ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"28" березня 2013 р. м. Київ К-28044/10
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Степашка О.І.
Суддів Островича С.Е.
Федорова М.О.
за участю:
секретаря Бовкуна В.В.
представника відповідача Пащенка В.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва
на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 30.04.2009
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20.07.2010
у справі № 2-а-263/09/0270
за позовом Закритого акціонерного товариства «Укрметалпостач»
до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва
про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення- рішення
ВСТАНОВИВ:
Закрите акціонерне товариство «Укрметалпостач» (далі по тексту - позивач, ЗАТ «Укрметалпостач») звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва (далі по тексту - відповідач, ДПІ у Голосіївському районі м. Києва) про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 18.10.2006 №0000932309/09.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 30.04.2009, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.07.2010, позов задоволено.
В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального права.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем була проведена документальна невиїзна (камеральна) перевірка з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (на рахунок платника в банку) в періоди за вересень, жовтень, грудень 2005 року, та січень 2006 року, за результатами якої складено акт від 16.10.2006 №622/1-23-09-32822758.
В акті перевірки зазначено порушення позивачем вимог пп.7.2.7 п. 7.2, пп. 7.3.1 п. 7.3, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».
На підставі висновків акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.10.2006 №0000932309/09 про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ в сумі 1697901,00 грн.
Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.
Відповідно до п. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу», органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ.
З матеріалів справи вбачається, що податковим органом в період з 13.06.2006 по 11.07.2006 проведено виїзну планову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства в період з 01.01.2005 по 31.03.2006, внаслідок якої складено акт перевірки від 14.07.2006 №432/1-23-01-32822728, щодо правильності розрахунку та правомірності заявлених сум ПДВ до відшкодування в період за вересень, жовтень, грудень 2005 року, січень 2006 року.
Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва 16.10.2006 проведено невиїзну документальну перевірку в період за вересень, жовтень, грудень 2005 року, січень 2006 року.
Згідно вимог пп. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», протягом 30 днів наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзду перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом також строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника податку для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.
Відповідно до складеного акту від 16.10.2006 №622/1-23-09-32822758, документальна невиїзна (камеральна) перевірка проводилась: по декларації за вересень 2005 року, поданої до податкового органу 20.10.2005, за жовтень 2005 року поданої до податкового органу 21.11.2005, за грудень 2005 року поданої до податкового органу 20.01.2006, за січень 2006 року поданої до податкового органу 20.02.2006.
Судами встановилено, що відповідач фактично двічі здійснив перевірку одного і того ж суб'єкта господарювання з того ж предмету повірки за той же період.
Акти перевірки складено з порушенням строку для проведення таких перевірок, а тому, як вірно зазначено судами, податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі неправомірно проведених перевірок, отже підлягає скасуванню.
Судами вірно не взято до уваги твердження відповідача, щодо порушення позивачем пп. 7.2.1, пп. 7.2.3 п. 7.2, пп. 7.3.1 п. 73 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки оригінали первинних документів можуть бути пред'явленні податковому органу за місцезнаходження суб'єкта підприємницької діяльності при проведені виїзних перевірок (або вилучені при проведенні арешту активів платника податків на підставі рішення суду) та надаватися податковому органу за запитом копії таких документів для проведення невиїзних перевірок. В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження відповідних документів у позивача.
Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що в порушення вимог Закону України «Про державну податкову службу» та Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України №327 від 10.08.2005, відповідачем не вжито заходів, щодо повідомлення позивача про проведення вищезазначених перевірок та необхідність подання відповідних документів.
Правомірність віднесення до податкового кредиту сум податку на додану вартість заявлених до відшкодування в період за вересень, жовтень, грудень 2005 року, січень 2006 року, спростовується висновками викладених в акті перевірки від 14.07.2006 №432/1-23-01-32822728, а тому вимоги відповідача є необґрунтованими.
Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та надано їм правильну юридичну оцінку. Порушень норм матеріального права, які могли б призвести до зміни чи скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва залишити без задоволення.
Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 30.04.2009 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20.07.2010 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.
Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)С.Е. Острович (підпис)М.О. Федоров З оригіналом згідно Помічник судді О.Я. Меньшикова
Судове рішення № 30639668, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 28.03.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2-а-263/09/0270. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: