Ухвала суду № 30641763, 12.03.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2013 р.Справа № 2а-11524/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Мінаєвої О.М.

Суддів: Макаренко Я.М. , Шевцової Н.В.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Державної митної служби України та Харківської обласної митниці на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.11.2012р. по справі № 2а-11524/12/2070

за позовом ОСОБА_1

до Державної митної служби України , Харківської обласної митниці, за участю третьої особи Голови Державної митної служби України

про поновлення на посаді

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної митної служби України, Харківської обласної митниці Державної митної служби України, в якому просив:

- визнати незаконними та скасувати наказ Державної митної служби України від 26.09.2012 р. № 1875-к "Про припинення перебування на державній службі" та наказ Харківської обласної митниці від 26.09.2012 р. №834-к "По особовому складу";

- поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника митного поста "Харків-центральний" Харківської обласної митниці;

- виплатити ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу;

- допустити негайне виконання постанови суду у частині поновлення позивача на посаді заступника начальника митного поста "Харків-центральний" Харківської обласної митниці. 2011 року, за результатами якої складено акт від 19.04.2012 року № 325/23-304/36817940.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 30.11.2012р. по справі № 2а-11524/12/2070 адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної митної служби України, Харківської обласної митниці Державної митної служби України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 1- Голови Державної митної служби України про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на посаді, виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу задоволено. Скасовано наказ Державної митної служби України від 26.09.2012 року № 1875-к "Про припинення перебування на державній митній службі" та наказ Харківської обласної митниці від 26.09.2012 року № 834-к "По особовому складу". Поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника митного поста "Харків - центральний" Харківської обласної митниці. Зобов'язано виплатити ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу в сумі 10282 (десять тисяч двісті вісімдесят дві) грн. 09 коп.

Харківська обласна митниця, не погодившись з постановою Харківського окружного адміністративного суду від 30.11.2012р. по справі № 2а-11524/12/2070, подала апеляційну скаргу. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясовання обставин справи, та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи. Крім того, зазначає, що посадові особи митної служби є державними службовцями, а оскільки зі змісту присяги державного службовця випливає, що державні службовці зобов'язані дотримуватися не тільки Конституції та законів України, але і моральних принципів, тому порушення таких обов'язків тягне за собою припинення державної служби. Таким чином, припинення державної служби за порушення присяги державного службовця не є дисциплінарним стягненням і застосування в даному випадку норм Дисциплінарного статуту щодо строків та порядку застосування дисциплінарних стягнень є неправомірним. Крім того, зазначає, що судом першої інстанції в оскаржуваній постанові застосовані норми Митного кодексу України, який втратив чинність з 01.06.2012 р. Просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.11.2012р. по справі № 2а-11524/12/2070 та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1

Державна митна служба України, не погодившись з постановою Харківського окружного адміністративного суду від 30.11.2012р. по справі № 2а-11524/12/2070, подала апеляційну скаргу. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що звільнення не є видом застосування до позивача дисциплінарного стягнення, а є наслідком порушення ним присяги державного службовця, що становить самостійну підставу припинення державної служби, встановлену Законом України «Про державну службу». Крім того, ОСОБА_1 допустив дії та вчинки, що шкодять інтересам державної служби, негативно впливають на репутацію державного службовця та несумісні з перебуванням на державній службі в митних органах. Просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.11.2012р. по справі № 2а-11524/12/2070 та прийняти нову постанову, якою відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову.

В судовому засіданні представник Державної митної служби України та Харківської обласної митниці Державної митної служби України підтримав доводи апеляційних скарг та просив суд їх задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати.

В судове засідання позивач та третя особа не з'явилися, про час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлений належним чином.

У відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, доводи апеляційної скарги, колегія суддів, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до наказу Держмитслужби України від 31.01.2012 року № 156-к, ОСОБА_1 перебував на посаді заступника начальника митного поста "Харків - центральний" Харківської обласної митниці з 01.02.2012 року.

07.06.1995 р. ОСОБА_1 прийняв присягу державного службовця, що підтверджується записом в трудовій книжці № 6 (а.с.9).

25.09.2012 року постановою начальника відділу із розслідування кримінальних справ у сфері корупції прокуратури Харківської області Оганнисяном А.А. у відношенні ОСОБА_1 порушено кримінальну справу за фактом отримання службовою особою хабара у значному розмірі, поєднаного з вимаганням хабара по ознакам складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України (а.с.58).

Харківською обласною митницею внесено до Державної митної служби України подання про припинення перебування на державній службі в митних органах України заступника начальника митного поста «Харків-центральний» ОСОБА_1 (а.с. 59).

Згідно наказу Державної митної служби України від 26.09.2012 р. № 1875-к, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 30 Закону України «Про державну службу», за порушення Присяги державних службовців, припинено перебування на державній службі в митних органах України ОСОБА_1.

26.09.2012 року Харківською обласною митницею прийнято наказ № 834-к "По особовому складу", яким наказано здати ОСОБА_1, посвідчення № НОМЕР_1, представницьку картку НОМЕР_2, особисте митне забезпечення типу 4 "особисту металеву печатку" № НОМЕР_3 та наказано виплатити грошову компенсацію за невикористані частини щорічної відпустки терміном: 16 календарних днів за період роботи з 21.04.2011р. по 20.04.2011 р., 45 календарних днів за період роботи з 21.04.2011 р. по 20.04.2012 р., 20 календарних днів за період роботи з 21.04.2012 р. по 26.09.2012 р. та провести повний розрахунок згідно чинного законодавства (а.с.18).

04.10.2012 року постановою слідчого по ОВС відділу по розкриттю кримінальних справ з ознаками корупції прокуратури Харківської області радником юстиції Антоняном Н.Ф. притягнуто в якості обвинуваченого по кримінальній справі ОСОБА_1 та пред'явлено йому обвинувачення у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що порушення присяги державного службовця є порушення службової дисципліни, суть якої, а також види дисциплінарних стягнень та порядок їх застосування визначено Дисциплінарним статутом митної служби України, який є обов'язковим для застосування в митних органах, тому Державна митна служба, приймаючи оскаржуваний наказ, повинна була керуватися Законом України «Про Дисциплінарний статут державної митної служби України», та провести стосовно позивача службове розслідування, а також з передчасності висновків відповідача, на підставі яких був прийнятий оскаржуваний наказ про скоєння ОСОБА_1 вчинків, які несумісні з перебуванням на державній службі в митних органах, з посиланням на порушення у відношенні нього кримінальної справи, оскільки обвинувального вироку за обвинуваченням ОСОБА_1 винесено не було, тому, за висновками суду першої інстанції, наказ Державної митної служби 26.09.2012 № 1875-к «Про припинення перебування на державній службі ОСОБА_1» прийнятий передчасно та з порушенням вимог діючого законодавства.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог. Проте колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо підстав та мотивів прийняття такого рішення, у зв'язку з чим в цій частині постанова суду першої інстанції підлягає зміні на підставі п.1 ч. 1 ст. 201 Кодексу адміністративного судочинства України.

Як вбачається з матеріалів справи, наказом від 26.09.2012 р. Державної митної служби України № 1875-к припинено перебування на державній службі в митних органах України ОСОБА_1 Підставою для видання оскаржуваного наказу стало внесення Харківською обласною митницею до Державної митної служби України подання, яким згідно з вимогами ч.6 п.1 ст. 30 Закону України «Про державну службу» запропоновано вжити заходів про припинення перебування на державній службі в митних органах України заступника начальника митного поста «Харків-центральний» ОСОБА_1, у зв'язку з затриманням 26.09.2012 р. співробітниками правоохоронних органів за отримання хабара.

Колегія суддів зазначає, що кваліфікація дій або бездіяльності державного службовця як дисциплінарного правопорушення або як порушення присяги має значення з огляду на різне правове регулювання порядку встановлення, оцінки обставин та можливих наслідків правопорушення.

При кваліфікації дій як дисциплінарного правопорушення на посадову особу митного органу поширюється дія Закону України «Про Дисциплінарний статут митної служби України»; до неї можуть бути застосовані різні види дисциплінарних стягнень (від зауваження до звільнення з митного органу); дисциплінарне стягнення має відповідати тяжкості вчиненого дисциплінарного правопорушення та ступеню вини особи (п. 27 ДСМС); враховується характер правопорушення, обставини, за яких воно було вчинене, попередня поведінка посадової особи митної служби, її ставлення до служби і стаж роботи в митних органах (п. 27 ДСМС); застосовуються строки притягнення до дисциплінарної відповідальності (не пізніше одного місяця від дня виявлення і шести місяців від дня вчинення) (п. 37 ДСМС). Ці вимоги є юридичними гарантіями дотримання прав державного службовця під час застосування до нього заходів дисциплінарної відповідальності.

При кваліфікації дій державного службовця як порушення Присяги, на ці правовідносини не поширюється дія Закону України «Про Дисциплінарний статут митної служби України», а застосуванню підлягають норми Закону України «Про державну службу України» і, як наслідок, не враховуються тяжкість та характер порушення, ступінь вини, особа службовця та не застосовуються строки.

Статтею 569 Митного кодексу України, передбачено, що посадовими особами митної служби України є працівники митних органів, на яких покладено виконання завдань, зазначених у ст.544 цього кодексу і яким присвоєно спеціальне звання митної служби. Посадові особи митної служби України є державними службовцями. Правове становище посадових осіб митної служби України визначається Митним кодексом України, а в частині, не врегульованій ним, законодавством про державну службу та іншими актами законодавства України.

Згідно до ч. 2 статті 9 Закону України «Про державну службу» регулювання правового становища державних службовців, що працюють в апараті органів митного контролю, здійснюється відповідно до цього Закону, якщо інше не передбачено Законами України.

В частині другій преамбули Дисциплінарного статуту митної служби України передбачено, що регулювання правового становища державних службовців, що працюють у митних органах, здійснюється з урахуванням вимог Закону України «Про державну службу».

Закон України «Про державну службу» №3723-ХІІ від 16.12.1993 року зі змінами та доповненнями визначає загальні засади діяльності, а також статус державних службовців, які працюють в державних органах та їх апараті. Громадяни України, які вперше зараховуються на державну службу, приймають Присягу.

Згідно ст. 10 Закону України «Про державну службу» основними обов'язками державних службовців, незалежно від посади, яку вони посідають, зокрема, є: додержання Конституції України та інших актів законодавства України; безпосереднє виконання покладених на них службових обов'язків, своєчасне і точне виконання рішень державних органів чи посадових осіб, розпоряджень і вказівок своїх керівників; сумлінне виконання свої службових обов'язків, ініціатива і творчість в роботі.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну службу» конкретні обов'язки та права державних службовців визначаються на основі типових кваліфікаційних характеристик і відображаються у посадових положеннях та інструкціях, що затверджуються керівниками відповідних державних органів у межах закону та їх компетенції.

В п. 6 ч. 1 ст. 30 Закону України «Про державну службу» крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю, державна служба припиняється у разі відмови державного службовця від прийняття або порушення Присяги, що передбачено статтею 17 цього Закону

Колегія суддів зауважує, що суть порушення Присяги пов'язана з такими істотними проступками (вчинками) службовця, які повністю суперечать тому, що на нього покладено, підривають довіру до нього як носія влади та унеможливлюють подальше виконання ним своїх функцій. Незначні факти порушення, які суттєво не впливають на роботу органу, не можуть бути підставою для припинення державної служби за порушення Присяги.

З об'єктивної сторони порушення Присяги передбачає дію (дії) або бездіяльність державного службовця, які порушують одне або декілька зобов'язань, які складають зміст Присяги.

Невиконання або неналежне виконання посадовою особою митного органу своїх службових обов'язків є дисциплінарним порушенням, а несумлінне виконання обов'язків є порушенням Присяги. Різниця між цими складами правопорушень полягає в колі обов'язків (основні чи службові) та ставленні до них правопорушника (сумлінному чи несумлінному).

Враховуючи норми Закону України «Про державну службу», Присяга державних службовців передбачає покладення на них обов'язків не тільки юридичного змісту (суворо дотримуватися Конституції та законів України тощо), але і морального змісту (високо нести звання державного службовця, сумлінно яконувати свої обов'язки). Включення моральних обов'язків у зміст Присяги надає їм юридичного значення, порушення таких обов'язків є порушенням присяги та тягне за собою припинення державної служби.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Дисциплінарний статут митної служби України» службова дисципліна в митній службі України полягає в безумовному виконанні посадовими особами митної служби службових обов'язків, а також у реалізації прав та додержанні обмежень і заборон, установлених законодавством з питань проходження служби в митних органах і ґрунтується на особистій відповідальності за доручену справу та на засадах єдиноначальності і централізації управління.

Згідно ст. 21 Закону України «Про Дисциплінарний статут митної служби України» порушення службової дисципліни - це протиправне, винне (умисне чи необережне) діяння (дія чи бездіяльність) посадової особи митної служби, тобто невиконання урочистого зобов'язання посадових осіб митної служби, зокрема, невиконання або неналежне виконання нею своїх службових обов'язків, перевищення повноважень, порушення обмежень і заборон, установлених законодавством з питань проходження служби в митних органах, або вчинення інших дій, які дискредитують не тільки посадову особу митної служби, а й митну службу України.

Статтями 22 та 28 Дисциплінарного статуту митної служби України передбачено перелік діянь, які є порушеннями службової дисципліни і встановлено вичерпний перелік випадків, в яких до посадової особи митної служби може застосовуватися дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення.

Таким чином, щоб порушення могло бути кваліфіковане (визначене) як порушення присяги, воно повинно бути більш тяжким, більш суттєвим, ніж порушення щодо невиконання чи неналежного виконання службових обов'язків, яке є підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності, в тому числі і у вигляді звільнення.

Припинення перебування особи на державній службі внаслідок порушення Присяги державного службовця є публічно-правовою санкцією, що має наслідком не лише звільнення особи з займаної посади, але й обмежує право особи на доступ до державної служби в майбутньому. Відтак, звільнення особи з цієї підстави є більш суворим покаранням, аніж звільнення з митного органу за вчинення дисциплінарного правопорушення.

Звільнення за порушення присяги - це найсуворіший захід відповідальності державного службовця, що вчинив діяння, несумісне з продовженням державної служби на будь-якій посаді у будь-якому державному органі, яке є більш значущим та істотним, ніж дисциплінарне правопорушення, а тому воно повинно застосовуватися у випадках, коли інші заходи відповідальності, зокрема, дисциплінарної, є недостатніми.

Виходячи з аналізу спірних правовідносин та з урахуванням тяжкості вчиненого позивачем порушення, (порушення Присяги державного службовця виявилося у несумлінному виконанні службових обов'язків, та невідповідності займаній посаді за моральними та діловими якостями державного службовця як суб'єкта зі спеціальним статусом), колегія суддів приходить до висновку, що в даному випадку норми Дисциплінарного статуту митної служби України не підлягають застосуванню, між тим, звільнення позивача не є видом застосування до нього дисциплінарного стягнення, а є наслідком порушення ним Присяги державних службовців, що становить самостійну підставу припинення державної служби, встановлену Законом України «Про державну службу».

З урахуванням наведеного колегія суддів зазначає, що оскільки припинення перебування на державній службі не відноситься до виду дисциплінарних стягнень, вичерпний перелік яких наведено в Дисциплінарному статуті митної служби України, та не є заходом дисциплінарної відповідальності, тому суд першої інстанції, приймаючи оскаржувану постанову, помилково застосував до спірних правовідносин норми Закону України «Про Дисциплінарний статут органів митної служби України».

Між тим, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо передчасності прийняття Державною митною службою України наказу № 1875-к від 26.09.2012 «Про припинення перебування на державній службі ОСОБА_1» з займаної посади, з підстав, зазначених в поданні Харківської обласної митниці, а саме затримання ОСОБА_1 за ознаками складу злочину передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України). Крім того, в судовому засіданні представник Харківської обласної митниці пояснила, що подання, на підставі якого 26.09.2012 був виданий наказ № 1875-к «Про припинення перебування на державній службі ОСОБА_1», було прийнято на підставі протоколу обшуку від 26.09.2012 р. (а.с.85).

Статтею 62 Конституції України, передбачено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Частиною 4 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що обставини, які за законом повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Отже, доказом, який підтверджує вину особи у скоєнні злочину, є обвинувальний вирок, постановлений згідно вимог кримінального та кримінально-процесуального закону.

Аналізуючі матеріали справи, колегія суддів зазначає, що постанова про порушення кримінальної справи, на підставі якої було прийнято подання, а, як наслідок, і оскаржувані накази, не є обвинувальним вироком суду, в якому доводиться винність чи невинність особи у скоєнні злочину. Крім того, сам факт порушення проти особи кримінальної справи не дає підстав вважати цю особу такою, що порушила Присягу державного службовця. Таким чином, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про те, що постанова про порушення кримінальної справи від 25.09.2012 р. не може бути доказом вчинення позивачем дій, які стали підставою його звільнення, тому наказ Державної митної служби України від 26.09.2012 № 1875-к «Про припинення перебування на державній службі ОСОБА_1» був прийнятий з порушенням вимог діючого законодавства.

Зважаючи на те, що суд першої інстанції зробив правильний висновок про задоволення позовних вимог ОСОБА_1, але висновки суду не відповідають обставинам справи, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для зміни судового рішення суду першої інстанції в частині мотивів та підстав для відмови в задоволенню позову.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п. 2 ч.1 ст. 198, п.1 ч.1 ст. 201, ст. 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги Державної митної служби України та Харківської обласної митниці залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.11.2012р. по справі № 2а-11524/12/2070 змінити в частині мотивів та підстав задоволення позову.

В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.11.2012р. по справі № 2а-11524/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Мінаєва О.М.Судді(підпис) (підпис) Макаренко Я.М. Шевцова Н.В.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Мінаєва О.М. Повний текст ухвали виготовлений 18.03.2013 р.