Ухвала суду № 30648464, 02.04.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-17083/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Літвінова А.В.

Суддя-доповідач: Ісаєнко Ю.А.

У Х В А Л А

Іменем України

02 квітня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Ісаєнко Ю.А.;

суддів: Аліменка В.О., Федотова І.В.,

за участю секретаря: Павленко Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 лютого 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно - виробнича фірма «Г.АРТ» до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 19.11.2012 року №0005342260, 0005352260,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 19.11.2012 року №0005342260, 0005352260.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 лютого 2013 року позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 лютого 2013 року та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити.

Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги посилаючись на те, що судом першої інстанції було ухвалене законне та обґрунтоване рішення, а підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції - без змін, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, посадовою особою відповідача проведено документальну позапланову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ПП «Дагпром - Союз» за період з 01.06.2012 року по 30.06.2012 року; за наслідками перевірки складено акт від 23.10.2012 року №476/22-604/31722996.

Актом перевірки встановлено заниження позивачем податку на додану вартість за період з 01.06.2012 року по 31.06.2012 року на загальну суму 127057,00 грн.

В обґрунтування заниження податку на додану вартість орган державної податкової служби посилається на нікчемність правочинів, що укладені між позивачем та ПП «Дагпром-Союз», оскільки згідно акту ДПІ у Дарницькому районі м. Києва від 06.09.2012 року №641/23-60/35132771 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Дагпром-Союз» за період діяльності січня - вересня 2012 року», у останнього відсутні трудові ресурси (технічний персонал), основні фонди, зокрема, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, транспортні засоби, необхідні умови для ведення господарської діяльності. Також, як на підставу нікчемності правочинів, відповідач посилається на висновок спеціаліста від 03.09.2012 року №406, яким встановлено, що підписи на копіях рішень від 18.01.2012 року №4, від 02.02.2012 року №5, та копії довіреності від 19.01.2012 року вих. №12-00003, виконані не керівником ПП «Дагпром - Союз» - ОСОБА_1, а іншою особою.

19 листопада 2012 року ДПІ у Подільському районі м. Києва винесені податкові повідомлення - рішення:

- №0005352260, яким на підставі акту перевірки за порушення пп. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 166761,00 грн., у тому числі за основним платежем 133409,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 33352,00 грн.;

- №0005342260, яким на підставі акту перевірки за порушення пп. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на 190586,00 грн., у тому числі за основним платежем 127057,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 63529,00 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що надані позивачем документи підтверджують фактичне здійснення господарських операцій, а висновки акту перевірки не знайшли свого підтвердження, тому останнім правомірно сформовані дані податкового обліку по господарських операціях з ПП «Дагпром - Союз».

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Частиною 2 ст. 3 цього Кодексу передбачено, що господарська діяльність, яка здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податку.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 01.04.2012 року між позивачем (Замовник) та Приватним підприємством «Дагпром-Союз» (Виконавець) укладено договір про надання послуг №120433, відповідно до якого, останній зобов'язується виконати вскришні роботи за адресою: 3-й км. траси м. Бориспіль - с. Глибоке на південь Гартівського родовища яружних писків, а замовник зобов'язується прийняти й оплатити роботи. Згідно до положень пункту 3 Замовник висловлює свій намір замовити послугу шляхом направлення (усно або письмово) замовлення на виконання робіт Виконавцю (а.с. 121).

Отже, зазначений договір укладався позивачем для реалізації своєї господарської діяльності при розробці Гартівського родовища пісків та пов'язаний з основною діяльністю товариства щодо добування піску та гравію.

На підтвердження виконання умов договору, руху активів в процесі здійснення господарських операцій позивачем надано копії рахунків на оплату послуг за червень 2012 року, копії податкових накладних за червень 2012 року, копії актів надання послуг за червень 2012 року, копії платіжних доручень за відповідний період, копію дозволу на продовження виконання роботи підвищеної небезпеки від 01.06.2010 №1684.10.30-14.21.0, копію спеціального дозволу на користування надрами, фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва від 01.07.2012 року, докази залучення спеціальної техніки третіх осіб до виконання робіт та інші документи, що підтверджується матеріалами справи.

Сума податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними була віднесена до складу податкового кредиту, що не заперечується сторонами.

Оплата наданих послуг здійснювалась на підставі платіжних доручень (а.с. 12 - 17).

У свою чергу, державною податковою інспекцією у Подільському районі міста Києва Державної податкової служби на спростування реальності господарських операцій, здійснених між товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-виробнича фірма «Г.АРТ» та приватним підприємством «Дагпром-Союз», вказано на висновки акту про неможливість проведення зустрічної звірки приватного підприємства «Дагпром-Союз» від 06.09.2012 №641/23-60/35132771, яким встановлено відсутність факту реальності господарських операцій підприємства з контрагентами та порушення підприємством податкової дисципліни.

Крім того, відповідач посилається на висновок спеціаліста від 03.09.2012 №406 науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при головному управлінні МВС України в Київській області стосовно підписів громадянина ОСОБА_1 (а.с.72 - 74).

Так, зазначеним висновком встановлено, що підписи на рішеннях від 18.01.2012 №4 та від 02.02.2012 №5, а також на довіреності від 19.01.2012 №12-00003 від імені громадянина ОСОБА_1 виконані іншою особою.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що вказаний висновок не може бути належним доказом у справі з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі, зокрема, висновків експертів.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду.

Пунктом 1.3 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 року №53/5 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02 січня 2013 року за №1/22533) передбачено, що відповідно до чинного законодавства за дорученням правоохоронних органів, посадових осіб Державної податкової адміністрації України, Державної митної служби України, Державної виконавчої служби, на замовлення адвокатів, захисників та осіб, які самостійно захищають свої інтереси, та їх представників, нотаріусів банківських установ, страхових компаній, а також інших юридичних і фізичних осіб виконуються експертні дослідження, що потребують спеціальних знань та використання методів криміналістики і судової експертизи. Результати експертних досліджень викладаються в письмових висновках експертних досліджень згідно з чинним законодавством України.

Відповідно до п. 4.14 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень висновок експерта складається з обов'язковим зазначенням його реквізитів (найменування документа, дати та номера складання висновку, категорії експертизи (додаткова, повторна, комісійна, комплексна), виду експертизи (за галуззю знань) та трьох частин: вступної (Вступ), дослідницької (Дослідження) та заключної (Висновки).

У вступній частині висновку експерта зазначаються, зокрема, документ про призначення експертизи (залучення експерта), його найменування і дата складання, найменування органу та/або посада і прізвище особи, який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта); справа, за якою вона призначена (кримінальна, про адміністративне правопорушення, цивільна, господарська, адміністративна тощо, номер справи); попередження експерта про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку за статтею 384 Кримінального кодексу України або за відмову від надання висновку за статтею 385 Кримінального кодексу України.

Проте, з даного висновку не вбачається на підставі якого документу була призначена експертиза; номер справи, за якою призначено експертизу та у якому судочинстві; попередження експерта про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку; взагалі, висновки щодо виконання від імені громадянина ОСОБА_1 підписів не стосується вищенаведених документів.

З акту про неможливість проведення зустрічної звірки приватного підприємства «Дагпром-Союз» від 06.09.2012 №641/23-60/35132771 вбачається неможливість проведення такої звірки щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків. Разом з тим, незважаючи на неможливість проведення звірки, органом державної податкової служби робиться висновок щодо відсутності реального здійснення операцій приватним підприємством «Дагпром-Союз» з контрагентами за січень-вересень 2012 року. При цьому, жодних первинних документів по господарським взаємовідносинам цього товариства із контрагентами як вбачається із названого акту перевірки органом державної податкової служби не досліджувалось.

Відповідно до пп. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності та інших витрат, крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до пп. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Колегія суддів зазначає, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до Податкового кодексу України необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих виконавцем податкових накладних, не є безумовною підставою для формування податкового кредиту, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, на дату підписання договорів та розрахункових документів ПП «Дагпром - Союз» не було припинено та було платником податку на додану вартість.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 215 Цивільного Кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що органом державної податкової служби, як суб'єктом владних повноважень не доведено, що зазначений вище правочин є таким, що не відповідає моральним засадам суспільства, порушує публічний порядок, спрямований на не реальне настання правових наслідків, що обумовлений ним.

Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано встановив протиправність податкових повідомлень - рішень від 19.11.2012 року №0005342260, 0005352260.

Відповідно до частини 1 статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстави для скасування або зміни постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 лютого 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

(Ухвалу у повному обсязі складено 08.04.2013 року)

Головуючий суддя: Ю.А. Ісаєнко

Суддя: В.О. Аліменко

Суддя: І.В. Федотов

.

Головуючий суддя Ісаєнко Ю.А.

Судді: Аліменко В.О.

Федотов І.В.