Постанова № 30637210, 11.04.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2013 року Справа № 5019/1884/12

Вищий господарський суд України у складі: суддя Дерепа В.І. - головуючий,

судді Грек Б.М., Палій В.В. (доповідач),

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сокіл"

на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 12.02.2013

зі справи № 5019/1884/12

за заявою Публічного акціонерного товариства "Компанія "РАЙЗ"

про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення

Третейського суду при Рівненській торгово-промисловій палаті від

19.05.2011 року у справі №1/04-2011 р.

за позовом Публічного акціонерного товариства "Компанія "РАЙЗ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сокіл"

про стягнення 181 473,24 грн.

за участю представників:

від позивача (заявника): Шпічка М.І. -предст. (дов. від 21.12.2012р.)

від відповідача: Христофоров Ю.В.- предст. (дов. від 02.04.13р.)

ВСТАНОВИВ:

30.11.2012 року Публічне акціонерне товариство "Компанія "РАЙЗ" звернулось до господарського суду Рівненської області із заявою про видачу наказу на примусове виконання рішення Третейського суду при Рівненській торгово-промисловій палаті від 19.05.2011 року у справі №1/04-2011 р. за позовом Публічного акціонерного товариства "Компанія "РАЙЗ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сокіл" про стягнення 181 473,24 грн.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 25.12.2012 року (справа № 5019/1884/12) заяву Публічного акціонерного товариства "Компанія "РАЙЗ" задоволено частково, видано наказ на виконання рішення Третейського суду при Рівненській торгово-промисловій палаті від 19.05.2011 року у справі №1/04-2011 р. про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сокіл" на користь Публічного акціонерного товариства "Компанія "РАЙЗ" 60 634,22грн. -простроченого боргу за отриманий товар, 23708,81грн. - відсотків за неправомірне користування коштами, 4686,28грн.-пені, 90 951,33грн. -збитків та 179,98грн. - третейського збору.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 12.02.2013 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сокіл" задоволено частково, ухвалу господарського суду Рівненської області від 25.12.2012 року змінено, викладено п.п. 1-2 резолютивної частини ухвали у іншій редакції, а саме, заяву Публічного акціонерного товариства "Компанія "РАЙЗ" про видачу наказу на примусове виконання рішення Третейського суду при Рівненській торгово-промисловій палаті від 19.05.2011 року у справі №1/04-2011 р. задоволено, видано наказ на примусове виконання рішення Третейського суду при Рівненській торгово-промисловій палаті від 19.05.2011 року у справі №1/04-2011 р. про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сокіл" на користь Публічного акціонерного товариства "Компанія "РАЙЗ" 23708,81грн. відсотків за неправомірне користування коштами, 90951,33грн. - збитків. Підставою для зміни ухвали суду І інстанції стало те, що суд порушив норми процесуального права, оскільки безпідставно вийшов за межі заяви Публічного акціонерного товариства "Компанія "РАЙЗ", який не просив видавати наказ на стягнення 60 634,22грн. -простроченого боргу за отриманий товар, 4686,28грн.-пені, 179,98грн. - третейського збору.

Не погоджуючись із постановою апеляційної інстанції Товариство з обмеженою відповідальністю "Сокіл" завернулось до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 12.02.2013 року у даній справі та припинити провадження у справі, у зв'язку з існуванням судового рішення по справі №5019/1242/11 між тими ж сторонами, про той самий предмет та з тих самих підстав.

В усних поясненнях на касаційну скаргу представник Публічного акціонерного товариства "Компанія "РАЙЗ" просить постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін, а касаційну скаргу -без задоволення.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, юридичну оцінку її обставин та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 19.05.2011 року Третейським судом при Рівненській торгово-промисловій палаті було прийнято рішення у справі №1/04-2011 р. за позовом Публічного акціонерного товариства "Компанія "РАЙЗ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сокіл" про стягнення 181 473,24 грн., відповідно до якого позов задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сокіл" на користь Публічного акціонерного товариства "Компанія "РАЙЗ" 179 980,64грн., в тому числі: 60 634,22грн. -простроченого боргу за отриманий товар, 23708,81грн. - відсотків за неправомірне користування коштами, 4686,28грн.-пені, 90 951,33грн. -збитків та 179,98грн. - третейського збору.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 14.07.2011 року у справі №5019/1271/11 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Сокіл" у задоволенні заяви про скасування рішення Третейського суду при Рівненській торгово-промисловій палаті від 19.05.2011 року у справі №1/04-2011 р. Рішення третейського суду залишено без змін.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 30.08.2011 року ухвалу господарського суду Рівненської області від 14.07.2011 року у справі №5019/1271/11 скасовано, прийнято нову ухвалу про скасування рішення Третейського суду при Рівненській торгово-промисловій палаті від 19.05.2011 року у справі №1/04-2011 р. в частині стягнення 23 708,81грн. -32% річних за неправомірне користування коштами та 90 951,33грн. - 10% збитків.

На виконання рішення третейського суду, з урахуванням постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 30.08.2011 року у справі №5019/1271/11, господарським судом Рівненської області 11.10.2011 року видано наказ №5019/1242/11 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сокіл" на користь Публічного акціонерного товариства "Компанія "РАЙЗ" 60 634,22грн. -простроченого боргу за отриманий товар, 4686,28грн.-пені та 179,98грн. - третейського збору.

Згідно з наказом суду кошти у сумі 65500,48грн. перераховані Товариством з обмеженою відповідальністю "Сокіл" на користь Публічного акціонерного товариства "Компанія "РАЙЗ" у повному обсязі.

Постановою Вищого господарського суду України від 29.11.2011 року у справі №5019/1271/11 постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 30.08.2011 року у даній справі скасовано, ухвалу господарського суду Рівненської області від 14.07.2011 року залишено без змін.

Невиконання відповідачем у добровільному порядку рішення третейського суду у повному обсязі (виконано лише у межах наказу суду від 11.10.2011р. у справі №5019/1242/11), стало підставою для звернення Публічного акціонерного товариства "Компанія "РАЙЗ" до суду із заявою про видачу наказу на виконання рішення третейського суду, з урахуванням постанови Вищого господарського суду України від 29.11.2011 року у справі №5019/1271/11, а саме, на стягнення 23708,81грн. -відсотків за неправомірне користування коштами та 90951,33грн. -збитків. Всього -114660,14грн.

Конституція України, гарантуючи судовий захист з боку держави, одночасно визнає право кожного будь-яким не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань (ч. 5 ст. 55). І це конституційне право не може бути скасоване або обмежене (ч. 2 ст. 22, ст. 64).

Способами реалізації права кожного захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань у сфері господарських відносин є звернення до третейського суду та судовий захист.

Третейський розгляд спорів - це вид недержавної юрисдикційної діяльності й не є здійсненням правосуддя.

Третейський суд, як недержавний орган, уповноважений вирішувати спори тих сторін, якими укладено угоду (прийнято рішення) про передачу спору на розгляд третейського суду.

В силу вимог статті 50 Закону України "Про третейські суди" сторони, які передали спір на вирішення третейського суду, зобов'язані добровільно виконати рішення третейського суду, без будь-яких зволікань чи застережень. Сторони та третейський суд вживають усіх необхідних заходів з метою забезпечення виконання рішення третейського суду.

Рішення третейського суду виконується зобов'язаною стороною добровільно, в порядку та строки, що встановлені в рішенні. Якщо в рішенні строк його виконання не встановлений, рішення підлягає негайному виконанню (ст. 55 Закону).

Статтею 57 Закону передбачено, що рішення третейського суду, яке не виконано добровільно, підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження"; виконавчий документ, виданий на підставі рішення третейського суду, може бути пред'явлений до примусового виконання в строки, встановлені Законом України "Про виконавче провадження".

Як унормовано ст. 56 Закону, заява про видачу виконавчого документа може бути подана до компетентного суду протягом трьох років з дня прийняття рішення третейським судом.

Компетентний суд відмовляє в задоволенні заяви про видачу виконавчого документа, якщо:

1) на день прийняття рішення за заявою про видачу виконавчого документа рішення третейського суду скасовано компетентним судом;

2) справа, по якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону;

3) пропущено встановлений цією статтею строк для звернення за видачею виконавчого документа, а причини його пропуску не визнані судом поважними;

4) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди;

5) третейська угода визнана недійсною компетентним судом;

6) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам статей 16 - 19 цього Закону;

7) рішення третейського суду містить способи захисту прав та охоронюваних інтересів, які не передбачені законами України;

8) постійно діючий третейський суд не надав на вимогу компетентного суду відповідну справу;

9) третейський суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не брали участь у справі.

Аналогічний перелік підстав, за яких суд відмовляє у задоволенні заяви про видачу виконавчого документа наведений у ст. 122-10 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи вищенаведені норми чинного законодавства, суди попередніх інстанцій правильно встановили та виходили із відсутності правових підстав, які перелічені у ст. 122-10 ГПК України, для відмови у задоволенні заяви про видачу наказу на виконання рішення третейського суду по справі №1/04-2011 р.

Колегія касаційної інстанції також враховує, що згідно з практикою Європейського Суду одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (рішення Суду у справах: Sovtransavto Holding v. Ukraine, no. 48553/99, § 77, від 25.07.2002; Ukraine-Tyumen v. Ukraine, no. 22603/02, §§ 42 та 60, від 22.11.2007).

Щодо порушення права на виконання рішення суду Європейський суд у рішенні в справі "Рисовський проти України" встановив порушення п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки не було забезпечено виконання рішення від 1994 року, яке досі залишається чинним, протягом розумного строку.

При цьому, за практикою Європейського Суду термін "суд" в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції поширюється не лише на державні судові органи, а також може поширюватися на органи, які розглядають обмежене коло специфічних питань (рішення Суду у справах: "Кемпбел і Фелл проти Сполученого Королівства", "Компанія "Регент" проти України").

З урахуванням того, що рішення третейського суду у справі №1/04-2011 р. є чинним, обов'язковим для сторін, які передали спір на вирішення третейського суду та приймаючи до уваги, що дане рішення не було виконано зобов'язаною стороною у повному обсязі, суд апеляційної інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення заяви Публічного акціонерного товариства "Компанія "РАЙЗ" про видачу наказу на виконання рішення третейського суду, з урахуванням постанови Вищого господарського суду України від 29.11.2011 року у справі №5019/1271/11, а саме, на стягнення 23708,81грн. -відсотків за неправомірне користування коштами та 90951,33грн. -збитків.

Таким чином, постанова суду апеляційної інстанції зі справи за відсутності передбачених законом підстав для її зміни або скасування має бути залишена в силі як така, що відповідає встановленим фактичним обставинам та прийнята з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сокіл" залишити без задоволення, а постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 12.02.2013 у справі № 5019/1884/12 залишити без змін.

Головуючий суддя В.І. Дерепа

Судді Б.М. Грек

В.В. Палій