Постанова № 3063791, 24.01.2009, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Постанова

Іменем України

28 січня 2009 року

Справа № 2-2/7112-2008

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді ,

суддів ,

,

за участю представників сторін:

позивача: Матащук Вікторії Вікторівни, довіреність № 4/10 від 09.01.09, Кримське республіканське підприємство "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства Південного берегу Криму";

позивача: Нетесова Дениса Олександровича, довіреність № 8/10 від 08.01.09, Кримське республіканське підприємство "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства Південного берегу Криму";

відповідача: Афанасьєва Олексія Володимировича, довіреність № б/н від 08.08.08, закрите акціонерне товариство з іноземними інвестиціями "Яліта";

відповідача: не з'явився, товариство з обмеженою відповідальністю "Тайм-інвестгруп ЛТД";

відповідача: Крючковича Анатолія Григоровича, посвідчення № 1 від 10.06.05, директор закритого акціонерного товариства з іноземними інвестиціями "Яліта";

розглянувши апеляційну скаргу Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства Південного берегу Криму" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Толпиго В.І.) від 02.12.2008 у справі № 2-2/7112-2008

за позовом Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства Південного берегу Криму" (вул. Кривошти, 27,Ялта,98612)

до закритого акціонерного товариства з іноземними інвестиціями "Яліта" (вул. Сєчєнова-Достоєвського, 1,Ялта,98600)

товариства з обмеженою відповідальністю "Тайм-інвестгруп ЛТД" (пр.Кірова/вул. Леніна, 29/1, к. 414,Сімферополь,95000)

про стягнення 104060,67 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 02.12.2008 у справі № 2-2/7112-2008 у частині стягнення основного боргу у сумі 71619,81 грн., пені у сумі 6394,93 грн., 3 % річних у сумі 1474,31 грн., інфляційних втрат у сумі 14471,38 грн. у позові відмовлено.

У частині стягнення перевитрат ліміту у сумі 10100,24 грн. позов залишено без розгляду.

В основу рішення головним чином покладений висновок суду про недоведеність позовних вимог, оскільки позивач не представив належних доказів порушення відповідачами Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, чинних на момент проведення перевірки.

В частині залишення позову без розгляду суд також виходив з причини відсутності документів, які б обґрунтовували вимоги Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства Південного берегу Криму" про стягнення перевитрат ліміту.

Не погодившись з цим судовим актом, позивач звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати, прийняти нове рішення.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Так, позивач вважає, що суд необґрунтовано залишив поза увагою той факт, що в акті від 29.08.2007 № 882 було зафіксоване самовільне приєднання до міського водопроводу. При цьому, у підписанні даного акту представник закритого акціонерного товариства з іноземними інвестиціями "Яліта" відмовився, про що представником Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства Південного берегу Криму" був зроблений запис в акті, згідно з пунктом 12.15. Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затверджених наказом Державного Комітету України по житлово-комунальному господарству від 1 липня 1994 р. № 65.

Відповідач у судовому засіданні з доводами апеляційної скарги не погодився, вважає рішення господарського суду Автономної Республіки Крим законним та обґрунтованим, підстав для його скасування не вбачає.

Розпорядженням в. о. голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 28.01.2009 суддю Борисову Ю. В. замінено на суддю Черткову І. В.

Повторно розглянувши справу у порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши матеріали справи на предмет правильності застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства Південного берегу Криму" підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 28.11.2005 між виробничим підприємством водопровідно-каналізаційного господарства Південного берегу Криму (правонаступник - Кримське республіканське підприємство "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства Південного берегу Криму") (Постачальник) та закритим акціонерним товариством з іноземними інвестиціями "Яліта" (Споживач) було укладено договір на постачання послуг водопостачання та водовідведення за № 882.

Згідно з пунктом 1.1. даного договору позивач (Постачальник) надає послуги по відпуску води з комунального водопроводу та приймання стоків до комунальної каналізації, а відповідач - закрите акціонерне товариство з іноземними інвестиціями "Яліта" (Споживач) зобов'язалося своєчасно оплачувати надані послуги.

Відповідно до додаткової угоди до договору № 882 строк дії договору встановлений до 01.06.2008.

Судом встановлено, що закритому акціонерному товариству з іноземними інвестиціями "Яліта" щомісячно пред'являлись рахунки по оплаті, проте, за отримані послуги за період з 01.09.2007 по 22.05.2008 Споживач за договором розрахувався частково.

Обставини справи вказують на те, що закритим акціонерним товариством з іноземними інвестиціями "Яліта" сплачувались суми в рахунок погашення послуг за воду і каналізацію нарахованих позивачем за весь період з вересня 2007 року по травень 2008 року у повному обсязі окрім нарахувань, які були здійснені Постачальником по акту № 882 від 29.08.2007 (том 1, а. с. 82) та нарахувань за перевитрати ліміту.

Так, заявлена до стягнення сума боргу у розмірі 71619,81 грн. складається із нарахувань за спожиту воду та прийняття стоків по акту від 29.08.2007, у якому зафіксовано самовільне підключення труби до міського водопроводу.

Відповідно статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України сторони мають довести суду обставини, на які вони посилаються в обґрунтування своїх вимог або заперечень тими засобами доказування, якими мають бути підтверджені певні факти.

Згідно з частиною 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Суд апеляційної інстанції, надаючи оцінку акту від 29.08.2007 № 882 (том 1, а. с. 82), вважає його складання правомірним, з дотриманням норм чинного законодавства, та таким, що підтверджує певні обставини.

Відповідно до пункту 9.8. Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затверджених наказом Державного Комітету України по житлово-комунальному господарству від 1 липня 1994 р. № 65 (чинних на момент вчинення правопорушення) у разі самовільного приєднання до комунального водопроводу та вводів абонентів або за безоблікове водокористування, коли водокористувач не оформлений як абонент чи не одержав дозволу Водоканалу, витрата води визначається згідно з п. 9.6 цих Правил за весь період користування водопроводом. Якщо дату початку самовільного приєднання до водопроводу або безоблікового користування визначити неможливо, то вважається, що період самовільного користування водою складає один місяць.

Пунктом 12.15. вказаних правил передбачено право представника Водоканалу проводити обстеження водопровідних та каналізаційних систем будь-якого споживача, приладів та пристроїв на них, контролювати раціональне водоспоживання тощо та складати акти за результатами цих обстежень. У разі виявлення представником Водоканалу порушень вимог цих Правил актом встановлюються терміни їх усунення. Акт оформлюється за підписами представника Водоканалу та представника організації, що обстежується, або громадянина, який володіє будинком на праві приватної власності. Якщо останні відмовляються підписати акт, він підписується представником Водоканалу, і в акті робиться відповідний запис про таку відмову. Оформлений таким чином акт є обов'язковим для виконання у вказані в ньому строки, а також підставою для розрахунків за водокористування згідно з п.9.6 цих Правил. Скарги на дії представників Водоканалу подаються до тих органів Водоканалу, яким вони безпосередньо підпорядковані і розглядаються згідно з чинним законодавством.

Представлений позивачем акт від 29.08.2007 № 882 містить відомості про те, що при дослідженні внутрішньої водопровідної мережі, арматури і водомірного господарства, належних ЗАО „Яліта”, встановлено самовільне врізання трубою діаметром 80 мм. до міського водопроводу.

Розрахунок витрат води наданий позивачем до матеріалів справи (том 1, а. с. 77) і здійснений у відповідності з Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України.

Посилання суду першої інстанції на те, що даний акт від 29.08.2007 не може являтися допустимим доказом, тому що адреса, вказана у ньому, не відповідає адресі по акту розділу балансової приналежності водопровідних та каналізаційних мереж та меж обслуговування мереж, який являється додатком № 2 до договору № 882 від 28.11.2005 про надання послуг водозабезпечення та водовідведення, є хибними з огляду на наступне.

З акту розподілу балансової приналежності водопровідних і каналізаційних мереж та меж обслуговування мереж, який є додатком до договору на постачання послуг водопостачання та водовідведення від 28.11.2005 № 882 (том 1, а. с. 71) вбачається, що готель „Яліта” розташований за адресою: м. Ялта, с. Кореї, Алуштинське шосе № 3.

В адміністративному відношенні у склад Кореїзу також входить селище Мисхор (з 1958 року офіційно рахується частиною Кореїзу, а не окремим населеним пунктом). Цей факт є загальновідомим і доказуванню не підлягає.

Отже, вказівка в акті перевірки про те, що об'єкт знаходиться у Мисхорі за адресою Алупкінське шосе - повністю відповідає відомостям зазначеним у акті розподілу балансової приналежності водопровідних і каналізаційних мереж та меж обслуговування мереж. При цьому, в акті також зазначено, що досліджені водопровідні мережі та водомірне господарство належить саме закритому акціонерному товариству з іноземними інвестиціями "Яліта".

Вказівка місцевого господарського суду про те, що акт перевірки від 29.08.2007 № 882 є неналежним, оскільки в ньому зафіксоване порушення - підключення до міського водоканалу на котельній і нема відомостей, що ця котельна належить закритому акціонерному товариству з іноземними інвестиціями "Яліта", на думку колегії суддів, також є неспроможною. Так, відомості зафіксовані в акті про те, що порушення встановлені на котельній є лише конкретизуванням місця об’єкту і на суть порушення не впливають. В обґрунтування цього доводу суд також звертає увагу на розрахунок нормативного споживання, водовідведення на 2007 рік (том 1, а. с. 61 - 62), в якому була врахована котельна готелю „Яліта”, яка є складовою частиною готельного комплексу (об'єкту споживання).

Обставини справи свідчать про те, що у судовому порядку у справі № 2-15/6426-2008 закрите акціонерне товариство з іноземними інвестиціями "Яліта" оскаржило вищенаведений акт. Однак, провадження у справі в цій частині вимог було припинено у зв'язку з тим, що спір не підлягає розгляду у господарському суді.

За таких обставин, колегія суддів надає оцінку такому документу в порядку статті 43 Господарського процесуального кодексу України та приймає акт перевірки від 29.08.2007 № 882 в якості належного доказу.

Спірні відносини між Кримським республіканським підприємством "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства Південного берегу Криму" та закритим акціонерним товариством з іноземними інвестиціями "Яліта" щодо несплати нарахованої суми у розмірі 71619,81 грн. по суті є договірними, оскільки ця сума вважається сумою основного боргу за надання постачальником певних послуг по договору на постачання послуг водопостачання та водовідведення за № 882.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України та положень статті 193 Господарського кодексу України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином згідно умов договору та вимог діючого законодавства, одностороння відмова від виконання зобов’язання або зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором чи законом.

Отже позовні вимоги про стягнення основного боргу у сумі 71619,81 грн. підлягають задоволенню.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 230 Господарського кодексу України також передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватися пенею.

Згідно з частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Позивачем були заявлені вимоги про стягнення суми пені за останні шість місяців існування боргу (за листопад 2007 року по квітень 2008 року), які вказані у розрахунку (том 1, а. с. 17-18).

Судова колегія перевірила цей розрахунок та вважає його вірним.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, вказана норма щодо встановлення обов'язку боржника по сплаті на користь кредитора 3% річних від простроченої суми - кореспондується зі статтею 536 Цивільного кодексу України, яка встановлює, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти.

Аналогічне по суті положення містить норма статті 1214 Цивільного кодексу України, згідно з якою у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними.

Перевіривши розрахунок суми вимог про стягнення 3 % річних, а також інфляційних втрат (том 1, а с. 19), колегія суддів вважає його вірним та повністю обґрунтованим нормами матеріального права.

У частині стягнення 10100,24 грн. (зокрема згідно прохальній частині позову) за перевитрати ліміту (позивачем помилково в тексті позовної заяви та апеляційної скарги на другому аркуші вказано, що перевитрати ліміту складають 6394,93 грн.) позов правомірно господарським судом Автономної Республіки Крим залишено без розгляду з огляду на наступне.

Відповідно до статті 81 Господарського процесуального кодексу України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.

Ухвалою від 06.11.2008 у даній справі господарський суду Автономної Республіки Крим зобов’язував позивача надати суду докладний розрахунок щомісячного нарахування сум, які підлягають стягненню, з вказівкою в розрахунку документів, які підтверджують об’єм споживаної води, прийняття стоків, письмове пояснення по розрахунку до акту перевірки.

Представлений позивачем розрахунок суми позову (том 1, а. с. 17 - 18) є одностороннім документом і по своєї суті не може бути доказом, який встановлює певні факти. Вбачається, що цей документ заснований на виставлених рахунках-актах наданих послуг (том 1, а. с. 63-67). В цих рахунках-актах визначений об’єм споживаної води та використання каналізації. Позивач у позовній заяві наполягав на тому, що закрите акціонерне товариство з іноземними інвестиціями "Яліта" у 3-му кварталі 2007 року (липень, серпень та вересень) фактично використав 1778 м3. Проте, розрахунок заборгованості (том 1, а. с. 17-18) представлений позивачем розрахований за період з 01.09.2007 по 22.05.2008. Перевитрати ліміту ніяким чином не розраховані, лише зазначено, що витрати склали 1778 м3, тоді як ліміт встановлений рішенням виконавчого комітету Ялтинської міської ради від 23.01.2007 № 3 складає 1275 м3. У розрахунку від 02.12.2008 (том 1, а. с. 128 –129) позивач також не навів яким чином ним було розраховано перевитрати ліміту.

У тексті позовної заяви та у розрахунку перевитрат ліміту не вказані документи, що підтверджують споживання першим відповідачем у 3-му кварталі 2007 року 1778 м3 води. Рахунків-актів наданих послуг за липень, серпень та вересень матеріали справи не містять. Отже, визначити, чи є правомірним посилання Постачальника на споживання закритим акціонерним товариством з іноземними інвестиціями "Яліта" саме такого розміру витрат води (використання каналізації тощо) не представляється можливим. Під час апеляційного провадження позивачем також не були представлені обґрунтовані пояснення щодо перевитрат ліміту.

Позовні вимоги до товариства з обмеженою відповідальністю "Тайм-інвестгруп ЛТД" задоволенню не підлягають у зв’язку з наступним.

Так, судова колегія виходить з того, що договірні відносини на надання послуг з водопостачання та водовідведення існують саме між Кримським республіканським підприємством "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства Південного берегу Криму" та закритим акціонерним товариством з іноземними інвестиціями "Яліта".

Доводи закритого акціонерного товариства з іноземними інвестиціями "Яліта" про те, що об’єкт нерухомості був відчужений за договором купівлі-продажу товариству з обмеженою відповідальністю "Тайм-інвестгруп ЛТД" апеляційною інстанцією вважаються неспроможними, оскільки доказів розірвання договору на постачання послуг водопостачання та водовідведення від 28.11.2005 № 882 стороною не надано, тобто між Кримським республіканським підприємством "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства Південного берегу Криму" та закритим акціонерним товариством з іноземними інвестиціями "Яліта" існували договірні відносини в період часу за який заявлені позовні вимоги.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Виходячи з вищенаведеного, судова колегія вважає, що рішення господарського суду Автономної Республіки Крим прийнято при невідповідності висновкам суду дійсним обставинам справи, у зв'язку з чим підлягає зміні.

Керуючись статтями 49, 81, 101, пунктом 4 статті 103, пунктами 1, 3 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства Південного берегу Криму" задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 02.12.2008 у справі № 2-2/7112-2008 змінити, виклавши резолютивну частину у наступній редакції:

„1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути із закритого акціонерного товариства з іноземними інвестиціями "Яліта" (вул. Сєчєнова-Достоєвського, 1,Ялта,98600, ЄДРПОУ 19013465, р/р 260070001314112 в ЧБРР м. Сімферополя, МФО 384577) на користь Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства Південного берегу Криму" (вул. Кривошти, 27, м. Ялта, 98612, ЄДРПОУ 03348005, р/р 26004310070001 у ЯФ АБ „Південний”, МФО 384522) 93960,43 грн. заборгованості за надані послуги по договору про відпуск води з комунального водопроводу та приймання стоків до комунальної каналізації, у тому числі 71619,81 - основного боргу, 6394,93 грн. - пені, 1474,31 грн. - 3 % річних, 14471,38 грн. інфляційних втрат.

3. Стягнути із закритого акціонерного товариства з іноземними інвестиціями "Яліта" (вул. Сєчєнова-Достоєвського, 1,Ялта,98600, ЄДРПОУ 19013465, р/р 260070001314112 в ЧБРР м. Сімферополя, МФО 384577) на користь Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства Південного берегу Криму" (вул. Кривошти, 27, м. Ялта, 98612, ЄДРПОУ 03348005, р/р 26004310070001 у ЯФ АБ „Південний”, МФО 384522) 939,61 грн. державного мита та 106,55 грн. витрат на інформаційне технічне забезпечення судового процесу.

4. У частині стягнення перевитрат ліміту у сумі 10100,24 грн. позов залишити без розгляду.

5. У позові до товариства з обмеженою відповідальністю "Тайм-інвестгруп ЛТД" – відмовити.”

3. Господарському суду Автономної Республіки Крим видати наказ.

Головуючий суддя

Судді