Постанова № 30613935, 21.02.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2013 р. Справа № 2а-11110/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Рєзнікової С.С.

Суддів: Катунова В.В. , Ральченка І.М.

секретаря судових засідань Кудіної Я.Г.

представника позивача Санжаревського Є.М.

представника відповідача Сазонова Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод ім. С.Орджонікідзе" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.11.2012р. по справі № 2а-11110/12/2070

за позовом Публічного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод ім. С.Орджонікідзе"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Публічне акціонерне товариство «Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе» (далі - ПАТ «Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе») звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби (СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові ДПС)в якому просив: скасувати податкове повідомлення - рішення № 0000120040 від 28.04.2012 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що висновки відповідача про недодержання позивачем норм цивільного законодавства щодо дійсності правочинів в момент їх вчинення з постачальником товару ТОВ «Транс Агентство Сервіс» і що такі правочини не спрямовані на реальне настання правових наслідків є необґрунтованими.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 14.11.2012 р. у задоволенні адміністративного позову ПАТ «Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення відмовлено.

Позивач не погодившись з постановою суду першої інстанції, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та не з'ясування обставин, що мають суттєве значення для справи.

Відповідач не скористався своїм правом на подачу письмових заперечень на апеляційну скаргу.

В судовому засіданні апеляційної інстанції позивач підтримав апеляційну скаргу, просив задовольнити її, посилаючись на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі та в додаткових поясненнях до апеляційної скарги.

Представник відповідача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції заперечував проти апеляційної скарги та просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у місті Харкові Державної податкової служби на підставі п.п.78.1.8 п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, проведена документальна позапланова виїзна перевірка Публічного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод ім. С.Орджонікідзе" з питань законності та достовірності декларування від'ємного значення з податку на додану вартість за січень 2012р. у розмірі 1209878,0 грн., за результатами якої складений акт №36/40-028/05750295 від 13.04.2012 р.

Відповідно до висновків акту перевірки №36/40-028/05750295 від 13.04.2012 р., були встановлені наступні порушення:

- завищення податкового кредиту за січень 2012 року та завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду у розмірі 33837,0 грн., що призвело до порушення п. 198.6 ст. 198, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України.

На підставі вищезазначеного акту перевірки Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державною податковою службою було винесено податкове повідомлення - рішення від 28.04.2012 р. №000012040, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість всього на суму 33837,0 грн.

При перевірці правильності визначення податкового кредиту підприємства позивача за січень 2012 року податковим органом зроблений висновок про неможливість підтвердження права на формування податкового кредиту Публічного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод ім. С.Орджонікідзе" по податковим накладним за жовтень 2011 року на суму ПДВ 33837,0 грн. та включених до складу податкового кредиту в січні 2012 року по господарській операції з контрагентом Товариство з обмеженою відповідальністю "Транс Агентство Сервіс".

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що висновки податкового органу, що викладенні в акті перевірки, відповідають дійсності, податкове повідомлення-рішення від 28.04.2012 р. №0000120040 відповідає нормам чинного законодавства.

Однак, колегія суддів не може погодитись з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуване податкове повідомлення - рішення прийнято СДПІ по роботі з ВПП в м. Харкові ДПС за результатом аналізу правовідносин ПАТ «ХТЗ ім. С. Орджонікідзе» та ТОВ " Транс агентство сервіс".

Як свідчать матеріали справи, 01.03.2011р. між Публічним акціонерним товариством "Харківський тракторний завод ім. С.Орджонікідзе" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Транс Агентство Сервіс" (постачальник) укладений договір поставки № ТДС-300040. (а.с.77-79)

Згідно п.1.1 договору постачальник зобов'язаний передати (поставити) в обумовлений строк у власність покупця продукцію, а покупець зобов'язаний прийняти та сплатити вартість продукції в порядку та на умовах, обумовлених вказаним договором.

В пункті 2.1 договору передбачено, що найменування, кількість та асортимент продукції вказується в специфікаціях та/або товаросупроводжувальних документах, які складені до цього договору і є його невід'ємною частиною.

З специфікації № 3 поданої в додатках до апеляційної скарги та залученої судом апеляційної інстанції до справи, оскільки вона не витребувалась судом першої інстанції у відповідності до ст. 11 КАС України, вбачається, що товар відображений в рахунку-фактурі № ТДС-316133 від 13.10.2011 року, був предметом договору по специфікації № 3. (а.с.168). За таких обставин, доводи суду першої інстанції щодо нереальності угоди в зв'язку з невідповідністю товару вказаного в специфікації № 1 товару, вказаному в рахунку фактурі № ТДС-316133 від 13.10.2011 року, є необґрунтованими, оскільки суд першої інстанції невірно з'ясував обставини справи.

Також на підтвердження реальності господарської операції в матеріалах справи містяться видаткові накладні на товар вказаний в специфікації № 3, а саме: видаткові накладні № ТДС-304294 від 18.10.2011 року, № ТДС-304295 від 18.10.2011 року, № ТДС-304296 від 18.10.2011 року (а.с.84-86).

Перевезення продукції, зазначеної у специфікації № 3, підтверджується товарно - транспортними накладними (а.с.87-88) та подорожніми листами (а.с. 187-188) в яких зазначено, що товар перевозився з м. Дніпропетровськ зі склада постачальника до м. Харкова транспортом позивача, а саме МАЗ АХ 2260 ВО та МАЗ АХ 0162 СМ (а.с. 185-186).

Після доставки товару до м. Харкова він був оприбуткований на складі позивача, про що свідчать картки кількісного обліку на складі, що містяться в матеріалах справи (а.с. 100-106).

В подальшому придбаний товар був використаний у господарській діяльності на створення тракторів, про що свідчать документи внутрішнього обліку підприємства, а саме: лімітно-заборні карти, вимоги (а.с.89-99) та надані за вимогою суду апеляційної інстанції роздруківки з КСУ «ІТ-Підприємство», прибуткові ордери та інші документи (а.с. 197-239).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Аналізуючи наявні в матеріалах справи документи, колегія суддів вважає, що надані позивачем документи в повній мірі підтверджують факт здійснення господарської операції.

Так, підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковим кредитом є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

У відповідності до п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за встановленою ставкою протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням чи виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку або придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуванихо пераціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями та іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

На виконання п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. При цьому, ст. 1 Закону України "Про бухгалтерськийоблік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Тобто, будь - які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Отже, враховуючи наведене, колегії суддів дійшла висновку про реальність спірної господарської операції та обґрунтованість сформованого позивачем податкового кредиту за січень 2012 року.

Постанова суду першої інстанції від 14.11.2012 року не відповідає вимогам ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому підлягає скасуванню з підстав, визначених п.1, п.2, п.3, ч.1 ст.202 Кодексу адміністративного судочинства України

Відповідно до ч.2 ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Керуючись п.1 ч.1 ст.157, ст.ст. 159, 160, 167, 195, 196, п. 3 ч.1 ст. 198, п.п. 3 ч.1 ст. 202, ч.2 ст. 205, 207, 209, 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод ім. С.Орджонікідзе" задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.11.2012р. по справі № 2а-11110/12/2070 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Харківській тракторний завод ім. С. Орджонікідзе» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби задовольнити, скасувати податкове повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби від 28.04.2012 року № 0000120040.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Рєзнікова С.С.Судді Катунов В.В. Ральченко І.М.

Повний текст постанови виготовлений 26.02.2013 р.