Ухвала суду № 30639243, 27.03.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"27" березня 2013 р. м. Київ К-18255/10

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М.

за участю секретаря: Хомініч С.В.

представника відповідача: Мисливого І.Ю.

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.02.2009 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18.03.2010 по справі №13/371 за позовом Закритого акціонерного товариства «Федкомінвест-Україна» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва про скасування податкових повідомлень-рішень

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., пояснення представника відповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія:

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.02.2009, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18.03.2010, позовні вимоги Закритого акціонерного товариства «Федкомінвест-Україна» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва задоволено повністю. Скасовано податкові повідомлення-рішення від 11.12.2007 №0009452308/0, від 18.02.2008 №0009452308/1, від 14.05.2008 №0009452308/2, від 18.07.2008 №0009452308/3.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, відповідач 14.04.2010 звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який своєю ухвалою від 17.05.2010 прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі відповідач просив скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.02.2009 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18.03.2010, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України від 28.12.1994 №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств».

Перевіривши матеріалами справи, наведені у скарзі доводи, колегія суддів, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій було встановлено, що на підстав акту №4550/23-08/31484491 від 03.12.2007, складеного за результатом планової виїзної перевірки Закритого акціонерного товариства «Федкомінвест-Україна» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2006 по 30.06.2007, податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.12.2007 №0009452308/0, яким позивачеві визначено податкові зобов'язання по податку на прибуток у розмірі 225804,00грн. - основного платежу та 46819,00грн. - штрафних санкцій.

За результатом адміністративного оскарження зазначеного податкового повідомлення-рішення, скарги позивача частково задоволено, а відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення від 18.02.2008 №0009452308/1, від 14.05.2008 №0009452308/2 та від 18.07.2008 №0009452308/3, яким, зокрема, визначено позивачеві податкові зобов'язання по податку на прибуток у розмірі 44509,25грн. - основного платежу та 10559,55грн. - штрафних санкцій.

Підставою для визначення податкових зобов'язань слугував висновок податкового органу про порушення позивачем п.п.1.22.1 п.1.22, п.1.25 ст.1, п.п.4.6.1 п.4.6 ст.4, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.3 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» внаслідок віднесення до валових витрат суми процентів нарахованих за користування банківським кредитом з огляду на те, що використання позивачем кредитних коштів не пов'язано з господарською діяльністю позивача.

Дозволяючи платнику податку зменшувати оподатковуваний прибуток на суму валових витрат, законодавець робить наголос на тому, що такими витратами є витрати, що здійснюються як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності (п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).

Для цілей податкового обліку господарська діяльність п. 1.32 ст. 1 цього Закону визначена як будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

За змістом правового регулювання законодавець дозволяє включати до валових витрат і тим самим зменшувати об'єкт оподаткування, а відтак і податкові зобов'язання, будь-які витрати виробництва і обігу, які пов'язані з власною господарською діяльністю платника податку, тобто виправдані цілями господарської діяльності -отримання доходу.

Згідно з п.п. 5.5.1 п. 5.5 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат відносяться будь-які витрати, пов'язані з виплатою або нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (у тому числі за будь-якими кредитами, депозитами) протягом звітного періоду, якщо такі виплати або нарахування здійснюються у зв'язку з веденням господарської діяльності платника податку.

Судом встановлено, що згідно договорів поруки, укладених між АКБ «Форум», АКБ «ТАС-Комерцбанк» та позивачем, останній зобов'язується погасити заборгованість по кредитним договорам за ЗАТ «Дніпровський завод мінеральних добрив» та ТОВ «Укртрансхім» перед банками та перерахувати до банківських установ в рахунок погашення заборгованості ЗАТ «Дніпровський завод мінеральних добрив» та ТОВ «Укртрансхім» кошти у сумі 2599927,25 дол. США (13129632,61грн.).

Закрите акціонерне товариство «Федкомінвест-Україна» уклало з АКБ «ТАС-Комербанк» кредитний договір №606К-Т 30.11.06 від 07.05.2007, відповідно до умов якого банк зобов'язувався надати позивачеві кредит для поповнення обігових коштів, а останній зобов'язувався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом у строки передбачені умовами договору.

У травні 2007 року позивач отримав кредит у сумі 2600000,00грн., які було скеровано на виконання договорів поруки, Дане перерахування підтверджується банківськими виписками на зазначену суму.

З огляду на встановлені обставини, колегія погоджується з тим, що дії позивача по виконанню договорів поруки в інтересах пов'язаних осіб «Дніпровський завод мінеральних добрив» та ТОВ «Укртрансхім» відноситься до господарської діяльності товариства, а тому проценти, які сплачені останнім за користування кредитом в силу ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» слід вважати валовими витратами.

Враховуючи вищезазначене віднесення до валових витрат суми відсотків, сплаченої за користування кредитними коштами, витраченими на виконання зобов'язання за договором поруки, є правомірним, а висновки судів попередніх інстанцій свідчать про правильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до частини 1 статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 210, 220, 221, 223, 224, 230, 231, та ч.5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.02.2009 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18.03.2010 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 238, 240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ___ Т.М. Шипуліна

Судді: ___ Л.І. Бившева

___ А.М. Лосєв