КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа:№22-а-7283/08 Головуючий суддя усуді1-ї інстанції: Хрипун О.О.,
Суддя-доповідач:Дурицька О.М.
У Х В А Л А
Іменем України
(вступна та резолютивна частина)
15 грудня 2008 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого – судді Дурицької О.М., суддів Зайцева М.П. та Глущенко Я.Б., при секретарі Леонтовичі М.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків на постанову Господарського суду м. Києва від 16 серпня 2007 року у справі за адміністративним позовом державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків, за участю третьої особи: Національної комісією регулювання електроенергетики України про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,-
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргуСпеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків – залишити без задоволення, а постанову Господарського суду м. Києва від 16 серпня 2007 року – без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий:
Судді:
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа:№22-а-7283/08 Головуючий суддя усуді1-ї інстанції: Хрипун О.О.,
Суддя-доповідач:Дурицька О.М.
У Х В А Л А
Іменем України
15 грудня 2008 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого – судді Дурицької О.М., суддів Зайцева М.П. та Глущенко Я.Б., при секретарі Леонтовичі М.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків на постанову Господарського суду м. Києва від 16 серпня 2007 року у справі за адміністративним позовом державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків, за участю третьої особи: Національної комісією регулювання електроенергетики України про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,-
В С Т А Н О В И Л А:
Позивач звернувся з позовом про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків від 28.04.2007р. №0000154110/0 в частині донарахування податку на прибуток в розмірі 681910,00 грн. та 660206,30 грн. застосованих штрафних (фінансових) санкцій.
Постановою Господарського суду м. Києва від 16 серпня 2007 року позов задоволено в повному обсязі.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить вказану постанову суду скасувати і прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення з’явившихся учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що Спеціалізованою державною податковою інспекцією у м. Києві по роботі з великими платниками податків прийняте податкове повідомлення-рішення №0000154110/0 яким, згідно з пп. «б» пп. 4.2.2.п.4.2 ст.4, пп.17.1.3, пп. 17.1.6 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», п.3.1 ст.3, пп.4.1.1 п.4.1 ст.4. пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», позивачу визначено податкове зобов’язання з податку на прибуток на загальну суму 1349750 грн.. у т. ч. 687602 грн. основного платежу та 662148 штрафних санкцій.
Вказане податкове повідомлення-рішення позивачем оспорюється в частині донарахування податку на прибуток у розмірі 681910, 00 грн. та штрафних санкцій в розмірі 660206,30 грн.
Підставою донарахування позивачу податкових зобов’язань по податку на прибуток у розмірі 681910, 00 грн. стали висновки акта №389/41-10/19480600 від 20.04.2007 «Про результати виїзної позапланової перевірки ДП зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго», код ЄДРПОУ 19480600, з питань дотримання вимог податкового. Валютного та іншого законодавства за період 01.07.2005 по 31.12.2006», в якому, серед іншого, зазначено про порушення позивачем вимог пп. 1.20.2 п. 1.20 ст. 1, пп. 7.41. п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» по операціям з експорту електроенергії нерезидентам.
Висновок відповідача ґрунтується на тому, що нерезиденти, яким позивач експортував електроенергію, не є платниками податку на прибуток підприємства в розумінні Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а тому дохід від продажу електроенергії таким нерезидентам повинен бути розрахований за звичайними цінами, що діють на території України у відповідності до пп.1.20.2 п.1.20 ст. 20 вказаного Закону. Виходячи з договірних цін але не менше за звичайні ціни на такі товари, що діяли на дату такого продажу.
За результатами перевірки позивачу донарахований податок на прибуток у розмірі 681910,00 грн. та на підставі пп. 17.1.3. пп.17.1.6 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» застосовані штрафні санкції у розмірі 660206, 30 грн.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до п.3.1. ст. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 р. №283/97-ВР об’єктом оподаткування є прибуток, який визначається згідно з пунктом 4.3 цього Закону на:
суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону;
суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.
У відповідності до пп. 4.1.1 п.4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валовий доход включає, зокрема, загальні доходи від продажу товарі (робіт, послуг).
Відповідач наголошує, що експерт електроенергії нерезидентам позивач здійснив за цінами, нижчими за звичайні, і це зумовило заниження позивачем скоригованого валового доходу.
Статтею 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачений порядок оподаткування операцій особливого виду.
Так, відповідно пунктом 7.4 пункту 7 цього Закону визначений порядок оподаткування операцій з пов’язаними особами.
З метою оподаткування доход, отриманий платником податку від продажу товарів (робіт, послуг) пов’язаними особам, визначається виходячи із договірних цін. Але не менших за звичайні ціни на такі товари (роботи, послуги), що діяли на дату такого продажу (пп.7.4.1 п.7..4 ст. 7 вказаного Закону).
Відповідно до пп.7.4.3 п.7.4 ст. 7 закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» положення підпунктів 7.4.1, 7.4.2 поширюються також на операції з особами, які не є платниками податку, встановленого статтею 10 цього Закону, або сплачують податок на прибуток за іншими, ніж платник податку, ставками.
Згідно із пп.1.20.1 ст. 1 «Про оподаткування прибутку підприємств»якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.
Для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладення на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Зокрема, враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії), строки виконання зобов’язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об’єктивні умови, що можуть вплинути на ціну. При цьому умови договорів на ринку ідентичних (у разі їх відсутності однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну, або може бути економічно обґрунтована. При цьому враховуються звичайні при укладанні угод між непов’язаними особами надбавки чи знижки до ціни. Зокрема, але не виключно, враховуються знижки, пов’язані з сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втратою товарами якості або інших властивостей; закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації); збутом неліквідних або низько ліквідних товарів; маркетинговою політикою, у тому числі при просуванні товарів (робіт, послуг) на ринки; наданням дослідних моделей і з зразків товарів з метою ознайомлення з ними споживачів.
Відповідно до п.22 Тимчасових умов функціонування оптового ринку електричної енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.11.1999 №2043, імпортована електроенергія та електроенергія яка призначається для подальшого експорту, продається-купується виключно на оптовому ринку у оператора ОРЕ України ДП «Енергоринок». При цьому ціни на закупівлю електричної енергії, яка призначається для подальшого експорту, визначаються органом державного регулювання в галузі електроенергетики, яким відповідно до Указу Президента України від 21.04.1998 р. №335/98 є Національна комісія регулювання електроенергетики України.
Національною комісією регулювання електроенергетики України в судовому засіданні надані пояснення, у яких зазначено, що на підставі Постанови КМУ від 05.11.1999 №2043 та Закону України «Про електроенергетику» позивачу були встановлені ціни купівлі електроенергії в ОРЕ для подальшого її експорту виходячи із цін експорту електроенергії, що визначаються відповідно до зовнішньоекономічних контактів. При визначенні цін купівлі враховується націнка, яка має забезпечувати підприємству покриття витрат, які пов’язані з експортом електроенергії, а також отримання прибутку. Ціни купівлі електроенергії у січні, лютому, березні, квітні та травні 2006 року були встановлені постановами НКРЕ від 29.12.2005 №140-дск, від 27.01.2006 р. №14-дск, від 30.03.2006 р. №34-дск та були нижче цін експорту електроенергії, які визначаються відповідно до зовнішньоекономічних контрактів.
Крім цього, національна комісія регулювання електроенергетики України зазначає, що з січні 2006 року у відповідності до умов зовнішньоекономічних контактів відбулась значна диференціація цін між контрактами, та виникла доцільність встановлення цін по окремим країнам. Але у зв’язку із технічною неможливістю на той час проводити розбивку показників системи обліку окремо по кожній країні (згідно із зверненням ДП «НЕК «Укрінтеренерго» та ДП «Енергоринок») ціна купівлі у січні була встановлена єдиною для Словаччини та Угорщини та забезпечувала дохідність діяльності ДПЗД «Укрінтеренерго» з експорту електроенергії до зазначених країн. Після вирішення окремо країни, з лютого 2006 року ціна купівлі встановлювалась по кожній країні окремо та забезпечувала беззбитковість діяльності позивача.
Як передбачено ст.ст.6,8 Закону України «Про ціни і ціноутворення» в народному господарстві застосовуються вільні ціни і тарифи, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи.
До того ж, особливістю електроенергії як товару є те, що ідентичних чи однорідних із нею товарів немає.
Експорт позивачем електроенергії в січні-липні 2006 року здійснено за цінами, що є вищими за встановлені Міністерством економіки України індикативні ціни.
Враховуючи вище викладене, проаналізувавши обставини справи, колегія суддів знаходить, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо задоволення позову.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм процесуального та матеріального права і підстав для його скасування не вбачається.
Тому, апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків на постанову Господарського суду м. Києва від 16 серпня 2007 року у справі за адміністративним позовом державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків, за участю третьої особи: Національної комісією регулювання електроенергетики України про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції – без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргуСпеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків – залишити без задоволення, а постанову Господарського суду м. Києва від 16 серпня 2007 року – без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий:
Судді:
Судове рішення № 3064513, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 15.12.2008. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 22-а-7283/08. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: