Постанова № 3063784, 27.01.2009, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Постанова

Іменем України

29 січня 2009 року

Справа № 2-19/14741-2004

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Маслової З.Д.,

суддів Антонової І.В.,

Ткаченка М.І.,

за участю представників сторін:

стягувача: Тітовський Олексій Васильович, довіреність № 11/63 від 16 грудня 2008 року, Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз";

органу примусового виконання рішень: не з'явився, Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АР Крим в особі підрозділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби;

боржника: не з'явився, орендне підприємство "Кримтеплокомуненерго"

розглянувши апеляційну скаргу стягувача Державного акціонерного товариства "Чорноморнафтогаз" на ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Мокрушин В.І.) від 01 грудня 2008 року у справі №2-19/14741-2004

за скаргою стягувача Державного акціонерного товариства "Чорноморнафтогаз", ідентифікаційний код 00153117 (пр. Кірова/

пров.Совнаркомовський, 52/1, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95000)

на дії органу примусового виконання рішень - Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АР Крим вособі підрозділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби (вул. К. Лібкнехта, 16, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95006)

боржник орендне підприємство "Кримтеплокомуненерго" (вул. Гайдара, 3-а, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95000)

скарга на дії підрозділу примусового виконання рішень

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду АР Крим від 23 листопада - 06 грудня 2004 року у справі № 2-19/14741-2004 стягнуто з ОП "Кримтеплокомуненерго" на користь ДАТ "Чорноморнафтогаз" 854488,6 грн. основного боргу, 30000 грн. пені, 24286,58 грн. 3% річних, 32838,7 грн. індексу інфляції, а також 1700 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (а.с. 65-67).

04 січня 2005 року судом видано 1 наказ № 2-19/14741 на примусове виконання рішення (а.с. 69).

Постановою від 27 червня 2008 року старшого виконавця Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АР Крим в особі підрозділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби (далі ГУЮ МЮУ в АРК в особі ППВР ДВС) Мащенко О.Г. наказ суду про стягнення 854488,6грн. основного боргу, 30000 грн. пені, 24286,58 грн. 3% річних, 32838,7 грн. індексу інфляції, а також 1700 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу повернуто стягувачеві без виконання на підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 309-VІ від 03 червня 2008 року та пункту 2 частини 1 статті 40 Закону України "Про виконавче провадження" № 606-XIV від 21 квітня 1999 року за відсутністю у боржника коштів (а.с. 76-79).

Підставою повернення наказу без виконання стало включення боржника ОП "Кримтеплокомуненерго" до реєстру підприємств, які беруть участь в погашенні заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" № 2711-IV від 23 червня 2005 року.

У скарзі на дії підрозділу примусового виконання рішень, заявленій на підставі статті 1212 Господарського процесуального кодексу України, ДАТ "Чорноморнафтогаз" посилається на порушення закону, так як згідно Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" № 2711-IV від 23 червня 2005 року в редакції Закону України "По внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 309-VІ від 03 червня 2008 року виконавче провадження підлягає зупиненню до 01 січня 2009 року, а не поверненню стягувачеві і просить постанову від 27 червня 2008 року визнати недійсною, а дії ВДВС неправмірними. Крім того, повернення наказу призводить до виведення майна боржника з під арешту, що в подальшому утруднить виконання судового рішення (а.с. 72-74).

ГУЮ МЮУ в АРК в особі ППВР ДВС у відзиві на скаргу зазначає, що на час участі підприємства у процедурі погашення заборгованості виконавче провадження підлягає зупиненню та заходи примусового виконання рішення не застосовуються, тому пункт 2 частини 1 статті 40 Закону України "Про виконавче провадження" застосовано правомірно (а.с. 86-87).

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 01 грудня 2008 року у справі № 2-19/14741-2004 у задоволенні скарги ДАТ "Чорноморнафтогаз" відмовлено (а.с. 91-92).

Судова ухвала мотивована тим, що направлення разом з оскаржуваною постановою наказу господарського суду Автономної Республіки Крим № 2-19/14741 від 04 січня 2005 року не скасовує суті постанови ГУЮ МЮУ в АРК від 27 червня 2008 року, а може свідчити лише про помилку при направленні документів заінтересованим сторонам.

Не погодившись з рішенням суду, ДАТ "Чорноморнафтогаз" звернулось до Севастопольського апеляційного господарськуого суду з апеляційною скаргою, в якій просить зазначене рішення скасувати та матеріали справи направити до суду першї інстанції для розгляду справи по суті (а.с. 100-102).

Обгрунтовуючи свої вимоги, заявник апеляційної скарги стверджує, що висновки першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, яким суд не дав відповідну правову оцінку.

Також, ДАТ "Чорноморнафтогаз" зазначає, що в ухвалі господарського суду Автономної Республіки Крим відсутні посилання на законодавство на підставі якого суд відмовив у задоволені скарги ДАТ "Чорноморнафтогаз", таким чином зазначена ухвала не відповідає вимогам статті 86 Господарського процесуального кодексу України.

У зв'язку з хворобою судді Градової О.Г., на підставі розпорядження виконуючого обов'язки заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 29 січня 2009 року, здійснено заміну судді ГрадовоїО.Г. на суддю Антонову І.В.

У судове засідання 29 січня 2009 року представники органу примусового виконання рішень та боржника не з'явивились, про час і місце слухання справи були сповіщені належним чином ухвалою суду від 19 січня 2009 року.

У судовому засіданні 29 січня 2009 року представник стягувача підтримував доводи апеляційної скарги.

У відповідності до вимог статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Враховуючи, що відповідно до частини 2 статті 101 Господарського-процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, судова колегія вважає можливим розглянути скаргу за відсутністю представників органу примусового виконання рішень та боржника.

Розглянувши справу на підставі статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Спірні правовідносини між сторонами регулюються Законом України "Про виконавче провадження" № 606-XIV від 21 квітня 1999 року та Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" № 2711-IV від 23 червня 2005 року.

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" № 606-XIV від 21 квітня 1999 року передбачено, що виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно зі статтею 121 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Пунктом 2 частини 1 статті 40 Закону України "Про виконавче провадження" № 606-XIV від 21 квітня 1999 року передбачено, що якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, і здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними, виконавчий документ, прийнятий державним виконавцем до виконання, за яким стягнення не проводилось або було проведено частково, повертається стягувачеві.

Відповідно до частини 6 пункту 3.7 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" № 2711-IV від 23 червня 2005 року в редакції Закону України № 309 від 03 червня 2008 року на строк участі підприємства паливно-енергетичного комплексу у процедурі погашення заборгованості підлягають зупиненню виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень щодо цього підприємства, що підлягають виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Пунктом 15 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавчі провадження підлягають обов'язковому зупиненню у разі внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".

Неможливість стягнення з причин внесення боржника до реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості не означає, що у нього відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення. У цьому випадку діє спеціальна норма пункту 15 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження", якою стаття 34 Закону України № 606-XIV від 21 квітня 1999 року доповнена пунктом 15 на виконання Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" № 2711-IV від 23 червня 2005 року.

Тобто, виконавче провадження зупиняється, а не повертається стягувачеві з посиланням на відсутність коштів та майна, на які можливо звернути стягнення (пункт 2 частини 1 статті 40 Закону України "Про виконавче провадження" № 606-XIV від 21 квітня 1999 року).

Відповідно до статті 27 Закону України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року № 606-XIV копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, які повинні бути доведені державним виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією.

Як вбачається з супровідного листа до постанови ДВС від 27 червня 2008 року про повернення виконавчого документу наказу № 2-19/14741 від 04 січня 2005 року, повернено без виконання, адресатами були вказані ДАТ "Чорноморнафтогаз" та ОП "Кримтеплокомуненерго" - сторони цього виконавчого провадження (а.с. 76).

Виходячи з вище зазначеного, судова колегія вважає, що висновок господарського суду АР Крим про помилку при направлені документів сторонам не відповідає фактичним обставинам справи, так як постанову ДВС від 27 червня 2008 року про повернення виконавчого документу, разом з наказом господарського суду АРК № 2-19/14741 від 04 січня 2005 року на адресу ДАТ "Чорноморнафтогаз" фактично направленно наказ суду як стороні виконавчого провадження, відповідно до супровідного листа.

Крім того, слід зауважити, що господарський суд Автономної Республіки Крим, приймаючи скаргу ДАТ "Чорноморнафтогаз" до розгляду, присвоїв справі номер 2-19/14741-2004, відповідно до номеру рішення господарського суду Автономної Республіки Крим, яким було задоволено позов ДАТ "Чорноморнафтогаз", однак в ухвалі від 01 грудня 2008 року помилково вказано номер 2-19/17471-2004, що є опискою.

З урахуванням викладеного, ухвала суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для її скасування на підставі пункту 3 статті 104 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 101, 103 пункт 2, 104 пункт 3, 105, 106, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу ДАТ "Чорноморнафтогаз" задовольнити.

2.Ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 01 грудня 2008 року у справі № 2-19/17471-2004 скасувати.

3.Прийняти нове рішення.

4.Скаргу задовольнити.

5.Дії Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АР Крим в особі підрозділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби визнати неправомірними.

Постанову від 27 червня 2008 року Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АР Крим в особі підрозділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби про повернення виконавчого документа - наказу № 2-19/17471 від 04 січня 2005 року визнати недійсною.

Головуючий суддя З.Д. Маслова

Судді І.В. Антонова

М.І. Ткаченко