Рішення № 30632254, 10.04.2013, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №0603/7825/12 Головуючий у 1-й інст. Корбут В.В.

Категорія 57 Доповідач Миніч Т. І.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2013 року апеляційний суд Житомирської області в складі:

головуючого - судді Миніч Т.І.,

суддів: Трояновської Г.С.,

Забродського М.І., при секретарі судового

засідання Ямковій О.М.,

з участю представника відповідача

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Житомирі апеляційну скаргу військової частини А3091

на рішення Бердичівського міськрайонного суду від 30 січня 2013 року

у справі за позовом ОСОБА_3 до військової частини А3091 про визнання дій незаконними, визнання протоколу незаконним та зобов"язання відновити на квартирному обліку, -

в с т а н о в и в:

У листопаді 2012 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом. Просив визнати дії житлової комісії військової частини щодо зняття його з квартирного обліку неправомірними, визнати незаконним п.1.1 протоколу житлової комісії в/ч А3091 №17 від 20 червня 2012 року в частині зняття його з квартирного обліку та зобов"язати відповідача поновити його на квартирному обліку. При цьому посилався на те, що перебував на квартирному обліку з 17.12.1992 року. Звільнений з військової служби 28.09.1998 року у зв"язку зі скороченням штату. Оскаржуваним рішенням він був знятий з квартирного обліку як такий, що потребує поліпшення житлових умов. Проте, зазначене рішення ухвалено з недотриманням положень п.2.20 Наказу Міністра Оборони України від 30.11.2011 року №737.

Рішенням Бердичівського міськрайонного суду від 30 січня 2013 року позов ОСОБА_3 задоволено. Визнані дії військової частини А3091 та її рішення, оформлене пунктом 1.1 протоколу №17 від 20.06.2012 року засідання житлової комісії військової частини А3091 в частині зняття ОСОБА_3 з квартирного обліку незаконним. Зобов"язано військову частину А3091 поновити ОСОБА_3 на квартирному обліку.

У поданій апеляційній скарзі військова частина А3091 порушує питання про скасування зазначеного рішення з ухваленням нового - про відмову в позові, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи. Зокрема зазначає, що військова частина вживала всі можливі заходи щодо оповіщення військовослужбовців про засідання житлової комісії через засоби масової інформації та по радіо. Проте, суд на це уваги не звернув. На думку апелянта, суд не врахував, що позивач не виконував свій обов"язок щорічно звертатися до житлової комісії для надання документів, підтверджуючих право перебування на квартирному обліку.

Розглянувши справу в межах доводів, викладених в апеляційній скарзі, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до п.1.1 протоколу засідання житлової комісії військової частини А3091 №17 від 20.06.2012 року ОСОБА_3 знятий з квартирного обліку у військовій частині А3091 на підставі п.2.20 наказу Міністра оборони України від 30.11.2012 року № 737 на виконання рішення Міністра оборони України від 03.03.2012 року №2685/з та згідно зі ст.25 „Правил обліку громадян" (а.с.5).

Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції обгрунтовано вважав зазначене рішення незаконним. Разом з тим, застосовуючи до спірних правовідносин положення Інструкції про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями", затвердженої наказом Міністра оборони України № 737 від 30.11.2011 року (надалі Інструкції), суд не звернув уваги на таке.

Відповідно до п.1.4зазначеної Інструкції військовослужбовці, що перебували на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, до набрання чинності Законом України від 24.06.2004 року №1865-ІУ „Про внесення змін до ст.12 Закону України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", забезпечуються жилими приміщеннями для постійного проживання відповідно до раніше встановленого законодавством порядку.

З матеріалів справи вбачається, що позивач перебував на квартирному обліку у військовій частині А3091 з 17 грудня 1992 року (а.с.6). Тому, вирішуючи спір, суд помилково керувався положеннями п.2.20 Інструкції, оскільки вона не регулює правовідносин, що виникли між сторонами задовго до її затвердження.

Тому, рішення суду, яке по суті є правильним, підлягає зміні в частині правового обгрунтування.

На час виникнення спірних правовідносин діяли норми ЖК України та Положення про порядок забезпечення жилою площею в Збройних Силах України, затверджене наказом Міністра оборони України від 03.02.1995 року №20 (надалі Положення). Зазначеним Положенням внесені зміни до аналогічного Положення від 23.12.1992 року №220.

За змістом ч.1 ст.40 ЖК громадяни перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов до одержання жилого приміщення, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Відповідно до п.13 Положення військовослужбовці перебувають на квартирному обліку у військовій частині та КЕЧ району до отримання жилого приміщення, за винятком випадків, передбачених у цьому пункті: поліпшення житлових умов, внаслідок чого відпала необхідність для надання іншого жилого приміщення; при переміщенні військовослужбовця до нового місця служби у інший населений пункт; при засудженні військовослужбовця до позбавлення волі на термін понад шість місяців, крім умовного засудження; при наданні відомостей, що не відповідають дійсності та які стали основою для прийняття на облік або неправомірних дій командування при вирішенні питання про прийняття на облік.

Проте, відповідачем не доведено існування жодної із зазначенихобставин, які б давали підстави для зняття позивача з квартирного обліку.

За наведених обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку про безпідставне зняття позивача з квартирного обліку та обгрунтовано поновив його порушене право.

Посилання апелянта на положення п.25 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов та надання їм жилих приміщень, затверджених Постановою РМ УРСР від 11.12.1984 року №470 не заслуговують на увагу та висновків суду не спростовують. Доводи апеляційної скарги в цій частині обумовлені помилковим тлумаченням закону, оскільки зазначена норма права регулює лише порядок перереєстрації громадян, які перебувають на квартирному обліку та внесення змін в їх облікові справи. Тобто, передбачає лише щорічну перевірку облікових даних, які були підставою для постановки на чергу для отримання житла. Проте, вказаний пункт не містить підстав для зняття з квартирного обліку. Ці підстави визначені пунктом 26 зазначених Правил і їх перелік є вичерпним.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та на їх правильність не впливають.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.209,303,304,307, 309,313,314,316 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Апеляційну скаргу військової частини А3091 задоволити частково.

Змінити рішення Бердичівського міськрайонного суду від 30 січня 2013 року в частині правового обгрунтування.

Виключити із мотивувальної частини рішення посилання на п.2.20 Інструкції про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями", затвердженої наказом Міністра оборони України № 737 від 30.11.2011 року.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий: Судді: