Рішення № 30631194, 01.04.2013, Апеляційний суд Хмельницької області

КОПІЯ

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

Справа № 2218/12546/2012

Провадження № 22-ц/792/624/13

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2013 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

апеляційного суду Хмельницької області

в складі: головуючої - судді П'єнти І.В.,

суддів: Талалай О.І., Костенка А.М.,

при секретарі: Лапко Ю.В.,

за участю: представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 31 січня 2013 року у справі за позовом Одеського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на навчання.

Заслухавши доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів

в с т а н о в и л а :

У червні 2012 року Одеський Державний університет внутрішніх справ звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на навчання. В обґрунтування позову зазначав, що 14.09.2007 року між Одеським державним університетом, Управлінням МВС України в Хмельницькій області та ОСОБА_1 був укладений договір про підготовку фахівця в Одеському державному університеті внутрішніх справ. На підставі рапорту від 23.09.2011 року наказом УМВС України в Хмельницькій області від 28.09.2011 року №320 о/с, відповідача було звільнено з органів внутрішніх справ України за п. 64 «ж» за власним бажанням з 05.10.2011 року. Таким чином, відповідач порушив пп. 3.2, п. 3 договору, в якому передбачені підстави на відшкодування витрат на підготовку, а саме у випадку відмови від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу в органах внутрішніх справ протягом перших трьох років після закінчення навчання. Сума витрат на навчання відповідача в університеті становить 50751 грн. 31 к., яку відповідач зобов'язаний відшкодувати.

В ході розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги та просив стягнути з ОСОБА_1 на користь Одеського державного університету внутрішніх справ кошти в сумі 50751 грн. 31 к.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 31 січня 2013 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Одеського державного університету внутрішніх справ 50 751 грн. 31 к. Вирішено питання про судові витрати.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1. не погоджується з рішенням суду першої інстанції, просить його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. Посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи. Зазначає, що судом не було враховано п.п. 4, 5 Порядку відшкодування особами витрат пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ, затвердженого постановою КМ України від 01.03.2007 року №313, згідно якого витрати відшкодовуються у повному розмірі особами, що навчались понад встановлений законодавством строк строкової військової служби, за період, що перевищує такий строк. Оскільки строк строкової військової служби становить 12 місяців, то сума відшкодування має бути зменшена на 8930 грн. 95 к. Крім того, апелянт вказує, що ЗУ «Про вищу освіту» не містить умов про обов'язковість трирічного відпрацювання та відшкодування у встановленому порядку до державного бюджету вартості навчання, а підзаконні нормативно-правові акти, на які посилається позивач і суд у своєму рішенні не можуть бути застосовані. Вважає також, що відшкодування вартості навчання суперечить Конституції України, яка гарантує право на безкоштовну освіту і не передбачає відпрацювань за здобуту освіту.

В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про день і час слухання справи повідомлений належним чином.

Відповідно до п. 1, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, якщо суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставинах справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Задовольняючи позовні вимоги, суд виходив з того, що відповідач має відшкодувати позивачу фактичні витрати, пов'язані з його утриманням у навчальному закладі.

Проте, суд першої інстанції дійшов таких висновків при неповному з'ясуванні обставин справи та порушенні норм матеріального права.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що відповідно до наказу ректора Одеського юридичного інституту Харківського національного університету внутрішніх справ №135 о/с від 15.08.2007 року ОСОБА_1 зараховано курсантом 1-го курсу факультету підготовки фахівців для підрозділів слідства та дізнання (а.с. 6).

14.09.2007 року між Одеським юридичним інститутом Харківського національного університету внутрішніх справ, Управлінням МВС України в Хмельницькій області та ОСОБА_1 було укладено договір про підготовку фахівця у Одеському юридичному інституті Харківського національного університету внутрішніх справ (а.с. 4-5).

Наказом ректора Одеського інституту внутрішніх справ №102 о/с від 25.06.2011 року у зв'язку з черговим випуском курсантів факультетів підготовки фахівців кримінальної міліції, транспортної міліції, для підрозділів слідства та дізнання ОСОБА_1 було відряджено для подальшого проходження служби з 27..06.2011 року до УМВС України в Хмельницькій області (а.с. 7).

Згідно наказу начальника УМВС України в Хмельницькій області №325о/с від 28.09.2011 року ОСОБА_1 звільнено з органів МВС в запас Збройних Сил за п. 64 «ж» Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ України (за власним бажанням) (а.с. 9).

У відповідності до п. 2.3.6. договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС України від 14.09.2007 року, ОСОБА_1 зобов'язувався у разі відрахування з навчального закладу чи звільнення з органів внутрішніх справ по закінченню навчання до встановлення трирічного терміну перебування на службі відшкодувати фактичні витрати, пов'язані з утриманням у навчальному закладі.

Відповідно до п. 2, 3 ст. 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах МВС України» від 1 березня 2007 року № 313, особа, яка навчалася за державним замовленням у вищому начальному закладі МВС України, відшкодовує в повному обсязі витрати, пов'язані з її утриманням у такому закладі у разі відмови від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ та звільнення із служби протягом трьох років після закінчення навчального закладу за власним бажанням.

Проте, при визначенні суми, яка підлягає відшкодуванню, поза увагою суду першої інстанції залишився п.1 ст. 5 вищезазначеної Постанови, яким передбачено, що витрати відшкодовуються особами, що навчалися понад встановлений законодавством строк строкової військової служби, - за період навчання, що перевищує такий строк.

Згідно ч. 1 ст. 23 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» строки строкової військової служби в календарному обчисленні встановлюються: для солдатів і матросів, сержантів і старшин, які проходять строкову військову службу в Збройних Силах України та інших військових формуваннях, - до 12 місяців;

Відповідно до розрахунку вартості утримання ОСОБА_1 за 2007-2011 роки, вартість його утримання за 4 роки становить 50751 грн. 31 к.: 1 курс - 8930 грн. 95 к., 2 курс - 14253 грн. 30 к, 3 курс - 14819 грн. 31 к., 4 курс - 12747 грн. 75 к.

А тому, на думку колегії суддів, з відповідача на користь позивача підлягають відшкодуванню витрати, пов'язані з навчанням, в сумі 41820 грн. 36 к. (50751,31 грн. - 8930, 95 грн.).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції в частині стягнення витрат, пов'язаних з навчанням, підлягає зміні.

Відповідно, з урахуванням вимог ст. 88 ЦПК України, підлягає зміні і рішення суду в частині стягнення судового збору.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 316, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 31 січня 2013 року змінити, зменшивши розмір витрат, які підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь Одеського державного університету внутрішніх справ до 41820 грн. 36 к. та розмір судового збору до 418 грн. 20 к.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуюча: /підпис/

Судді: /підписи/

Зоригіналом згідно: суддя апеляційного суду І.В.П'єнта

________________

Головуючий у першій інстанції - Чевилюк З.А. Провадження № 22-ц/792//624/13

Доповідач-П'єнтаІ.В. Категорія № 57