Ухвала суду № 3064704, 08.04.2008, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2008 року Київ

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - судді Фадєєвої Н.М.

Суддів - Бим М.Є., Гордійчук М.П., Леонтович К.Г., Чалого С.Я.

розглянувши у попередньому розгляді касаційну скаргу СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові на постанову господарського суду Харківської області від 29.06.2006р. та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 06.09.2006р. у справі за позовом ПП «Компанія кольорової поліграфії Україна Юнь Чень» до СПДІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

Справа №К-30710/06

Доповідач Фадєєва Н.М.

Позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просив визнати нечинним та скасувати рішення відповідача: від 11.10.2005р. № 0000410814/0 на суму 41613 грн. 47 коп., від 14.12.2005р. № 0000410814/1 на суму 41613 грн. 47 коп., від 14.02.2006р. № 0000410814/2 на суму 41613 грн. 47 коп., від 26.04.2006р. № 0000410814/3 на суму 41613 грн. 47 коп., від 11.10.2005р. № 0000420814/0 на суму 1700 грн., від 14.12.2005р. № 0000420814/1 на суму 1700 грн., від 14.02.2006р. № 0000420814/2 на суму 1700 грн., від 26.04.2006р. № 0000420814/3 на суму 1700 грн., як таких, що не відповідають вимогам чинного законодавства.

Постановою господарського суду Харківської області від 29.06.2006р. задоволені позовні вимоги.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 06.09.2006р. апеляційна скарга СДПІ ВПП у м. Харкові залишена без задоволення, а постанова господарського суду Харківської області від 29.06.2006р. без змін.

Не погоджуючись з вищезазначеними судовими рішеннями СДПІ ВПП у м. Харкові звернулася з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, у якій просить скасувати вищезазначені судові рішення, ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено матеріалами справи, 07.10.2005р. СДПІ ВПП у м. Харкові була закінчена планова перевірка ПП «Компанія кольорової поліграфії Україна-Юнь Чень» з питань вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.04.2004р., 2005р. та валютного законодавства по контрактам з «SHANGHAIWAVEIMPORTEXPORTCORP. Ltd» (Китай) № 22 WEB -006 від 18.02.2002р., «SHANGHAIWAVEIMPORTEXPORTCORP. Ltd» (Китай) № 22 WEB-034 від 03.07.2002р., за період з 01.04.2004р. по 30.09.2005р.

За результатами перевірки було складено акт від 07.10.2005р. № 607/45-Г -31632557/177.

В розділі 28 « Перевірка дотримання вимог чинного законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності» акту перевірки фахівцями відповідача зазначено порушення позивачем валютного законодавства України.

За результатами перевірки відповідачем були прийняті рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 11.10.2005р. № 0000410814/0 на суму 41613 грн. 47 коп. за порушення ст.. 2 Закону України « Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», від 11.10.2005р. № 0000420814/0 на суму 1700 грн. за порушення п. 1 Указу Президента « Про невідкладні заходи по поверненню в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами» від 18.06.1994р. № 319/94.

Після здійснення позивачем процедури апеляційного оскарження здійснених нарахувань, були ухвалені також інші оскаржувані рішення : від 14 грудня 2005р.№ 0000410814/1 на суму 41 613,47 грн.; від 14 лютого 2006 р. №0000410814/2 на суму 41 613,47 грн.; від 26 квітня 2006 р. №0000410814/3 на суму 41 613,47 грн.; від 14 грудня 2005 р. № 0000420814/1 на суму 1 700,00 грн.; від 14 лютого 2006 р. №0000420814/2 на суму 1700,00 грн.; від 26 квітня 2006 р. №0000420814/3 на суму 1 700,00 грн. Матеріали справи свідчать, що штрафна (фінансова) санкція в рішенні № 0000410814/0 застосована на підставі ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», начебто за порушення вимог ст. 2 цього Закону за порушення термінів отримання товару за імпортними зовнішньоекономічними контрактами від 18.01.2002р. № 22WЕВ -006 та від 03.07.2002р. № 22WЕВ-034, укладеним з фірмою «SHANGHAIWAVEIMPORTEXPORTCORP. Ltd» (Китай). Статтею 4 Закону України « Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» передбачена відповідальність за порушення статті 2 цього Закону. Імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 90 календарних дні з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції ( робіт, послуг), що імпортується, потребують індивідуальної ліцензії Національного банку України. Термін « відстрочення поставки», з точки зору валютного контролю, фактично означає відстрочення ввезення товару на митну територію України, яке є обовязковим і не повинно перевищувати 90-денний термін з моменту оплати.

Для встановлення дати імпорту з метою практичного застосування статті 2 Закону слід керуватися нормами валютного, митного законодавства та законодавчими актами, яким регулюється зовнішньоекономічна діяльність, оскільки нормами цього Закону не передбачено конкретної дати надходження товарі по імпорту, яка застосовується для відрахування 90-денного терміну розрахунків.

Це підтверджується і податковими розясненнями щодо застосування норм статті 4 Закону України від 23.09.1994р. № 185/94-ВР « Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» у разі порушення резидентами термінів розрахунків при виконанні імпортних договорів, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 23.10.2002р. № 505.

Поставкою імпортованого товару як обєкта регулювання Закону і валютного контрою з боку податкових органів при здійсненні імпортних операцій є факт ввезення товару на митну територію України, оскільки норма статті 2 Закону є імперативною, якою не ставиться надходження в Україну товару в залежність від переходу права власності на товар. Юридичний перехід права власності, як і деякі інші нюанси договірних відносин між сторонами імпортного контракту, перебуває за межами валютного контролю.

Питання про визначення термінів «перетин митного кордону України», «момент здійснення імпорту» та інших регулюється валютним та митним законодавством України. Так, згідно статті 1 Закону України « Про зовнішньоекономічну діяльність» імпорт ( імпорт товарів) купівля ( у тому числі з оплатою в не грошовій формі ) українськими субєктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних субєктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами. Моментом здійснення експорту (імпорту) є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується або імпортується, від продавця до покупця.

Відповідно до Митного кодексу України, поняття «перетин товаром митного кордону України» та «пропуск через митний кордон України» не є тотожними, але такими, які є взаємоповязаними і обовязковими для врахування при вирішенні питання визначення дати імпорту. При цьому пропуск через митний кордон у відповідності із п. 35 ст. 1 Кодексу є дозвіл на переміщення товарів через митний кордон України. Таким чином, спочатку здійснюється пропуск товару, за ним переміщення товару через митний кордон, тобто фактичне ввезення товару на митну територію України.

Вантажна митна декларація згідно з Положенням про вантажну митну декларацію, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.1997р. № 574. не є єдиним документом, виключно яким засвідчується факт та дата фактичного переміщення через митний кордон України товарів, а є документом, який є заявою, що містить відомості про товари та інші предмети і транспортні засоби та мету їх переміщення через митний кордон України, та засвідчує надання субєкту зовнішньоекономічної діяльності права на розміщення товарів у визначений митний режим ( визначає статус товарів ) або про зміну митного режиму щодо цих товарів і підтверджує, а не встановлює права та обовязки зазначених у вантажній митній декларації осіб щодо здійснення ними відповідних правових, фінансових, господарських та інших операцій.

На виконання вимог валютного законодавства України, зокрема ст. 2 Закону України про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», підприємство повинно ввезти (перемістити) товар на митну територію України, для чого повинен бути здійснений пропуск через митний кордон (тобто митним органом повинен бути наданий дозвіл на переміщення цього товару через митний кордон). Перетин митного кордону України підтверджується актом прибуття товару в Чорноморську регіональну митницю, підтверджується відповідними документами. Тобто, товар прибув на митну територію України. Фактичне ввезення позивачем товару на суму 4552,54 долари США (фактичний перетин товаром митного кордону України) на виконання контракту від 18.01.2002р. № 22 підтверджується лінійним коносаментом від 30.03.2002р., ПП від 27.06.2002 р. №702301. Станом на момент перевірки цей товар переданий митним органом позивачу на відповідальне зберігання згідно акту прийому-передачі під 23.10.2002р. №17/02/124/00 і знаходиться на території підприємства під митним контролем без права випуску у вільний обіг.

Судом встановлено, що з метою оформлення товару у митномувідношенні приватним підприємством «Компанія кольорової поліграфії Україна-Юнь Чень» отримано Ліцензію від 27.12.2005р. АБ № 271212, видану Комітетом з контролю за наркотиками на придбання, зберігання, ввезення, вивезення, перевезення, відпуск прекурсорів (списку 2 таблиці IV) «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин іпрекурсорів» (рішення про видачу ліцензії від 08.12.2005р. № 64), а також Сертифікат ввезення наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів від 14.02.2006р. Пр.72/і-2006, виданий Комітетом з контролю за наркотиками. Оформлення товару у митний режим ІМ-40 підтверджується вантажною митною декларацією від 23.02.2006р. № 250059. Фактичне ввезення товару на суму 197,50 доларів США - плита кухонна газова фактичний перетин товаром митного кордону України) на виконання контракту від 03.07.2002р. № 22ЕВ-034 підтверджується ВМД від 11.11.2002р. № 206114 типу ІМ-74 розміщення на митному ліцензійному складі).

Зазначена плита після розміщення в режим митного ліцензійного складу добровільно передана підприємством в дохід держави, що підтверджується листом-зверненням керівника ПП «Компанія кольорової поліграфії Україна - Юнь Чень» до Східної регіональної митниці від 2.12.2002р. № 849, листом-підтвердженням Харківської митниці від 14.03.2006р. № 41/03-900 про передачу плити газової в дохід держави, актом прийому-передачі від 24.12.2002р.

Згідно ст. 212 Митного кодексу України митний склад - митний режим, відповідно до якого ввезені з-за меж митної території України товари зберігаються під митним контролем без справляння податків і зборів і без застосування до них заходів нетарифного регулювання та інших обмежень у період зберігання. Згідно ст. 216 Митного кодексу України для зберігання товарів у режимі митного складу використовуються спеціально обладнані приміщення, резервуари. майданчики - митні ліцензійні склади.

Пункт 1.4 Положення про відкриття та експлуатацію митних ліцензійних складів, затвердженого наказом Державної митної служби України від 31.12.1996 р. N 592 встановлює, що територія митних ліцензійних складів є зоною митного контролю і становить невід'ємну складову частину митної території України, на якій діє законодавство України, Митний кодекс, нормативні акти державної митної служби України, а також нормативні акти інших відомств, що регулюють вимоги до товарів, які ввозяться в Україну або вивозяться з України, відповідно до Митного кодексу України.

Таким чином, оскільки територія митного ліцензійного складу є митною територією України, факт розміщення товару на митному ліцензійному складі підтверджує, що товар знаходиться на митній території України.

Враховуючи вищенаведене, беручи до уваги факт наявності у підприємства позивача документів, що свідчать про фактичне ввезення товару на територію України, підприємством не порушено ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Таким чином, штрафна санкція в сумі 41 613,47 грн. до ПП «Компанія кольорової поліграфії Україна - Юнь Чень» згідно Рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платникамиподатків у м. Харкові від 11 жовтня 2005 р. №0000410814/0, передбачена ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» за порушення ст. 2 цього ж Закону України застосована незаконно, а рішення про застосування штрафних псових) санкцій у сумі 41 613,47 грн. Спеціалізованої державної податкової інспекції по і з великими платниками податків у м. Харкові від 11 жовтня 2005 р. №0000410814/0 є таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства України, підлягає визнанню нечинним та скасуванню.

Матеріали справи свідчать про те, що штрафна (фінансова) санкція в сумі 1700,00 грн. нарахована до позивача на підставі п. З Указу Президента України «Про регулювання порядку одержання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів та застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства» від 27.06.1999 р. № 734/99, п. 2 6 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19.02.1993р. № 15-93, п. 2.7 Положення про валютний контроль, затвердженого постановою Правління НБУ від 08.02.2000р. № 49 та п. 2.3 Порядку застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, затвердженого актом ДПА України від 04.10.1999р. № 542 за порушення п. І Указу Президента України«Про невідкладні заходи по поверненню в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами» від 18.06.1994р. № 319/94. Штрафна санкція застосована за порушення порядку декларування і невідображення в Деклараціях про валютні цінності заборгованості за зовнішньоекономічними контрактами від 18.01.2002р. № 22WЕВ -006 та від .2002р. № 22WЕВ -034, укладеним з фірмою «SHANGHAIІМРОRТ & ЕХРОRТ CORP ltd» (Китай).

Пунктом 2.7 Положення про валютний контроль, затвердженого постановою Правління від 08.02.2000р. № 49 встановлено, що порушенням порядку декларування є подання недостовірної інформації або перекручення даних, що відображаються у відповідній декларації, якщо такі дії свідчать про приховування резидентами валютних цінностей та а, що знаходяться за межами України. Неподання або несвоєчасне подання резидентами України декларації (за відсутності валютних цінностей та майна за межами України) не тягне за собою застосування фінансових санкцій.

Аналогічні вимоги встановлені п. 2.3 Порядку застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 04.10.1999р. №542Порушенням порядку декларування є подання недостовірної інформації або перекручення даних, що відображаються у відповідній декларації, якщо такі дії свідчать про приховування резидентами валютних цінностей та майна, що перебувають за межами України. Неподання або несвоєчасне подання резидентами України декларації (за відсутності валютних цінностей та майна за межами України) не тягне за собою застосування штрафних санкцій.

Оскільки підприємство позивача не має валютних цінностей та майна, що знаходяться за межами України, законні підстави для застосування штрафних санкцій за порушення порядку декларування відсутні.

Враховуючи вищенаведене, позивачем не порушений п. 1 Указу Президента України і невідкладні заходи по поверненню в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами» від 18.06.1994р. № 319/94.

Таким чином, штрафна санкція в сумі 1700,00 грн. до ПП «Компанія кольорової рафії Україна - Юнь Чень» згідно рішення про застосування штрафних (фінансових санкцій Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові від 11 жовтня 2005 р. №0000420814/0, застосована неправомірно.

Відповідно до ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 221, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові залишити без задоволення, а постанову господарського суду Харківської області від 29.06.2006р. та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 06.09.2006р. у справі № АС-27/300-06 - без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді :