Ухвала суду № 30634409, 11.04.2013, Приморський районний суд м. Одеси

11.04.2013

Справа № 1522/3709/12

Провадження № 2/522/4042/13

УХВАЛА

11 квітня 2013 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Свяченої Ю.Б.,

при секретарі Шеян І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі заяви представника позивача та ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом товариства з додатковою відповідальністю «Одеській ремонтно-монтажний комбінат» до ОСОБА_2, яка також діє в інтересах малолітньої ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, виконавчого комітету Одеської міської ради, Департаменту міського господарства Одеської міської ради, з залученням третіх осіб: ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_7, Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, Одеської державної академії будівництва та архітектури, Органу опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради про визнання недійсним ордера на жиле приміщення, незаконними рішень органів місцевого самоврядування та недійсними свідоцтв про право власності,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Приморського районного суду м. Одеси знаходилась на розгляді цивільна справа за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Одеський ремонтно-монтажний комбінат» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_3, Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, Департаменту Міського господарства Одеської міської ради за участю третіх осіб ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_7, Одеської державної академії будівництва та архітектури, Виконавчого комітету Одеської міської ради, органу опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради про визнання недійсним ордера на жиле приміщення, незаконними рішень органів місцевого самоврядування та недійсними свідоцтв про право власності.

Рішенням Приморського районного суду міста Одеси від 20 березня 2013 року позовні вимоги Товариства з додатковою відповідальністю «Одеський ремонтно-монтажний комбінат» за вищевказаним позовом були задоволені.

До суду надійшла заява представника позивача про ухвалення додаткового рішення у вищезазначеній цивільній справі, яку він обґрунтовує тим, що в зазначеному рішенні від 20 березня 2013 року було надано оцінку поважності причин пропущення строків позовної давності, та визнано ці причини поважними, але в резолютивній частині рішення суду висновків з цього приводу не було зроблено.

Також до суду надійшла заява ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у вищезазначеній цивільній справі, яку він обґрунтовує тим, що при винесенні даного рішення судом не були враховані та не розглядались заяви, що були подані представником відповідача до суду під час розгляду цивільної справи.

Сторони у судове засідання не зявились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Відповідно до ч. 3 ст. 220 ЦПК України, суд ухвалює додаткове рішення після розгляду питання в судовому засіданні з повідомленням сторін. Їх присутність не є обовязковою.

Дослідивши заяви про ухвалення додаткового рішення, матеріали цивільної справи, суд приходить до висновку, що відповідні заяви не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що рішенням Приморського районного суду міста Одеси від 20 березня 2013 року позовні вимоги Товариства з додатковою відповідальністю «Одеський ремонтно-монтажний комбінат» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_3, Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, Департаменту Міського господарства Одеської міської ради за участю третіх осіб ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_7, Одеської державної академії будівництва та архітектури, Виконавчого комітету Одеської міської ради, органу опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради про визнання недійсним ордера на жиле приміщення, незаконними рішень органів місцевого самоврядування та недійсними свідоцтв про право власності були задоволені.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної суми грошових коштів, які підлягають стягненню, майно, яке підлягає передачі, або які дії треба виконати; суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 367 ЦПК України; судом не вирішено питання про судові витрати.

Отже, ст. 220 ЦПК України дає вичерпний перелік випадків, коли суд з власної ініціативи чи за заявою осіб, які беруть участь у справі, може ухвалити додаткове рішення.

Також згідно п.19 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» № 14 від 18 грудня 2009 року додаткове рішення може бути ухвалено лише у випадках і за умов, передбачених статтею 220 ЦПК; воно не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні. При порушенні питання про ухвалення додаткового рішення з інших підстав суд ухвалою відмовляє в задоволенні заяви.

Тому щодо доводів представника позивача, то суд вважає їх безпідставними, у звязку з тим, що позовних вимог щодо відновлення строку позивачу на звернення до суду з позовною заявою не заявлялось. В мотивувальній частині суд висловив свою думку з цього приводу.

Всі клопотання, заявлені ОСОБА_1 розглядались судом у судових засіданнях. Свої міркування з цього приводу сторона має право викласти в апеляційній скарзі.

Тому підстави, передбаченої ст. 220 ЦПК України для винесення додаткового рішення відсутні.

Таким чином, суд вважає за можливе відмовити у задоволенні заяв представника позивача та ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Одеський ремонтно-монтажний комбінат» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_3, Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, Департаменту Міського господарства Одеської міської ради за участю третіх осіб ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_7, Одеської державної академії будівництва та архітектури, Виконавчого комітету Одеської міської ради, органу опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради про визнання недійсним ордера на жиле приміщення, незаконними рішень органів місцевого самоврядування та недійсними свідоцтв про право власності були задоволені.

Керуючись п.19 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» № 14 від 18 грудня 2009 року, ст.ст. 208, 210, 220 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяв представника позивача та ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом товариства з додатковою відповідальністю «Одеській ремонтно-монтажний комбінат» до ОСОБА_2, яка також діє в інтересах малолітньої ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, виконавчого комітету Одеської міської ради, Департаменту міського господарства Одеської міської ради, з залученням третіх осіб: ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_7, Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, Одеської державної академії будівництва та архітектури, Органу опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради про визнання недійсним ордера на жиле приміщення, незаконними рішень органів місцевого самоврядування та недійсними свідоцтв про право власності, - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги до Приморського районного суду м. Одеси протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Ю.Б. Свячена