Постанова № 30648460, 02.04.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-5744/12/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Балаклицькій А.І.

Суддя-доповідач: Ісаєнко Ю.А.

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 квітня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Ісаєнко Ю.А.;

суддів: Аліменка В.О., Федотова І.В.,

за участю секретаря: Павленко Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво - Святошинському районі Київської області Державної податкової служби на постанову Київського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Расинг» до Державної податкової інспекції у Києво - Святошинському районі Київської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 05.11.2012 року №0009041502,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Києво - Святошинському районі Київської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 05.11.2012 року №0009041502.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2012 року позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в якій просить скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2012 року та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, відповідно до ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає судовому розгляду справи. У зв'язку з цим, відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, посадовою особою відповідача проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за серпень 2012 року; за наслідками перевірки складено акт від 19.10.2012 року №131/1502/38183001.

Актом перевірки встановлено, що ТОВ «Расинг» включено до складу податкового кредиту за серпень 2012 року податкові накладні від 31.08.2012, що виписані ТОВ «ТФ «Наваль» та ТОВ «ТД «Інфокомерс», які згідно додатку 8 до декларації з ПДВ за серпень 2012 року не підтверджені документами зазначеними в п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту за серпень 2012 року на суму 474171 грн.

05 листопада 2012 року ДПІ у Києво - Святошинському районі Київської області винесено податкове повідомлення - рішення №0009041502, яким на підставі акту перевірки за виявлені порушення позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на 592714,00 грн., у тому числі за основним платежем 474171,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 118543,00 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем надані копії первинних документів, що підтверджують факт отримання товарів від ТОВ «ТФ «Наваль» та ТОВ «ТД «Інфокомерс», тому останнім правомірно сформований податковий кредит за серпень 2012 року по зазначених контрагентах.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до абзацу «а» пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, зокрема, у паперовому вигляді.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено колегію суддів, на виконання умов договору ТОВ «Торгівельний дім «Інфокомерс» (індивідуальний податковий номер - 240948026558), ТОВ «Торгівельна фірма «Наваль» (індивідуальний податковий номер - 380983410130) на адресу позивача були виписані податкові накладні:

- від 31.08.2012 року №188, відповідно до якої позивач від ТОВ «Торгівельний дім «Інфокомерс» отримав бітум дорожній 70*100 у кількості 26 т на загальну суму 236394,60 грн., у тому числі ПДВ 39399,10 (а.с. 14);

- від 31.08.2012 року №93108, відповідно до якої позивач від ТОВ «Торгівельна фірма «Наваль» отримав бітум дорожній 70*100 у кількості 206 т на загальну суму 1500000,00 грн., у тому числі ПДВ 250000,00 грн. (а.с. 15);

- від 31.08.2012 року №83108, відповідно до якої позивач від ТОВ «Торгівельна фірма «Наваль» отримав бітум дорожній 70*100 у кількості 152,52 т на загальну суму 1108681,76 грн., у тому числі ПДВ 184780,29 грн. (а.с. 16);

Згідно реєстру виданих та отриманих податкових накладних за серпень 2012 року, позивачем зазначені вище податкові накладні були отримані 31.08.2012 року (а.с. 25).

Відповідно до абзацу першого та другого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН).

Як вбачається з матеріалів справи, податкові накладні від 31.08.2012 року №188, від 31.08.2012 року №93108, від 31.08.2012 року №83108 не включені до ЄРПН.

Відповідно до абзацу 9 пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Відповідно до абзацу 11 пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України в разі порушення порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Отже, за приписами наведених норм право покупця на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту виникає не тільки за умови наявності належним чином оформленої податкової накладної, а й при наявності факту її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У випадку відсутності реєстрації податкової накладної продавцем в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.09.2012 року позивачем до відповідача було подано декларацію з податку на додану вартість за серпень 2012 року разом з додатком 5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» та додатком 8 «Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних)» (а.с. 27 - 35).

Згідно додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2012 року, позивачем до складу податкового кредиту було включено суми податку на додану вартість за податковими накладними від 31.08.2012 року №188, від 31.08.2012 року №93108, від 31.08.2012 року №83108 (а.с. 28).

Згідно додатку 8 до зазначеної податкової декларації, позивачем на виконання вимог п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України заявлено про порушення ТОВ «Торгівельний дім «Інфокомерс» та ТОВ «Торгівельна фірма «Наваль» порядку реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних по податковим накладних від 31.08.2012 року №188, від 31.08.2012 року №93108, від 31.08.2012 року №83108. Разом з тим, в заяві зазначено, що до неї додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку на додану вартість у зв'язку з придбанням товарів/послуг, або первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні».

Колегія суддів вважає, що підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту виникає при поданні разом з податковою декларацією за звітний податковий період заяви та скарги на постачальника; при цьому необхідною умовою є надання до заяви (додаток 8 до декларації) копій товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, позивачем не було додано до заяви будь - які документи, що засвідчують факт сплати податку на додану вартість по зазначених контрагентах.

Лише 01.10.2012 року позивачем відповідачу були подані податкові накладні від 31.08.2012 року №83108, від 31.08.2012 року №93108, від 31.08.2012 року №188, платіжні доручення від 31.08.2012 року №8, від 31.08.2012 року №9 та видаткову накладну від 31.08.2012 року №188.

За таких обставин, висновки акту камеральної перевірки є обґрунтованими, відповідно, оскаржуване податкове повідомлення - рішення правомірним.

Підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, відповідно до п. 1 та п. 4 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, та порушення норм матеріального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при ухваленні постанови не повно з'ясовані обставини справи, що мають значення для справи та порушено норми матеріального права, в зв'язку з чим постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво - Святошинському районі Київської області Державної податкової служби задовольнити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2012 року скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

(Постанову у повному обсязі складено 08.04.2013 року)

Головуючий суддя: Ю.А. Ісаєнко

Суддя: В.О. Аліменко

Суддя: І.В. Федотов

Головуючий суддя Ісаєнко Ю.А.

Судді: Аліменко В.О.

Федотов І.В.