Ухвала суду № 3064758, 27.01.2009, Донецький апеляційний адміністративний суд

     Головуючий у 1 інстанції – Кошкош О.О.

                                                                                                                               Суддя-доповідач –Сіваченко І.В.

                                                                                  Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

                                                                 У Х В А Л А

                                                             Іменем України

27 січня 2009року                                                            справа № 2-а-6788/08/0570

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого     суддіСіваченка І.В.суддів

при секретареві

за участі

представника позивачаДяченко С.П., Нікуліна О.П.

Фаліні І.Ю.

Чумак О.А.розглянувши у відкритому судовому засіданніапеляційну скаргуГорлівської об’єднаної державної податкової інспекції Донецької областіна постанову              Донецького окружного адміністративного судувід30 жовтня 2008 рокупо справі№ 2-а-6788/08за позовомАкціонерного товариства закритого типу «Донбаспромелектромонтаж»доГорлівської об’єднаної державної податкової інспекції Донецької областіпрооскарження рішення, -

                                                         ВСТАНОВИЛА:

Акціонерне товариство закритого типу «Донбаспромелектромонтаж» (далі – АТЗТ «Донбаспромелектромонтаж») звернулося до суду з позовом до Горлівської об'єднаної держаної податкової інспекції Донецької області (далі – Горлівська ОДПІ) про визнання недійсними рішення від 18.02.2008 року № 0000232343 в сумі 23728,15 грн. та податкового повідомлення-рішення від 18.02.2008 року № 0000222341/0 на суму 32775,60 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2008 року позов було задоволено повністю.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, Горлівська об’єднана державна податкова інспекція Донецької області подала апеляційну скаргу, якою просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що підприємство працювало з постачальниками у відповідності з договорами купівлі-продажу, а згідно зі ст. 655 ЦК України, продавець зобов'язується передати майно у власність покупцю, а покупець зобов'язується прийняти майно та сплатити за нього визначену грошову суму, тобто передбачається дві події для кожної із сторін договору: для продавця - передача майна (реалізація) та отримання компенсації за нього (перша подія), для покупця - прийняття майна та оплата за нього визначену грошову суму (друга подія). Наявність кредиторської заборгованості у позивача свідчить про те, що валові витрати були визначені за оприбуткуванням товарів платником податку без їх оплати. Кредиторська заборгованість підприємством списана на суму безкоштовно отриманих товарів (робіт, послуг). Позивач не проводив здійснення компенсації вартості товарів, які отримав фактично безоплатно, а тому не вправі був відносити їх вартість до валових витрат, бо їх вартість не відповідає визначенню валових витрат, наведених в п.5.1 ст.5 Закону.

Крім того, в порушення п. 2.11 "Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні", затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. № 637 та зареєстрованого в Міністерстві Юстиції України від 13.01.2005 р. із змінами і доповненнями встановлені випадки: перевищення терміну використання виданої під звіт готівки підзвітними особами у розмірі 14300,00 грн., видача готівкових коштів під звіт без умов повного звітування щодо раніше виданих коштів у розмірі 82201,00 грн., встановлено перевищення терміну використання виданих на відрядження коштів. Терміни та порядок подання підзвітними особами звітів про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт встановлені п. 9.10.2 ст. 9 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003 року № 889-ІУ із змінами та доповненнями: "Звіт про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт, надається... до закінчення третього банківського дня, наступного за днем, у якому платник податку: а) завершує таке відрядження;... За наявності надміру витрачених коштів їх сума повертається платником податку у касу або зараховується на банківський рахунок особи, що їх надала, до або під час подання зазначеного звіту.

У судовому засіданні представник позивача заперечувала проти задоволення апеляційної скарги. Представник відповідача до апеляційного суду не прибув.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а постанову суду першої інстанції необхідно залишити без змін з наступних підстав.

АТЗТ «Донбаспромелектромонтаж» 03.11.1994 року зареєстроване виконавчим комітетом Донецької міської ради як юридична особа, внесене до ЄДРПОУ 22.08.2006 року, здійснює господарську діяльність на підставі свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи від 03.11.1994 року.

Відповідачем проведена планова документальна перевірка Горлівського спеціалізованого управління «Електромонтаж» №452 Акціонерного товариства закритого типу «Донбаспромелектромонтаж» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2005 року по 30.09.2007 року, про що складений акт № 176-23-3/01417050 від 06.02.2008 року.

На підставі висновків акту встановлене порушення, а саме:

-       п.5.1 ст.5, п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11, п.п.12.1.1 п.12.1 ст.12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР з урахуванням змін та доповнень, в результаті чого зменшено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2006 р. на суму 98600,0 грн., в тому числі по періодах: 1 квартал 2006 р. - 98600,0 грн.; півріччя 2006 р. - 98600,0 грн.; 3 квартали 2006 р. 98600,0 грн.; 2006 р. - 98600,0 грн..;

- п.5.1 ст.5, п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11, п.п. 12.1.1. п.12.1 ст.12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР з урахуванням змін та доповнень, в результаті чого занижено податок на прибуток за 3 квартали 2007 р. на суму 39900,0 грн., в тому числі по періодам: півріччя 2007 р.- 39887,0 грн.; 3 квартали 2007 р. - 39900,0 грн..;

-       п. 2.11 Положення «Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління НБУ України від 15.12.2004 р. № 637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 р. під № 40/10320 із змінами і доповненнями, в результаті чого встановлено: перевищення терміну використання виданої під звіт готівки підзвітними особами у розмірі 14300,00 грн..; видача готівкових коштів під звіт без умов повного звітування щодо раніше виданих коштів у розмірі 82201,00 грн..;

-       п. 3.1 «Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. № 637 та зареєстрованого в Міністерстві Юстиції України від 13.01.2005 р. зі змінами та доповненнями, в результаті чого встановлено проведення розрахунків готівкою без надання одержувачем коштів платіжного документу, який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів на суму 431,65 грн..

- п.п.4.2.1, абз. г) пп.4.2.9, пп.4.2.15 п.4.2, абз. б) пп.4.3.21 п.4.3 ст.4, абз. б) пп.6,3.3 п.6.3 ст.6, п. л.п.8.1.1 п.8.1 ст.8, пп.9.10.1 п.9.10 ст.9, п.17.1, абз. а) п.17.2, ст.17, п.19.2 ст.19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003 р. №889-ІУ, що призвело до заниження податку з доходів фізичних осіб на суму 1066,07 грн.., у т.ч. по періодах: квітень 2005 р. - 59,95 грн., травень 2005 р. - 64,74 грн., червень 2005 р. - 94,25 грн., серпень 2005 р. - 89,05 грн., жовтень 2005 р. - 10,76 грн., листопад 2005 р. - 51,09 грн., січень 2006 р. - 12,73 грн., лютий 2006 р. - 7,80 грн., березень 2006 р. - 14,19 грн., квітень 2006 р. - 84,00 грн., травень 2006 р. - 254,99 грн., червень 2006 р. - 61,34 грн., липень 2006 р. - 59,15 грн., серпень 2006 р. - 8,37 грн., вересень 2006 р. - 22,10 грн., листопад 2006 р. - 39,41 грн., грудень 2006 р. - 18,95 грн., січень 2007 р. - 5,29 грн., березень 2007 р. - 36,08 грн., квітень 2007 р. - 3,53 грн., травень 2007 р. - 17,74 грн., червень 2007 р. - 20,85 грн., липень 2007 р. - 12,95 грн., вересень 2007 р. - 16,76 грн.;

- ст.15 Декрету Кабінету Міністрів України від 20.05.1993 р. №56-93 «Про місцеві податки і збори», п.5 «Положення про комунальний податок», затвердженого рішенням Горлівської міської ради народних депутатів від 22.01.1998 р. № ХХІ1/12-5 із змінами та доповненнями, внесеними рішенням Горлівської міської ради народних депутатів від 27.09.2002 р. №1\73-25, в результаті чого занижено комунальний податок у сумі 22,10 грн., в т.ч. за 3 квартал 2007 року - 22,10 грн.

Податковим повідомленням-рішенням від 18.02.2008 року № 0000222341/0 зменшено від'ємне значення об'єкту оподаткування податком на прибуток на суму 39900,00 грн. та до позивача застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 11968,70 грн.

Позивач оскаржує зазначене податкове повідомлення-рішення частково, а саме в частині донарахування податку на прибуток у сумі 25213,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 7562,60 грн., а загалом на суму 32775,60 грн.

Погоджуючись з висновками суду першої інстанції, апеляційний суд також вважає вказане податкове повідомлення-рішення у спірній частині таким, що не відповідає вимогам податкового законодавства з огляду на наступне.

Визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток відповідач обґрунтував порушенням пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11, п. 1.22 ст. 1, пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Відповідно до пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше, або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а у разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Наявність кредиторської заборгованості у позивача свідчить про те, що валові витрати були визначені за оприбуткуванням товарів платником податку без їх оплати.

З моменту виникнення кредиторської заборгованості сплинув термін позовної давності стягнення вартості отриманих позивачем товарів, таким чином відповідно до пп. 1.22.1 п. 1.22 ст. 1 Закону України N 283/97-ВР від 22.05.1997 р., сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності є безповоротною фінансовою допомогою.

Згідно пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 цього Закону ця сума заборгованості включається до валового доходу, що зроблено позивачем в 2006 році в сумі 7854,00 грн., в 2007 році в сумі 2702,00 грн.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 наведеного Закону валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Твердження відповідача, що оскільки позивач не проводив здійснення компенсації вартості товарів, які отримав фактично безоплатно, а тому і не вправі був відносити їх вартість до валових витрат, бо їх вартість не відповідає визначенню валових витрат, наведених в п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" є помилковим, оскільки у разі відсутності факту оприбуткуванням товарів та віднесення їх вартості до валових витрат, мало місце відсутність кредиторської заборгованості, яку за спливом строку давності необхідно віднести до складу валових витрат.

Крім того, пунктом 6.1 ст. 6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (в редакції, яка діяла до 01.01.2003 р.), передбачено, що у разі якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами звітного (податкового) кварталу має від'ємне значення (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), то дозволяється відповідне зменшення об'єкта оподаткування наступного звітного (податкового) кварталу, а також кожного з наступних 20-ти звітних (податкових) кварталів до повного погашення такого від'ємного значення об'єкта оподаткування. Пунктом 6.2 Порядку передбачено, що зменшення платником податку об'єкта оподаткування попереднього звітного податкового кварталу на суму від'ємного значення (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань) об'єкта оподаткування, одержаного у звітному податковому кварталі, не допускається.

Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 24.12.2002 р. N 349-1У внесено зміни до п. 6.1 ст. 6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", відповідно до яких, якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року; розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Відповідно до ст. 86 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" у 2006 р. сума від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, що рахувалася станом на 1 січня 2005 р. і не була погашена протягом 2005 р., не підлягає протягом 2006 р. врахуванню у складі валових витрат платника податку.

Пунктом 12 Перехідних положень Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, що якщо будь-яким іншим законом встановлюються норми, які стосуються правил, визначених цим Законом, то пріоритет мають норми цього Закону, незалежно від строку прийняття такого іншого закону або його статусу (назви).

Більш того, згідно ст. 1 Закону України «Про систему оподаткування» № 1251-ХІІ від 25 червня 1991 року із змінами і доповненнями (в редакції, що діяла протягом 2006 року) ставки, механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), за винятком особливих видів мита та збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування.

Відповідно п.п.3 п.1 ст. 14 цього Закону до загальнодержавного податку належить податок на прибуток підприємства.

Закон України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» не є законом про оподаткування з огляду на ст. 2 Бюджетного Кодексу України.

Крім того, згідно із ст. 15 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, що діяла протягом 2006 року) ставки податку на прибуток, пільги щодо податку, об'єкт оподаткування, порядок обчислення оподатковуваного прибутку, строки і порядок сплати та зарахування податку до бюджетів можуть встановлюватися та змінюватися лише шляхом внесення змін до цього Закону. Законом України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» безпосередньо не вносились зміни до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в спірній частині.

З огляду на наведене суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що балансові збитки підприємства, що рахувалися станом на 01.01.2005 р. у сумі 98600,00 грн. правомірно віднесені до складу валових витрат у 2006 році, а тому відповідачем помилково застосовані до спірних правовідносин положення ст. 86 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік".

Недоведеність порушення позивачем п. 5.1.ст. 5, п.п. 11.2.1 п.11.2 ст. 11, п.п. 12.1.1 п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», обумовлює безпідставність донарахування податку на прибуток у сумі 25213,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 7562,60 грн., а загалом на суму 32775,60 грн. спірним податковим повідомленням-рішення.

Як зазначалось, актом перевірки встановлені порушення п.2.11 розділу 2, п. 3.1 розділу 3 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого Постановою Правління НБУ від 15.12.2004 р. № 637, у вигляді перевищення терміну використання виданої під звіт готівки підзвітними особами у розмірі 14300,00 грн., видача готівкових коштів під звіт без умов повного звітування щодо раніше виданих коштів у розмірі 82201,00 грн., проведення розрахунків готівкою без надання одержувачем коштів платіжного документу, який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів на суму 431,65 грн.

Рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000232343 від 18.02.2008 року до позивача застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 23728,15 грн.

Позивач оскаржує зазначене рішення в повному обсязі.

Погоджуючись з висновками місцевого суду, апеляційний суд також вважає спірне рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій в оскаржуваній частині таким, що не відповідає вимогам податкового законодавства з огляду на наступне.

Указом Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" від 12.06.1995 р. N 436/95 встановлено розміри штрафних санкцій за порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України.

На думку відповідача, позивачем порушено норми Положення про проведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ N 637 від 15.12.2007 р., таким чином штрафні (фінансові) санкції є наслідком порушення касової дисципліни, порядок дотримання якої встановлено Національним банком України.

Відповідно до ст. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу.

Відповідно до норм Указу Президента України від 12.06.1995 р. за N 436/95 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" штрафні санкції, передбачені даним Указом, застосовуються до осіб, зазначених у ст. 1 цього Указу, органами державної податкової служби на підставі матеріалів проведених ними перевірок і подань державної контрольно-ревізійної служби, фінансових органів, комерційних банків та органів Міністерства внутрішніх справ України в установленому законодавством порядку та в розмірах, чинних на день завершення перевірок або на день одержання органами державної податкової служби зазначених подань.

Відповідно до ст. 62 Господарського кодексу України підприємство - самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до частини четвертої статті 64 Господарського кодексу України питання про розміщення відокремлених підрозділів юридичної особи повинно погоджуватися з відповідними органами місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку.

Як відомо з матеріалів справи, Горлівське спеціалізоване управління «Електромонтаж» №452 АТЗТ «Донбаспромелектромонтаж» внесене до ЄДРПОУ 22.08.2006 року без права юридичної особи, діє на підставі Положення, у п.1.1 якого зазначено, що Горлівське спеціалізоване управління «Електромонтаж» №452 є відокремленим підрозділом Акціонерного товариства закритого типу «Донбаспромелектромонтаж» (а.с.10).

Відповідно до статті 95 Цивільного кодексу України, філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Представництвом є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи.

Філії та представництва юридичної особи не є юридичними особами, але вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.

З наведеного виходить, що Горлівське спеціалізоване управління «Електромонтаж» №452 не має прав юридичної особи, у зв'язку з чим у відповідача були відсутні підстави для застосування фінансових санкцій, передбачених Указом Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки", як до структурного підрозділу позивача.

Зазначене обумовлює безпідставність застосування штрафних санкцій спірним рішенням у розмірі 23728,15 грн.

Тобто, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, не впливають на правильність цих висновків, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

В повному обсязі ухвала складена 30.01.2009 року.

Керуючись ст.ст. 195-196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

                                          У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Горлівської об’єднаної державної податкової інспекції Донецької області - залишити без задоволення.

    Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2008 року у справі № 2-а-6788/08 за позовом Акціонерного товариства закритого типу «Донбаспромелектромонтаж» до Горлівської об’єднаної державної податкової інспекції Донецької області «про оскарження рішення» - залишити без змін.

Ухваланабирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення її в повному обсязі.

Головуючий:       

Судді: