Ухвала суду № 3064693, 11.03.2008, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

11 березня 2008 року                                                                   Київ

         Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого  -  судді  Фадєєвої Н.М.

Суддів             -  Бим М.Є., Гордійчук М.П., Леонтович К.Г., Харченка С.Я.

розглянувши у  попередньому розгляді   касаційну скаргу ДПІ у Жидачівському районі на постанову господарського суду Львівської області від 13.06.2006р. та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 14.09.2006р. у справі за позовом  ДПІ у Жидачівському районі до ПЗПП « Заготвтормет», ПП «Карат-Центр» про визнання недійсними договорів про купівлю-продаж, -

В С Т А Н О В И Л А :

Справа №К-31836/06

Доповідач Фадєєва Н.М.

Державною податковою інспекцією в Жидачівському районі Львівської області заявлено позов до Приватного заготівельно-переробного підприємства «Заготвтормет» та Приватного підприємства «Карат-Центр» про визнання недійсними укладених між ПЗПП «Заготвтормет» в особі Ходорівської філії підприємства та ПП «Карат-Центр» договорів купівлі-продажу брухту чорних металів від 29.09.2003р. № 29/09 та від 14.10.2003р. № 14/10.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що згідно з довідкою Ленінської МДПІ у м. Луганську від 31.05.2005р. № 12905/281-05 ПП «Карат-Центр» знято з обліку платників податків та анульовано свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, згідно з актом від 31.05.2005р. № 12905 на підставі рішення господарського суду Луганської області від 19.05.2005р. по справі № 12/212пн, яким скасовано державну реєстрацію та припинено юридичну особу Приватного підприємства «Карат-Центр».

Постановою господарського суду Львівської області від 13.067.2006р. у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 14.09.2006р.  апеляційна скарга залишена без задоволення, а постанова господарського суду Львівської області від 13.06.2006р. – без змін.

Не погоджуючись з вищезазначеними судовими рішеннями, ДПІ у Жидачівському районі звернулась з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, у якій просить скасувати вищезазначені судові рішення, ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом, між Приватним заготівельно-переробним підприємством "Заготвтормет" в особі Ходорівської філії підприємства та Приватним підприємством "Карат-Центр", м. Луганськ було укладено договори купівлі-продажу партії товарів від 29.09.2003р. № 29/09 та від 14.10.2003р. № 14/10. Пунктом 3.1 вказаних договорів визначено асортимент товарів, що поставлявся - брухт чорних металів класу 12 А, 5 А, З А, 9 Ап, а також брухт та відходи кольорових металів. Вся кількість брухту чорних металів, визначена цими договорами, була отримана Ходорівською філією приватного заготівельно-переробного підприємства "Заготвтормет", що підтверджується наявними в матеріалах справи накладними, податковими накладними за вересень, жовтень, листопад 2003р., виписаними ПП „Карат-центр", та оплачена у жовтні, листопаді грудні 2003р., що стверджується банківськими виписками по дебету рахунку ХФ ПЗПП „Заготвтормет". Ходорівська філія Приватного заготівельно-переробного підприємства "Заготвтормет" є платником податку на додану вартість, індивідуальний податковий номер 252591213184, що стверджується свідоцтвом № 18402826 про реєстрацію платника ПДВ.

Рішенням Господарського суду Луганської області від 19.05.2005р. у справі № 12/212пн скасовано державну реєстрацію та припинено юридичну особу Приватного підприємства „Карат-Центр", м.Луганськ, у зв’язку з неподанням податкових декларацій та документів бухгалтерської звітності з 08.12.2003р. На підставі судового рішення ПП „Карат-Центр" знято з податкового обліку 31.05.2005р., що стверджується довідкою Ленінської МДПІ М.Луганська № 12905/281-05 від 31.05.2005р. форми № 12-ОПП. Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість ПП „Карат-Центр" № 17313863, індивідуальний податковий номер 325859212366, видане 22.07.2003р., анульовано актом Ленінської МДПІ м. Луганська № 12905 від 31.03.2005р.

Таким чином, на момент укладення (29.09.2003р. та 14.10.2003р.) і  виконання спірних договорів - ПП "Карат-Центр" було зареєстровано в якості суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи (код ЄДРПОУ 32585922) та перебувало на обліку в органі державної податкової служби, що стверджується також Свідоцтвом про державну реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності - юридичної особи ПП „Карат-центр" ~ 16.07.2003р. та свідоцтвом про реєстрацію платника ПДВ за № 17313863, тобто було правоздатною юридичною особою. Відповідно правоздатною юридичною особою є ПЗПП "Заготвтормет", яке відповідно до довідки Львівського обласного управління статистики № 3718, з 17.06.1999р. (дати його державної реєстрації) внесено в ЄДРПОУ як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа, взято на облік як платник податку на додану вартість 19.08.1999р.

Враховуючи втрату чинності Цивільним кодексом УРСР від 18.О6.1963р. та вступом в силу з 01 січня 2004р. Цивільного кодексу України від 16.01.2003р., з огляду на ч.4 Прикінцевих та перехідних положень останнього, Цивільний Кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Таким чином, на спірні договори, укладені в 2003 році, поширюються приписи Цивільного кодексу УРСР від 18.О6.1963р.

Відповідно до ст.153 Цивільного кодексу УРСР договір вважається укладеним,  коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі     досягнуто згоди за всіма істотними умовами. Істотними умовами є ті умови договору,  які визнані такими за законом або необхідні для договорів        даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї із сторін повинно бути досягнуто згоди.

Колегія суддів погоджується з висновком суду про те, що позивач неправомірно вимагає визнання спірних договорів недійсними відповідно до ст.ст. 207, 208 ГК України, оскільки згідно з п.п.1,4 Прикінцевих положень цей кодекс набирає чинності з 01 січня 2004 року та застосовується до господарських відносин, які виникли після набрання чинності його положень. До господарських відносин, що виникли до набрання чинності відповідними положеннями Господарського кодексу України, зазначені положення застосовуються щодо тих прав і обов'язків які продовжують існувати або виникли після набрання чинності цими положеннями. Господарські відносини, які є предметом даного судового розгляду, виникли і припинилися у 2003 році.

Необхідними умовами для визнання угоди недійсною,  відповідно до ст.4 9 ЦК УРСР є її укладення з метою,  завідомо суперечною інтересам держави і суспільства та наявність умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних наслідків за даною угодою. При цьому під наявністю   умислу щодо настання відповідних наслідків за даною угодою слід розуміти, що сторони чи одна із сторін усвідомлювала чи повинна була усвідомлювати         протиправність угоди, що укладається, суперечність її інтересам держави і суспільства  і  прагнула  або  свідомо  допускала  настання  протиправних наслідків.

За наведених обставин, із змісту спірних договорів не вбачається наявності у контрагентів, або хоча б у одного з них, мети, завідомо суперечної інтересам держави і суспільства, а саме - умов щодо порушення законодавчо встановленого порядку сплати податку на додану вартість, в зв"язку з чим суд правомірно дійшов висновку про відсутність у сторін спірних договорів умислу на укладення угод з метою завідомо суперечною інтересам держави та суспільства. Більше того, наявні в матеріалах справи докази виконання спірних договорів щодо поставки продукції та її оплати, спростовують твердження позивача про наявність умислу у сторін на приховування доходів від оподаткування.

Таким чином, суд обґрунтовано дійшов висновку про безпідставність позовних вимог та відмовив в позові

Відповідно до ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення – без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

      Керуючись ст.ст.  220, 220-1,  221, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

                                       У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу ДПІ у Жидачівському районі  Львівської області залишити без задоволення, а постанову господарського суду Львівської області від 13.06.2006р. та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 14.09.2006р у справі  № А5/171-2/14  - без змін.

          Ухвала  набирає  чинності  з  моменту  проголошення  і оскарженню  не підлягає.

Судді :