Ухвала суду № 3065281, 12.11.2008, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

                                                                                                                                     №К-7828/07                                                                                                                           

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

01029, м.Київ, вул.Московська, 8

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.11.2008    Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого                Ланченко Л.В.

суддів                            Голубєвої Г.К.

                                       Нечитайла О.М.

                                       Пилипчук Н.Г.

                                       Степашка О.І.                                      

при секретарі:             Остапенку Д.О.

за участю представників:

позивача: Антоненка Д.О.

відповідача:  не з’явився.

третьої особи: Мосєйчук Т.Ф.

прокурора: Чубенка В.В.

розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м.Харкова та Заступника прокурора Харківської області

на постанову  Господарського суду Харківської області від 09.01.2007 р. та ухвалу  Харківського апеляційного господарського суду від 03.04.2007 р.

у справі№ АС-13/504-06

за позовомПриватного підприємства «Фатон»

до  Державної податкової інспекції у Київському  районі м.Харкова

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору АБ «Факторіал-банк»

про зобов’язання внести відомості, -

ВСТАНОВИВ:

             Постановою  Господарського суду Харківської області від 09.01.2007, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 03.04.2007, позов  ПП «Фатон» задоволено. Зобов’язано ДПІ у Київському районі м.Харкова внести до особового рахунку по ПДВ відомості про самостійне погашення підприємством у складі загальних сум податкових зобов’язань визначених в податкових деклараціях за серпень і вересень 2006 р., податкових векселів на загальну суму 899251,15 грн.: №80351641356847 від 03.08.06  на суму 31869,54 грн. зі строком погашення 01.09.06, №80351641356848 від 07.08.06  на суму 64915,75 грн. зі строком погашення 05.09.06, від 09.08.06  зі строком погашення 07.09.06  №80351641356850 на суму 18367,5 грн., №80351641356851 на суму 19026,3 грн., №80351641356852 на суму 42618,77 грн., від 10.08.06  зі строком погашення 08.09.06  №80351641356853 на суму 35544,73 грн., №80351641356854 на суму 47106,4 грн., №80351641356855 на суму 49488,38 грн., №80351641356856 на суму 49488,38 грн., №.80351641356857 на суму 49488,38 грн., від 14.08.06  зі строком погашення 12.09.06  №80351641356858 на суму 18039,49 грн., №80351641356859 на суму 17996,75 грн., №80351641356860 від 15.08.06  на суму 46540,8 грн. зі строком погашення 13.09.06, №80351641356861 від 16.08.06  на суму 37339,3 грн. зі строком погашення 14.09.06, №80351641356862 від 17.08.06  на суму 19602,0 грн. зі строком погашення 15.09.06, №80351641356864 від 18.08.06  на суму 37116,29 грн. зі строком погашення 16.09.06, від 07.09.06  зі строком погашення 06.10.06  №АА 0036205 на суму 36196,38 грн., №АА 0036206 на суму 36196,38 грн., №АА 0036207 на суму 17584,52 грн., №АА 0036208 на суму 41099,83 грн., №АА 0036209 на суму 36196,38 грн., №АА 0036210 на суму 36893,28 грн., від 08.09.06  зі строком погашення 07.10.06  №АА 0036211 на суму 36196,38 грн., №АА 0036212 на суму 37169,62 грн., №АА 0036213 на суму 37169,62 грн.

Визнано нечинними першу податкову вимогу №1/1020 від 27.09.06  та другу податкову вимогу №2А1174 від 20.11.06.

Визнано протиправними дії ДПІ Київського району м.Харкова по реєстрації в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна публічного обтяження - податкової застави всіх активів підприємства.

Зобов'язано ДПІ Київського району м.Харкова виключити з Державному реєстрі обтяжень рухомого майна запис № 3891675 від 16.10.06. Стягнуто  з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційними скаргами відповідача та прокурора, у яких ставиться питання про скасування судових рішень та прийняття нового про відмову в позові, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

Позивач   заперечень на касаційну скаргу не надав.

Третя особа у запереченнях на касаційні скарги просила  судові рішення залишити без змін, касаційні скарги – без задоволення.

Відповідач  представників у судове засідання касаційної інстанції не направив, про час та місце  розгляду справи повідомлений. Справу розглянуто відповідно до приписів ч.4 ст.221 КАС України.

Перевіривши у відкритому судовому засіданні повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з такого.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що серпні та вересні 2006 року позивачем органам митного контролю були поставлені податкові векселі на суми 807884,49 грн. та 786166,03 грн. відповідно (перелік векселів наведений в реєстрах векселів до ряд.19.2 податкових декларацій). Із суми податкових зобов'язань по ПДВ за серпень 2006 року, сплата якого була розстрочена шляхом видачі податкових векселів, сума 584548,76 грн. відповідала податковим векселям, термін сплати яких виник до закінчення терміну подачі податкової декларації за цей період. За вересень на податкові векселі, по яким термін сплати настав до закінчення терміну подачі декларації, припала суму 314702,39 грн. Вказані суми податкових зобов'язань були включені до податкових зобов'язань відповідного звітного періоду.

При подачі звітності за серпень 2006 року позивачем визначено суму ПДВ, яка підлягала сплаті до бюджету відповідно до абз.1 пп.7.7.1 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», шляхом зменшення загальної суми податкового зобов'язання за цей податковий період, зокрема зобов'язань за спірними податковими векселями серпня 2006 року  в сумі 584548,76 грн., на суму податкового кредиту серпня 2006 року. При цьому податкові зобов'язання дорівнювали 0,0 грн., а бюджетне відшкодування у зменшення податкових зобов'язань по ПДВ наступних податкових періодів становило суму 818571,0 грн.

Аналогічним порядком були розраховані податкові зобов'язання по ПДВ за вересень 2006 року, які дорівнювали 0,0 грн.

Відповідно до  абз. 7 п.11.5 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо платник податку на дату поставки податкового векселя органу митного контролю має підтверджену податковим органом суму бюджетного відшкодування, яка дорівнює або більша ніж сума зобов'язання по такому векселю, платник податку має право включити суму зобов'язань по податковому векселю до складу податкових зобов'язань за звітний (податковий) період, в якому відбулася його поставка органу митного контролю. При цьому податковий вексель вважається погашеним та платник податку має право на включення до складу податкового кредиту суми зобов'язань по податковому векселю у наступному звітному (податковому) періоді.

З аналізу наведеної норми випливає, що право на її застосування у платника податку виникає в разі наявності на дату поставки податкового векселя органу митного контролю підтвердженої податковим органом суми бюджетного відшкодування, яка дорівнює або більша ніж сума зобов'язання по такому векселю.

Факт наявності у підприємства на дату поставки кожного зі спірних податкових векселів органу митного контролю відповідної суми бюджетного відшкодування підтверджується податковими деклараціями за червень і липень 2006 року, а також довідками про результати перевірки №1545/23-33411273 від 06.06.2006 і №2411/23-33411273 від 16.08.2006.

Доводи відповідача про відсутність у позивача права на погашення податкових векселів в рахунок бюджетного відшкодування по деклараціям за квітень, травень та червень 2006 рокуу зв’язку зприйняття податкового повідомлення-рішення №0000182305/0 від 27.10.2006,  яким зменшеннясуми бюджетного відшкодування (в тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з ПДВ за квітень 2006 року на 367337,0 грн., за травень 2006 року на суму 374268,0 грн. та за червень 2006 року на суму 421780,0 грн. та застосовано фінансові санкції в розмірі 974092,0 грн., правильно не взяті до уваги, оскільки вищезазначене податкове повідомлення-рішення оскаржене позивачем до суду, за даним позовом  Господарським судом Харківської області відкрито провадження у справі №АС-13/517-06.

Крім того, судами попередніх інстанцій, встановлено відсутність самостійного узгодження позивачем податкових зобов'язань в сумі 584548,76 грн. або узгодження цих зобов'язань в порядку, встановленому пп.5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», відповідно до чого у відповідача не існувало законних підстав, визначених пп.6.2.1 та 6.2.3 п.6.2 ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», для формування та направлення позивачу першої податковоївимоги №1/1020 від 27.09.2006.

До того ж, згідно даних особової картки платника ПДВ, в обліку зроблена відмітка про те, що станом на 29.09.2006 кошти в сумі 584548,76 грн. були сплачені.

Оскільки формування і направлення другої податкової вимоги безпосередньо пов'язані з формуванням та направленням першої податкової вимоги і несплатою визначеного в ній боргу, то за даних обставин у  відповідача відсутнє право формувати та направляти позивачу другу податкову вимогу № 2/1174 від 20.11.2006.

 Доводи касаційних скарг не беруться до уваги так як не спростовують фактичних обставин справи, встановлених судом.

Згідно ст.56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Якщо контрагент не виконав свого зобов’язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Крім того, основний довод відповідача про відсутність у позивача права на погашення податкових векселів в рахунок бюджетного відшкодування по деклараціям за квітень, теревень та червень 2006 року, спростовуються рішенням  Господарського суду Харківської області від 06.11.2006 у справі № АС-13/517-06, яке набрало законної сили у встановленому законом порядку, яким визнано нечинним податкове повідомлення-рішення №0000182305/0 від 27.10.2006.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що судові рішення ухвалені з додержанням норм процесуального та матеріального права, передбачених статтею 229 Кодексу адміністративного судочинства України підстав для їх скасування і ухвалення нового рішення не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

УХВАЛИВ:

            Касаційні скарги Державної податкової інспекції у Київському районі м.Харкова та Заступника прокурора Харківської області  залишити без задоволення, а постанову  Господарського суду Харківської області від 09.01.2007  та ухвалу  Харківського апеляційного господарського суду від 03.04.2007 – без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

                               Головуючий                                                      Л.В.Ланченко

                                 Судді                                                               Г.К.Голубєва

                                                                                                          О.М.Нечитайло

                                                                                                          Н.Г.Пилипчук

                                                                                                          О.І.Степашко