Ухвала суду № 30641656, 12.03.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2013 р.Справа № 2а-7217/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Мінаєвої О.М.

Суддів: Макаренко Я.М. , Шевцової Н.В.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Слобожанський м'ясопереробний комбінат" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.09.2012р. по справі № 2а-7217/12/2070

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Слобожанський м'ясопереробний комбінат"

до Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "Слобожанський м'ясопереробний комбінат", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби, в якому просив:

- визнати незаконними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000291522 від 27.05.2011р. за формою "Р"на суму 3,00 грн., № 0000771522 від 02.12.2011р. за формою "В4" на суму 2952333,00 грн., № 0000502311 від 10.02.2012р. за формою "В4" на суму 2948120,00 грн., складені Чугуївською об'єднаною державною податковою інспекцією Харківської області Державної податкової служби.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2012 р. по справі №2а-7217/12/2070 адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Слобожанський м'ясопереробний комбінат" до Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби про визнання незаконними, скасування податкових повідомлень-рішень задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення-рішення Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби № 0000291522 від 27.05.2011р. за формою "Р" на суму 3,00 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Позивач не погодився з постановою Харківського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2012 р. по справі №2а-7217/12/2070, подав апеляційну скаргу. Свою незгоду з постановою суду обґрунтовує тим, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми пп. 7.4.1 п. 7.4, пп. 7.7.1 п. 7.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», та п. 1.20 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Крім того, суд першої інстанції до спірних правовідносин неоднаково застосував одні і ті ж самі норми чинного законодавства, а саме суд першої інстанції скасував податкове повідомлення-рішення № 0000291522 від 27.10.2011 р., проте залишив без змін податкове повідомлення-рішення № 0000771522 від 02.12.2011 р., хоча зазначені рішення винесені ДПІ з однаковим порушенням процедури. Просить змінити постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2012 р. по справі №2а-7217/12/2070 в частині залишення без змін податкових повідомлень-рішень № 0000771522 від 02.12.2011 р. за формою «В4», № 0000502311 від 10.02.2012 р. за формою «В4», та визнати незаконними і скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000771522 від 02.12.2011 р. за формою «В4» на суму 2952333, 00 грн. і № 0000502311 від 10.02.2012 р. за формою «В4» на суму 2948120,00 грн., винесених Чугуївською ОДПІ.

В судовому засіданні представники позивача підтримали доводи, наведені в апеляційній скарзі та просили задовольнити її в повному обсязі.

В судовому засіданні представник відповідача проти апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

З матеріалів справи встановлено, що Чугуївською ОДПІ 22.11.2011 р. проводилась позапланова документальна невиїзна перевірка, за результатами якої складено акт документальної позапланової невиїзної перевірки від 22.11.2011р. № 899/1522/35157859 (том 1 а.с.51-55), в якому зазначено про порушення позивачем п.п. 200.1, 200.3, 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України внаслідок неврахування в податковій звітності з податку на додану вартість за період з квітня 2011р. по вересень 2011р. висновків актів перевірок № 46/2311/35157859 від 19.01.2011р. та № 401/1522/35157859 від 05.05.2011р., і зроблено висновок про завищення суми від'ємного значення податку на додану вартість та неправомірне його відображення в розмірі 2952333,00 грн. в кожному з вказаних періодів. З наявної в матеріалах справи копії акту перевірки № 899/1522/35157859 від 22.11.2011р. вбачається, що він підписаний директором та головним бухгалтером ТОВ "Слобожанський м'ясокомбінат" без зауважень. Судом з'ясовано, що на підставі висновків акту перевірки № 899/1522/35157859 від 22.11.2011р. та згідно з п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України Чугуївською ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення № 000771522 від 02.12.2011р. (том 1, а.с.89) про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за вересень 2011 р. на 2952333,00 грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції в розмірі 1,00 грн. відповідно до п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України.

Відповідно до матеріалів справи, Чугуївською ОДПІ з 16.01.2012 р. по 24.01.2012 р. проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2010р. по 31.12.2011р., результати якої оформлено актом № 55/2311/35157859 від 31.01.2012р. (том 1, а.с.58-87). Висновками акту № 55/2311/35157859 від 31.01.2012р. встановлено порушення п. 200.1, п. 200.3, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України внаслідок неврахування в податковій звітності з податку на додану вартість висновків актів перевірок № 46/2311/35157859 від 19.01.2011р., № 401/1522/35157859 від 05.05.2011р. про завищення суми від'ємного значення податку на додану вартість в розмірі 2952333,00 грн., що призвело до завищення суми від'ємного значення податку на додану вартість за грудень 2011р. в сумі 2948120,00 грн. та заниження податку на додану вартість за жовтень, листопад та грудень 2011р. на загальну суму 4114,00 грн. В ході розгляду справи встановлено, що на підставі висновків акту перевірки № 55/2311/35157859 від 31.01.2012р. та згідно з п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0000502311 від 10.02.2012р. (том1 а.с.90) про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за грудень 2011р. на 2948120,00 грн. та № 0000492311 від 10.02.2012р. (том 2, а.с.134) про визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 5142,00 грн., з яких 4114,00 грн. - за основним платежем та 1028,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Позивач вважає, що податкові повідомлення-рішення за наслідками цих двох перевірок підлягають скасуванню через те, що платник податків не зобов'язаний відображати в податковій звітності результати проведених щодо нього перевірок в разі, якщо податкові повідомлення-рішення за їх наслідками не виносилися. При цьому позивач посилається на пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України, у відповідності до якого на контролюючий орган покладено обов'язок самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках. У разі, коли сума грошового зобов'язання платника податків розраховується контролюючим органом або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, то відповідно до вимог п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Оскільки за наслідками попередніх перевірок податкові повідомлення-рішення не надсилались, позивач вважає, що не був зобов'язаний коригувати свою податкову звітність з врахуванням висновків.

Колегія суддів не погоджується з доводами позивача про відсутність обов'язку платника податків відображати в податковій звітності результати проведених щодо нього органами державної податкової служби перевірок. Відповідно до Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, який затверджений наказом ДПА України № 41 від 25.01.2011р. (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.02.2011р. за № 197/18935), так і затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 1492 від 25.11.2011р. (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.12.2011р. за № 1490/20228), рядок 21.3 передбачений для відображення збільшення або зменшення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) за результатами камеральної чи документальної перевірки, проведеної органом державної податкової служби. За таких обставин неврахування в податковій звітності з податку на додану вартість результатів перевірок, проведеної органом державної податкової служби, слід вважати порушенням встановленого порядку заповнення і подання такої звітності.

Перевірками від 22.11.2011 р. та від 31.01.2012 р. встановлено неврахування висновків перевірки, що відбулася 29.11.2010 р., якою, згідно висновків акту № 46/2311/35157859 від 19.01.2011р. (том 1, а.с.11-44) перевірки встановлено порушення позивачем пп. 7.4.1 п. 7.4, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", що призвело до завищення суми від'ємного значення податку на додану вартість в травні 2009р. на 2807330,00 грн. та у вересні 2009р. на 145003,00 грн., а також перевірки, що відбулася 05.05.2011 р., за висновками якої (том 1, а.с.45-48) встановлено порушення позивачем п. 198.3 ст. 198 та п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого зменшено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у сумі 2952333 грн. за жовтень 2010 р., у сумі 2952333 грн. за листопад 2010 р., у сумі 2952333 грн. за грудень 2010 р., у сумі 2952333 грн. за січень 2011 р., у сумі 2952333 грн. за лютий 2011 року, у сумі 2952333 грн. за березень 2011 року.

Висновки цих перевірок грунтувалися на наступних фактичних обставинах.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до протоколу загальних зборів учасників ТОВ "Слобожанський м'ясокомбінат" № 2 від 07.10.2008р. (том 3 а.с.7-13) до статуту позивача внесено зміни, обумовлені збільшенням статутного капіталу за рахунок внесення ТОВ юридична фірма "Контракт-92" до статутного фонду ТОВ "Слобожанський м'ясокомбінат" комплексу будівель та споруд забійного цеху загальною вартістю 8958770,88 грн., в т.ч. ПДВ - 1493128,48 грн., та майна загальною вартістю 8755229,12 грн., в т.ч. ПДВ - 1459204,85 грн. Факт отримання позивачем комплексу будівель та споруд забійного цеху та майна підтверджується актом приймання-передачі майна до статутного капіталу № 1 від 06.02.2009р. (том 3, а.с.14-15), щодо вказаного майна між сторонами також складено акти № 1 від 06.02.2009р. (том 4, а.с.48) та № 3 від 28.02.2009р. (том 4, а.с.50).

В ході розгляду справи судом з'ясовано, що комплекс будівель та споруд забійного цеху, а також майно були отримані ТОВ "Слобожанський м'ясокомбінат" для використання у власній господарській діяльності, пов'язаної з забоєм худоби та виробництвом м'ясопродуктів, а ТОВ юридична фірма "Контракт-92" в обмін на них отримало корпоративні права в обсязі 99,24 % статутного фонду позивача. Суд відзначає, що на час вчинення операції з передачі комплексу будівель та споруд забійного цеху та майна ТОВ юридична фірма "Контракт-92" та позивач були по відношенню один до одного пов'язаними особами в розумінні п. 1.26 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", як особи, яка здійснює контроль над платником податку та яка контролюється таким платником податку внаслідок володіння найбільшою часткою статутного капіталу, що не заперечується позивачем (том 3, а.с.1-а.с.2).

Як свідчать матеріали справи, за зазначеною операцією від ТОВ юридична фірма "Контакт-92" позивачем отримано податкові накладні від 28.02.2009р. № 2, № 4 - № 38 (том 1, а.с.189-а.с.224) на загальну суму 17714000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 2952333,33 грн., які були включені ТОВ "Слобожанський м'ясокомбінат" до складу податкового кредиту з податку на додану вартість та збільшили суму від'ємного значення податку.

Для підтвердження відомостей щодо взаємовідносин позивача з ТОВ юридична фірма "Контракт-92" Чугуївською ОДПІ направлено запит № 3036/7/23-032 від 02.12.2010р. до ДПІ у Ленінському районі м. Харкова, яка листом № 6029/7/23-314 від 14.12.2010р. (том 4, а.с.51-а.с.54) повідомила про неможливість проведення перевірки ТОВ юридична фірма "Контракт-92" у зв'язку з банкрутством останнього та про неправомірне декларування ним сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість в значних розмірах протягом часу здійснення господарської діяльності.

Відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ТОВ юридична фірма "Контракт-92" припинено в якості юридичної особи 20.11.2009р. (том.1, а.с.231). Тобто, матеріалами справи підтверджено, що ТОВ юридична фірма "Контракт-92", надавши позивачу в лютому 2009 р. податкові накладні за цією господарською операцією, в листопаді 2009 р. була припинена як юридична особа в зв'язку з визнанням її банкрутом. Згідно відомостей, отриманих від ДПІ в Ленінському районі, остання податкова звітність з податку на додану вартість подавалася ТОВ юридична фірма "Контракт-92" за лютий 2009 р. Доказів сплати до бюджету податкових зобов'язань за данною операцією ТОВ ЮФ «Контракт-92», до матеріалів справи не надано.

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, податковий кредит - це сума, на яку платник податків має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно пп.7.4.1, п. 7.4 Закону України «Про податок на додану вартість», що був чинний на момент виникнення спірних правовідносин, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг, але не вище рівня звичайних цін у разі якщо у разі договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності

платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів у тому числі необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподаткованих операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовувалися в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податковго періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковані операції протягом такого звітного податкового періоду.

В ході розгляду справи колегією суддів встановлено, що комплекс будівель та споруд забійного цеху, а також майно на загальну суму 17714000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 2952333,33 грн., які ТОВ юридична фірма "Контракт-92" в лютому 2009р. внесло до статутного фонду позивача, були попередньо придбані у ТОВ "Слобожанський продкомбінат" в червні 2008р. за договорами від 02.06.20008р. № 01/06-08, № 02/06-08 та від 22.06.2008р. (том 4 а.с.39-47) на загальну суму 870019,42 грн., в т.ч. ПДВ - 145003,24 грн., про що ТОВ "Слобожанський продкомбінат" повідомило Чугуївську ОДПІ листом від 10.12.2010р. № 106 (том 4 а.с.55). Таким чином, за наслідком дослідження руху майна по ланцюгу постачання встановлено, що різниця між вартістю одних і тих же основних фондів та майна придбаних ТОВ юридична фірма "Контракт-92" у ТОВ "Слобожанський продкомбінат", а потім внесених до статутного фонду позивача, склала 16843981,00 грн., в т.ч. ПДВ - 2807330,00 грн. Крім того, колегія суддів звертає увагу, що згідно з умовами договору від 02.06.2008р. (том 1 а.с.242) комплекс будівель та споруд забійного цеху був придбаний ТОВ юридична фірма "Контракт-92" у ТОВ "Слобожанський продкомбінат" за 440000,00 грн., натомість загальна вартість вказаного майна згідно з довідкою-характеристикою, виданою Комунальним підприємством "Чугуївське міжміське бюро технічної інвентаризації" від 12.03.2008р. за № 532 (про що зазначено в самому договорі) складає 995360,31 грн.

Стосовно обгрунтування ціни внесенного до статутного фонду майна і споруд, колегія суддів зазначає наступне. Позивач пояснив в ході судового розгляду, що оцінка вартості майна не проводилась, а дана операція незалежно від зависокої вартості майна є економічно виправданою, оскільки передбачає обмін комплексу будівель та споруд забійного цеху та майна на корпоративні права, а не їх придбання за кошти. Пояснення з цього приводу не були надані посадовими особами ТОВ "Слобожанський м'ясокомбінат" також і в ході проведення перевірки відповідачем, про що зазначено на сторінці 22 акту перевірки № 46/2311/35157859 від 19.01.2011р. (том1, а.с.32).

Згідно із п. 1.18 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" звичайні ціни розуміються та застосовуються за правилами, визначеними п. 1.20 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

За приписами пп. 1.20.1 п. 1.20 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін. Справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг).

Положеннями пп. 1.20.2 п. 1.20 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачено, що для визначення звичайної ціни використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Однак, при цьому необхідно враховувати, чи є умови таких договорів співставними, важливе значення також мають і властивості товарів, які є предметом купівлі-продажу. Колегія суддів зазначає, що при визначенні звичайної ціни на об'єкт нерухомості слід враховувати такі умови, як його місце розташування, фізичний стан, а також те, чи здійснювалось поліпшення такого об'єкта. Звичайна ціна об'єкта нерухомості не може бути визначена без належної оцінки зазначених економічних чинників.

Відповідно до пп. 1.20.8 п. 1.20 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом. При проведенні перевірки платника податку податковий орган має право надати запит, а платник податку зобов'язаний обґрунтувати рівень договірних цін або послатися на норми абзацу першого підпункту 1.20.1 цього пункту.

З огляду на встановлені в ході судового розгляду обставини колегія суддів вважає, що відповідачем дотримані вимоги пп. 1.20.2 та пп. 1.20.8 п. 1.20 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та доведено факт порушення ТОВ "Слобожанський м'ясокомбінат" пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", що призвело до завищення податкового кредиту та суми від'ємного значення податку на додану вартість.

Стосовно доводів відповідачів в апеляційній скарзі про неправомірність податкових повідомлень рішень через подвійне включення до податкового обліку одних і тих же сум колегія суддів зазначає наступне, оскільки оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями № 000771522 від 02.12.2011р. та № 0000502311 від 10.02.2012р. зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість податкових декларацій за різні податкові періоди (вересень та грудень 2011р. відповідно), а позивачем в податковій звітності не враховувались результати проведених Чугуївською ОДПІ перевірок, таким чином, суд першої дійшов правильного висновку про те, що доводи ТОВ "Слобожанський м'ясокомбінат" про подвійне виключення до податкового обліку одних і тих же сум є необґрунтованими.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій, бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи прийняті вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. При розгляді справи встановлено, що при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відповідач діяв обґрунтовано, з врахуванням всіх обставин справи.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті постанови Харківського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2012 р. по справі №2а-7217/12/2070 суд дійшов правильних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Слобожанський м'ясопереробний комбінат" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.09.2012р. по справі № 2а-7217/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Мінаєва О.М.Судді(підпис) (підпис) Макаренко Я.М. Шевцова Н.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Мінаєва О.М.

Повний текст ухвали виготовлений 18.03.2013 р.