежитлових приміщень 1-го поверху № 6-:-8, 10-:-15 загальною площею 38,3 кв.м. нежитлової будівлі літ. "А-1" за адресою АДРЕСА_3, вартістю 66120,00грн., укладеним між Харківською міською радою Харківської області, від імені якої діяло Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_7 (АДРЕСА_2, ідент.номер НОМЕР_2), посвідченим приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_8, зареєстрованим в реєстрі під № 123 та замінити покупця на Фізичну особу - підприємця ОСОБА_6 (код НОМЕР_1, АДРЕСА_1) в договорі купівлі-продажу нежитлових приміщень № 4812-В-С від 16.03.2012 року, укладеному між Харківською міською радою, від імені якої діяло Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та ФО-П ОСОБА_7, посвідченому приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_8, реєстровий № 123 та в інших документах про реєстрацію нежитлових приміщень 1-го поверху № 6-:-8, 10-:-15 загальною площею 38,3 кв.м. нежитлової будівлі літ. "А-1" за адресою АДРЕСА_3.

Стягнуто з депозитного рахунку Господарського суду Харківської області на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 грошові кошти в сумі 66120,00 грн., перераховані банківською квитанцією № 8/8 від 20.02.2013 року.

В решті позову відмовлено.

Другий відповідач із вказаним рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить вищенаведене рішення скасувати повністю, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги другий відповідач зазначає, що місцевий господарський суд неправомірно прийняв до розгляду уточнену позовну заяву позивача, а також те, що матеріалами справи не підтверджується обставини того, що позивач є суб'єктом права спільної часткової власності на спірні нежитлові приміщення.

В судовому засіданні представники другого відповідача апеляційну скаргу підтримали, просили її задовольнити.

Одноособовий представник першого та третього відповідачів в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити.

Представники відповідача у відзиві та в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечували, просили залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду - без змін.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників сторін та перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Рішенням Харківської міської ради № 997 від 13.06.2001 року позивачу, ФО-П ОСОБА_6, надано право реконструкції диспетчерського пункту "Південний вокзал" по АДРЕСА_3. На виконання цього рішення позивач, за рахунок власних коштів, здійснив реконструкцію зазначеного об'єкту, за наслідками якої набув у власність згідно акту державної технічної комісії м. Харкова та Рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 02.06.2004 року № 478 нежитлові приміщення № 1-5, 16-19 в Літ "А-1" загальною площею 148,6 кв.м. будівлі АДРЕСА_3.

Іншу частину реконструйованої нежитлової будівлі, а саме: нежитлові приміщення 1-го поверху № 6-8, 10-15 загальною площею 38,3 кв.м. нежитлової будівлі Літ "А-1" по АДРЕСА_3, ФО-П ОСОБА_6 передав на баланс Харківського комунального підприємства "Міськелектротранс".

Згідно Рішення 8 Сесії 6-го скликання Харківської міської ради від 06.07.2011 року № 350/11 "Про внесення змін та доповнень до Програми приватизації та відчуження об'єктів комунальної власності територіальної громади міста Харкова на 2007-2011 роки", Додаток 2 до Програми приватизації та відчуження об'єктів комунальної власності територіальної громади міста Харкова на 2007-2011 роки було доповнено переліком об'єктів комунальної власності територіальної громади міста Харкова, що підлягають приватизації шляхом викупу.

Відповідно до п. 34 додатку № 1 до рішення 8-ї сесії 6-го скликання Харківської міської ради від 06.07.2011 р. № 350/11, до переліку об'єктів комунальної власності територіальної громади міста Харкова, що підлягають приватизації шляхом викупу, включені нежитлові приміщення 1-го поверху нежитлової будівлі по АДРЕСА_3, літ. "А-1" у м. Харкові , загальною площею 38,3 кв.м.

На підставі зазначеного рішення органу місцевого самоврядування між ФО-П ОСОБА_7 та Харківською міською радою, від імені якої діяло Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради підписано договір купівлі-продажу № 4812-В-С від 16.03.2012 року нежитлових приміщень 1-го поверху № 6-8, 10-15 загальною площею 38,3 кв.м. нежитлової будівлі літ "А-1" по АДРЕСА_3. Договір посвідчено приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_8 та зареєстровано в реєстрі під № 123.

З матеріалів справи вбачається, що ФО-П ОСОБА_6 звернувся до Господарського Суду Харківської області з позовом до Харківської міської ради, Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, третя особа - ФО-П ОСОБА_7 про визнання недійсним рішення 8 Сесії 6-го скликання Харківської міської ради від 06.07.2011 року № 350/11.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 02 жовтня 2012 року у справі № 5023/2887/12 в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 20 грудня 2012 року по справі № 5023/2887/12 апеляційну скаргу ФО-П ОСОБА_6 задоволено. Рішення господарського суду Харківської області від 02 жовтня 2012 року у справі № 5023/2887/12 скасовано та прийнято нове рішення, яким позов ФО-П ОСОБА_6 задоволено. Визнано недійсним рішення 8-ї сесії 6-го скликання Харківської міської ради від 06.07.2011 р. № 350/11 "Про внесення змін та доповнень до Програми приватизації та відчуження об'єктів комунальної власності територіальної громади міста Харкова на 2007-2011 роки", яким до переліку об'єктів комунальної власності територіальної громади міста Харкова, що підлягають приватизації шляхом викупу, включені нежитлові приміщення 1-го поверху загальною площею 38,3 кв. м нежитлової будівлі по АДРЕСА_3.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 20 грудня 2012 року по справі № 5023/2887/12 встановлено, що рішення 8 Сесії 6 скликання Харківської міської ради від 06.07.2011 № 350/11 в оскаржуваній частині не відповідає вимогам ст. ст. 7, 11 ЗУ "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", ст. ст. 356, 362 ЦК України, оскільки порушує права позивача, як співвласника частини нежитлової будівлі по АДРЕСА_3.

Вирішуючи питання про наявність або відсутність правових підстав для задоволення позову, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ст. 4 ГПК України господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, цього Кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч.2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Статтею 356 Цивільного кодексу України встановлено, що власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю. Суб'єктами права спільної часткової власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади.

Згідно статті 362 Цивільного Кодексу України, у разі продажу частки у праві спільної часткової власності співвласник має переважне право перед іншими особами на її купівлю за ціною, оголошеною для продажу, та на інших рівних умовах, крім випадку продажу з публічних торгів. Передача співвласником свого переважного права купівлі частки у праві спільної часткової власності іншій особі не допускається.

Посилання другого відповідача в апеляційній скарзі на невірне застосування положень статті 35 Господарського процесуального кодексу України, зокрема на те, що факти, викладені в мотивувальній частині постанови суду не мають преюдиціального значення, не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства.

Так, як вже було зазначено вище, відповідно до частини 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Таким чином, не потребують доказування преюдиціальні факти, тобто встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) у процесі розгляду іншої справи, в якій беруть участь ті самі сторони, в тому числі і в тих випадках, коли в іншому спорі сторони мали інший процесуальний статус (наприклад, позивач у даній справі був відповідачем в іншій, а відповідач у даній справі - позивачем в іншій).

Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме фактам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), але не правовій оцінці таких фактів, здійсненій іншим судом чи іншим органом, який вирішує господарський спір.

Аналогічна правова позиція викладена і в пункті 2.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 року «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції».

З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги щодо невірного застосування місцевим господарським судом положень статті 35 Господарського процесуального кодексу України, а також доводи про те, що матеріалами справи не підтверджується обставини того, що позивач є суб'єктом права спільної часткової власності на спірні нежитлові приміщення відхиляються колегією суддів.

Таким чином, місцевим господарським судом правомірно встановлено, що оскаржуваний договір купівлі-продажу нежитлових приміщень № 4812-В-С від 16.03.2012 року порушує переважне право позивача - ФО-П ОСОБА_6, як власника частини нежитлової будівлі Літ "А-1" по АДРЕСА_3 на купівлю частини нежитлового приміщення, що окремо встановлено постановою Харківського апеляційного господарського суду від 2012.2012 року по справі № 5023/2887/12, де приймали участь ті ж самі сторони, та відповідно статті 35 ГПК України додатковому доказуванню не підлягає.

Наведене вище, також, спростовує доводи відповідача, викладені в письмових поясненнях до апеляційної скарги.

Відповідно до п. 2 статті 362 Цивільного Кодексу України, продавець частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний письмово повідомити інших співвласників про намір продати свою частку, вказавши ціну та інші умови, на яких він її продає. Якщо інші співвласники відмовилися від здійснення переважного права купівлі чи не здійснять цього права щодо нерухомого майна протягом одного місяця, а щодо рухомого майна - протягом десяти днів від дня отримання ними повідомлення, продавець має право продати свою частку іншій особі.

П. 4 ст. 362 ЦК України встановлено, що у разі продажу частки у праві спільної часткової власності з порушенням переважного права купівлі співвласник може пред'явити до суду позов про переведення на нього прав та обов'язків покупця. Одночасно позивач зобов'язаний внести на депозитний рахунок суду грошову суму, яку за договором повинен сплатити покупець.

Згідно договору купівлі-продажу нежитлових приміщень № 4812-В-С від 16.03.2012 року вартість нежитлових приміщень 1-го поверху загальною площею 38,3 кв. м нежитлової будівлі по АДРЕСА_3 становить 66120,00 грн. (в тому рахунку ПДВ 11020 грн.).

Відповідно до банківської квитанції № 8/8 від 20.02.2013р., яка залучена до матеріалів справи, позивачем ФО-П ОСОБА_6 на депозитний рахунок господарського суду Харківської області внесено грошову суму в розмірі 66120,00 грн.

На підставі викладеного місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про те, що позовні вимоги ФО-П ОСОБА_6 в частині переведення на нього прав та обов'язків покупця за договором № 4812-В-С від 16.03.2012 року купівлі-продажу нежитлових приміщень 1-го поверху № 6-:-8, 10-:-15 загальною площею 38,3 кв.м. нежитлової будівлі літ. "А-1" за адресою АДРЕСА_3, вартістю 66120,00 грн., укладеним між Харківською міською радою Харківської області, від імені якої діяло Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та ФО-П ОСОБА_7, посвідченим приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_8, зареєстрованим в реєстрі під № 123 та заміну покупця на ФО-П ОСОБА_6 в договорі купівлі-продажу та інших документах про реєстрацію нежитлових приміщень, законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до п.26 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009р. "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" - при вирішенні справ про визнання правочинів недійсними необхідно враховувати, що недотримання вимог статті 362 ЦК у разі продажу учасником спільної часткової власності своєї частки іншій особі не є підставою для визнання правочину недійсним. Інші співвласники у цьому випадку вправі вимагати переведення на них прав і обов'язків покупця.

Таким чином, місцевий господарський суд правомірно відмовив у задоволенні позовних вимог щодо визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових приміщень № 4812-В-С від 16.03.2012 року.

Щодо клопотання другого відповідача про витребування з господарського суду господарської справи № 5023/2878/12 для дослідження в господарському суді апеляційної інстанції, колегія суддів відмовляє у його задоволенні, оскільки копії документів, заради дослідження яких другий відповідач просить витребувати господарську справи містяться в матеріалах справи, окрім того, в матеріалах справи міститься і постанова Харківського апеляційного господарського суду від 20 грудня 2012 року по справі № 5023/2887/12, за участю тих самих сторін.

Беручи до уваги всі наведені обставини в їх сукупності, судова колегія дійшла висновку, що під час розгляду справи господарським судом першої інстанції фактичні обставини справи встановлені на основі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають обставинам справи та їм надана правильна юридична оцінка, прийняте рішення відповідає нормам чинного законодавства та підстав для його скасування не вбачається.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 21.02.2013 року залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її підписання і може бути оскаржена протягом 20 днів до Вищого господарського суду України.

Повний теск постанови складено 08.04.2013 року

Головуючий суддя Сіверін В. І.

Суддя Терещенко О.І.

Суддя Медуниця О.Є.