Ухвала суду № 30639599, 19.03.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 березня 2013 року м. Київ К-28854/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Голубєвої Г.К.

Приходько І.В.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Крижопільської міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області

на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 26 червня 2009 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2010 року

у справі № 2-а-1793/09/0270

за позовом Споживчого товариства «Крижопільське районне споживче товариство»

до Крижопільської міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 26 червня 2009 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2010 року, позов Споживчого товариства «Крижопільське районне споживче товариство»(позивач) до Крижопільської міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області (відповідач) задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 4630000012350/0 від 09 лютого 2009 року. Стягнуто з Державного бюджету України на користь СТ «Крижопільське районне споживче товариство»судові витрати в розмірі 3,40 грн.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями у справі, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі, Крижопільська МДПІ Вінницької області, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 26 червня 2009 року, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2010 року та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем проведено планову виїзну перевірку СТ «Крижопільське районне споживче товариство»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 жовтня 2005 року по 30 вересня 2008 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2005 року по 30 вересня 2008 року, за результатами якої складено акт № 2/23/01740779 від 05 лютого 2009 року.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 4630000012350/0 від 09 лютого 2009 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 186 978,00 грн. (124 652,00 грн. -основний платіж, 62 326,00 грн. -штрафні (фінансові) санкції).

За результатами адміністративного оскарження, податкове повідомлення-рішення № 4630000012350/0 від 09 лютого 2009 року залишено без змін.

Перевіркою встановлено порушення позивачем підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі -Закон № 334/94-ВР) у зв'язку з невключенням до складу валового доходу вартості безоплатно наданих Споживчим товариством «Колос»основних засобів.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Підпунктом 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону № 334/94-ВР передбачено, що валовий доход включає доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Згідно з пунктом 1.23 статті 1 Закону № 334/94-ВР безоплатно надані товари -це: товари, що надаються платником податку згідно з договорами дарування, іншими договорами, які не передбачають грошової або іншої компенсації вартості таких матеріальних цінностей і нематеріальних активів чи їх повернення, або без укладення таких угод; товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею в її виробничому або господарському обороті.

Як встановлено судами, позивач є власником основних засобів, вилучених у СТ «Колос», які, в свою чергу, були закріплені за останнім на праві оперативного управління.

Відповідно до частин 1, 2 статті 137 Господарського кодексу України правом оперативного управління у цьому Кодексі визнається речове право суб'єкта господарювання, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом) для здійснення некомерційної господарської діяльності, у межах, встановлених цим Кодексом та іншими законами, а також власником майна (уповноваженим ним органом).

Власник майна, закріпленого на праві оперативного управління за суб'єктом господарювання, здійснює контроль за використанням і збереженням переданого в оперативне управління майна безпосередньо або через уповноважений ним орган і має право вилучати у суб'єкта господарювання надлишкове майно, а також майно, що не використовується, та майно, що використовується ним не за призначенням.

З огляду на викладене, у позивача відсутні підстави для включення до складу валового доходу відповідно до підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону № 334/94-ВР вартості вилучених з оперативного управління СТ «Колос»основних засобів, з огляду на те, що вказані основні засоби не є безоплатно наданими в розумінні пункту 1.23 статті 1 Закону № 334/94-ВР, а є вилученими з оперативного управління СТ «Колос», тобто спірна операція відбулась в межах одного власника.

За наведених обставин, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до зміни чи скасування постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 26 червня 2009 року та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2010 року. Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Крижопільської міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області відхилити, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 26 червня 2009 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Голубєва Г.К.

Приходько І.В.