Ухвала суду № 30639744, 21.03.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 березня 2013 року м. Київ К/9991/9440/11

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Маринчак Н.Є., Усенко Є.А.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу споживчого товариства "Живиця"

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 01.02.2011

у справі № 2-а-7937/10/1070

за позовом регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Київській області (далі -Департамент)

до споживчого товариства "Живиця"

про стягнення фінансових санкцій.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2010 року Департамент звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив стягнути зі споживчого товариства «Живиця»6800 грн. фінансових санкцій.

Постановою названого суду від 26.10.2010 у позові відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 01.02.2011 зазначене рішення суду першої інстанції скасовано; позов задоволено; з відповідача стягнуто оспорювану суму фінансових санкцій.

У касаційній скарзі до Вищого адміністративного суду України споживче товариство «Живиця»просить скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення Київського окружного адміністративного суду зі спору як скасоване помилково. В обґрунтування касаційних вимог скаржник зазначає, що орендований ним магазин підпадає під визначення закладу громадського харчування, в якому дозволено продаж алкогольних напоїв на розлив.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення касаційних вимог з урахуванням такого.

Судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що в ході проведення Департаментом позапланової виїзної перевірки належного відповідачеві магазину з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами (оформленої актом від 07.07.2010 № 270/32-2/33094525), контролюючим органом було виявлено факт продажу відповідачем алкогольних напоїв на розлив у магазині, що не має статусу закладу громадського харчування.

Наведена обставина стала підставою для притягнення відповідача до відповідальності у вигляді штрафу в сумі 6800 грн. за рішенням про застосування фінансових санкцій від 20.07.2010.

Згідно з частиною шостою статті 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці дозволяється тільки суб'єктам господарювання громадського харчування та спеціалізованим відділам, що мають статус суб'єктів господарювання громадського харчування, суб'єктів господарювання з універсальним асортиментом товарів.

Порядок здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями врегульовано Правилами роздрібної торгівлі алкогольними напоями, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 30.07.1996 № 854 (далі -Правила).

Відповідно до абзацу другого пункту 2 Правил роздрібна торгівля алкогольними напоями здійснюється через спеціалізовані підприємства, в тому числі фірмові, спеціалізовані відділи (секції) підприємств з універсальним асортиментом продовольчих товарів, підприємства чи спеціалізовані відділи (секції) магазинів споживчої кооперації, а також підприємства громадського харчування.

Продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці здійснюється тільки підприємствами громадського харчування та спеціалізованими відділами підприємств, що мають статус підприємств громадського харчування, підприємств з універсальним асортиментом товарів (пункт 22 Правил).

Оскільки, як вбачається з установлених судами обставин справи, магазин відповідача не є спеціалізованим підприємством у розумінні статті 15-3 Закону

та пунктів 2, 22 Правил та не має статусу підприємства громадського харчування, то відповідач не мав права здійснювати в ньому продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці.

А відтак суд апеляційної інстанції цілком обґрунтовано визнав законним застосування до споживчого товариства «Живиця»оспорюваної суми штрафних санкцій та правомірно задовольнив позовні вимоги.

Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції вважає, що апеляційний суд з достатньою повнотою встановив фактичні обставини справи на підставі повного та всебічного дослідження поданих сторонами доказів у їх сукупності та взаємозв'язку, з урахуванням доводів Департаменту та споживчого товариства «Живиця», на які вони посилалися в обґрунтування своїх вимог та заперечень.

Норми матеріального права застосовані правильно, порушень норм процесуального права, які є підставою для скасування судових актів, апеляційним судом не допущено, а тому оскаржувана постанова скасуванню не підлягає.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 220, 2201, 223, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу споживчого товариства "Живиця" відхилити.

2. Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 01.02.2011 у справі № 2-а-7937/10/1070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:Н.Є. Маринчак Є.А. Усенко