Ухвала суду № 30639321, 27.03.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"27" березня 2013 р. м. Київ К-25782/10

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Нахімовському районі міста Севастополя на постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2010 по справі №2а-997/09/2770 за позовом Приватного підприємства «Цеоліт» до Державної податкової інспекції у Нахімовському районі міста Севастополя про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія:

В С Т А Н О В И Л А :

На розгляд суду передано вимоги Приватного підприємства «Цеоліт» (далі-ПП «Цеоліт», позивач) до Державної податкової інспекції у Нахімовському районі міста Севастополя (далі-ДПІ у Нахімовському районі міста Севастополя, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0001422310/0 від 28.12.2007, №0001422310/1 від 13.03.2008, №0001422310/2 від 29.05.2008, №0003732310/2 від 29.05.2008, які винесені відповідачем у зв'язку з встановленням порушень при нарахуванні податку на прибуток приватних підприємств.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 25.08.2009 в задоволені позовних вимог відмовлено.

Постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2010 постанову суду першої інстанції скасовано, прийнято нову постанову, якою позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0001422310/2 від 29.05.2008 в частині нарахування на суму 67835,50грн., з яких 53038,00грн. основного платежу та 14797,50грн. штрафних санкцій. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0003732310/2 від 29.05.2008. В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач 19.07.2010 звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який своєю ухвалою від 26.07.2010 прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2010, залишити в силі рішення суду першої інстанції.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, п. 1.32 ст. 1, пп. 5.4.6 п. 5.4, п. 5.9 ст. 5, пп.8.1.4 п. 8.1, пп. 8.9.1 п. 8.9 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ст.159, ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України.

З урахуванням неприбуття у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, та які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами за відсутності сторін.

Перевіривши матеріалами справи, наведені у скарзі доводи, колегія суддів, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі акту №887/10/23-123/30825495/258 від 17.12.2007, складеного за результатом виїзної планової перевірки ПП «Цеоліт» з питань виконання вимог податкового і валютного законодавства за період з 01.07.2004 по 30.06.2007, податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0001422310/0 від 28.12.2007 про визначення суми податкового зобов'язання по податку на прибуток у розмірі 68758,00грн., з яких - 53813,00грн. - основного платежу, 14945,00грн. - штрафних санкцій. За результатами адміністративного оскарження прийняті податкові повідомлення-рішення №0001422310/1 від 13.03.2008, №0001422310/2 від 29.05.2008, та №0003732310/2 від 29.05.2008, яким позивачу визначено податкові зобов'язання по податку на прибуток у розмірі 3145,00грн., з яких - 2694,00грн. - основного платежу та 451,00грн. -штрафних санкцій.

Судом встановлено, що податкові повідомлення-рішення №0001422310/0 від 28.12.2007, №0001422310/1 від 13.03.2008 скасовані з послідуючим прийняттям за наслідками оскарження ПП «Цеоліт» у порядку, передбаченому Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами», податкового повідомлення-рішення №0001422310/2 від 29.05.2008 та №0003732310/2 від 29.05.2008, а відтак рішення судів про відмову у задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0001422310/0 від 28.12.2007, №0001422310/1 від 13.03.2008 є правомірним.

За змістом акту перевірки, податковим органом встановлено порушення позивачем приписів п. 3.1 ст. 3, п. 10.1 ст. 10, п. 11.2 ст. 11, п. 5.9, п. 5.10 ст. 5, п.п. 8.1.4 п. 8.1, п.п. 8.9.1 п. 8.9 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження валового доходу і завищення валових витрат підприємства, а саме: неправильно відображені у податковому обліку повернення товару ТОВ ТФ «Ольвія» та ПП «ДЛК», валові витрати за період 4 кварталу 2006 року - 2 кварталу 2007 року занижені на суму залишків товарно-матеріальних цінностей, неправильно проведено корегування валових витрат по поверненню товару ТОВ ТФ «Ольвія» та ПП «ДЛК», підприємство завищило валові витрати на суми убутку балансової вартості запасів на кінець звітного періоду; до валових витрат віднесені суми витрат, що не пов'язані з господарською діяльністю підприємства: по придбанню членських книжок, вартості юридичних послуг, суми грошової оцінки земельних ділянок, витрати по страхуванню предмету іпотеки, нарахована амортизація на маркиратор і фотоапарат.

Відмовляючи в задоволенні вимог в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0001422310/2 від 29.05.2008, та №0003732310/2 від 29.05.2008, суд першої інстанції виходив з того, що факт порушення корегування валових витрат та валових доходів позивачем не заперечується; висновок податкового органу про безпідставне завищення підприємством валових витрат на суму убутку балансової вартості запасів на кінець звітного періоду та відповідно заниження валових доходів є правомірним з огляду на відсутність законодавчих підстав для віднесення до валових витрат приросту балансової вартості товарних запасів; донарахування податкового зобов'язання за фактом включення до складу валових витрат підприємства витрат на оплату юридичних послуг не здійснювалось; віднесення до складу валових витрат підприємства витрат на страхування квартири є неправомірним, оскільки власником квартири є майновий поручитель позивача; віднесення до валових витрат вартості грошової оцінки земельних ділянок є неправомірним, оскільки щодо операцій з купівлі або продажу землі ведеться окремий облік; нарахування амортизації на маркиратор і фотоапарат є також неправомірним з огляду на відсутність доказів використання вказаних предметів у господарській діяльності позивача; нарахування штрафних санкцій за податковими повідомленнями-рішення позивачем не оскаржувалися.

Суд апеляційної інстанції з такими висновками не погодився та частково задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що порушення щодо віднесення до валових витрат суми грошової оцінки земельних ділянок визнані позивачем, а відповідачем в цій частині податкові зобов'язання нараховані правомірно, факти інших виявлених порушень не підтверджені первинними документами. При цьому, судом зазначено, що отримані юридичні послуги пов'язані з господарською діяльністю позивача; витрати по страхуванню квартири пов'язані з страхуванням кредитних рисків позивача та останнім правомірно нараховано амортизацію по маркиратору і фотоапарату, оскільки позивач використовував їх у своїй діяльності. Проте, у зв'язву з відсутністю доказів щодо використання у господарській діяльності електричної печі Daewoo податковим органом правомірно нараховано податкові зобов'язання по операції щодо придбання електричної печі Daewoo.

Разом з тим, дійшовши висновку, що витрати по страхуванню квартири пов'язані з страхуванням кредитних рисків позивача, судом залишено поза увагою, що відповідно до п.п.2.1.6 договору іпотеки від 21.12.2006, яким забезпечено вимоги Ііпотекодержателя АКБ соціального розвитку «Укрсоцбанк» , що випливають з договору про надання відновлюваної кредитної лінії №945/519-ВЛІ, укладеним з позивачем, обов'язок застрахувати предмет іпотеки покладено на майнового поручителя - ОСОБА_1, а відповідно до п.п. 5.4.6 п.5.4 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не підлягають включенню до складу валових витрат будь-які витрати зі страхування сторонніх фізичних чи юридичних осіб.

Вказавши на правомірність включення до складу валових витрат вартості юридичних послуг, та на відсутність доказів використання позивачем у господарській діяльності електричної печі Daewoo судом не було досліджено факт визначення податкового зобов'язання на підставі вказаних епізодів.

Враховуючи вищезазначене, а також, що передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в суді касаційної інстанції не дають права встановлювати, або вважати доведеними обставини, що не були встановлені судами попередніх інстанцій, зокрема, щодо розмежування визначених податковим органом сум окремо по обох епізодах, постановлені судові рішення у справі підлягають скасуванню із направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи суду першої інстанції необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду та вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого правильного визначити норми матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення. .

Керуючись ст. ст. 210, 220, 221, 223, 224, 227, 230, 231 та ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Нахімовському районі міста Севастополя задовольнити частково.

Скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 25.08.2009 та постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2010 в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0001422310/2 від 29.05.2008, №0003732310/2 від 29.05.2008, справу в цій частині направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 238, 240 Кодексу адміністративного судочинства України, лише в частині залишення без змін рішень суду першої та апеляційної інстанції.

Головуючий: ___ Т.М. Шипуліна

Судді: ___ Л.І. Бившева

___ А.М. Лосєв