Ухвала суду № 3065282, 12.11.2008, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

                                                                                                                           К/скарга №К-31635/06

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

01010, м.Київ, вул.Московська, 8

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.11.2008   Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого                Ланченко Л.В.

суддів                            Голубєвої Г.К.

                                       Нечитайла О.М.

                                       Пилипчук Н.Г.

                                       Степашка О.І.           

при секретарі:            Остапенку Д.О.

за участю представників:

позивача: Генделя В.А.

відповідача:Коваленко М.В.

розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва

на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 07.09.2006  та постанову Господарського суду м.Києва від 01.06.2006

у справі  №25/325-А

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціальне конструкторське бюро Сухіна»

до  Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -

                                                                   ВСТАНОВИВ:

             Позивачем заявлено вимоги про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень ДПІ у Шевченківському районі м.Києва №0003312610/0, №0003322610/0  від 02.11.2004, та  №0003312610/1, №0003322610/1 від 23.03.2005, якими позивачу визначено податкові зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 46472 грн. ( у т.ч.  основний платіж – 30981 грн. та 15491 грн. – штрафні санкції) та зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 9404 грн.

Постановою  Господарського суду м.Києва від 01.06.2006, залишеною без змін ухвалою  Київського апеляційного господарського суду від 07.09.2006, позов задоволено повністю.

            У справі відкрито касаційне провадження за  касаційною скаргою відповідача,  у якій  ставиться питання про скасування  судових рішень та прийняття нового про відмову в позові, з підстав неправильного застосування судом норм матеріального та процесуального права.

Доводи касаційної скарги обґрунтовуються тим, що свідоцтво про реєстрацію платника  податку на додану вартість ТОВ «Укрпромторгрезерв» анульоване, а зазначене підприємство  виключено з реєстру платників ПДВ  з 09.10.2002, на п підставі акту №3531 від 19.08.2004, у зв’язку з чим віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ на підставі  податкових накладних, виданих ТОВ «Укрпромторгрезерв», є неправомірним.

Позивач у запереченнях на касаційну скаргу та його представник у судовому засіданні касаційної інстанції просив в задоволенні касаційної скарги відмовити, рішення судів залишити без змін.

Перевіривши у відкритому судовому засіданні повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем  проведена  позапланова документальна перевірка правильності та своєчасності сплати до бюджету позивачем податку на додану вартість при здійсненні взаєморозрахунків із ТОВ «Укрпромторгрезерв» за період з 01.06.2003 по 01.10.2004, за результатами якої складено акт №96/26-23/32385824 від 29.10.2004.

На підставі акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення №0003322610/0 від 02.11.2004, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 9404 грн., у т.ч. 171 грн. за вересень 2003 року, 9233 за березень 2004 року, та податкове повідомлення-рішення № 0003312610/0 від 02.11.2004, яким визначено суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 46472 грн., у т.ч. 30981 грн. – основний платіж, 15491 грн. – штрафні санкції.

За результатами апеляційного узгодження скарги позивача залишені без задоволення, прийняті податкові повідомлення-рішення, якими доведено нові граничні строки сплати зобов'язання.

Підставою для нарахування позивачу податку на додану вартість стало рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 25.06.2004, яким були визнані недійсними статут та свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ «Укрпромторгрезерв» з 24.09.2002.

Як встановлено у справі, між позивачем та ТОВ «Укрпромторгрезерв» на підставі усних угод протягом червня – вересня 2003 року здійснювались фінансово-господарські операції з поставки товарів. Позивачем на підставі виставлених рахунків-фактур були сплачені кошти за отримані від ТОВ «Укрпромторгрезерв» товари  на загальну суму 242305,48 грн. з врахуванням ПДВ та отримані від останнього податкові накладні.

Відповідно до пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит  вважається дата здійснення першої з подій:

або дата  списання коштів з банківського рахунку платника податку і оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) – в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Пп.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що право на нарахування  податку і складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку на додану вартість в порядку, передбаченому ст.9 цього Закону.

Згідно пп.7.4.5 п.7.4  ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»  не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими  накладними.

Суди попередніх інстанцій, встановивши факт придбання позивачем у червні-вересні 2003 року товарів у ТОВ «Укрпромторгрезерв» та сплати у складі їх вартості податку на додану вартість, що  не заперечується і відповідачем, дійшли вірного висновку про правомірне віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ сплачених у складі вартості товарів, придбаних у ТОВ «Укрпромторгрезерв».

На час укладання та виконання угод між позивачем та ТОВ «Укрпромторгрезерв», останнє було  зареєстровано як суб’єкт підприємницької діяльності та як платник податку на додану вартість.

Рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 25.06.2004   визнано недійсним статут ТОВ «Укрпромторгрезерв» з часу його реєстрації та свідоцтво платника податку на додану вартість.

Юридичним наслідком скасування державної реєстрації підприємства з підстав визнання його установчих документів недійсними мало бути здійснення ліквідаційної процедури, під час якої вирішуються питання про задоволення вимог кредиторів, в тому числі держави. Сам факт скасування державної реєстрації підприємства не тягне за собою недійсність всіх угод, укладених з моменту його державної реєстрації і до моменту виключення з державного реєстру. Доказів виключення ТОВ «Укрпромторгрезерв» з державного реєстру суду не надано.

Крім того, як передбачено Положенням про реєстр платників податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України №79 від 01.03.2000, свідоцтво платника ПДВ діє до дати анулювання. Свідоцтво платника ПДВ ТОВ «Укрпромторгрезерв», як зазначено в акті перевірки, анульовано згідно акту №3531 від 19.08.2004.

За таких обставин, судова колегія погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що  на час видачі податкових накладних ТОВ «Укрпромторгрезерв» був платником ПДВ, податкові накладні видані з дотриманням приписів пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Крім того, судами правильно враховано рішення Апеляційного суду Київської області від 10.04.2006, яким рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 25.06.2004 скасовано, в позові про скасування установчих документів та свідоцтва платника ПДВ ТОВ «Укрпромторгрезерв»  відмовлено.

Доводи касаційної скарги не беруться до уваги, оскільки вони не спростовують фактичних обставин справи, встановлених судом.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що суди першої та апеляційної інстанції, повно та правильно встановивши обставини справи, дали їм належну оцінку з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Підстав для задоволення касаційної скарги та скасування судових рішень судова колегія немає.

            Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

 УХВАЛИВ:

            Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва залишити без задоволення, а ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 07.09.2006  та постанову Господарського суду м.Києва від 01.06.2006 -  без змін.

 Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

                         Головуючий                                                              Л.В.Ланченко

                         Судді                                                                          Г.К.Голубєва

                                                                                                             О.М.Нечитайло                

                                                                                                             Н.Г.Пилипчук

                                                                                                             О.І.Степашко