Постанова № 30641750, 12.03.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2013 р. Справа № 2а-7331/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Мінаєвої О.М.

Суддів: Макаренко Я.М. , Шевцової Н.В.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами представників товариства з обмеженою відповідальністю "Пропаган-да" - Юрченко Д.В. та Марченко Д.Ю. на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.10.2012р. по справі № 2а-7331/12/2070

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Пропаган-да"

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "Пропаган-да", звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, в якому просив скасувати податкові повідомлення - рішення №№ 0006662305 від 22.12.2011 року, 0006652305 від 22.12.2011 року, 0001102305 від 27.01.2012 року, 0001112305 від 27.01.2012 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 24.10.2012р. по справі № 2а-7331/12/2070 в задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю "Пропаган-да" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень відмовлено в повному обсязі.

Представники товариства з обмеженою відповідальністю "Пропаган-да" - Юрченко Д.В. та Марченко Д.Ю., не погодилися з постановою суду першої інстанції, подали апеляційні скарги. Свою незгоду з постановою суду обґрунтовують тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з неповним з'ясуванням обставин справи, що мають значення для справи та є незаконним та не обгрунтованим. Також вказує, що валові витрати та сума податку на додану вартість підтверджена в повному обсязі первиними фінансовими та бухгалтерськими документами та податковими накладними, які були об'єктом перевірки та копії яких були приєднані до матеріалів справи. Просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.10.2012р. по справі № 2а-7331/12/2070, прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечує, просить суд апеляційної інстанції постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь обставин справи, пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, доводи апеляційної скарги, колегія суддів, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи встановлено, що Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби було проведено документальну невиїзну позапланову перевірку ТОВ "Пропаган-да" щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ "Промспец консалтинг" їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 06.07.2010 року по 31.12.2010 року. За результатами проведеної перевірки було складено акт від 09.12.2011 р. № 5858/2305/34390527.

У відповідності до висновку акту перевірки відповідача від 09.12.2011 р. № 5858/2305/34390527 зазначається, що перевіркою встановлено порушення позивачем пп. 7.4.1, 7.4.5 п.7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5, пп.7.2.8 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", підприємством ТОВ "Пропаган-да" завищено податковий кредит на суму 23038,17 грн., у т.ч. за листопад 2010 року на суму ПДВ - 11647,00 грн., та грудень 2010 року на суму ПДВ 11391,17 грн., та пп. 5.2.1 п. 5.1, п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", у зв'язку з чим підприємством ТОВ "Пропаган-да" занижено податок на прибуток за 4 квартал 2010 року на суму 28798,00 грн.

Не погодившись із висновками акту перевірки від 09.12.2011 р. № 5858/2305/34390527, позивачем до ДПІ у Дзержинському районі було подано письмові заперечення від 19.12.2011 р., за результатами розгляду яких ДПІ у Дзержинському районі було прийнято рішення про залишення висновків акту перевірки без змін.

За результатами проведеної перевірки податковим органом було прийнято податкове повідомлення - рішення від 22.12.11 р. за №0006652305 про збільшення суми грошового зобов'язання ТОВ "Пропаган-да" з податку на прибуток на суму 43197,00 грн., в тому числі 28798,00 грн. за основним платежем та 14399,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями та податкове повідомлення - рішення від 22.12.11 р. за № 0006662305 про збільшення суми грошового зобов'язання ТОВ "Пропаган-да" з податку на додану вартість на суму 34557, 50 грн., в тому числі 23038, 00 грн. за основним платежем та 11519, 00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Також Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби було проведено ще одну позапланову документальну невиїзну перевірку ТОВ "Пропаган-да" з питань перевірки відносин з платниками податків ТОВ "Промтехноопт" за період січень-травень 2011 року, серпень-вересень 2011 року та ТОВ „Бізнес-Консалтінг плюс" за період травень 2011 року, серпень-вересень 2011 року" за результатами якої було складено акт від 06.01.2012 року № 42/2305/34390527.

У відповідності до висновку акту перевірки відповідача від 06.01.2012 року № 42/2305/34390527 зазначається, що перевіркою встановлено порушення позивачем пп.138.1.1, 138.1.2 п. 138.1 ст.138 Податкового Кодексу України, занижено податок на прибуток у загальній сумі 169722, 00 грн., у тому числі за І квартал 2011 року у сумі 40664,00 грн., за II квартал 2011 року у сумі 57490,00 грн., за III квартал 2011 року у сумі 71568,00 грн., та п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, заниження податку на додану вартість у загальній сумі 144755,00 грн., у тому числі за січень 2011 року у сумі 7543,00 грн., за лютий 2011 року у сумі 8534,00 грн., за березень 2011 року у сумі 16454,00 грн., за квітень 2011 року у сумі 21174,00 грн., за травень 2011 року у сумі 28817,40 грн., за серпень 2011 року у сумі 38621,00 грн., за вересень 2011 року у сумі 9915,00 грн.

Не погодившись із висновками акту перевірки від 06.01.2012 року № 42/2305/34390527, позивачем було подано письмові заперечення від 17.01.2012 р. № 0117 до ДПІ у Дзержинському районі, за результатами розгляду яких податковим органом було прийнято рішення у відповіді на заперечення від 23.01.2012 року № 2251/10/23523 про скасування висновків цього акту перевірки в частині донарахування податку на прибуток за ІІІ квартал 2011 року в сумі 17242 грн., у зв'язку із не включенням до складу валових витрат у серпні 2011 року придбаних товарно-матеріальних цінностей від ТОВ "Промтехноопт", відповідно до накладних та актів приймання від 17.08.2011 року та від 31.08.2011 р., а інші висновки акту перевірки були залишені без змін.

На підставі акту перевірки від 06.01.2012 року № 42/2305/34390527 та з урахуванням відповіді на заперечення від 23.01.2012 року № 2251/10/23523 Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби були винесені податкове повідомлення - рішення від 27.01.12 р. за № 0001102305 про збільшення суми грошового зобов'язання ТОВ "Пропаган-да" з податку на прибуток на суму 152482,00 грн., в тому числі 152480,00 грн. за основним платежем та 2,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями та податкове повідомлення - рішення від 27.01.12 р. за № 0001112305 про збільшення суми грошового зобов'язання ТОВ "Пропаган-да" з податку на додану вартість на суму 160318, 25 грн., в тому числі 144755,00 грн. за основним платежем та 15563,25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що угоди, укладені між ТОВ "Пропаган-да" та його контрагентами - ТОВ "Промспец консалтинг", ТОВ "Промтехноопт", ТОВ "Бізнес-консалтинг плюс" не носили реального характеру та не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, а мали на меті лише оформлення відповідних документів, які б давали право на формування валових витрат та податкового кредиту.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Матеріалами справи підтверджується, що 10.09.2010 року між позивачем та ТОВ "Промспец консалтинг" було укладено договір № 1009, відповідно до якого ТОВ "Пропаган-да" (замовник) доручає, а ТОВ "Промспец консалтинг" (виконавець) зобов'язується надати послуги з пошуку і підбору прийнятних для замовника покупця товарів, та послуг, які надаються замовником в рамках своєї виробничої діяльності. Об'єктом вищевказаної виробничої діяльності замовника є рекламна діяльність, а саме: експонування рекламних сюжетів третіх осіб на спеціальних конструкціях, розробка та виготовлення носіїв рекламної інформації, проведення рекламних компаній третіх осіб та інших. Виконавець здійснює пошук покупців (контрагентів, партнерів), підготовлює контракти, угоди та договори; здійснює інші послуги, що сприяють укладенню договорів та інших угод між замовником та покупцями (контрагентами, партнерами) (п. 1.2. договору). Відповідно до пп. 2.2.4 договору виконавець, що виконав доручення, направляє замовнику звіт про виконану роботу. Оплата послуг здійснюється на підставі рахунка, виставленого виконавцем (п.4.1. договору), форма оплати - безготівкові розрахунки за рахунком-фактурою виконавця (п. 4.4 договору). Пунктом 4.3 договору передбачено, що загальна сума договору вимірюється загальною сумою актів здачі-прийняття робіт, підписаних обома сторонами.

На виконання умов зазначеного договору контрагентом позивача - товариством з обмеженою відповідальністю «Промспец консалтинг» було виписано податкові накладні: від 25.11.2010 № 1803 на загальну суму 69882,0 в т.ч. ПДВ 11647,0 грн. (а.с. 54 т.1) та від 28.12.2010 № 2932 на загальну суму 68347,00 грн., в т.ч. ПДВ 11391,17 грн. (а.с. 55 т.1). Також, як докази виконання послуг позивачем до матеріалів справи були надані копії додатків до договору - протоколи погодження договірної ціни, копії підписаних між ТОВ «Промспец консалтинг» та ТОВ «Пропаган-да» актів здачі-прийняття робіт б/н від 25.11.2010 р., на загальну суму 69882,00 грн., в т.ч. ПДВ 11647,00 грн. та б/н від 28.12.2010 р. на загальну суму 68347,00 грн., в т.ч. ПДВ 11391,17 грн.

В підтвердження оплати коштів позивачем в розмірі 69882,00 грн., в т.ч. ПДВ 11647,00 грн., на розрахунковий рахунок ТОВ «Промспец консалтинг», надано копію п атіжного доручення № 417 від 30.11.2010 р.

Також матеріалами справи встановлено, що між 05.01.2011 року ТОВ "Пропаган-да" та ТОВ "Промтехноопт" було укладено договір № 501, відповідно до якого ТОВ "Промтехноопт" зобов'язується виконати роботи по технічному обслу говуванню щитових конструкцій. Технічне обслуговування щитових конструкцій включає монтаж і де монтаж зображень, а також усі види робіт по підтримці щитових конструкцій в працездатному стані, у тому числі: ремонт і заміна екранних поверхонь з оцинкованого листа та/або полімерних матеріалів, посилення (усунення сколов і тріщин) бетонних підстав РЩ1(РЩ22), дефектоскопія, при необхідності ремонт опорно-силових конструкцій, заміна електрофурнітури, усунення недоліків згідно з актами огляду технічного стану міських служб. Як вбачається з матеріалів справи, наявність дозволів на розміщення зовнішньої реклами, виданих Департаментом містобудування, архітектури та земельних відносин Харківської міської ради позивачу ТОВ "Пропаган-да" (а.с. 157-250 том 5, а.с. 1-98 том 6), свідчить про використання технічне обладнання на розміщення зовнішньої реклами у власній господарській діяльності позивача.

14.02.2011 року між позивачем (замовник) та ТОВ «Промтехноопт» (виконавець) був підписаний договір № 1402, згідно з яким ТОВ «Промтехноопт» зобов'язується виконати послуги розповсюдження рекламного матеріалу (листівок формату А5- 25000 шт. тема «Зовнішня реклама») на вулицях м. Харкова. Ціна договору -13768,00 грн., в т.ч. ПДВ -2294,67 грн. Розрахунки здійснюються замовником у безготівковій формі. До матеріалів справи надано копію акту приймання-передачі від 15.03.2011 р. Роботи та послуги було виконано в повному обсязі, що відображено в акті приймання-здачі робіт б/н від 31.03.2011 р. на суму 13768,00 грн., в т.ч. ПДВ 20% -2294,67 грн.

Також між позивачем та ТОВ «Промтехноопт» був підписаний договір від 23.02.2011 року № 26, предметом якого є зобов'язання ТОВ «Промтехноопт» (постачальник) поставити, а ТОВ «Пропаган-да» прийняти та оплатити товар (металоконструкції) в кількості та строки, погоджені сторонами на кожну окрему поставку. Ціна та номенклатура товару узгоджується сторонами та вказується в рахунку-фактурі на кожну поставку. Доставка товару здійснюється самовивозом зі складу постачальника (п. 4.2.). Згідно п. 5.1. Договору оплата здійснюється згідно виставлених рахунків шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника. В підтвердження реальності здійснення господарських операцій позивачем надано податкові накладні, копію накладної від 22.08.2011 р. № 220811 на суму 41940,00 грн., в т.ч. ПДВ 6990,00 грн. та копію накладної від 31.03.2011 р. № 310311 на суму 21853,62 грн., в т.ч. ПДВ 3642,27 грн. на металоконструкції у кількості 8 шт., копію товарно-транспортної накладної № 08/22 від 22.08.2011 р. на перевезення металоконструкцій.

З матеріалів справи вбачаться, що 21.04.2011 р. між позивачем (замовник) та ТОВ «Промтехноопт» (виконавець) був підписаний договір № 421, предметом якого є покраска пішохідних огорож на розмежувачі, пр. Леніна (м. Харків) від пр. Правди до вул. О. Яроша. Загальний обсяг робіт становить 1438, 3 кв.м. Зміст робіт, їх вартість та строки виконання вказуються в рахунку-фактурі, що надається виконавцем замовнику (п. 1.2 договору). За пунктом 1.3. договору роботи здійснюються силами виконавця з використанням сировини, матеріалів та інших виробничих запасів замовника. При необхідності виконавець використовує власні виробничі запаси, вартість яких включається до вартості робіт. Форма оплати - безготівкові розрахунки згідно рахунку-фактурі виконавця (п. 2.1. договору). До справи позивачем надано копію податкової накладної, акт здачі- прийняття робіт б/н від 29.04.2011 р. на загальну суму 17000, 00 грн., в т.ч. ПДВ - 2833, 33 грн.,

Також встановлено, що 10.08.2011 р. ТОВ «Пропаган-да» (замовник) із ТОВ «Промтехноопт» (виконавець) був підписаний договір № 1008 предметом якого є, згідно умов договору, дрібний ремонт металевих огороджень (88 кв.м.), очищення металевих конструкцій від корозії металевими щітками (99, 5 кв.м.) та окраска металевих огрунтованих поверхонь емаллю ЗП-140 (1118 кв.м.) по вул. Пушкінській у м. Харкові. Вартість робіт становить 48200 грн., в т.ч. ПДВ 8033, 33 грн.. Форма оплати - безготівкові розрахунки згідно рахунку-фактурі виконавця. В підтвердження реальності вчинення господарської операції за цим договором позивачем надано копію калькуляції (додаток до договору), податкової накладної, та акта виконаних робіт від 05.12.2011 року (а.с. 102-108 том 5).

10.08.2011 р. між ТОВ «Пропаган-да» (покупець) та ТОВ «Промтехноопт» (продавець) був укладений договір № 108, згідно п. 1.1 якого продавець продає, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар -будівельні матеріали в кількості та строки, погоджені сторонами на кожну окрему поставку. Ціна та номенклатура товару узгоджується сторонами на кожну поставку. Доставка товару здійснюється самовивозом зі складу постачальника (п.3.2.). Згідно п. 4.1. договору оплата здійснюється у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця. В підтвердження реальності здійснення господарських операцій позивачем надано копію податкової накладної, копію накладної на кварцовий пісок фр. 0,6-1,6 від 17.08.2011 р. № 170811 на суму 41757, 38 грн., в т.ч. ПДВ 6959, 56 грн. та копію товарно-транспортної накладної № 08/17 від 17.08.2011 р. на перевезення піску.

Стосовно господарських операцій позивача з ТОВ «Бізнес-консалтінг плюс» колегія суддів зазначає наступне. 21.03.2011 року між ТОВ «Пропаган-да» (замовник) з ТОВ «Бізнес-консалтінг плюс» (виконавець) був підписаний договір від 21.03.2011 р. № 23, відповідно до умов якого виконавець надає, а замовник замовляє та зобов'язується приймати та сплачувати вказані в п. 1.2. цього договору послуги виконавця на умовах цього договору. В п. 1.2. зазначено, що виконавець зобов'язується надати наступні послуги: оформлення від імені замовника всіх необхідних дозвільних документів на розміщення щитових конструкцій згідно адресної програми, вказаної у додатку 161, яке є невід'ємною частиною цього договору. Під терміном «дозвільні документи» сторони домовились вважати всі дозвільні документи, що прийняті та затверджені рішенням виконавчого органу Харківської ради, а саме: акт відбору місця розміщення конструкції, дозвіл на розміщення конструкції, договори з комунальними службами м. Харкова, необхідні при розміщенні конструкцій. Ціна договору становить 49130,00 грн., в т.ч. ПДВ 8188,33 грн. (п. 3.1. договору). Оплата здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця. Позивачем на підтвердження виконання робіт за цим договором до суду було надано копію додатка №1 від 21.03.2011 р. до договору №23 від 21.03.2011 р., копію протоколу погодження договірної ціни від 21.03.2011 р., копія податкової накладної та копія акту приймання-здачі робіт. Як докази виконання послуг позивачем до матеріалів справи були надані копії додатків до договору - протоколи погодження договірної ціни, копії підписаних між ТОВ «Бізнес-консалтинг плюс» та ТОВ «Пропаган-да» актів здачі-прийняття робіт б/н від 29.08.2011 р., на загальну суму 35680,00 грн., в т.ч. ПДВ - 5946,67 грн. та б/н від 27.09.2011 р. на загальну суму 59488,0 грн., в т.ч. ПДВ - 9914,67 грн., копії податкових накладних.

Факт виконання позивачем та контрагентом позивача зобов'язань за спірними право чинами підтверджується наявними в матеріалах справи документами.

Колегія суддів зазначає, що дані, викладені в зазначених вище документах, податковим органом не спростовані, відповідні належні докази не надані.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198. Податкового кодексу України, передбачено право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

Пунктом 198.2 ст. 198 визначено, - датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Також, відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

З приводу викладеного в актах судження суб'єкта владних повноважень щодо нікчемності правочинів колегія суддів зазначає, що правовідносини з приводу нікчемності правочинів регулюються ст.228 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (ч.1 ст.228); правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним (ч.2 ст.228); у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави (ч.3 ст.228).

В силу приписів п.6 розділу І та п.5.2 розділу ІІ Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (затверджено наказом ДПА України від 22.12.2010р. №984, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.01.2011р. за №34/18772; далі за текстом - Порядок №984) до набуття законної сили рішенням суду про визнання недійсним правочину, за яким платником податків було сформовано валові витрати обігу та виробництва або податковий кредит з ПДВ чи зменшено суму отриманого в межах звітного податкового періоду доходу, податковий орган не має правових підстав для відображення в акті перевірки судження про вчинення таким платником порушення податкового законодавства щодо правильності та повноти справляння податків за цим правочином.

Встановлено, що укладені між позивачем та контрагентами у спірних правовідносинах договори в судовому порядку не оспорювались, таких, що набули законної сили, рішень судів з приводу визнання перелічених договорів недійсними не має.

Аналізуючи положення ст.ст. 54, 58, 76, 86 Податкового кодексу України, Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (затверджено наказом ДПА України від 22.12.2010р. №984, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.01.2011р. за №34/18772; далі за текстом -Порядок №984), Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків (затверджено наказом Державної податкової адміністрації України 22.12.2010р. №985, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.12.2010р. за №1440/18735; далі за текстом -Порядок №985) - специфіка правових актів індивідуальної дії, які ухвалюються органами податкової служби у формі податкових повідомлень - рішень з приводу самостійного визначення грошових зобов'язань платників податків, полягає у тому, що фактичні підстави для ухвалення цих актів містяться в документальних результатах контролю за діяльністю платника податків (матеріалах перевірки), а правові підстави та владні приписи - безпосередньо в самих податкових повідомленнях - рішеннях.

Проте, в акті перевірки суб'єктом владних повноважень не зазначено документального підтвердження доводів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій за спірними правочинами, про відсутність витрат позивача у спірних правовідносинах, про наявність взаємопов'язаності позивача та контрагента позивача, про несумісність предмету спірних правочинів з напрямом господарської діяльності позивача про відсутність використання позивачем отриманих робіт, що зумовлює необґрунтованість висновку суб'єкта владних повноважень про нікчемність правочинів або невідповідності закону вчинених за ними господарських операцій.

Згідно з змістом суджень відповідача, що викладені в акті, висновок суб'єкта владних повноважень про відсутність факту реального вчинення господарських операцій спірних правочинів обґрунтовуються виключно посиланням на акти ДПІ у Жовтневому районі міста Харкова. Інших мотивів нікчемності спірних правочинів відповідач в основу оскаржуваних податкових повідомлень -рішень не поклав.

За таких обставин, слід дійти висновку, що за правилами ч.2 ст.71 КАС України відповідач не довів обґрунтованості мотивів власного судження про нікчемність правочинів, укладених між позивачем та контрагентами.

Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що обґрунтованість та правомірність судження суб'єкта владних повноважень про нікчемність правочинів не знайшла свого підтвердження, а інших фактичних мотивів суб'єктом владних повноважень в основу спірного рішення згідно з актом перевірки не покладено, факт порушення позивачем пп.7.4.1 п.7.4 ст.7, пп.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" не доведений, тому висновок відповідача щодо незаконності віднесення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту є необґрунтованим.

Також відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством, є бухгалтерський облік, на даних якого ґрунтуються фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник. Положеннями ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Таким чином, первинні документи, що фіксують здійснення господарських операцій, є основою для податкового обліку. Такий висновок узгоджується з положеннями п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, якими визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

За приписами пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України в податковому обліку під витратами слід розуміти суму будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником). Конкретний склад витрат, які враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток, та порядок їх визначення регламентовано в ст. 138 Податкового кодексу України. Згідно з п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

За приписами п. 138.4 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг. Собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до п. 138.8 ст. 138 Податкового кодексу України складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг. При цьому суд зазначає, що за змістом п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат при визначенні оподатковуваного прибутку витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності, та витрати, що не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

З урахуванням наведених норм колегія суддів зазначає, що визначальною ознакою валових витрат в податковому обліку є їх безпосередній зв'язок з господарською діяльністю платника податку. Витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток мають були фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарських операцій.

Тому, колегія суддів вважає, що позивачем було надано усі докази реального отримання від ТОВ "Промспец консалтинг", ТОВ "Промтехноопт", ТОВ "Бізнес-консалтинг плюс" послуг та їх результатів, що, в свою чергу, дозволяє підтвердити зв'язок понесених витрат з підготовкою, організацією надати послуги з пошуку і підбору клієнтів для експонування рекламних сюжетів третім особам, виконання робіт по технічному обслу говуванню щитових конструкцій, їх обслуговування, а тому висновки актів перевірки від 09.12.2011 р. № 5858/2305/34390527 та від 06.01.2012 року № 42/2305/34390527 про завищення витрат в податковому обліку та заниження належних до сплати в бюджет податків, є не обґрунтованими.

Також колегія суддів зазначає, підставами для висновків актів перевірки від 09.12.2011 року № 5858/2305/34390527 та від 06.01.2012 року № 42/2305/34390527 слугували акти перевірок їх контрагентів податковим органом. Проте судовими рішеннями, що набрали законної сили, а саме: постановою Харківського окружного адміністративного суду по справі №2а-3002/11/2070 від 23.05.2011р., яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2011р., згідно яких дії ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова, щодо проведення документальної планової невиїзної перевірки ТОВ «Промспец Консалтинг», в т.ч. за період липень 2010р. - грудень 2010р., та на підставі якого був складений акт перевірки від 10.03.2011р. №349/23-03-05/37091549, постановою Харківського окружного адміністративного суду по справі №2а- 9525/11/2070 від 21.09.2011р., яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2012р., згідно яких дії ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова, щодо проведення документальної планової невиїзної перевірки ТОВ «Промтехноопт», на підставі якого було складено акти перевірок №1251/23-03-05/37092055 від 01.06.2011р. та №1489/23-03-05/37092055 від 01.07.2011р., постановою Харківського окружного адміністративного суду по справі №2а-16723/11/2070 від 13.02.2012р., яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 серпня 2012р., згідно яких дії ДПІ у Жовтневому районі м.Харкова, щодо проведення документальної планової невиїзної перевірки ТОВ «Промтехноопт» на підставі якого було складено акти перевірок №220/23-03-05/37092055 від 07.11.2011р.; №111/23-03-05/37092055 від 21.10.2011р.; №324/23-03-05/37092055 від 14.12.2011р., постановою Харківського окружного адміністративного суду по справі №2а-16733/11/2070 від 17.01.2012р., яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 серпня 2012р., згідно яких дії ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова, щодо проведення документальної планової невиїзної перевірки ТОВ «Бізнес-Консалтинг плюс» на підставі якого було складено акти перевірок №114/23-03-05/37093546 від 21.10.2011р., №.250/23-03-05/37093546 від 13.12.2011р., №214/23-03-05/37093546 від 07.11.2011р. були визнані дії Державної податкової інспекції незаконними, а накази на проведення перевірок скасовані. Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що податкові повідомлення - рішення №№ 0006662305 від 22.12.2011 року, 0006652305 від 22.12.2011 року, 0001102305 від 27.01.2012 року, 0001112305 від 27.01.2012 року підлягають скасуванню.

В силу ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем не доведено правомірності своїх рішень.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій, бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи прийняті вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. При розгляді справи встановлено, що при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відповідач діяв необґрунтовано, без врахування фактичних обставин справи.

Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо правомірності прийняття відповідачем податкових повідомлень-рішень, тому колегія суддів вважає наявними підстави для скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нової постанови про задоволення позовних вимог через невідповідність висновків суду обставинам справи.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 3 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу представників товариства з обмеженою відповідальністю "Пропаган-да" - Юрченка Д.В. та Марченка Д.Ю. задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.10.2012р. по справі № 2а-7331/12/2070 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Пропаган-да" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби №№ 0006662305 від 22.12.2011 року, 0006652305 від 22.12.2011 року, 0001102305 від 27.01.2012 року, 0001112305 від 27.01.2012 року.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Мінаєва О.М.Судді(підпис) (підпис) Макаренко Я.М. Шевцова Н.В.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Мінаєва О.М.

Повний текст постанови виготовлений 18.03.2013 р.