Ухвала суду № 30639894, 19.02.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 лютого 2013 року м. Київ К/9991/47486/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя судді Муравйов О. В. Вербицька О. В. Маринчак Н. Є. розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргуДержавної податкової інспекції у Бородянському районі Київської області Державної податкової служби на постанову та ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 07.02.2012 року Київського апеляційного адміністративного суду від 12.06.2012 рокуу справі№ 2-а-4408/11/1070за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Славянський дом»до Державної податкової інспекції у Бородянському районі Київської областіпровизнання бездіяльності протиправною та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 07.02.2012 року у справі № 2-а-4408/11/1070, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.06.2012 року, позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Бородянському районі Київської області № 0000292300 від 25.03.2011 року у частині визначення податкового зобов'язання в сумі 127 660,80 грн. та штрафних фінансових (санкцій) в розмірі 31 15,25 грн.

Не погоджуючись із судовими рішеннями у справі, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, прийняти нову постанову про відмову в позові. Свої вимоги заявник обґрунтовує порушенням судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, п. 4.1 ст. 4, пп. пп. 7.2.1, 7.2.3, п. 7.2 ст. 7 закону України «Про податок на додану вартість».

З наданих відповідачем документів вбачається, що в силу положень ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України Державна податкова інспекція у Бородянському районі Київської області підлягає заміні її правонаступником Державною податковою інспекцією у Бородянському районі Київської області Державної податкової служби.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за результатами проведеної Державною податковою інспекцією у Бородянському районі Київської області планової виїзної перевірки ТОВ «Славянський дом»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 року по 31.12.2010 року, складено акт № 193/23-30684452 від 16.03.2011 року, в якому зафіксовано порушення позивачем п. 4.1 ст. 4, пп. 7.2.1 п. 7.2, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст. ст. 203, 215, 216, 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог законодавства в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р»від 25.03.2011 року № 0000292300, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 162 701,25 грн., в тому числі 130 161,00 грн. за основним платежем та застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 32 540,25 грн.

Згідно з пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 цього Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Судами першої та апеляційної інстанцій на підставі дослідження наявних доказів встановлено реальність здійснення господарських операцій по виконанню договору № 290410 від 29.04.2010 року, укладеного позивачем з ТОВ «Ідеалплюсінвест», їх безпосередню пов'язаність з господарською діяльністю позивача, наявність поставленого товару та проведення оплати за нього.

Податкові накладні, видані, виписані вказаним контрагентом, що на момент укладення та виконання договору був зареєстрований платником ПДВ, відповідають вимогами законодавства.

Вищенаведене спростовує посилання податкового органу на нікчемність спірного правочину.

Враховуючи положення п. 4.1 ст. 4, пп. 7.2.1 п. 7.2, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»та те, що в порушення ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України податковим органом не доведено обґрунтованість висновків про безтоварність спірних операцій, колегія суддів вважає, що податкове повідомлення-рішення від 25.03.2011 року № 0000292300 в частині збільшеного позивачу грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 127 660,80 грн. та застосованих штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 31 915,25 грн. підлягає скасуванню.

Також обґрунтованим є висновок судів першої та апеляційної інстанцій про відмову в задоволенні позовних вимог в частині скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення щодо збільшення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 2 500,00 грн. та застосованих штрафних (фінансових) санкцій в сумі 625,00 грн. через порушення п. 4.1 ст. 4 Закону «Про податок на додану вартість»з огляду на заниження позивачем бази оподаткування податком на додану вартість на зазначену суму в грудні 2010 року.

Доводи касаційної скарги щодо недоведеності реальності спірних господарських операцій викладеного не спростовують, а зводяться до переоцінки встановлених судами обставин, що відповідно до ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України не віднесено до повноважень суду касаційної інстанції.

За таких обставин підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Керуючись ст. ст. 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Замінити Державну податкову інспекцію у Бородянському районі Київської області правонаступником Державною податковою інспекцією у Бородянському районі Київської області Державної податкової служби.

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Бородянському районі Київської області Державної податкової служби відхилити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 07.02.2012 року, та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12.06.2012 року у справі № 2-а-4408/11/1070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О. В. Муравйов

Судді О. В. Вербицька

Н. Є. Маринчак