Ухвала суду № 3064453, 28.01.2009, Донецький апеляційний адміністративний суд

                                                                                                                                             Суддя 1 інстанції – Стиран В.В.

                                                                                                                                             Суддя – доповідач – Ханова Р.Ф.

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

Іменем України

28 січня 2009 року                                                                              справа № 2-а-2364/08/0570

зал судового засідання №2 у приміщенні суду за адресою:  м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Ханової Р.Ф.

суддів:                       Бадахової Т.П.

                                    Василенко Л.А.                        

при секретарі судового засідання

Чуріковій Я.О.за участю представників: від позивача:Гришанова О.А. - за дов. від 27.01.2009 рокувід відповідача:Ваховська Г.О. - за дов. від 05.02.2008 року

Бражко Р.М. - за дов. від 06.10.2008 рокурозглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м.Донецька  на постанову Донецького

окружного адміністративного судувід 23 квітня 2008 рокупо адміністративній справі№ 2-а-2364/08 (суддя Стиран В.В.)за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Донпроммаш»  доДержавної податкової інспекції у Ворошиловському районі м.Донецька  про

визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 23 квітня 2008 року (арк. справи 134-139) задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Донпроммаш» до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м.Донецька, в наслідок чого визнано недійсним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м.Донецька  № 0004182340/0 від 3 грудня 2007 року.    

В апеляційній скарзі (арк. справи 142) та під час апеляційного розгляду справи відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову суду, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

Позивач в своїх запереченнях та під час апеляційного розгляду справи доводи, викладені в апеляційній скарзі, відхилив, і просив постанову суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення з тих підстав, що постанова суду прийнята з урахуванням усіх обставин справи і відповідає нормам діючого законодавства.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на скаргу, встановила наступне.

Актом № 2235/23-5/31297292 від 20 листопада 2007 року про результати виїзної планової перевірки позивача, складеного відповідачем, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1 квітня 2006 року по 30 червня 2007 року встановлено, зокрема, порушення позивачем пункту 4.1 статті 4, пункту 5.9 статті 5, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5, підпункту 8.7.1 статті 8, пункту 3.1 статті 3, пункту 16.2 статті 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (№ 134/94-ВР від 28 грудня 1994 року із змінами та доповненнями) (надалі - Закон № 134/94), в результаті чого занижений податку на прибуток в розмірі 298201 грн. за півріччя 2006 року, завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування за 9 місяців 2006 року в розмірі 1514548 грн., заниження від'ємного значення об'єкту оподаткування за 2006 рік в розмірі 287965 грн., завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування за 1 квартал 2007 року в розмірі 2000 грн., заниження від'ємного значення об'єкту оподаткування за І півріччя 2007 року в розмірі 23000 грн. (арк. справи 4-41).

За результатами перевірки прийняте спірне податкове повідомлення-рішення №  0004182340/0 від 3 грудня 2007 року про донарахування позивачу податкового зобов′язання з податку на прибуток у сумі 298201 грн. та застосування за штрафних (фінансових) санкцій у сумі  149101 грн., всього - у сумі 447302 грн. (арк. справи 70). Підставою для прийняття даного повідомлення-рішення є порушення позивачем, зокрема, підпункту 4.1 статті 4, пункту 5.9 статті 5 Закону № 134/94.

В акті перевірки позивача, зокрема, зазначено, що підприємство не віднесло до складу валових доходів доход від продажу товарів (робіт, послуг), які відображаються у рядку 01.1 Декларації, приріст балансової вартості запасів, який відображається у рядку 01.2 Декларації та інші доходи, які відображаються у рядку 01.6 Декларації з урахуванням даних структурних підрозділів.

Слід зазначити, що матеріалами справи дане твердження відповідача не підтверджено і є необгрунтованим з наступних підстав. Згідно з пункту 5.9 статті 5 Закону № 134/94 платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).

Таким чином, убуток балансової вартості має враховуватися за умови включення його до складу валових витрат.

Колегія суддів приходить до висновку про безпідставність висновків відповідача щодо порушення позивачем при визначенні розміру валового доходу пункту 4.1 статті 4 Закону № 134/94, оскільки ця норма Закону визначає поняття валового доходу та віднесення до нього сум.

Що стосується правильності визначення позивачем суми валових витрат, колегія суддів також вважає висновки відповідача з цього питання необгрунтованими, з огляду на наступне.

Так, у акті перевірки відповідач зазначає, що позивач у порушення пункту 5.1 статті 5, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5, підпункту 8.7.1 пункту 8.7 статті 8 Закону № 134/94 віднесло до складу валових витрат витрати, пов'язані з поліпшенням основних засобів та по супроводженню програмного забезпечення «Акцент».

У відповідності до підпункту 5.2.1 пункту 5.2 ст. 5 Закону № 134/94 до складу валових витрат, у тому числі, включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону № 134/94 визначено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Матеріалами справи підтверджується, що сукупна балансова вартість основних засобів на підприємстві на початок 2006 року склала 3700,1 тис. грн. та підприємство мало право відносити на валові витрати до 370000 грн. На початок 2007 року - 8163 тис. грн., то підприємство до складу валових витрат могло віднести витрати з поліпшенням основних фондів у сумі, що складає 10 % - 816300 грн.

У відповідності до підпункту 8.7.1 пункту 8.7 статті 8 Закону № 134/94 платники податку мають право протягом звітного періоду віднести до валових витрат будь-які витрати, пов'язані з поліпшенням основних фондів, що підлягають амортизації, у тому числі витрати на поліпшення орендованих основних фондів, у сумі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду. Витрати, що перевищують зазначену суму, розподіляються пропорційно сумі фактично понесених платником податку витрат на поліпшення основних фондів груп 2. З, 4 чи окремих об'єктів основних фондів групи 1 та збільшують балансову вартість основних фондів відповідних груп чи окремих об'єктів основних фондів групи 1 станом на початок розрахункового кварталу. Виведення з експлуатації основних фондів будь-якої групи здійснюється на підставі наказу керівника платника податку або у разі їх примусового відчуження чи конфіскації згідно із законом. Проведення будь-яких робіт, пов'язаних з поліпшенням основних фондів, без наявності вказаних вище документів не є свідченням про виведення таких основних фондів із експлуатації.

Тобто, включення до складу валових витрат витрати, які пов'язані із поліпшенням основних фондів, є правом, а не обов'язком платника податків, що не було враховано відповідачем при винесенні результатів зазначеної перевірки

У відповідності до підпункту 16.2 статті 16 Закону № 134/94 податок на прибуток нараховується за ставкою, визначеною статтею 10 цього Закону, від прибутку, що підлягає оподаткуванню, розрахованому згідно з пунктом 3.1 цього Закону, з урахуванням положень пунктів 7.12, 7.13, 7.14, 14.1, 16.9 та статей 6 та 13 цього Закону, проте відповідачем не надано суду доказів неправильності нарахування позивачем податку на прибуток.

Колегія суддів вважає, що відповідачем у порушення «Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 року № 327 (із змінами та доповненнями) у акті перевірки позивача № 2235/23-5/31297292 від 20 листопада 2007 року відсутні посилання на первинні документи, які свідчили про порушення податкового законодавства. Крім того, у акті перевірки зазначено, що перевірка відповідачем проводилася за період з 1 квітня 2006 року по 30 червня 2007 року, але з акту перевірки вбачається, що перевірка проводилася також за березень 2006 року, що не відноситься до перевіряємого періоду.

Крім того, колегія суддів не приймає до уваги посилання відповідача, що сума витрат 326900 грн. не підтверджена, оскільки зазначена сума була перевірена при проведенні попередньої перевірки підприємства ТОВ «Донпроммаш».

Проведеною у ході апеляційного розгляду справи судово-економічною експертизою (висновок № 51/25 від 21 січня 2009 року) підтверджено, що дані декларації позивача з податку на прибуток підприємства за перше півріччя 2006 року відповідають даним бухгалтерського та податкового обліку підприємства частково, але ці невідповідності не призвели до податкових наслідків за перше півріччя 2006 року значиться від'ємне значення об'єкту оподаткування податком на прибуток в сумі 115070 грн.

Крім того, врезультаті проведеного дослідження експертом встановлено, що висновки акту виїзної планової перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства № 2235/23-5/31297292 від 20 листопада 2007 року, в частині визначення податкових зобов'язань з податку на прибуток, а саме: про заниження податку на прибуток в розмірі 298201,00 грн. за півріччя 2006 р., не підтверджуються первинними документами та обліковими регістрами Товариства з обмеженою відповідальністю «Донпроммаш» (матеріали експертизи додані до матеріалів справи).

За таких обставин, колегія суддів прийшла до висновку, що з боку позивача не мали місце порушення вимог Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", застосування штрафних санкцій, передбачених Законом України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами ", є безпідставним, податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м.Донецька № 0004182340/0 від 3 грудня 2007 року є неправомірним.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції обставини справи досліджені у повному обсязі та постанова прийнята з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м.Донецька  на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23 квітня 2008 року у справі № 2-а-2364/08  – залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23 квітня 2008 року у справі № 2-а-2364/08 – залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали постановлені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 28 січня 2009 року. Ухвала у повному обсязі складена у нарадчій кімнаті  28 січня 2009 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України   протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий:                                                                                         Р.Ф. Ханова

Судді:                                                                                                      Т.П. Бадахова

                                                                                                                  Л.А. Василенко

З оригіналом згідно:

Суддя                                                    Р.Ф. Ханова