Ухвала суду № 30618973, 28.11.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" листопада 2012 р.

справа № 2а-7428/10/0870

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Проценко О.А.

суддів: Туркіної Л.П. Шлай А.В.

при секретарі судового засідання: Кязимовій Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Запорізької митниці

на постанову: Запорізького окружного адміністративного суду від 25.11.2010 року у справі №2а-7428/10/0870

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь ім.А.М.Кузьміна», м.Запоріжжя

до: Запорізької митниці Державної митної служби України

за участю прокурора

про: визнання неправомірними дій, визнання протиправними та скасування рішень,

встановив:

Публічне акціонерне товариство «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім.А.М. Кузьміна» (далі по тексту – ПАТ «ЕЗ «Дніпроспецсталь ім.А.М.Кузьміна», позивач), звернувся до суду з позовом про визнання:

-неправомірними дій Запорізької митниці щодо відмови у прийнятті ВМД №112030000/2010/021884 від 02.09.2010р., №112030000/2010/021987 від 03.09.2010р., №112030000/2010/022175 від 06.09.2010р., №112030000/2010/022343 від 08.09.2010р., №112030000/2010/022770 від 13.09.2010р., №112030000/2010/022781 від 13.09.2010р. та відмови у митному оформлені товару за вказаними ВМД за методом №1;

-протиправним та скасування рішення Запорізької митниці №112000006/2010/001509/1 від 02.09.2010р. про визначення митної вартості товару за шостим (резервним) методом;

-протиправним та скасування рішення Запорізької митниці №112000006/2010/001516/1 від 06.09.2010р. про визначення митної вартості товару за шостим (резервним) методом;

-протиправним та скасування рішення Запорізької митниці №112000006/2010/001522/1 від 07.09.2010р. про визначення митної вартості товару за шостим (резервним) методом;

-протиправним та скасування рішення Запорізької митниці №112000006/2010/001528/2 від 08.09.2010р. про визначення митної вартості товару за шостим (резервним) методом;

-протиправним та скасування рішення Запорізької митниці №112000006/2010/001573/2 від 13.09.2010р. про визначення митної вартості товару за шостим (резервним) методом;

-протиправним та скасування рішення Запорізької митниці №112000006/2010/001581/2 від 14.09.2010р. про визначення митної вартості товару за шостим (резервним) методом.

Позов обґрунтовано тим, що дії та рішення митного органу №112000006/2010/001509/1, №112000006/2010/001516/1, №112000006/2010/001522/1, №112000006/2010/001528/2, №112000006/2010/001573/2, №112000006/2010/001581/2 не відповідають ст.265-273 Митного кодексу України. Позивач зазначав, що ним як декларантом були надані усі необхідні документи для ідентифікації визначення вартісних показників товарів за поданим ВМД та підтвердження розміру ціни, сплаченої за товар, для здійснення митної оцінки товарів саме за методом №1, а тому визначення вартості товарів шостим (резервним) спірними рішеннями є безпідставним. Також позивач зауважив, що прийняття спірних рішень призвело до значних збитків в господарської діяльності підприємства; наполягав на задоволенні позову.

Постановою суду першої інстанції позов задоволено частково, визнано протиправними та скасовані рішення Запорізької митниці №112000006/2010/001509/1,№112000006/2010/001516/1, №112000006/2010/001522/1, №112000006/2010/001528/2, №112000006/2010/001573/2, №112000006/2010/001581/2 як незаконні; в іншій частині позовних вимог – відмовлено. При цьому суд керувався нормами ст.80,86,266,267 Митного Кодексу України та Порядком декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженим постановою Кабінету міністрів України від 20.12.2006р. №1766 (далі по тексту – Порядок №1766), та зазначав, що відповідачем не доведено правомірності спірних рішень про визначення митної вартості товару за шостим методом та не надано ґрунтовних пояснень неможливості застосування попередніх методів, чим порушено принцип послідовності застосування методів визначення митної вартості. Щодо оцінки дій відповідача, - суд зазначив, що Запорізька митниця не відмовляла позивачу у митному оформлені товарів за ВМД №112030000/2010/021884, №112030000/2010/021987, №112030000/2010/022175, №112030000/2010/022343, №112030000/2010/022770, №112030000/2010/022781, тому позовні вимоги в цій частині є безпідставними.

Не погодившись з висновками суду першої інстанції, відповідач оскаржує постанову суду в частині задоволеного позову в апеляційному порядку. В обґрунтування апеляційних вимог зазначається, що підставою для прийняття невірного судового рішення стало неповне з’ясування судом обставин справи та помилкове застосування норм матеріального права. Апелянт акцентує увагу на тому, що судом не взято до уваги той факт, що при здійсненні митної оцінки товарів за ВМД №112030000/2010/021884, №112030000/2010/021987, №112030000/2010/022175, №112030000/2010/022343, №112030000/2010/022770, №112030000/2010/022781 був застосований шостий резервний метод визначення митної вартості товарів у зв’язку з неможливістю застосування іншого, а також цінової інформації, що була в наявності митниці. При цьому, апелянт вказує, що позивачем як декларантом не було надано додаткових документів на вимогу митного органу. Тому відповідач наполягає на обґрунтованості рішень №112000006/2010/001509/1,№112000006/2010/001516/1,№112000006/2010/001522/1,№112000006/2010/001528/2,№112000006/2010/001573/2,№112000006/2010/001581/2. Апелянт вважає, що в діях митного органу не було порушень закону, підстави для скасування спірних рішень відсутні; відповідач просить скасувати постанову суду в частині задоволення позову та винести нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Позивач заперечує проти задоволення апеляційної скарги, судове рішення вважає законним та обґрунтованим, просить залишити постанову суду без змін.

Перевіривши судове рішення в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів зазначає наступне.

Як встановлено матеріалами справи, ПАТ «ЕЗ «Дніпроспецсталь ім.А.М.Кузьміна» у даній справі оспорює рішення Запорізької митниці про визначення митної вартості товару, прийняті останнім за ВМД, а саме:

1.) рішення №112000006/2010/001509/1 від 02.09.2010р. про визначення митної вартості товару прийняте за наслідками перевірки за ВМД №112030000/2010/021884;

2.) рішення №112000006/2010/001516/1 від 06.09.2010р. про визначення митної вартості товару за ВМД №112030000/2010/021987;

3.) рішення №112000006/2010/001522/1 від 07.09.2010р. про визначення митної вартості товару за ВМД №112030000/2010/022175;

4.) рішення №112000006/2010/001528/2 від 08.09.2010р. про визначення митної вартості товару за ВМД №112030000/2010/022343;

5.) рішення №112000006/2010/001573/2 від 13.09.2010р. про визначення митної вартості товару за ВМД №112030000/2010/022770;

6.) рішення №112000006/2010/001581/2 від 14.09.2010р. про визначення митної вартості товару за ВМД №112030000/2010/022781.

З матеріалів справи вбачається, що ПАТ «ЕЗ «Дніпроспецсталь ім.А.М.Кузьміна» звернулось до митного органу для здійснення митного оформлення товару, а саме: «електролітичні катоди нікелю не різані у зв’язку».

Товар імпортовано відповідно до контракту №0403083434, укладеного 11.02.2008р. між позивачем (покупець) та фірмою «ІNTERCOMMODITIES», Швейцарія. За вказаним контрактом продавець зобов’язується продати та поставити ПАТ «ЕЗ «Дніпроспецсталь» ім.А.М.Кузьміна» товар (нікель), а покупець (ПАТ «ЕЗ «Дніпроспецсталь» ім.А.М.Кузьміна») прийняти товар та сплатити на умовах контракту, додаткової угоди та відповідної специфікації на умовах DDU Запоріжжя.

Позивачем для митного оформлення товару (електролітичних катодів нікелю нерізаного) до Запорізької митниці подані ВМД, а саме: №112030000/2010/021884, №112030000/2010/021987, №112030000/2010/022175, №112030000/2010/022343, №112030000/2010/022770, №112030000/2010/022781, яку прийняті для оформлення, про що свідчить відбиток штампу «Під митим контролем». Митна вартість товару була визначена за ціною контракту (метод №1) та заявлена шляхом подання відповідної декларації митної вартості форми ДМВ1.

Внаслідок виникнення у митного органу сумніву щодо правильності визначення митної вар тості Дніпропетровською митницею було здійснено митну оцінку товару.

1. Так, за ВМД №112030000/2010/021884 розмір митних платежів становить 0,00 грн. ввізного мита та 805052,74грн. ПДВ. Ці дані підтверджені та відображені в гр.47 «Нарахування мита та мінних платежів» декларації. До ВМД була надана декларація митної вартості товару формиДМВ-1, в якій митна вартість товару визначена за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються.

На підтвердження визначеною митної вартості декларантом надані зовнішньоекономічний договір №0403083434, специфікація №107 від 16.08.2010р., інвойс/рахунок №NІ-10-055 від 16.08.2010р, сертифікат якості, лист №121-625 від 30.08.2010р., комерційна пропозиція №0185 від 16.08.2010р., CMR № 20101708, експортна декларація №MRN10NL5665101C093270 та інші документи, про що свідчить їх зазначення у гр.44 ВМД та доповненні до декларації ф.МД-6.

Додатково митним органом витребувані: договір з третіми особами, що пов’язаний з договором про поставку товарів, рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов’язаних з виконанням умов контракту, відповідна бухгалтерська документація, прейскурант (прайс-лист) фірми виробника товару, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством.

Листом від 02.09.2010 №121-633 позивач повідомив митний орган про неможливість надання договору з третіми особами, що пов’язані з договором про поставку нікелю за комерційним інвойсом №NІ-10-055 від 16.08.2010р., рахунків про здійснення платежів третім особам на користь продавця, рахунків про сплату комісійних, брокерських послуг. Окрім того, позивачем вказав, що банківське платіжне доручення, що підтверджує факт оплати за нікель по ціні, що зазначена в рахунку-фактурі, на момент декларування не надавався, оскільки оплата має бути здійснена впродовж 30 днів з моменту поставки товару, каталоги, прейскуранти (прас-листи фірми-виробника товару) не надавалися у зв’язку з тим, що дана інформація не є доступною для позивача, а постачальник товару не є його виробником, висновки про якісні характеристики товару приведені в сертифікаті якості виробника, який був наданий на момент декларування.

За результатом проведеної митної оцінки ВМД №112030000/2010/021884 митним органом прийнято рішення №112000006/2010/001509/1 від 02.09.2010р. про визначення митної вартості товару за наявною у митного органу інформації про вартість операції (за шостим методом, а.с.57 т.1). 02.09.2010р. позивач подав нову митну декларацію №11203000/2010/021933, відповідно до якої розмір митних платежів склав 0,00грн. ввізного мита та 937051,10 грн. ПДВ.

Отже, зобов’язання позивача з ПДВ збільшено на 131998,36грн. внаслідок застосування шостого методу визначення митної вартості поставленого товару.

2. За поданою ВМД №112030000/2010/021987 розмір митних платежів становить 0,00 грн. ввізною мита та 719532,47грн. ПДВ. Ці дані відображені в гр.47 «Нарахування мита та митних платежів» декларації.

На підтвердження заявленої ціни позивачем було надано наступні документи: зовнішньоекономічний договір №0403083434, специфікацію №110 від 26.08.2010р., інвойс/рахунок №NІ-10-061 від 26.08.2010р., сертифікат якості, лист №121-635 від 03.09.2010р., комерційна пропозиція №0185 від 16.08.2010р., CMR № 20102708, експортна декларація №MRN10NL5665101C1934E7 та інші документи, про що свідчить їх зазначення у гр.44 ВМД та доповненні до декларації ф.МД-6.

Митним органом витребувані додаткові документи: договір з третіми особами, що пов’язаний з договором про поставку товарів, рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов’язаних з виконанням умов контракту, відповідна бухгалтерська документація, прейскурант (прайс-лист) фірми виробника товару, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством.

Листом від 06.09.2010р. №121-638 позивач повідомив відповідача про неможливість надання додатково витребуваних документів для підтвердження митної вартості з поясненням причин неможливості їх подання, з тих самих підстав, що і у листі від 02.09.2010р. № 121-633.

За наслідками перевірки ВМД №112030000/2010/021987 відповідачем було прийнято рішення про визначення митної вартості товару №112000006/2010/001516/1 за шостим методом. 06.09.2010р. позивач подав нову митну декларацію №112030000/2010/022168, відповідно до якої розмір платежів склав: 0,00грн. ввізного мита та 856836,61грн. ПДВ. Тобто, в результаті застосування шостого методу визначення митної вартості товару зобов’язання з ПДВ збільшено на 137304,14 грн.

3. За поданою ВМД № 112030000/2010/022175 розмір митних платежів становить 0,00грн. ввізного мита та 812111,50грн. ПДВ. Ці дані відображені в гр. 47 «Нарахування мита та митних платежів» декларації. На підтвердження заявленої митної вартості поставленого товару позивачем подані: зовнішньоекономічний договір №0403083434, специфікацію №108 від 25.08.2010р., інвойс/рахунок №NІ-10-057 від 25.08.2010р., сертифікат якості, лист №121-637 від 06.09.2010р., лист №0185 від 16.08.2010р., CMR № 2010057, експортна декларація №MRN10NL5665101C1934E9 та інші документи, про що свідчить їх зазначення у гр.44 ВМД та доповненні до декларації ф. МД-6.

Митним органом витребувані додаткові документи, аналогічні тим, що були зазначені вище. Листом від 07.09.2010р. № 121-642 позивач повідомив відповідача про неможливість надання додатково витребуваних документів для підтвердження митної вартості з підстав, що вказані у листі від 02.09.2010р. №121-633.

За наслідками перевірки ВМД №112030000/2010/022175 відповідачем було прийнято рішення №112000006/2010/001522/1 про визначення митної вартості товару за шостим методом. 07.09.2010р. позивач подав нову митну декларацію №112030000/2010/022264, відповідно до якої розмір платежів склав: 0,00грн. ввізного мита та 928429,35грн. ПДВ. Тобто, в результаті застосування шостого методу визначення митної вартості товару зобов’язання з ПДВ збільшено на 116317,85грн.

4. За поданою ВМД № 112030000/2010/022343 розмір митних платежів становить 0,00 грн. ввізного мита та 688281,30грн. ПДВ. На підтвердження заявленої митної вартості позивачем надано наступні документи: зовнішньоекономічний договір №0403083434, специфікацію №107 від 16.08.2010р., інвойс/рахунок №NІ-10-056 від 18.08.2010р., сертифікати якості, лист № 121-626 від 30.08.2010р., лист № 0185 від 16.08.2010р., CMR № 2010198, експортна декларація № MRN10NL5665101C0D42B1 та інші документи, про що свідчить їх зазначення у гр. 44 ВМД та доповненні до декларації ф. МД-6.

Митним органом витребувані додаткові документи, аналогічні тим, що були зазначені вище. Листом від 08.09.2010 № 121-465 позивач повідомив відповідача про неможливість надання додатково витребуваних документів для підтвердження митної вартості з підстав, що вказані у листі від 02.09.2010 № 121-633. Що стало підставою для прийняття рішення №112000006/2010/001528/2 про визначення митної вартості товару за шостим методом. 08.09.2010 позивач подав відповідачу нову митну декларацію №112030000/2010/022364, відповідно до якої розмір митних платежів склав 0,00грн. ввізного мита та 801133,53 грн. ПДВ.

Тобто, в результаті застосування відповідачем шостого методу визначення митної вартості товару зобов’язання позивача з ПДВ було збільшено на 112852,23 грн.

5. За поданою ВМД №112030000/2010/022770 розмір митних платежів становить 0,00 грн. ввізного мита та 819263,76 грн. ПДВ. Ці дані відображені позивачем в гр.47 «Нарахування мита та митних платежів» декларації. Декларантом також були додані: зовнішньоекономічний договір №0403083434, специфікація №110 від 26.08.2010р., інвойс/рахунок №NІ-10-059 від 26.08.2010р., сертифікат якості, лист №121-646 від 08.09.2010р., лист №0185 від 16.08.2010р., CMR №20105960, експортна декларація №MRN10NL5665101C1934С1 та інші документи, про що свідчить їх зазначення у гр.44 ВМД та доповненні до декларації ф.МД-6.

Відповідачем витребувані додаткові документи на підтвердження заявленої декларантом вартості поставленого товару, аналогічні тим, що були зазначені вище. Листом від 13.09.2010р №121-654 позивач повідомив відповідача про неможливість надання додатково витребуваних документів для підтвердження митної вартості з підстав, що зазначені ним у листі від 02.09.2010р. №121-633. За наслідком відповідачем прийнято рішення №112000006/2010/001573/2 про визначення митної вартості товару за шостим методом. 13.09.2010р. позивач подав відповідачу нову митну декларацію №112030000/2010/022794, яку відповідно до якої розмір митних платежів склав 0,00грн. ввізного мита та 964136,46грн. ПДВ.

Р результаті застосування відповідачем шостого методу визначення митної вартості товару зобов’язання позивача з ПДВ було збільшено на 144 872,70 грн.

6. За поданою ВМД №112030000/2010/022781 розмір становити 0,00 грн. ввізного мита та 766998,13 грн. ПДВ. Ці дані відображені в гр.47 «Нарахування мита та митних платежів» декларації. Декларантом до ВМД надані: зовнішньоекономічний договір №0403083434, специфікація №109 від 25.08.2010р., інвойс/рахунок №NІ-10-058 від 25.08.2010р., сертифікат якості, лист №121-641 від 06.09.2010р., лист №0185 від 16.08.2010р., CMR № 2010058, експортна декларація №MRN10NL5665101C1934Е3 та інші документи, про що свідчить їх зазначення у гр.44 ВМД та доповненні до декларації ф. МД-6.

Митним органом витребувані додаткові документи на підтвердження заявленої митної вартості постановленого товару, аналогічні тим, що були зазначені вище. Листом від 14.09.2010р. №121-664 позивач повідомив відповідача про неможливість надання додатково витребуваних документів для підтвердження митної вартості з підстав, що зазначені ним у листі від 02.09.2010р. №121-633. Зазначене стало підставою рішення №112000006/2010/001581/2 про визначення митної вартості товару за шостим методом. 14.09.2010р. позивач подав відповідачу нову митну декларацію № 112030000/2010/022904, відповідно до якої розмір митних платежів склав 0,00грн. ввізного мита та 892588,35грн. ПДВ.

Отже, результаті застосування відповідачем шостого методу визначення митної вартості товару зобов’язання позивача з ПДВ було збільшено на 125590,22 грн.

Таким чином, розмір митних платежів, які підлягали сплаті позивачем при розмитнені товару за вказаним ВМД, є спірним, оскільки на думку позивача митна вартість вищевказаної продукції доведена та визначена за ціною угоди (відповідної специфікації до контракту); що стосується позиції митного органу, то розмір митних платежів визначено ним за ціновою інформацією, що була в наявності митниці, а також з урахуванням неможливості застосування іншого методу.

Аналіз матеріалів справи та норм права, які регулюють спірні правовідносини, показав наступне.

Згідно зі ст.313 Митного кодексу України митні органи класифікують товари, тобто відно сять товари до класифікаційних групувань, зазначених у УКТЗЕД. Рішення митних органів що до класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими для підприємств і громадян.

Відповідно до ст. 266 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ім портуються в Україну, здійснюється за такими методами:

1) за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

3) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

4) на основі віднімання вартості;

5) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

6) резервного.

Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Якщо митна вартість не може бути визначена за методом 1 згідно з положеннями статті 267 цього Кодексу, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з ме тою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійс нити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіде нційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, відпо відно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу за основу може братися або ціна, за якою оціню вані ідентичні, або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продав цем покупцю відповідно до вимог статті 271, або обчислена відповідно до вимог статті 272 цьо го Кодексу вартість товарів.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосову ватися у будь-якій послідовності на розсуд декларанта.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначаєть ся за резервним методом відповідно до вимог, установлених статтею 273 цього Кодексу.

Так, за нормами ст.273 Митного кодексу України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 267-272 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не су перечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ). При цьому митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті і повинна щонайбільшою мірою ґрунтуватися на раніше визначеній за методами 1 -6 митній вартості, однак при визначенні мит ної вартості відповідно до цієї статті допускається гнучкість при застосуванні цих методів. Так, митна вартість визначається на під ставі:

1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України;

2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартос тей;

3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера;

4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подіб них (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 272 цього Кодексу;

5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн;

6) мінімальної митної вартості;

7) довільної чи фіктивної вартості.

Якщо ця норма застосовується митним органом на вимогу декларанта, митний орган зобо в'язаний письмово поінформувати його про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод.

Крім того, для визначення митної вартості за резервним методом митний орган надає декла ранту цінову інформацію, що є у його розпорядженні.

Статтею 267 Митного кодексу України встановлено, що митною вартістю за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, є вартість операції, тобто ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі по треби відповідно до частини другої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або які повинні бути здійснені поку пцем оцінюваних товарів на користь продавця та/або на користь продавця через третіх осіб, та/або на пов'язаних з продавцем осіб. Такі платежі можуть бути здійснені прямо або опосеред ковано шляхом переказу грошей, акредитиву, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо). Термін "ціна, що була фактично сплачена або під лягає сплаті" стосується тільки ціни оцінюваних товарів. Дивіденди або інші платежі покупця на користь продавця, не пов'язані з оцінюваними товарами, не є частиною митної вартості. Дода вання до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, згідно з цією статтею робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчис ленню.

Відповідно до ст.265 Митного кодексу України у разі відсутності даних, що підтверджують правильність визначення заявленої декларантом митної вартості товарів, або за наявності обґру нтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей митний орган може само стійно визначити митну вартість товарів, що декларуються послідовно, застосовуючи методи ви значення митної вартості, встановлені цим Кодексом, на підставі наявних у нього відомостей, у тому числі цінової інформації щодо ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів з користуван ням, що здійснюється згідно з цим Кодексом.

Визначаючи митну вартість товарів, які поставляються на митну територію України, не обхідно враховувати умови поставки за зовнішньоекономічними контрактами, тривалість зв'язків контрагентів, а також інші умови, які виступають підставами для формування ціни на продукцію.

Згідно з п.7 Порядку №1766 для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів декларант зобов'язаний подати: зовнішньоекономічний договір (контракт) і додатки до нього; рахунок-фактуру (інвойс) або рахунок-проформу; банківські платіжні документи (якщо рахунок сплачено), а також інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; рішення митного органу про визначення митної вартості раніше ввезених ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів, якщо воно прийнято за одним договором (контрактом); пакувальні листи; копію ліцензії на ввезення (вивезення) товарів, імпорт (експорт) яких підлягає ліцензуванню.

При цьому, у відповідності до п. 11 Порядку №1766 на вимогу митного органу декларант для підтвердження митної вартості товарів також зобов'язаний подати додаткові документи.

Так, для підтвердження заявленої декларантом митної вартості оцінюваних товарів можуть подаватися: договір з третіми особами, що пов'язаний з договорам (контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця; рахунки про сплату комісійних, брокерських (посередницьких) послуг, пов'язаних з виконанням умов договору (контракту); відповідна бухгалтерська документація; ліцензійний чи авторський договір (контракт); каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) фірми - виробника товару; калькуляція фірми виробника товару; копія вантажної митної декларації країни відправлення, а в разі, коли в такій країні товар розміщувався в митному режимі, яким не передбачено сплату податків і відповідно до якого товар перебував під митним контролем, - копія вантажної митної декларації, оформленої в попередній експорту митний режим; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; сертифікат про походження товару; відомості про якісні характеристики товару; інформація зовнішньоторговельних та біржових організацій про вартість товару та/або сировини.

Як встановлено матеріалами справи та не заперечується сторонами, позивач, подавши вищевказані ВМД, визначив митну вартість товару (електролітичні катоди нікелю не різані у зв’язку) методом оцінки за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються (метод 1), тобто ціна угоди, фактично сплачена, чи ціна, яка підлягає сплаті за товари, які імпортуються за призначенням в Україну, на момент перетинання ними митного кордону України.

Відмовляючи в митному оформленні товару за першим методом, митний орган посилався на неподання позивачем усіх додаткових документів на його вимогу, що не відповідає обставинам справи. При цьому будь-яких посилань на те, що подані позивачем документи не відповідають вимогам вищезазначених норм закону, ані спірні рішення, ані матеріали справи не містять. Відповідного не надано і суду апеляційної інстанції.

Слід зазначити, що ані Митний кодекс України, ані Порядок №1766 не зобов'язує декларанта надати повний перелік документів відповідно до п.11 Порядку. При цьому, саме формулювання вказаної норми - «можуть подаватися», вказує на те, що витребовування таких документів може мати місце у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Таких доказів сумнівності відповідачем не надано. Окрім того, об'єктивна неможливість надання всіх витребуваних митним органом документів у зв'язку з їх фактичною відсутністю у позивача не може бути підставою для відмови у визначенні митної вартості товару за методом №1.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції щодо безпідставного завищення митним органом митної вартості електролітичних катодів нікелю, що визначено за спірними рішеннями. Окрім того, апелянтом не доведено неможливості визначення митної вартості будь-яким іншим методом, що передує шостому (порушено принцип послідовності застосування методів за Митним кодексом України)). Подані позивачем до митного ор гану документи належні, стосуються предмету контракту та доводять можливість визначення митної вартості методом оцінки №1.

З урахуванням вищезазначеного, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, суд об’єктивно, повно і всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи; зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними по справі доказами. Апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Судове рішення слід залишити без змін.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Запорізької митниці на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 25.11.2010 року у справі №2а-7428/10/0870 залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 25.11.2010 року у справі №2а-7428/10/0870 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст.254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст.212 КАС України.

Головуючий: О.А. Проценко

Суддя: Л.П. Туркіна

Суддя: А.В. Шлай