Ухвала суду № 30618977, 19.03.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" березня 2013 р.

справа № 2а-0870/2557/2011

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Проценко О.А.

суддів: Туркіної Л.П. Шлай А.В.

при секретарі судового засідання: Кязимовій Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Бердянської об’єднаної державної податкової інспекції Запорізької області

на постанову: Запорізького окружного адміністративного суду від 05.06.2012р. у справі №2а-0870/2557/11

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Буденергомонтаж», м.Енергодар, Запорізька область

до: Бердянської об’єднаної державної податкової інспекції Запорізької області

про: скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати нечинним податкове повідомлення-рішення відповідача від 26.01.2011р. №0000023501/0, яким збільшено суму грошового зобов’язання з податку на додану вартість (далі – ПДВ) на 1406188,00грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 351547,00грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначалось про безпідставність висновків акту перевірки від 12.01.2011р. №2/23-2/31219036 щодо порушення з боку позивача пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість». Позивач вважає, що висновки податкового органу про заниження ПДВ у зв’язку з непідтвердженістю господарських операцій Товариства з обмеженою відповідальністю «Буденергомонтаж» (далі по тексту – ТОВ «Буденергомонтаж», позивач) з його контрагентами (ТОВ «Восток-Променерго», ТОВ «Бізнес Строй», ТОВ «Пирмет-2000» та ПП «Агровласта-С»), здійснених за період , що перевірявся, безпідставні, суперечать фактичним обставинам. Позивач стверджує, що здійснює господарську діяльність у відповідності до вимог закону, а тому спірне податкове повідомлення-рішення є необґрунтованим, незаконним і має бути скасованим.

Постановою суду першої інстанції позов задоволено в повному обсязі, суд визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 26.01.2011р. №0000023501/0. При цьому суд визначився щодо відсутності порушень закону при сплаті позивачем податку на додану вартість. Суд також зазначав, що чинним законодавством не передбачено обов’язку суб’єкта господарювання контролювати звітність своїх контрагентів та своєчасність виконання ними зобов’язань, зокрема, сплати податків на підставі виписаних податкових накладних.

Не погодившись з висновками суду першої інстанції, відповідач оскаржує в апеляційному порядку постанову суду, просить скасувати судове рішення та прийняти нове, яким відмовити позивачу у задоволенні позову. В обґрунтування апеляційних вимог зазначається, що підставою для прийняття невірного судового рішення стало неповне з’ясування судом обставин справи та помилкове застосуванням норм матеріального права.

На думку апелянта, судом не надана належна оцінка доказам заниження позивачем ПДВ спірного періоду шляхом віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ по придбанню робіт згідно податкових накладних, отриманих від ТОВ «Восток-Променерго», ТОВ «Бізнес Строй», ТОВ «Пирмет-2000» та ПП «Агровласта-С», за правочинами, які є «нікчемними»; окрім того, не досліджено обставин, пов’язаних з безтоварністю господарських операцій позивача з вказаними контрагентами, та не враховано, що законною підставою для включення до складу податкового кредиту сум ПДВ є податкова накладна, за умови належності якої можливе як документальне підтвердження реального проведення фінансово-господарських операцій, так і правомірності здійснення господарської діяльності взагалі. Апелянт вважає, що наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є належним доказам правомірності формування податкового кредиту спірного періоду. Апелянт також наполягає, що висновки акту перевірки правомірні, документально обґрунтовані, тому підстав для скасування спірного податкового повідомлення-рішення у суду не було.

Позивач заперечує проти задоволення апеляційної скарги, судове рішення вважає законним та обґрунтованим. Просить суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги з урахуванням наданих заперечень, дослідивши матеріали справи, колегія суддів зазначає наступне.

Як свідчать матеріали справи, відповідачем здійснено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Буденергомонтаж» (код за ЄДРПОУ 31219036) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009р. по 04.01.2011р. та питання дотримання вимог податкового та іншого законодавства при проведення фінансово-господарських операцій з ТОВ «Пирмет-2000» за період з 01.11.2007р. по 31.12.2007р., з ПП «Агровласта-С» за період з 01.05.2008р. по 30.11.2008р.

За результатами перевірки складено акт від 12.01.2011р. №2/23-2/31219036, в якому зазначено про порушення підприємством позивача, зокрема, пп.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-ВР, в результаті чого занижено податок на додану вартість у періоді, що перевірявся на загальну суму 1406188грн., в тому числі:

- за листопад 2007р. на суму 35829 грн.,

- за грудень 2007 року на - 1215746 грн.,

- за листопад 2008 року на - 447грн.,

- за жовтень 2009 року на - 77000грн.,

- за листопад 2009 року на - 36905грн.,

- за грудень 2009 року на - 23594грн.,

- за березень 2010 року на - 16667грн. (а.35 акту перевірки, а.с.29 т.1).

На підставі акту перевірки відповідачем винесено спірне податкове повідомлення-рішення від 26.01.2011р. №0000023501/0, яким позивачу збільшено суму податкового зобов’язання з ПДВ на 1406188,00грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 351547,00грн. (а.с.11 т.1). За наслідками адміністративного оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення скарги позивача залишені без задоволення, а спірне податкове рішення без змін.

Аналіз матеріалів справи та норм права, які регулюють спірні правовідносини, показав наступне.

Згідно пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997 (далі - Закон №168/97) в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин, податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону №168/97 не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

При цьому за приписами пп. 7.5.1. п. 7.5 ст. 7 Закону України №168/97 датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);

Згідно з пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону №168/97 сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені Законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Як вбачається з матеріалів справи, висновки податкового органу про заниження ПДВ з боку ТОВ «Буденергомонтаж» за період з 01.04.2009р. по 04.01.2011р. в сумі 154166грн. обґрунтовані безпідставним віднесенням підприємством до складу податкового кредиту з ПДВ придбання робіт згідно податкових накладних: -

-отриманих від контрагента ТОВ «Восток-Променерго» на виконання робіт, а саме: розчистки дна Каховського водосховища в районі господарсько-питного водозабору на підставі договору субпідряду від 18.09.2009 №98/09, а саме: від 15.10.09р. №1015, від 30.11.09р. №1130, від 27.11.09р. №1127, від 28.12.09р. №1228;

-отриманих від контрагента ТОВ «Бізнес-Строй» на виконання днопоглиблювальних робіт на підставі договору субпідряду від 02.03.2010р. № 21-1/10, а саме: податкова накладна від 25.03.10р. №316.

Висновки податкового органу про заниження ПДВ за період з 01.11.2007р. по 31.12.2007р. та з 01.11.2008р. по 30.11.2008р. в сумі 1252022грн. (у тому числі за листопад 2007 року у сумі 35 829,00 грн.; грудень 2007 року у сумі 1 215 746 грн.; листопад 2008 року у сумі 447 грн.) обґрунтовані:

- неправомірним віднесенням до складу податкового кредиту сум ПДВ по податковим накладним, наданим ТОВ «Пирмет-2000» на загальну суму 214974,00 грн. у т.ч. ПДВ 35829,00 грн.(податкова накладна №30/11-43 від 30.11.2007р.); та сум ПДВ по податковим накладним, наданим ТОВ «Пирмет-2000» на загальну суму 7294 478,70 грн. у т.ч. ПДВ 1215746,45 грн.(податкові накладні №30/12-29 від 03.12.2007р., №05/12-30 від 05.12.2007р., №13/12-25 від 13.12.2007р., №17/12-24 від 17.12.2007р., №21/12-26 від 21.12.2007р., №24/12-28 від 24.12.2007р., №27/12-27 від 27.12.2007р., №27/12-31 від 27.12.2007р. №28/12-32 від 28.12.2007р., №28/12-23 від 28.12.2007р.;

- неправомірним віднесенням до складу податкового кредиту сум ПДВ по податковій накладній №13/05-1 від 13.05.2008р, наданій ПП «Агровласта-С» на загальну суму 2680грн. у т.ч. ПДВ 446,67грн.

Проаналізувавши матеріали справи та норми права, які регулюють спірні правовідносини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо неправомірності спірного податкового повідомлення-рішення.

Так, за результатами перевірки діяльності позивача в розрізі відносин з його контрагентами, посилаючись на нереальність здійснення господарських операцій між ТОВ «Буденергомонтаж» та його контрагентами за період, що перевірявся, юридичну неналежність первинних документів (що надані контрагентами), відповідач намагався довести, що правочини, укладені ТОВ «Буденергомонтаж» з ТОВ «Восток-Променерго», ТОВ «Бізнес Строй», ТОВ «Пирмет-2000» та ПП «Агровласта-С», здійснені без мети настання реальних наслідків, отже, мають ознаки «нікчемності», а відтак, наявне заниження позивачем ПДВ у спірному періоді на загальну суму 1406188грн. (а.12-16, 29-31 акту перевірки, а.с.18-19, 27-29 т.1).

Проте, доводи відповідача про неналежність розрахункових, платіжних та інших документів за вищевказаними господарськими операціями колегією суддів до уваги не приймаються. Ані акт перевірки, ані заперечення відповідача не містять доказів порушення позивачем вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», «Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом Держаної податкової адміністрації України «Про затвердження форм податкової накладної, книги обліку придбання та книги обліку продажу товарів (робіт, послуг), порядок їх заповнення» № 165 від 30.05.1997р.

Складені позивачем на виконання договорів документи відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Відповідачем зворотнього не доведено; документів, зазначених в ч.4 ст.72 КАС України, які б могли бути враховані судом, відповідач не надав.

Керуючись ч.1 ст.72 КАС України, колегія суддів враховує факти, встановлені ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.11.2011р. у справі №2а-0870/2580/11 (між тими ж сторонами), при розгляді якої суд надав оцінку обставинам, що стали підставою для висновків податкового органу про порушення позивачем норм податкового законодавства. Враховуючи зазначене, а також наявні в матеріалах справи акти виконаних підрядних робіт, рахунки-фактури, накладні, податкові накладні та докази оплати виконаних робіт та придбаних товарно-матеріальних цінностей, що в сукупності підтверджує товарність здійснених господарських операцій, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо правомірності віднесення позивачем понесених ним витрат до складу валових.

Доводи відповідача з посиланням на касаційне оскарження ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у справі №2а-0870/2580/11 до уваги не приймаються, рішення суду в зазначеній справі на даний час є таким, що набрало законної сили, і з урахуванням норм ст.255 КАС України є обов’язковим для виконання на території України.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції. Суд об’єктивно, повно і всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними по справі доказами. Апеляційна скарга задоволенню не підлягає; судове рішення слід залишити без змін.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Бердянської об’єднаної державної податкової інспекції Запорізької області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 05.06.2012р. у справі №2а-0870/2557/11 залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 05.06.2012р. у справі №2а-0870/2557/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст.254 КАС України та може бути оскаржена згідно зі ст.212 КАС України.

Головуючий: О.А. Проценко

Суддя: Л.П. Туркіна

Суддя: А.В. Шлай