Ухвала суду № 30639216, 09.04.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 квітня 2013 року м. Київ К-35774/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Суддя-доповідач:Вербицька О.В.Судді: Лосєв А.М. Маринчак Н.Є.розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 19.05.2009 р.

та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 17.07.2009 р.

у справі № 2а-4721/08/0570

за позовом Кредитної спілки «Фаворит»

до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька

третя особа: Жовтнева міжрайонна державна податкова інспекція м. Маріуполя

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

Кредитна спілка «Фаворит» (далі - позивач, КС «Фаворит») звернулась до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Калінінському районі міста Донецька (далі - відповідач, ДПІ у Калінінському районі м. Донецька) про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 19.05.2009 р. позов задоволено частково. Визнано частково недійсними податкові повідомлення-рішення ДПІ у Калінінському районі м. Донецька № 0000332240/0 від 20.06.2007 року, № 0000332240/1 від 04.09.2007 року, № 0000332240/2 від 13.11.2007 року, № 0000332240/3 від 16.01.2008 року на суму донарахованого податку на прибуток підприємства у розмірі 246 564,92 гри., у тому числі основного платежу - 168545,00 грн., штрафних (фінансових) санкцій - 78 019,92 грн.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 17.07.2009 р. постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 17.07.2009 р. змінено. Доповнено резолютивну частину постанови абзацом третім наступного змісту: «У задоволенні позовних вимог стосовно нарахування штрафних санкцій у розмірі 680,00 грн. - відмовити». В іншій частині постанову Донецького окружного адміністративного суду від 19.05.2009 р. залишено без змін.

У касаційній скарзі ДПІ у Калінінському районі м. Донецька, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 19.05.2009 р. та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 17.07.2009 р. і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Позивач письмових заперечень на касаційну скаргу відповідача не надав.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

ДПІ у Калінінському районі м. Донецька провела виїзну позапланову перевірку Донецької філії КС «Фаворит» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 21.12.2005 року по 31.12.2006 року, за результатами якої складено акт від 12.06.2007 № 905/22-013/33852411.

В акті перевірки зазначено порушення позивачем п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п.п. 7.11.9 п. 7.11 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п. 4.1.4 б п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», яке полягало у заниженні податку на прибуток.

На підставі акта перевірки, ДПІ у Калінінському районі м. Донецька прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000332240/0 від 20.06.2007 р., яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 247 245,00 грн., у т.ч. основного платежу - 168 545,00 грн., штрафних (фінансових) санкцій - 78 700,00 грн.

Суди першої та апеляційної інстанцій визнали необґрунтованими такі висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про кредитні спілки» кредитна спілка - це неприбуткова організація, заснована фізичними особами, професійними спілками, їх об'єднаннями на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об'єднаних грошових внесків членів кредитної спілки. Кредитна спілка є фінансовою установою, виключним видом діяльності якої є надання фінансових послуг, передбачених цим Законом.

У відповідності до п.п. 7.11.12 п. 7.11 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» Центральний податковий орган встановлює порядок обліку і подання податкової звітності про використання коштів неприбуткових організацій (неприбуткових організацій, визначених в абзаці «ж» підпункту 7.11.1, у частині обліку і подання податкової звітності за доходами, що підлягають оподаткуванню) та вирішує питання про виключення організацій з реєстру неприбуткових організацій і оподаткування їх доходів у разі порушення ними положень цього Закону та інших законодавчих актів про неприбуткові організації. Рішення центрального податкового органу можуть бути оскаржені в судовому порядку.

Відповідно до Порядку складання податкового звіту про використання коштів неприбутковими установами й організаціями, затвердженого наказом ДПА України від 11.07.1997 №233, цей порядок застосовується установами та організаціями, що включені до реєстру неприбуткових організацій та установ. Згідно з п.п. 7.11.12 п. 7.11 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» набуття статусу неприбуткової організації здійснюється при її первісній реєстрації.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, Донецька філія КС «Фаворит» є безбалансовою та не здійснює ведення бухгалтерського обліку.

При цьому обов'язок подання до податкового органу звіту про використання коштів неприбутковими установами й організаціями здійснюється юридичною особою, як неприбутковою організацією, визначеною положеннями п.7.11 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідно до п.16.4 ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону.

Враховуючи те, що у Донецькій філії КС «Фаворит» не має ознак самостійного платника податку на прибуток, тому і обов'язку звітувати до податкового органу з податку на прибуток теж не має.

Крім того, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що позивач не є платником податку на прибуток у розумінні п. 2.1 ст. 2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», на нього не поширюється дія п.4.1 ст. 4, п.5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» стосовно формування валових доходів та валових витрат від здійснення діяльності.

Щодо не віднесення до складу валових доходів Донецької філії Кредитної спілки «Фаворит» доходів, отриманих з джерел інших, ніж визначені пп. 7.11.2 - 7.11.7 п.7.11 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пп. 7.11.4 п.7.11 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від оподаткування звільняються доходи неприбуткових організацій, визначених у абзаці «в» підпункту 7.11.1, отримані у вигляді: коштів, які надходять до кредитних спілок та пенсійних фондів у вигляді внесків на недержавне пенсійне забезпечення або внесків на інші потреби, передбачені законодавством; доходів від здійснення операцій з активами (у тому числі пасивних доходів), недержавних пенсійних фондів та кредитних спілок, за пенсійними вкладами (внесками), рахунками учасників фондів банківського управління відповідно до закону з цих питань; дотацій або субсидій, отриманих з державного або місцевого бюджетів, державних цільових фондів або у межах благодійної, у тому числі гуманітарної допомоги чи технічної допомоги, що надаються таким неприбутковим організаціям відповідно до умов міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, крім дотацій на регулювання цін на платні послуги, які надаються таким неприбутковим організаціям або через них їх отримувачам згідно із законодавством, з метою зниження рівня таких цін.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» надання коштів у позику є фінансовою послугою.

Статтею 1 цього Закону визначено, що фінансові послуги - це операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості активів. При цьому фінансовими активами є кошти, цінні папери, боргові зобов'язання та право вимоги боргу, що не віднесені до цінних паперів.

Отже, надання коштів у позику є здійсненням операцій з фінансовими активами.

Відповідно до пп. 7.11.13 п.7.11 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» «пасивні доходи» - доходи, отримані у вигляді процентів, дивідендів, страхових виплат і відшкодувань, а також роялті.

З урахуванням положень п. 1.10 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» процентами є доход, який сплачується (нараховується) позичальником на користь кредитора у вигляді плати за використання залучених на визначений строк коштів або майна. До процентів включаються: платіж за використання коштів або товарів (робіт, послуг), отриманих у кредит; платіж за використання коштів, залучених у депозит; платіж за придбання товарів у розстрочку.

Відтак, встановлена позивачем плата за ведення кредитної справи за договорами позики є платою за використання отриманих кредитних коштів, тобто, є процентами у розумінні Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». При цьому отримання доходів у вигляді процентів в якості плати за ведення кредитної справи є платою за надання кредитною спілкою своїм членам кредитних (фінансових) послуг, та можливе тільки після фактичного отримання членом кредитної спілки кредиту, тобто, при фактичному виконанні операції з фінансовими активами.

Водночас, отримання доходів у вигляді плати за ведення кредитної справи в межах договорів позики є пасивним доходом кредитної спілки від здійснення операції з активами, який відповідно до пп. 7.11.4 п.7.11 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» звільняється від оподаткування.

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що у зв'язку з тим, що кредитна спілка має неприбутковий статус і не є платником податку на прибуток підприємств, її філії, відділення та інші відокремлені підрозділи також не є платниками податку на прибуток.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що саме за вищевказаних обставин справи, суди першої та апеляційної інстанцій вірно застосували норми матеріального права, отже, прийняті податковим органом спірні податкові повідомлення-рішення на суму донарахованого податку на прибуток підприємства у розмірі 246 564,92 гри., у тому числі основного платежу - 168545,00 грн., штрафних (фінансових) санкцій - 78 019,92 грн., є неправомірними.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

За таких обставин, касаційна скарга відповідача підлягає відхиленню, а постанова Донецького апеляційного адміністративного суду від 17.07.2009 р. залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1.Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька відхилити.

2.Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 17.07.2009 р. залишити без змін.

3.Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач О.В. Вербицька

Судді А.М. Лосєв

Н.Є. Маринчак