Ухвала суду № 30639755, 02.04.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 квітня 2013 року м. Київ К-41114/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.

Суддів Моторного О.А.

Рибченка А.О.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Білопілля Агро» на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.11.2010 року та постанову Сумського оружного адміністративного суду від 03.06.2010 року по справі № 2а-3618/10/1870 за позовом Сумської міжрайонної державної податкової інспекції до Товариства з обмеженою відповідальністю «Білопілля Агро» про стягнення податкової заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Сумська міжрайонна державна податкова інспекція звернулась до суду з адміністративним позовом до ТОВ «Білопілля Агро» про стягнення 1173 грн. 54 коп. податкової заборгованості.

Постановою Сумського оружного адміністративного суду від 03.06.2010 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.11.2010 року у даній справі позов задоволено з огляду на правомірність заявлених вимог.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального права та без належного врахування всіх обставин справи.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що як вбачається з акту про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової звітності №316/15/35103599 від 22 жовтня 2008 року, відповідач в порушення пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України від 21.12.2000 року №2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі - Закон №2181-III) не подав податкові декларації за березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень 2008 року.

Задовольняючи позов, суди виходили з наступних мотивів, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до пп. 17.1.1 п. 17 ст. 17 Закону №2181-III платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Сумською МДПІ податковим повідомленням-рішенням № 0000791555/0 від 24 жовтня 2008 року згідно з пп. 17.1.1 п. 17 ст. 17 Закону №2181-III та на підставі вищевказаного акту перевірки визначено ТОВ «Білопілля Агро» суму податкового зобов'язання в розмірі 1190 грн. Станом на 01 листопада 2008 року у відповідача була переплата в сумі 17 грн. 38 коп. З урахуванням переплати, сума штрафних санкцій ТОВ «Білопілля Агро» становить 1172 грн. 62 коп.

Вказане податкове повідомлення-рішення оскаржувалося відповідачем в Господарському суді Сумської області, проте постановою Господарського суду Сумської області № АС10/761-08 від 26 березня 2009 року в частині визнання нечинним податкового повідомленням-рішенням № 0000791555/0 від 24 жовтня 2008 року ТОВ «Білопілля Агро» було відмовлено. Вказана постанова ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2009 року залишена без змін.

Позивачем, на виконання приписів п.п.6.2.1 п.6.2. ст.6 Закону №2181-III, вживалися заходи щодо погашення узгодженого зобов'язання шляхом надсилання на адресу відповідача відповідних податкових вимог.

Відповідно до пп. 16.1.1 п. 16.1 ст. 16 Закону №2181-III після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, за відповідачем на момент розгляду справи залишається податкова заборгованість у розмірі 1173 грн. 54 коп.

Враховуючи вищезазначене, суди дійшли вірного висновку, що вимоги позивача щодо стягнення з ТОВ «Білопілля Агро» податкової заборгованості у розмірі 1173 грн. 54 коп. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 3 ст. 2201 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Білопілля Агро» відхилити.

Ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.11.2010 року та постанову Сумського оружного адміністративного суду від 03.06.2010 року по справі № 2а-3618/10/1870 залишити без змін.

Справу повернути до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили та може бути переглянута Верховним Судом України в порядку передбаченому ст. ст. 235 - 239, ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий Голубєва Г.К.Судді Моторний О.А. Рибченко А.О.