Ухвала суду № 30641705, 12.03.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2013 р.Справа № 2а-13055/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Мінаєвої О.М.

Суддів: Макаренко Я.М. , Шевцової Н.В.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.12.2012р. по справі № 2а-13055/12/2070

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Бастіон-Сервіс"

до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "Бастіон-Сервіс", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень - рішень №0000202210, №0000212210 від 01.08.2012 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 26.12.2012р. по справі № 2а-13055/12/2070 адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Бастіон-Сервіс" до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень задоволено в повному обсязі. Скасовано податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби №0000202210 від 01.08.2012 року та №0000212210 від 01.08.2012 року. Стягнуто з Державного бюджету на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Бастіон-Сервіс" судовий збір в розмірі 734,59 грн.

Відповідач, Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Харкові, не погодився з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу. Свою незгоду з постановою суду обґрунтовує тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права, а саме п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6, ст. 198, п. 201,1, п. 201.4, ст. 201 Податкового кодексу України, та зазначає, що відсутній факт реального вчинення господарських операцій. Просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.12.2012р. по справі № 2а-13055/12/2070 та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Представники позивача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечували, просять залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, доводи апеляційної скарги, колегія суддів, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи встановлено, що фахівцями податкової служби було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Бастіон-Сервіс" з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Компанія "Трейд Оіл" за період з 01.02.2012 року по 29.02.2012 року, про що було складено акт №1242/2210/32236010 від 13.07.2012 року.

Під час перевірки були встановлені порушення позивачем вимог пп.138.1.1 п.138.1 ст. 138 Податкового кодексу України, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилам ведення податкового обліку, а саме за періодами: за 1 кв. 2012 року, внаслідок чого встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 75250,00 грн., в тому числі за 1 квартал 2012 року (лютий 2012 року) в сумі 75250,00 грн., п.п. 198.3, 198.4 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 71667,00 грн., в т.ч. за лютий 2012 року на суму 71667,00 грн.

На підставі вище зазначеного акту відповідачем було прийняті податкові повідомлення - рішення: №0000202210 від 01.08.2012 року, яким позивачу було збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 112875,00 грн. (основний платіж - 75250,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 37625,00 грн.) та №0000212210 від 01.08.2012 року, яким позивачу було збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 107500,50 грн. (основний платіж - 71667,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 35833,50 грн.).

Позивач, не погодившись з рішенням податкового органу, скористався правом адміністративного оскарження в порядку норм ст. 56 ПК України та звернувся зі скаргами до Державної податкової служби в Харківській області (№206 від 08.08.2012 року) та до Державної податкової служби України (№277 від 18.10.2012 року). Рішенням ДПС регіонального рівня, а в подальшому ДПС України, скаргу позивача було залишено без задоволення, відповідно рішення-повідомлення без змін.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентом ТОВ "Компанія "Трейд Оіл" підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з таких підстав.

Згідно п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 ПК України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, окрім іншого, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України. Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, або дата відвантаження товарів. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Згідно п.п. 201.1, 201.4, 201.6 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця та є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 201.10 ст. 201 вищевказаного кодексу податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підпунктом 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України визначено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до п. 138.8 ст. 138 Податкового кодексу України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається, крім іншого, з прямих матеріальних витрат, які в свою чергу складаються з вартості сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виготовленого товару, виконаної роботи, наданої послуги, придбаних напівфабрикатів та комплектувальних виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до довідки з Головного управління статистики у Харківській області №742345 вбачається, що товариство з обмеженою відповідальністю "Бастіон-Сервіс" за КВЕД займалось такими видами діяльності: 80.10 Діяльність приватних охоронних служб, 80.20 Обслуговування систем безпеки, 80.30 Проведення розслідувань, 85.32 Професійно - технічна освіта, 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля.

В перевіряємому періоді позивач мав взаємовідносини з ТОВ "Компанія "Трейд Оіл".

Як свідчать матеріали справи, між ТОВ "Бастіон-Сервіс" (постачальник) та ТОВ "Компанія "Трейд Оіл" (замовник) було укладено два договори поставки: від 27.02.2012 року та від 28.02.2012 року (а.с. 75-78, 91-96). За умовами вищевказаних договорів Постачальник зобов'язується поставити Замовнику товар, перелік якого визначений у Специфікації (а.с. 79, 95-96), яка є не від'ємною частиною договору, а Замовник зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього на умовах Договору. Предметом договорів було постачання спецодягу для охоронників та будівельні матеріали для ремонту у офісному приміщенні (п.1.1 додорів). Постачальник був зобов'язаний поставити замовнику товар та за свій рахунок здійснити навантаження, розвантаження (п. 4.1 договорів).

Реальність господарської операції між позивачем та ТОВ "Компанія"Трейд Оіл" підтверджують наявні в матеріалах справи первинні документи: податкові накладні: №99 від 29.02.2012 року на загальну суму 48000,00 грн., в т. ч. ПДВ - 8000,00 грн., №98 від 29.02.2012 року на загальну суму 50000,00 грн., в т. ч. ПДВ 8333,34 грн., №97 від 29.02.2012 року на загальну суму 50000,00 грн., в т. ч. ПДВ 8333,34 грн., №94 від 29.02.2012 року на загальну суму 50000,00 грн., в т. ч. ПДВ 8333,34 грн., №100 від 29.02.2012 року на загальну суму 48000,00 грн., в т. ч. ПДВ 8000,00 грн., №95 від 29.02.2012 року на загальну суму 46000,00 грн., в т. ч. ПДВ 7666,67 грн., №96 від 29.02.2012 року на загальну суму 50000,00 грн., в т. ч. ПДВ 8333,33 грн., №101 від 29.02.2012 року на загальну суму 50000,00 грн., в т. ч. ПДВ 8333,34 грн., №102 від 29.02.2012 року на загальну суму 38000,00 грн., в т. ч. ПДВ 6333,33 грн., (а.с. 85-89, 101-104); видаткові накладні: Фв-000097 від 29.02.2012 року, Фв-000098 від 29.02.2012 року, Фв-000094 від 29.02.2012 року, Фв-000099 від 29.02.2012 року, Фв-000100 від 29.02.2012 року, №000101 від 29.02.2012 року, №000096 від 29.02.2012 року, №000095 від 29.02.2012 року, №000102 від 29.02.2012 року (а.с. 80-84, 97-100).

Оплата за отриманий товар по вищевказаним правочинам здійснювалась в повному обсязі з поточного рахунку ТОВ "Бастіон-Сервіс", що підтверджується платіжними дорученнями: №45 від 15.03.2012 року, №92 від 15.03.2012 року, №95 від 16.03.2012 року (а.с. 124-126).

Колегія суддів зазначає, що отриманий товар згідно договору поставки від 27.02.2012 року, а саме: костюми охоронників літні, берці чоловічі, були використані позивачем в подальшій господарській діяльності, оскільки основним видом діяльності товариства позивача є надання послуг, пов'язаних з охороною державної та іншої власності, надання послуг з охорони громадян, тому у товариства виникає постійна потреба у закупівлі форми як літньої так і зимової, для здійснення працівниками позивача своїх службових обов'язків. Реальність використання будівельних матеріалів отриманих позивачем від свого контрагента за договором поставки від 28.02.2012 року, підтверджується фактом здійснення ремонту у офісному приміщенні, орендованому позивачем згідно договору найму (оренди) нежитлового приміщення №01/01-4 від 26.12.2011 року (а.с. 118-122). Ремонтні роботи проводились ТОВ "Ліга" на підставі договору підряду на ремонт офісного приміщення від 02.04.2012 року (а.с. 105-106), реальність виконання якого підтверджується актами надання - отримання виконаних робіт (послуг) (а.с. 108, 110, 112, 114, 116), кошторисами (а.с. 107, 109, 111, 113, 115, 117). Також, згідно договору майнового найму (оренди) нежитлового приміщення №01/01-4 від 26.12.2011 року, який було укладено між АТ «Учбово-виробниче об'єднання «Освіта» (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Бастіон-Сервіс" (орендатор), п. 5.1.4 даного договору, передбачено обов'язок орендатора виконати капітальний і поточні ремонти об'єкта оренди.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що надані позивачем документи підтверджують реальність господарських операцій у спірних правовідносинах.

Тому колегія суддів дійшла висновку, що наявність податкових накладних, платіжних доручень щодо сплати податку на додану вартість в ціні товару хоч і є обв'язковими підставами для визначення податкового кредиту та бюджетного відшкодування, але не є вичерпними, оскільки предметом доказування у даній справі є обставини, що підтверджують обґрунтованість визначення суми бюджетного відшкодування. Законом передбачено чіткий перелік підстав, які дають право на податковий кредит. Ці підстави дотримані позивачем в повному обсязі.

Посилання контролюючого органу, як на правомірність прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, на неможливість встановити факт сплати податку контрагентом, в тому числі і по ланцюгу до виробника, суд вважає необґрунтованими, виходячи з наступного.

Можлива несплата податків контрагентом позивача не може бути підставою для відповідальності позивача, відносно якого у справі відсутні докази його недобросовісності як платника. Доказів фактичної несплати контрагентом, а не припущення про це, відповідачем суду не надано.

Виходячи з наведеного, фактичні обставини справи підтверджують здійснення господарської діяльності між позивачем та його контрагентом ТОВ "Компанія"Трейд Оіл" і правомірність віднесення позивачем до податкового кредиту з податку на додану вартість суми витрат, відповідно до первинних бухгалтерських документів та податкових накладних, які виписані на виконання умов договорів.

Виходячи з вищенаведеного, колегією суддів не приймається довід відповідача про нікчемність здійснених правочинів між позивачем та його контрагентом.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що податковий кредит підтверджений відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського та податкового обліку та наявний зв'язок витрат позивача з його господарською діяльністю.

В силу ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем не доведено правомірності своїх рішень.

Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій, бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. При розгляді справи встановлено, що при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідач діяв необґрунтовано, без врахування всіх обставин справи та всупереч вимогам чинного законодавства.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті постанови Харківського окружного адміністративного суду від 26.12.2012р. по справі № 2а-13055/12/2070 суд дійшов вірних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.12.2012р. по справі № 2а-13055/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Мінаєва О.М.Судді(підпис) (підпис) Макаренко Я.М. Шевцова Н.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Мінаєва О.М.

Повний текст ухвали виготовлений 18.03.2013 р.